Розділ 2. Бухгалтерський облік та звітність підприємства

Облік основних засобів і нематеріальних активів

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість — ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

При організації документального оформлення обліку основних засобів слід керуватися такими нормативними актами.

Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» .

Переліком типових форм документів (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.). [4].

Типова форма № ОЗ-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобі» застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт.

При передачі о. з. іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства яке отримує, і підприємства, яке передає о.з.).

При оформленні внутрішнього переміщення о.з. акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Типова форма № ОЗ-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» застосовується для оформлення приймання-здачі о.з. з капітального ремонту, реконструкції та модернізації.

Типові форми № ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів» і № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовується для оформлення вибуття окремих об'єктів о.з. при повній або частковій їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства.

Типова форма № ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи о.з. на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий — у місцях експлуатації о.з.

Типова форма № ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів» застосовується в місцях експлуатації о.з. для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку о.з. [5].

Нематеріальні активи — це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» № 242 від 18.10.99 р. визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством, яка включає:

порядок їх визначення та оцінки;

нарахування її амортизації.

списання з балансу;

розкриття інформації.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод підприємством внаслідок його використання;

його оцінка може бути достовірно визначена.

До нематеріальних активів належать:

Об'єкти права інтелектуальної власності;

Об'єкти права користування природними ресурсами;

Об'єкти права користування економічними організаціями та іншими вигодами.

В обліку нематеріальні активи підлягають відображенню за первісною вартістю їх придбання або створення на дату прийняття на баланс.

Первісна вартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов’язані з його придбанням, крім отриманих торгівельних знижок.

Якщо нематеріальний актив надійшов у результаті обміну на інший актив, то його вартість визначається як різниця між справедливою вартістю і сумою часткової оплати.

Первісною вартістю безкоштовно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату одержання. [4].