Рельєф.
Особливості географічного положення та клімату Єгипту
Рельєф країни переважно рівнинно-горбистий. Близько 1/3 території, головним чином на північному заході і заході зайнято горами Атласу заввишки 1000−1200 м і міжгірними плато (Північний і Високий Тель). У західній частині Туніського хребта знаходиться найвища точка країни — г. Шамбі (1544 м). Решту території займають Туніська низовина (Нижній Тель) на півночі, південніше — Туніська Сахель… Читати ще >
Рельєф. Особливості географічного положення та клімату Єгипту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Рельєф країни переважно рівнинно-горбистий. Близько 1/3 території, головним чином на північному заході і заході зайнято горами Атласу заввишки 1000−1200 м і міжгірними плато (Північний і Високий Тель). У західній частині Туніського хребта знаходиться найвища точка країни — г. Шамбі (1544 м). Решту території займають Туніська низовина (Нижній Тель) на півночі, південніше — Туніська Сахель. У центрі країни знаходяться безстічні солончакові низовини (шоти) — Шотт-Джерід (близько 5 тис. км2), Шотт-ель-Гарса (1,3 тис. км2), розташовані нижче за рівень моря, та інші, облямовані на півночі горами. На південному сході гори Ксур відокремлюють від берегової низовини рівнини кам’янистих пустель Сахари, що покриваються горбами. На крайньому півдні - піщана пустеля Рмель-ель-Абіод.
Геологія
Територія Єгипту розташована в пів. — сх. частині Африканської платформи, в межах якої виділяються Нубійсько-Аравійський щит, Лівійсько-Єгипетська плита, Півн. — Синайська складчаста зона (Сирійська дуга), Сх. — Середземноморський перикратонний прогин і рифтові западини Червоного м., Суецької затоки і затоки Акаба. У будові Нубійсько-Аравійського щита беруть участь три комплекси:
архейсько-нижньопротерозойський, сланцево-гнейсовий та амфіболітовий; нижньосередньорифейський зеленосланцевий вулканогенно-осадовий; пізньорифейсько-вендський вулканогенно-осадовий. Нубійсько-Аравійський щит є основним рудоносним районом Єгипту, в якому зосереджені родов. руд заліза, міді, золота, олова, танталу і ніобію, вольфраму, молібдену тощо.
Лівійсько-Єгипетська плита характеризується гетерогенною блоковою будовою, в якій виділяються великі конседиментаційні структури типу синекліз, лінійних западин, валоподібних піднять і склепінь. Потужність платформного чохла 8000−10 000 м. З рифтовими западинами Червоного моря і Суецької затоки, які сформувалися в неоген-четвертинну добу і виконані потужною (понад 6000 м) евапоритовою товщею, пов’язані родов. руд марганцю, свинцю, цинку, стронцію, кам. солі, гіпсу та ін. лімат.