Вологість стійкого в'янення. 
Форми води в ґрунті і її доступність рослинам

Мінімальний запас вологи у ґрунті, при якому рослини залишаються зів'ялими до тих пір, поки у ґрунт не надійде вода, називається вологістю стійкого в’янення, або коефіцієнтом в’янення. Така волога недоступна рослинам і вважається мертвим запасом. Вологість стійкого в’янення являє собою нижню межу того інтервалу вологості ґрунту, в якому ще можливий ріст рослин. Коефіцієнт в’янення — це не особливості рослин, а характеристика ґрунту. Чим легший ґрунт, тим повніше використовується рослинами наявна в ньому вода, тим менша його вологоємність.

Вода, що міститься у ґрунті, не вся може використовуватись рослинами. Частина її, що засвоюється рослинами, — вільна, або доступна. Вода ж, яка міцно утримується твердою фазою ґрунту й важко або зовсім не використовується рослинами — зв’язана, або недоступна. Доступна для рослин ґрунтова вологаце кількість води, яка накопичується у ґрунті від рівня вологості стійкого в’янення до повної вологоємності.

Мінімальний запас вологи у ґрунті, при якому рослини залишаються зів'ялими до тих пір, поки у ґрунт не надійде вода, називається вологістю стійкого в’янення, або коефіцієнтом в’янення. Така волога недоступна рослинам і вважається мертвим запасом. Вологість стійкого в’янення являє собою нижню межу того інтервалу вологості ґрунту, в якому ще можливий ріст рослин. Коефіцієнт в’янення — це не особливості рослин, а характеристика ґрунту. Чим легший ґрунт, тим повніше використовується рослинами наявна в ньому вода, тим менша його вологоємність. Доступна для рослин ґрунтова вологаце кількість води, яка накопичується у ґрунті від рівня вологості стійкого в’янення до повної вологоємності.

?ода, що міститься у порах ґрунту, має велику поверхневу взаємодію з твердою фазою ґрунту. Волога в ґрунті перебуває під дією кількох сил різної природи: гравітація, притяжіння та твердої фази ґрунту. Усі ці сили діють одночасно, але залежно від властивостей ґрунту та вмісту в ньому вологи. У зв’язку з цим ґрунтова волога матиме різну рухомість, яку й беруть за основу при визначенні різних форм ґрунтової вологи.

Є такі форми води: хімічно зв’язана, сорбована, гігроскопічна, плівкова, капілярна, гравітаційна, підґрунтова, пароподібна, тверда Хімічно зв’язана вода. Вона входить до складу хімічних сполук ґрунту у вигляді гідроксильної групи або ж цілими молекулами. Хімічно зв’язана вода — важливий параметр складу ґрунту, але для рослин вона недоступна. Сорбована вода. Ця волога утримується на поверхні ґрунту безпосередньою взаємодією між молекулами води з вердою фазою ґрунту. Розрізняють дві форми сорбованої води: гігроскопічну та плівкову. Гігроскопічна вода адсорбується поверхнею ґрунтових часток. Гігроскопічна волога вкриває поверхню ґрунтових часток у вигляді плівки. Сила притягування, з якою утримується гігроскопічна волога, дуже велика вона у багато разів перевищує всмоктувальну силу коріння, а тому для рослин недоступна. Плівкова вода покриває частки ґрунту у вигляді плівки, що знаходиться на шарі гігроскопічної води. Для рослин вона доступна лише частково. Капілярна вода знаходиться у тонких порах ґрунту й пересувається у них під впливом капілярних сил, що виникають на поверхні поділу твердої, рідкої та газоподібної фаз.

Сила, з якою ця вода утримується у ґрунті, незначна. Завдяки ??? легко всмоктується кореневою системою рослин. Капілярна вода — основне джерело вологи для рослин. Гравітаційна вода виповнює простори між великими ґрунтовими частками та великі капіляри, пересувається у нижні шари ґрунту після опадів чи зрошення. Вона легкодоступна для рослин, але не є основним джерелом вологи для них, оскільки дуже рухома й поповнюється у ґрунті лише новими опадами чи поливом.

Підґрунтова вода. Гравітаційна волога, що просочується униз до водонепроникного шару, заповнює усі пори шару, що знаходяться над ним, у зв’язку з чим цей шар стає водоносним. Вода, що міститься у ньому, називається підґрунтовою.

Пароподібна вода утворюється при випаровуванні усіх інших форм ґрунтової вологи і може пересуватися у ґрунті диффузно.

Тверда вода. Перехід вологи з рідкого у твердий стан (лід) починається при температурі близько 0 °C.