Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Техноекспорт»

Вступ

Тема даної курсової роботи: аналіз зовнішньоекономічної діяльністі ТОВ «Техноекспорт».

Актуальність теми зумовлена тим, що сучасні українські підприємства, які хочуть досягти максимального успіху, повинні орієнтуватися не тільки на внутрішній (вітчизняний) ринок, але і на зовнішній. Тому актуальним є вивчення особливостей зовнішньоекономічної діяльності підприємства, та аналіз цієї інформації для підвищення ефективності діяльності підприємства.

У першому розділі, в даній курсовій роботі, будуть розглянуті такі питання як поняття, зміст і особливості ЗЕД підприємства. Термін «зовнішньекономічна діяльність» має на увазі складний механізм взаємин, що виникають у процесі купівлі-продажу товарів на світовому ринку.

Другий розділ в загальному характеризує фірму, відображає її фінансовий стан, зовнішньоекономічну діяльність, систему управління. Для цього проведено дослідження за один останній рік діяльності фірми та аналіз усієї одержаної інформації, використовуючи традиційний метод оцінки. Здійснено розрахунок основних господарсько-економічних показників діяльності фірми.

Динаміка розвитку фірми розглядається у розрізі показників за період у п’ять років. Вивчаються чинники, що впливають на об'єкт і предмет дослідження, розглядаючи внутрішнє та зовнішнє середовища. Аналізуються основні економічні, технічні, соціальні та інших показники діяльності. Проводиться аналіз ділових зв’язків з іноземними партнерами, зовнішньоекономічних контрактів з ними. Графічно зображаються тенденції зміни показників і закономірності цього. Шляхом проведеного дослідження виявлено недоліки у роботі, подаються можливості їх подолання.

Третій розділ подає конкретні заходи щодо подолання виявлених недоліків, розглядає їх від самого задуму до втілення їх у реальність. Проводиться розрахунок економії чи втрат на витратах діяльності фірми за рахунок впровадження пропонованих заходів, їх економічна ефективність у величині впливу на основні показники діяльності підприємства.

Таким чином, практична значимість вказаних причин і об'єктивна необхідність розвитку зовнішньоекономічних зв’язків в Україні зумовили аєктуальність теми дослідження курсової роботи, мету і завдання, предмет та об'єкт дослідження.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження курсової роботи виступає проблема вивчення економічної діяльності суб'єкта ринкових відносин з точки зору здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності.

Предмет дослідження. Предметом дослідження курсової роботи є економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Мета дослідження. Метою роботи є дослідження економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства та узагальнення висновків, що стосуються даної проблеми.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1. Розкрити суть принципів, суб'єктів та видів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Проаналізувати економічну ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Інформаційними джерелами курсового дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ТОВ «Техноекспорт» за 2002; 2007 роки та інформація офіційного Інтернет сайтів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та Державного комітету статистики України.

1. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності як функція управління та передумова ефективного ведення господарської діяльності підприємства

1.1 Економічний аналіз як функція менеджменту

Економічний аналіз — прикладна наука. Роль економічного аналізу випливає з його місця у менеджменті.

По-перше, на сучасному етапі розвитку менеджменту загальновизнаною є необхідність постійного виконання його основних (загальних) функцій: планування, організації, мотивації та контролю, кожна з яких має ряд підфункцій. Як видно з рисунка 1.1, економічний аналіз є найважливішою підфункцією контролю, оскільки саме аналіз забезпечує циклічне та безперервне виконання загальних функцій менеджменту.

По-друге, аналіз, внаслідок його складності та великої трудомісткості, відокремлюється як конкретна функція менеджменту і стає спеціалізованою управлінською роботою. В ринкових умовах значення конкретної аналітичної функції підсилюється внаслідок: підвищення самостійності та відповідальності суб'єктів господарювання за результати економічної діяльності; необхідності постійного спостереження та оцінки стану конкурентного середовища; пошуків резервів ресурсозбереження, диверсифікації діяльності, підвищення конкурентоспроможності продукції та ефективності використання економічного потенціалу та ін.

По-третє, на основі результатів економічного аналізу науково обґрунтовуються стратегічні, поточні та оперативні управлінські рішення щодо подальшого функціонування й розвитку суб'єкта господарювання, які є результатом діяльності управлінців. Аналітична ж підтримка управлінських рішень міститься у виконанні аналітичної функції на кожному з етапів технології управлінських рішень, зміст якої залежить від сутності, масштабів і значення конкретного рішення. Основні правила аналітичної підтримки управлінських рішень наступні:

— врахування вимог споживачів продукції (робіт, послуг);

— аналіз та оцінка інформації для управлінських рішень;

— визначення та врахування протиріч з наступним їхнім послабленням або усуненням;

— безперервність аналітичної підтримки управлінських рішень;

— відповідність управлінських рішень стратегічним цілям;

— врахування та оцінка ризиків;

— інтеграція технології управлінських рішень в автоматизовану систему управління;

— оцінка фактичної ефективності управлінського рішення після його впровадження.

Крім того, аналітичній оцінці підлягають якість виконання усіх основних і конкретних функцій та підфункцій менеджменту (наприклад, аналіз планування, аналіз програмного забезпечення, аналіз організаційного рівня виробництва, аналіз стимулювання праці, аналіз ефективності контролю та ін.) з метою їхнього подальшого поліпшення та підвищення ефективності виконання кожної з них та управлінської діяльності взагалі.

1.2 Зміст, завдання та методи економічного аналізу в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності - це комплексне вивчення її організації та перебігу економічних подій з метою встановлення результатів і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності діяльності.

База аналітичної інформації міститься в первинному бухгалтерському і статистичному обліку, бухгалтерській, податковій і статистичній звітності, внутрішніх звітах бухгалтерії.

Однією з найбільш інформаційноємних документів є Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Вона дає можливість оцінити фінансові вкладення, вартість і види майна за кордоном. доходи в інвалюті, вартість експортованих послуг, виручку від експорту товарів, суми векселів за імпортними контрактами, вартість імпортованих товарів.

Серед системи прийомів, що складають метод економічного аналізу, при аналізі зовнішньоекономічної діяльності найдоцільніше використовувати:

— обчислення відносних і середніх величин (відсотків, коефіцієнтів, індексів);

— динамічні ряди;

— графічний метод;

— розкладання цілого на частини і узагальнення цих частин;

— порівняння;

— обчислення різниць;

— ланцюгові підстановки;

— кореляційно — регресійний метод;

— балансовий та інші.

Основні завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності полягають в:

— оцінці рівня та якості виконання підприємством зобов’язань щодо угод з іноземними партнерами;

— дослідження динаміки діяльності ;

— оцінці раціональності використання коштів, пов’язаних із здійсненням кожного з видів зовнішньоекономічної діяльності ;

— оцінці фінансових результатів за видами зовнішньоекономічної діяльності;

— характеристиці впливу зовнішньоекономічної діяльності на основні якісні показники діяльності підприємства, його загальний фінансовий стан, платоспроможність тощо;

Стосовно зовнішньоекономічної діяльності можливе застосування таких видів аналізу:

— загальноекономічний;

— техніко-економічний;

— фінансово-економічний;

— функціонально-вартісний.

Загальноекономічний аналіз застосовують для дослідження видів зовнішньоекономічної діяльності по Україні в розрізі сегментів (регіонів), структури експортно-імпортних операцій серед країн-партнерів України. Результати такого аналізу періодично наводяться в друкованих виданнях економіко-аналітичного спрямування. Це дає можливість суб'єктам ЗЕД здійснювати порівняння сукупних економічних показників України з регіональними та власними.

Техніко-економічний аналіз доцільно проводити при здійсненні експорту продукції власного виробництва. його застосовують для вивчення питання оснащення підприємства необхідними видами техніки, енергетичними ресурсами, ефективності впровадження нових видів техніки і технологій.

Фінансово-економічний аналіз застосовують при вивченні фінансово-економічних показників, що характеризують зовнішньоекономічну діяльність. Він розкриває їх зміст у безпосередньому зв’язку зі здійсненням господарських операцій.

Функціонально-вартісний аналіз посідає особливе місце в системі комплексного економічного аналізу. Він спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності об'єктів шляхом вибору найоптимальніших варіантів виконання управлінцями своїх функцій щодо контролю за формуванням витрат і створенням найраціональніших умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Залежно від основної мети аналізу можуть застосовуватися попередній, поточний і підсумковий види аналізу.

Попередній аналіз проводиться на етапі, що передує укладенню угод із зарубіжними партнерами з метою вибору оптимального варіанта; при розрахунках цін на продукцію, призначену на експорт; при розрахунку розміру націнки на імпортні товари тощо.

Поточний аналіз проводиться в процесі реалізації зовнішньоекономічних операцій, а тому він є оперативним і найдієвішим. Він здійснюється як в межах доби, так і до одного кварталу, це залежить від внутрішніх потреб управління.

1.3 Інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Предметом АЗЕД є причинно-наслідкові зв’язки процесів її здійснення.

Об'єктами АЗЕД є її економічні результати, які формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що відображаються в системі економічних показників:

— макроекономічні показники ЗЕД;

— економічні результати ЗЕД підприємства: обсяги продаж, прибуток, рентабельність, підвищення якості продукції, зниження цін, впровадження нових технологій, завоювання нових ринків, розвиток реклами, маркетингу тощо.

Метою АЗЗД є виявлення резервів підвищення ефективності ЗЕД і розробка заходів щодо їх освоєння. Основними завданнями АЗЗД є:

— оцінка результатів ЗЕД підприємства по виконанню бізнес-планів;

— характеристика досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту, реекспорту й імпорту товарів (послуг), оцінка їх динаміки;

— оцінка ступеню і якості виконання зобов’язань за експортними, реекспортними і імпортними операціями;

— оцінка раціональності використання коштів для здійснення зовнішньоекономічних зв’язків;

— аналіз фінансових результатів, фінансового стану і рентабельності підприємств, що здійснюють ЗЕД.

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що є основою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Нормативно-довідкова інформація містить:

— законодавчі й нормативні акти з питань договірних відносин ЗЕД (у т.ч. правила інтерпретації комерційних термінів — ГНКОТЕРМС), ціноутворенню у зовнішньоекономічних відносинах, регулювання експортно-імпортних операцій та іноземного інвестування;

— документи, що регулюють дотримання спеціальних режимів при експорті і імпорті продукції, її види, та що встановлюють, відповідальність суб'єктів ЗЕД;

— методичні рекомендації із застосування чинного законодавства.

Основні нормативно-правові документи:

1. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436 (розділ 7 «Зовнішньоекономічна діяльність»).

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-ХІІ, зі змінами від 14 вересня 2006 року N 139-У.

3. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 № 93/96 — ВР, зі змінами.

4. Закон України від 15.09.95 р. № 327 «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» .

5. ІНКОТЕРМС, Умови поставки товарів за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2008 р.).

6. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 (у редакції наказу ДМСУ від 18.04.02 № 207).

7. Методика проведення співставлення даних основних кра-їн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами (аналіз методом дзеркальної статистики). Затверджено наказом Держкомстату України від 29. грудня 2000 року № 419.

8. Методологічні положення розрахунку індексів середніх цін, фізичного обсягу та умов торгівлі у зовнішній торгівлі товарами. Затверджено наказом Держкомстату України від 09.12.2005 р. № 419.

9. Митний кодекс України від 11.07.02 р. № 92.

10. Положення про порядок ліцензування експорту товарів у 2009 році, затверджене наказом Мінекономіки від 06.02.09 р. № 42.

11. Положення про порядок ліцензування імпорту товарів у 2009 році, затверджене наказом Мінекономіки від 06.02.09 р. № 42.

12. Постанова КМУ від 18.05.05 р. № 362 «Про встановлення розміру збору за видачу експортних (імпортних) ліцензій» .

13. Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» із змінами і доповненнями від 22 травня 2003 року n 860-гу.

14. Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» із змінами і доповненнями від 1 листопада 2005 року n 3027-гу.

15. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» із змінами і доповненнями від 1 листопада 2005 року n 3028-гу.

16. Порядок заповнення облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка подається відповідно до постанови КМУ від 1 лютого 2006 р. n 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» .

17. Постанова КМУ від 7 червня 2006 р. n 801 «Про затвердження Порядку здійснення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників під час проведення іноземними державами, їх економічними або митними об'єднаннями антидемпінгових, спеціальних захисних або компенсаційних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження» .

18. Про затвердження форм державної статистичної звітності по статистиці інвестицій зовнішньоекономічної діяльності і Інструкцій по їх заповненню: Наказ Держкомстату України від 07.12.01 № 487.

Фактографічна інформація:

— на макрорівні: офіційна інформація Державного комітету статистики України «Зовнішньоекономічна діяльність»; статистика Платіжного балансу України Національного банку України

— на мікрорівні:

— облікова: облікові регістри (картки оперативного обліку контрактів; журнали реєстрації рахунків, виписаних іноземним покупцям; журнали-ордера тощо);

— первинна: контракти, договори, імпортні доручення, сертифікати якості, дублікати квитанцій грузосполучення, коносамент, транспортні накладні, приймальні акти, гарантійні листи банків, векселя, тратти тощо.

— позаоблікова: документи, що фіксують ухвалене рішення (накази, розпорядження, постанови, інструкції, протоколи); результати наукових, маркетингових досліджень, передового досвіду.

Звітна інформація:

— статистична:

1. Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (ф. № 1-Б).

2. «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» (ф. № 5-ЗЕЗ).

3. «Звіт про експорт (імпорт) послуг» (ф. № 9-ЗЕЗ).

4. «Звіт про іноземні інвестиції в Україну» (ф. № 10-ЗЕЗ).

5. «Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу» (ф. № 13-ЗЕЗ).

6. «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (ф.№ 14-ЗЕЗ).

— податкова: «Декларація про валютні цінності, доходи й майно, що належить резидентові України і знаходиться за її межами». Декларування валютних цінностей здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в регіональних відділеннях НБУ й у державних податкових адміністраціях. Строк надання декларації щокварталу в строки здачі квартальної й річної бухгалтерської звітності. За результатами декларування суб'єктам видається довідка встановленої форми.

1.4 Вплив зовнішньоекономічної діяльності на ефективність функціонування організації

Завдяки оцінці впливу ЗЕД на основні результати діяльності підприємства можливо визначити внесок служби ЗЕД у ці результати та врахувати його при матеріальному стимулюванні або встановленні матеріальної відповідальності робітників указаної служби.

У першу чергу, дослідженню підлягають обсяг експортних постачань, зовнішньоторговельний обіг і тенденції їхньої зміни.

На наступному етапі аналізу визначаються показники питомої ваги експорту в доході від реалізації продукції; питомої ваги прибутку від експорту продукції у загальному прибутку по підприємству; кількості рекламацій від іноземних споживачів та питомої ваги цих рекламацій, які визнані виробником; втрат від рекламацій за недотримання умов контрактів; питомої ваги імпортних постачань у їхньому загальному обсязі.

Слід враховувати, що зростання імпортних постачань викликає залежність виробництва від іноземних постачальників. Тому аналізуються причини застосування і зростання обсягів імпортних матеріалів, сировини, обладнання. Проводиться порівняльний аналіз можливості одержання аналогічних активів від вітчизняних виробників.

Оцінка впливу ЗЕД на ефективність діяльності підприємства здійснюється за допомогою показників рентабельності продукції, продажів, виробництва, активів, в яких загальні прибуток і дохід поділяються на частини, що відображають реалізацію продукції на вітчизняних і зовнішніх ринках. Внесок зовнішньоекономічної діяльності в загальні показники рентабельності підприємства визначається за допомогою прийому різниць.

Підприємства задовольняють свої потреби в іноземній валюті, головним чином, за рахунок поточних надходжень від експортних постачань. На внутрішньому вітчизняному валютному ринку порядок та обсяг обов’язкового й вільного продажу іноземної валюти не залежить від підприємства, а визначається державними органами влади. Тому аналіз має обмежений характер. Він містить такі аналітичні завдання:

— оцінку виконання завдань з обов’язкового продажу іноземної валюти;

— оцінку динаміки обсягу цих продажів;

— факторний аналіз впливу операцій з обов’язкового продажу частки валютної виручки або операцій з продажу вільних валютних коштів на фінансові результати діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями;

— аналіз руху інвалютних коштів.

Перші два завдання вирішуються аналогічно дослідженню будь-якого господарського процесу за допомогою традиційних прийомів економічного аналізу: порівнянь, абсолютних і відносних величин та відхилень, а також індексного методу.

Оцінка впливу інвалютних операцій на фінансові результати діяльності підприємства здійснюється за допомогою прийому ланцюгових підстановок, індексного методу.

Аналіз руху інвалютних коштів містить оцінку структури їхнього надходження та витрат, розрахунок перевищення надходжень над витратами (або навпаки) й оцінку покриття поточних інвалютних зобов’язань підприємства. Остання здійснюється за допомогою коефіцієнта покриття поточних інвалютних зобов’язань, який розраховується як частка від ділення залишків валютних коштів на кінець періоду, що аналізується, на поточні зобов’язання у інвалюті:

ЗВ,

К_{тв =-, (13.13)}

пзв V >

де К_пз — коефіцієнт покриття поточних інвалютних зобов’язань, част. од.;

ЗВ — залишки валютних коштів на кінець періоду, який аналізується, одиниці іноземної валюти;

ПЗВ — поточні зобов’язання у валюті, одиниці іноземної валюти.

Значення коефіцієнта за поточний період порівнюється з нормативним значенням і фактичним рівнем у попередні періоди. Рух інвалютних коштів досліджується для кожної іноземної валюти окремо, а також у єдиній базовій валюті, якщо на валютний рахунок підприємства надходять платежі в значній кількості різних іноземних валют.

2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Техноекспорт»

2.1 Коротка характеристика організації як об'єкту дослідження

Приватне підприємство ТОВ «Техноекспорт» є одним з найкращих підприємств на Україні, яке з 1998 року займається ремонтом гірничого і шахтного обладнання, також поставкою запасних частин для екскаваторів: ЕКГ-5, Е-2503, ЕКГ-8, ЕК 10/70 і бурових станків різних модифікацій.

Ремонт та обладнання, машин, механізмів, пристроїв, верстатів є одним з основних видів діяльності підприємства.

ТОВ «Техноекспорт» має можливість здійснювати ремонт обладнання на своїй базі, на якій знаходиться вантажопідйомні крани, токарні верстати, зварювальні апарати, вантажний автотранспорт.

Також на протязі багатьох років фірма закуповує запасні частини для екскаваторів ЕКГ-5 та Е-2503 на «Південно-Уральському Ремонтно-Механічному заводі» (м.Коркіно РФ), «Бакальському заводі гірничого обладнання» (м.Бакал РФ), ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» (м. Донецьк, Україна) та ТОВ «Уральський Транзит» (м. Челябінськ, РФ).

А також здійснювали поставки запасних частин на карєри ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» а саме: Хлистунівське кар'єроуправління, Ладижинське кар'єроуправління, Атабаське кар'єроуправління, Клесівське кар'єроуправ-ління, Томашгородське кар'єроуправління, Кам’яницьке кар'єроуправління, Бесівське кар'єроуправління.

ТОВ «Техноекспорт» є офіційним представником виробників запасних частин до екскаваторів: ТОВ «Бакальський завод гірського обладнання» (м. Бакал, РФ), ТОВ «Уральський Транзит» (м. Челябінськ, РФ) та ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» (м. Донецьк, Україна), з якими заключені договори на 2013 р.

Гірничошахтне устаткування, екскаватори ЕКГ-5 і бурові станки, відремонтоване і укомплектоване фахівцями фірми «Техноекспорт», має підвищений попит і успішно працює на кар'єрах і гірських підприємствах не тільки України, але і Казахстану, Росії, Монголії, Гвінеї та інших країн. У секторі гірської промисловості з постачання важких екскаваторів ЕКГ-5А і бурових станків СБШ-250 (5СБШ-200) ТОВ «Техноекспорт» всі 10 років займає одне з провідних місць не тільки в Україні, але і в СНД. Також фірма виконує будівельні роботи.

«Техноекспорт» в 2004 р. отримала Диплом лауреата загальнонаціонального конкурсу «Вища проба».

Клієнтами і партнерами є такі підприємства: ВАТ «Волинь-Цемент», ТОВ «Донецький завод гірничого машинобудування», ВАТ «Оріхівський кар'єр формоматеріалів», ВАТ «Мукачівський кар'єр», ТОВ «Гранітний кар'єр», ВАТ «Овручський щебзавод», ВАТ «Білоцерківський кар'єр», ТОВ «Білогірський кар'єр», ВАТ «Рокитнянський кар'єр», ВАТ «Ушицький КБМ», ВАТ «Кострижівський комбінат будматеріалів», підприємства ТОВ «Метінвест Холдінг» (ПАТ «Комсомольське рудоуправління»), та групи Приват (ПАТ «Марганецький ГЗК», ЧАО «Толкачівький ГЗК»), в тому числі в країнах СНД.

2.2 Оцінка основних показників діяльності об'єкту дослідження

Підвищення ефективності є життєво важливим. Менеджмент підприємства, а особливо його власники, мають здійснювати постійний моніторинг ефективності діяльності. Менеджери отримують винагороду саме за ефективне економічне управління, а власники прагнуть до максимальної віддачі від вкладеного капіталу та досягнення успішного функціонування бізнесу. На певних етапах розвитку підприємства такий моніторинг має різні цілі. Якщо після завершення першого року функціонування новоствореного підприємства інвестору цікаво, чи не помилився він у своєму інвестиційному рішенні, то оцінка ефективності в подальшому має на меті визначення рівня привабливості такого підприємства (можливо, для сторонніх інвесторів, у разі потреби в залученні додаткового капіталу). На основі оцінки здійснюється пошук резервів зростання ефективності, з’ясовується доцільність перспектив розвитку існуючого бізнесу або необхідність переорієнтації підприємницьких зусиль. Здійснити моніторинг ефективності можна за допомогою показників ефективності діяльності підприємства.

Проблема визначення економічної ефективності діяльності підприємства пов’язана з визначенням відповідного критерію ефективності і формуванням системи показників. Визначення загальної ефективності діяльності підприємства вимагає врахування багатьох чинників. Можна розробити показники ефективності використання для кожного виду ресурсів або спільно для всіх ресурсів. Розраховані показники порівнюються з показниками за попередній період, який називають базовим, або із її новим значенням дохідності капіталу на ринку.

Оцінка ефективності проводиться з певною метою (оцінювання розвитку бізнесу, оцінювання доцільності інвестування капіталу) для конкретних споживачів такої інформації (власники підприємства, менеджери, інший персонал), на певному рівні в межах підприємства (можна оцінювати ефективність діяльності підприємства в цілому, а можна — ефективність використання окремих груп його активів), на підприємствах різних розмірів та організаційно-правових форм, публічних (цінні папери яких обертаються на ринку) і непублічних.

На практиці не завжди потрібно визначати результати всіх ресурсів. Деякі підприємства визначають ефективність тих чинників, які вважаються придатними показниками діяльності й успіху підприємства. Отже, у практичній строкології визначення загальної ефективності може бути сформульоване як зосередження на обмеженій кількості ресурсів, які в результаті вказують на успіх підприємства.

Проте індивідуальні показники при ізольованому використанні можуть не створювати об'єктивної картини. Зниження ефективності використання одного ресурсу може бути необхідним для підвищення ефективності використання іншого. Такий компроміс бажаний тоді, коли знижуються загальні витрати, але результат буде втрачено, якщо використовувати будь-який частковий показник окремо. Тільки спостерігаючи наслідки зростання загальної ефективності використання всіх ресурсів, менеджери можуть зробити точні висновки про загальний результат ефективності. Через можливість існування компромісного вибору загальний показник ефективності повинен оцінювати сукупні фінансові наслідки і, отже, має бути фінансовим показником.

Приклад :

Користуючись даними табл. 1.2, оцінимо ефективність діяльності підприємства ТОВ «Техноекспорт», порівнюючи величини показників 2005 і 2006 рр.

Як свідчать дані табл. 1.2, на підприємстві спостерігається зростання результативних показників діяльності. Так, обсяг виробництва в діючих цінах зріс у 2006 р. порівняно з 2005 р. на 38,1%, що зумовлено в основному зростанням цін на готову продукцію. Проте спостерігається зростання обсягу виробництва, обчисленого і за продукцією в порівняних цінах, темп зростання 7,03%. Динаміка реалізованої продукції теж позитивна, тільки на 2,8 відсоткових пункти зростання обсягу реалізації відстає від темпу зростання виробленої продукції.

Незважаючи на стрімке підвищення собівартості реалізованої продукції (на 41,8%), прибуток від операційної діяльності збільшився на 14,5%, що пояснюється зростанням у 2006 р. доходів від іншої операційної діяльності. Величина прибутку від звичайної діяльності має від'ємний приріст (-5,5%), зумовлений збитками від фінансової діяльності.

У зв’язку зі зменшенням бази оподаткування (податкового прибутку) в 2006 р. порівняно з 2005 р. кінцевий фінансовий результат — чистий прибуток — збільшився на 9,8%.

Таким чином, оцінюючи діяльність підприємства ТОВ «Техноекспорт» за результативними абсолютними показниками, можна зробити висновок про його поліпшення в 2006 р. порівняно з 2005 р. (табл. 1.3).

Таблиця 1.2. Динаміка основних економічних показників діяльності підприємства ТОВ «Техноекспорт» за 2005;2006 рр.

Табл. 1.3. Рентабельність операційної діяльності.

Незважаючи на позитивну тенденцію абсолютних результативних показників діяльності підприємства (табл. 11.2), ефективність роботи підприємства в 2006 р. порівняно з 2005 р. знизилась. Спостерігається зменшення загальної рентабельності підприємства: на 4,4 відсоткового пункта рентабельність, обчислена на основі прибутку до оподаткування, і на 1,2 пункта — за прибутком після оподаткування. Майже на третину зменшилась Аналізуючи показники, в табл. 1.3, можна зробити висновок, що падіння ефективності роботи підприємства зумовлене насамперед зниженням ефективності використання основних засобів — спостерігається зниження фондовіддачі й суттєве зменшення фондорентабельності. Зазначені зміни відбулися, незважаючи на позитивну тенденцію показників ефективності використання персоналу, — зростання рівня продуктивності праці, зменшення витрат на персонал (за показником зарплатомісткості продукції), а також прискорення обертання обігових коштів.

Традиційний підхід до оцінювання роботи підприємства не завжди відображає об'єктивну картину його діяльності. Деякі західні компанії використовують як узагальнюючий показник ефективності альтернативний критерій, відомий як додана економічна вартість (EVA — economic value added), який є складовою фінансового блоку «Системи збалансованих показників». Він є основним показником ефективності в системі «Performance Management» (управління результативністю).

Економічна додана вартість (EVA):

де ROA — рентабельність активів;

WACC — середньозважена вартість капіталу; ТА — сукупні активи;

ЕАІТ — прибуток підприємства після сплати процентів і податку на прибуток;

СЕ — сукупний капітал.

EVA = Операційний прибуток — (Середньозважена вартість капіталу o Загальний задіяний (інвестований) капітал).

2.3 Аналіз організації зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Техноекспорт»

Вихід на зовнішній ринок самостійних суб'єктів господарської діяльності повинен сприяти пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Прагнення отримати прибуток більший, ніж усередині країни, спонукає підприємства виходити на міжнародний ринок. Згідно з чинним законодавством, підприємство має право самостійно визначати форми, методи та обсяги праці на зовнішньому ринку.

Для ефективного керівництва ЗЕД на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура управління. Розрізняють:

— організаційно-виробничу структуру;

— структуру управління;

— організаційну структуру підприємства.

На будь-якому підприємстві є система, яка управляє, і система, якою управляють. До першої належать органи, служби, апарат управління. До другої-виробничі підрозділи (цехи, участки, відділи).

Організаційно-виробнича структура відображає побудову системи, якою управляють, структура управління — системи, яка управляє, а організаційна структура підприємства — побудову і взаємозв'язок обох систем.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданням, які вона покликана вирішувати. Мета — максимізація прибутку на довгостроковий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутрішньо-фірмового управління, має постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі та сфері управління. Гі форми і методи не можуть залишатися незмінними.

На практиці організаційна структура управління ЗЕД підприємства може бути побудована так: наприклад, Дирекція із зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу ТОВ «Техноекспорт» має такий вигляд (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Схема організаційної структури Дирекції із ЗЕД та маркетингу ТОВ «Техноекспорт».

На підприємстві «Техноекспорту «штатний розпис, який займається ЗЕД складається із (6 працівників) які наведені в таблиці.1.1

На рисунку1.6 наведено штатна структура персоналу яка займається ЗЕД.

Рис. 1.6. Штатний розпис Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноекспорт».

На підприємствах за останні 15 років набуто значного досвіду здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Як приклад проаналізуємо організацію зовнішньоекономічної діяльності підприємства ТОВ «Техноекспорт».

Приклад:

ТОВ «Техноекспорт» є одним із найкращих підприємств Київської області й випускає такі основні види продукції: газоперекачувальні агрегати, компресорні станції, нафтопромислове обладнання, хімічне обладнання, арматуру, насоси відцентрові, насоси вакуумні, компресори та ін., займається ремонтом гірничого і шахтного обладнання, також поставкою запасних частин для екскаваторів: ЕКГ-5, Е-2503, ЕКГ-8, ЕК 10/70 і бурових станків різних модифікацій.

Діюча у ТОВ «Техноекспорт» система якості цілком відповідає міжнародному стандарту ISO 9001, що підтверджено сертифікатом схвалення, виданим міжнародним сертифікаційним органом Bureau Veritas Quality International. Підприємство має сертифікат, що дає право використання офіційної монограми Американського нафтового інституту (АРІ) при виробництві обважувальних бурильних і ведучих труб відповідно до вимог стандартів API Specification 7. Продукція, що експортується до країн СНД, має сертифікати якості в системі ГОСТ-Р Російської Федерації.

Продукція підприємства експортується приблизно в 7 країн світу. Найбільш стабільними є зовнішньоекономічні відносини з Білорусією, Росією, Туркменістаном, Узбекистаном, Казахстаном, Монголією, Гвінеєю.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є одним із найважливіших напрямів розвитку, адже воно експортує за кордон близько 85% власної продукції. Крім того, для виробництва дев’яти основних груп продукції підприємство використовує понад 3 тис. видів сировини і напівфабрикатів, більшість яких імпортує. Основу продукції імпорту становлять енергоносії, сировина та складне обладнання, що не виготовляється в Україні. Також на протязі багатьох років фірма закуповує запасні частини для екскаваторів ЕКГ-5 та Е-2503 на «Південно-Уральському Ремонтно-Механічному заводі» (м.Коркіно РФ), «Бакальському заводі гірничого обладнання» (м.Бакал РФ) Тому на підприємстві створена дирекція із зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу.

Основними завданнями та функціями Дирекції із зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу (далі - Дирекції) є:

— організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства за номенклатурою, встановленою і погодженою із правлінням підприємства;

— вивчення ринку, участь у розробці товарної, науково-технічної, цінової, збутової, рекламної та іншої стратегій підприємства. Виробництво та поширення рекламних і демонстраційних матеріалів, розрахованих безпосередньо на споживачів продукції підприємства, а також організація і проведення виставок, експозицій, аукціонів та інших заходів, пов’язаних з підвищенням реалізації і просуванням продукції підприємства на ринку збуту;

— розробка і видача цехам і структурним підрозділам підприємства виробничих планів, а також здійснення контролю за ходом виготовлення включеного в план устаткування;

— організація експорту та імпорту продукції за номенклатурою, встановленою директором з маркетингу і погодженою з правлінням підприємства, а також зовнішньоекономічних та інших операцій, побудованих на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— визначення методів досягнення поставлених цілей, розробка тактики зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

— вибір засобів для досягнення поставлених цілей на окремих етапах, напрямах зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

— розширення номенклатури, підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства, визначення оптимальних умов експорту продукції, робіт і послуг підприємства, вивчення і використання кон’юнктури ринку для одержання максимального прибутку в іноземній валюті;

— систематичні вивчення й аналіз досягнень закордонної науки і техніки, напрямів науково-технічного прогресу, патентних і ліцензійних матеріалів, досвіду експлуатації поставленої за межі України вітчизняної продукції й аналогічної продукції іноземного виробництва;

— забезпечення надання іноземним суб'єктам господарської діяльності виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, рекламних послуг підприємства;

— участь у рекламній діяльності, проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших заходів, пов’язаних з підвищенням реалізації і просування продукції підприємства на ринку збуту;

— сприяння розвитку взаємовигідного співробітництва і забезпечення спільної підприємницької діяльності між підприємством та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Взаємодії з іншими підрозділами здійснюються на основі положень про кожен структурний підрозділ, посадових обов’язків та стандартів підприємства.

Кадровий склад Дирекції із зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу становить близько 60 спеціалістів різних кваліфікацій. До структури Дирекції входять:

— департамент із зовнішньої діяльності;

— сектор енергоносіїв;

— департамент реалізації обладнання;

— департамент дослідження ринку та реклами;

— відділ планування.

Дирекція є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується помічнику генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності. Роботою Дирекції керує директор із зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу, який призначається на посаду і звільняється з неї генеральним директором. До основних обов’язків директора входять такі:

— здійснювати безпосереднє керівництво, адміністративно-господарське, організаційно-розпорядницьке керування Дирекцією з маркетингу і відповідати за виконання Дирекцією з маркетингу покладених на неї завдань і функцій;

— організовувати вивчення ринку, планування асортименту продукції, розробки нової продукції, розподіл готової продукції, стимулювання ринку збуту продукції, точне виконання торгових і рекламних планів і програм, а також вимагати від працівників Дирекції з маркетингу досягнення поставлених у галузі маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності цілей і завдань;

— знати і правильно застосовувати нормативно-правові акти і методичні матеріали щодо організації маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності;

— сприяти розвитку взаємовигідного співробітництва і забезпеченню спільної підприємницької діяльності між підприємством й іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— здійснювати діяльність від імені підприємством у межах повноважень, наданих правлінням підприємства;

— брати участь у вивченні й аналізі досягнень закордонної науки і техніки, напрямів науково-технічного прогресу, патентних і ліцензійних матеріалів, досвіду експлуатації поставленої за межі України вітчизняної продукції й аналогічної продукції іноземного виробництва;

— брати участь у демонстрації продукції підприємства у дії;

— брати участь у міжнародних і міжгалузевих симпозіумах, семінарах, конференціях з питань розвитку машинобудування;

— здійснювати контроль за виконанням укладених Дирекцією з маркетингу договорів (контрактів);

— здійснювати контроль за залишками незавершеного виробництва і разом з цехами та бухгалтерією здійснювати заходи щодо їх зменшення;

— здійснювати контроль за публікаціями в комерційній і технічній пресі інформації про продукцію, що виготовляється підприємством, а також діяльності підприємства.

Начальник департаменту із зовнішньоекономічної діяльності призначається на посаду і звільняється з неї генеральним директором з подання заступника генерального директора і має право:

— здійснювати керівництво персоналом очолюваного ним департаменту;

— розподіляти обсяг роботи між персоналом очолюваного ним департаменту, контролювати виконання поставлених завдань;

— віддавати розпорядження в межах своєї компетенції;

— приймати самостійні рішення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємства у межах своїх обов’язків і наданих керівництвом повноважень;

— підписувати (візувати) усі документи, оброблювані в департаменті;

— здійснювати вхідний контроль документів, розписувати їх між підлеглим персоналом, контролювати терміни і якість виконання документів;

— одержувати необхідну для виконання покладених обов’язків інформацію;

— з дозволу керівництва представляти підприємство в інших інстанціях за закріпленою тематикою;

— давати вказівки підлеглому персоналу і вимагати від нього виконання своїх обов’язків, дотримання трудової і виробничої дисципліни.

Основні обов’язки начальника департаменту із зовнішньоекономічної діяльності такі:

— у межах наданих Директором з маркетингу повноважень керувати організацією і проведенням зовнішньоекономічної діяльності підприємством у суворій відповідності до вимог законодавства України, міжнародно-правових норм та інших нормативних документів у сфері ЗЕД;

— виконувати всі вказівки Директора з маркетингу в частині своїх функціональних обов’язків, підтримання в департаменті трудової і виробничої дисципліни;

— знати порядок і правила оформлення зовнішньоекономічних контрактів (договорів);

— керувати роботою підлеглих з підготовки, вироблення висновків і реалізації експортно-імпортних контрактів;

— знати експортні можливості підприємства за закріпленою номенклатурою, а також імпортні потреби підприємства і готувати пропозиції для включення їх до проектів поточних і перспективних планів підприємства;

— організовувати підготовку зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

— здійснювати контроль і брати участь у виконанні зовнішньоекономічних контрактів відповідно до нормативних документів;

— організовувати вивчення ринків і кон’юнктури товарів за закріпленою номенклатурою, динаміки цін на ці товари, умов постачань і розрахунків, вимог ринків країн-імпортерів;

— вивчати іноземні фірми конкурентів і контрагентів за закріпленою номенклатурою;

— у межах компетенції організовувати переговори з іноземними фірмами за закріпленою номенклатурою за вказівкою керівництва;

— організовувати підготовку листів, проектів угод, контрактів та інших документів щодо забезпечення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ;

— організовувати проведення розрахунків і обґрунтування цін на експортно-імпортні товари, складання конкурентних аркушів з імпорту, підготовку довідок за цінами;

— знати порядок і правила оформлення документів, необхідних для проведення експортно-імпортних операцій. Контролювати повноту і правильність їх заповнення відповідно до вимог митного і валютного законодавства України;

— забезпечувати контроль виконання зовнішньоекономічних контрактів, закріплених за департаментом;

— проводити аналіз функціонування системи якості в рамках безпосередньо підлеглого персоналу. Організовувати коригувальні та попереджувальні заходи щодо результатів перевірки системи якості;

— виїжджати в установленому порядку у відрядження, у т. ч. за кордон, для вирішення питань, пов’язаних із завданнями департаменту. Планувати відрядження підлеглого персоналу і контролювати виконання ними поставлених завдань;

— організовувати ведення в департаменті діловодства внутрішньої документації, установленої нормативними документами підприємства і структурного підрозділу;

— організовувати розробку методичної документації з тематики департаменту;

— знати структуру підприємства, номенклатуру продукції, що випускається, і сферу її застосування;

— забезпечувати схоронність і працездатність закріплених за департаментом технічних засобів і майна;

— визначати потреби в персоналі необхідної кваліфікації і необхідності його навчання, складати відповідні плани і заявки;

— здійснювати розподіл вхідних документів, контролювати терміни їх виконання.

2.4 Аналіз поточних результатів зовнішньоекономічної діяльності об'єкту дослідження

2.4.1 Аналіз виконання зобов’язань з експортних (імпортних) операцій

Реалізація продукції тісно пов’язана з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов’язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва.

Особливо важливе значення для підприємства має виконання міжнародних угод та державних контрактів. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги.

Під час аналізу визначають виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції, з’ясовують причини невиконання плану та оцінюють стан виконання договірних зобов’язань (табл. 11.4).

Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують діленням різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов’язаннями та його недовиконанням на плановий обсяг:

Таблиця 11.4

Аналіз виконання договірних зобов’язань з відвантаження продукції ТОВ «Техноекспорт» за січень, шт.

З табл. 11.4 видно, що за звітний місяць недопоставлено продукції за договорами в кількості 5400 шт., або на 30%, а в цілому за рік — на 45% (табл. 11.5).

Таблиця 11.5

Аналіз виконання договірних зобов’язань за рік, шт.

Як показав аналіз, відхилення від договірних зобов’язань пов’язане з величиною партії виробів, недостатньою кількістю транспортних засобів, різними технологічними особливостями вантажопереробки, але головні причини полягають у відмові контрагентів від продукції, через неконкурентоспроможність виробів, скорочення обсягів виробництва підприємствами-споживачами тощо.

2.4.2 Аналіз динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг

Для повнішої характеристики експортної роботи підприємства складають таблиці із експорту товарів та послуг за звітний рік, Мета дослідження — встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, розвитку нових його видів і географічного напряму, як змінився обсяг експорту в поточних і постійних (базових) цінах, як змінилися в середньому експортні ціни розрахунок темпів приросту за кожний рік і середньорічний темп приросту експорту за весь період, який вивчають.

Дані про експорт за аналізовані роки групують за країнами і товарами в аналітичних таблицях. За кожним рядком таблиці (країна, товар або підсумок) розраховують індекси вартості, фізичного обсягу і цін. Ці індекси відобразять, на яку суму і де змінилися вартість та фізичний обсяг експорту, а також середні експортні ціни.

Для одержання відповіді на запитання про зміни вартісної структури експорту за країнами і товарами складають таблиці, де за кожною позицією (країна або товар) показують для кожного порівнюваного року суму експорту в грошових одиницях та її частку у відсотках до загального підсумку.

За товарними групами, що містять кількісно та якісно порівнянні товари (наприклад: бурові станки, електродвигуни), можна розрахувати індекс кількісної структури. виявиться більшим за 1, то це свідчитиме, що у межах товарної групи зросла частка кількості дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевших товарів. За протилежної зміни структури індекс буде меншим за 1. Наведемо для прикладу в табл. 16.2 дані про експорт підприємством товарів за звітний і попередній періоди Таблиця 1.7. Експорт товарів підприємства ТОВ «Техноекспорт»

За даними табл. 1.7 визначаємо тенденцію розвитку експорту цієї групи товарів (для підсумку) за вартістю і структурою.

З’ясуємо, як змінився обсяг експорту в постійних цінах (фізичний обсяг) і як змінились у середньому ціни на товари цієї групи. Визначимо величину впливу чинників, кількості, ціни і структури на зростання вартості експорту товарів аналізованої групи на 138 млн грн. (738 — 600).

Розрахуємо подані нижче індекси. Індекс вартості:

.

Індекс цін:

.

Сума 738 млн грн. є вартістю експортних товарів за 2007 р. (кількість і ціни 2007 p.), а сума 750 млн грн. — результат перерахунку експорту кількості за 2007 р. за цінами 2006 р. Порівняння цих сум дасть змогу визначити, як вплинула зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни знизились у середньому на 1,6% (індекс цін у відсотках дорівнює 98,4). Відповідно, зменшення вартості за рахунок зниження цін на 1,6% становило 12 млн грн. (738 — 750).

Індекс кількості () відповідно дорівнює

.

Індекс фізичного обсягу ():