Облік одержаних довгострокових векселів

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки може безпосередньо використовуватись для погашення боргових зобов’язань.

Вексель — це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель відноситься до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред’явленні.

Розрізняють прості та переказні векселі.

Простий вексель (соло) — письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.

Переказний вексель (тратта) — письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Простий вексель виписується позичальником із зобов’язанням сплатити борг кредитору.

Переказний вексель - це вимога кредитора до позичальника сплатити кошти третій особі - ремітенту.

Векселі одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, обліковуються на рахунку 162 «Довгострокові векселі одержані» .

Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить від виду векселів, порядку заповнення реквізитів векселя та їх змісту, порядку видачі та прийняття передачі та авалю векселів.

Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на ньому прописом і цифрами. Вексельна сума може включати відсоток як додаткову плату за час обігу векселя.

Аналітичний облік з вексельних операцій ведеться за кожним одержаним векселем (за видами векселів): векселі, строк сплати за якими ще не настав; векселі, дисконтовані (враховані) банком; векселі, не оплачені у встановлений термін.

Основні бухгалтерські проводки з обліку довгострокових векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, відображено в таблиці.

Таблиця 1.5 Облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Векселі, які застосовується в господарському обороті як в Україні, так і в міжнародних розрахунках, досить різноманітні. Векселі розрізняють за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком оплати, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред’явлення та іншими ознаками. Класифікація векселів за різними ознаками зображено на Табл.1.6.

Таблиця 1.6. Класифікація векселів.

Векселі казначейські - один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету.

Вони можуть бути використані:

• · для здійснення розрахунків;
• · для зарахування сплати податків до державного бюджету;
• · як застава для забезпечення інших платежів та кредитів.

Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпеченні ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.

Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основі використовується для мобілізації грошових ресурсів.

Товарний (комерційний) вексель використовується для кредитування торговельних операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх обов’язків перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Простий (соло-вексель) виписується і підписується боржником (векселедавцем) і є його борговим зобов’язанням оплати кредитору вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, вказаної у векселі. Векселедавець бере на себе зобов’язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власним векселя.

Переказний вексель (тратта) виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант - особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату — особі-боржнику векселедавця — встановити в установлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред’явнику тратти.

Ремітент — власник переказного векселя. Ним може бути підприємство або банк, що утримує на свою користь відповідний відсоток від суми платежу — комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у векселі суми у встановлений термін з рахунку векселедавцем на рахунок власника векселя.

Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцеві доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.

Векселі на пред’явника — це такі векселі, що оплачують негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний у документі, називається строковим.

Доміцільований вексельце такий вексель, у якому вказано конкретне місце платежу. Доміцілювання простого векселя здійснюється для того, щоб встановити місце та умови опротестування даного векселя. Доміцілювання переказного векселя може інколи підвищити його внутрішню вартість, тому що усуває якісь труднощі, що могли б виникнути при здійсненні платежу в іншому місці.

Розглянемо обіг простих векселів. Простий вексель видається боржником кредитору. Тому для боржника це борговий документ, а для кредитора — доказ відпуску цінностей та забезпечення отримання в погоджений термін їхнього грошового еквівалента.

• 1- векселедавець (покупець) передає вексель;
• 2- перший власник векселя (ремітент) пред’являє вексель до акцепту;
• 3- векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;
• 4- власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.

Розглянемо вексельний обіг із опротестуванням векселя і призначенням посередника.

• 1- видача векселя;
• 2,3- передача права за векселем (індосація);
• 4- пере поручительство за векселем (перепоручительний індосамент);
• 5- пред’явлення векселя до акцепту (презентація);
• 6- підтвердження акцепту;
• 7- пред’явлення векселя до платежу;
• 8- відмова від платежу за векселем;
• 9- опротестування векселя;
• 10- нотаріальна вимого щодо сплати за векселем;
• 11- відмова від нотаріальної вимоги щодо сплати за векселем;
• 12- повторне опротестування;
• 13,14- повернення опротестованого векселя;
• 16- призначення посередника;
• 17- здійснення платежу за векселем;
• 18- вручення оплаченого векселя (з розпискою в отриманні платежу)