Алкогольний абстинентний синдром

Динамика психопатологічних і соматовегетативных проявів під час лікування алкогольного абстинентного синдрому методом УФОК.

Алкогольный абстинентный синдром (ААС) — симптомокомплекс соматичних, неврологічних, і психопатологічних розладів, виникаючих при припинення вживання алкоголю чи зниженні його доз, причому прийом спиртних напоїв (опохмеление) на кілька днів усуває чи пом’якшує зазначені розлади (Г.Н. Морозов, 1983). Алкогольний абстинентный синдром є патогенетичним ознакою розгорнутої 2 стадії хронічного алкоголізму, коли виникає фізична залежність від алкоголю. Сьогодні є безліч різних способів купірування алкогольного абстинентного синдрому, вирішальних лише це завдання і виявляються малоефективними попередження наступного вживання алкоголю і тим самим, зриву ремісії. У зв’язку з цим альтернативні методи лікування представляють певний інтерес спеціалістів. Однією з таких методів лікування є ультрафіолетове опромінення крові (УФОК). Механізм впливу УФОК на організм, попри великий стаж застосування їх у медицині - понад 70 відсотків років продовжує вивчатися медиками і біологами світової медицини. Досить вивчений ефект детоксикації організму, зниження в’язкості крові, поліпшення доставки кисню до тканинам, зниження в’язкості крові й багатьох інших значимі при алкоголізмі ефекти («Медична картотека» № 3, 2001 ст 42−43) Лікувальний вплив УФОК характеризується:

· поліпшенням самопочуття хворих, нормалізацією сну, підвищенням апетиту, зниженням ознак.

· інтоксикації і гіпоксії, поліпшенням периферичного і коронарного.

· кровообігу і трофіки тканин, стимуляцією регенераторных процесів,.

· нормалізацією вуглеводного, жирового і білкових обмінів, підвищенням.

· показників імунітету і неспецифічної резистентності, поліпшенням.

· фільтраційною функції нирок та інші проявами. Загальновідомо, що з алкогольному абстинентном синдромі в організмі відбуваються, які стосуються вище переліченим і тому лікування ААС методом УФОК патогенетически закономірно. Мету й завдання дослідження Метою дослідження вивчення клінічної динаміки алкогольного абстинентного синдрому під впливом экстракорпорального УФОК із наступною можливістю включення цього методу диференціальну програму лікування алкоголізму. Завдання дослідження визначення клінічної динаміки алкогольного абстинентного синдрому внаслідок УФОК. Матеріали й методи дослідження У дослідження включалися хворі чоловіки, страждають на хронічний алкоголізм 2-ї стадії. Усього дітей було обстежено 40 хворих, які звернулися до наркологічний кабінет отделенческой лікарні ст Бєлгород з різними сомато-вегетативными і психопатологічними проявами ААС. У основній групі спостерігалося 30 людина. Контрольну групу склали 10 хворих з клінічними і демографічними параметрами (таблиця № 1) У основній групі хворих у 22 спостерігалася псевдозапойная форма пияцтва з тривалістю запоїв від 3 до 15 днів (загалом 14.4 дня), у 2 істинні запої, у 6 хворих систематичне пияцтво із високим толерантністю. Давність захворювання 7,8 років. У контрольної групі хворих псевдозапойная форма у 5 хворих на тривалістю запоїв від 3 до 30 днів (загалом 7,6 дня), істинні запої у 2, епізодичне пияцтво у 3, давність захворювання 7,2 років. Стан хворих оцінювалося із застосуванням клінічних шкал по метрології, яка у НДІ наркології МОЗ РФ (І.П. Анохіна, 2000). Ступінь виразності кожного симптому оцінювався у балах від 0 до 2 (0 — симптом відсутня, 2- виражений, 1- решта крім 0 і 2) (І.В. Бокій, 1976). За рівнем тяжкості ААС хворих із середньої ступенем тяжкості 13, з легкої 17. У контрольної групі 5 хворих із середньої вагою, 5 з легкої. Критерієм рівня тяжкості виділялися групи з сумі балів симптомів:

· 32−28-тяжелая ступінь.

· 27−17-средняя ступінь.

· 16−0-легкая ступінь У дослідження не включалися особи із психічними захворюваннями, хронічними соматичними захворюваннями на стадії загострення. Терапія Хворим призначалися сеанси УФОК щодня протягом 3 днів, ще, хворі отримували у перший днів ін'єкції пирацетама (20%-5,0 в/м), вітаміну «В-6» (1%-5,0 в/м), таблетки пирроксана (0,03 р 3 десь у день), феназепам (0,001 г проти ночі). Контрольна група хворих отримувала аналогічні препарати, виключаючи УФОК. Сеанси УФОК проводилися на апараті «Ізольда» з допомогою кварцової лампи ДРБ8−1 потужністю 8 Вт. Застосовувався короткохвильовий спектр із довжиною хвилі 200−280 нм. Клінічна динаміка ААС оцінювалася за критеріями, розробленим до НДІ наркології МОЗ РФ. Результати дослідження Клінічна картина ААС було представлено сомато-вегетативными проявами: тремором кінцівок і лише тіла, гипергидрозом, ознобом, тахикардией, на брак апетиту, нудотою, блювотою, жагою, астенией. Психопатологічними проявами: компульсивным потягом алкоголю, инсомническими розладами, погіршенням настрою, тривогою, страхом, дисфорией, руховим порушенням, субпсихотическими розладами. Отримані у процесі терапії дані відбивалися в сумарних шкалах динаміки психопатологічних і сомато-вегетативных проявів у структурі ААС. Стан хворих оцінювалося до процедури УФОК, після першої процедури, після Другої процедури, після третьої процедури. Динаміка алкогольного абстинентного синдрому у процесі спостереження цілому у основний рахунок і контрольної групах мала таку картину (таблиця № 2). Як бачимо рівень зниження тяжкості ААС значніша інтенсивніше під час лікування методом УФОК. Так було в основний групі ААС знизився в 7,8 разу, у контрольній групі в 1,8 разу. Диаграмма1. Динаміка ААС у основний рахунок і контрольної групи хворих При порівняльного аналізу окремих психопатологічних проявів найсуттєвіша різниця була перша з потягу алкоголю, инсомническим розладам, зниження настрої. Отримані дані про инсомническим розладам (безсоння, кошмари, короткий переривчастий сон тощо.) надані в таблиці № 3 У нинішньому вигляді діаграми № 2 чітко видно, що відновлення нормального сну значніша швидше відбувалися під час лікування методом УФОК. По потягу алкоголю попри нерівні стартові дані (таблиця № 4) у контрольної групи цей симптом був останні кілька важче, тим щонайменше, самі темпи зниження потягу переважають у основний групи. Особливо це з діаграми № 3. По соматовегетативным проявам суттєві переваги видно із таких симптомів як гипергидроз, тремор, озноб, відсутність апетиту, астенія, жага, нудота. Наприклад, по астенії помітні такі дані (таблиця № 5 і діаграма № 4). Як очевидно з таблиці відновлення сил відбувався швидше, і ефективніше під час лікування методом УФОК. Через війну проведеного дослідження виявлено позитивна динаміка психопатологічних і соматовегетативных проявів алкогольного абстинентного синдрому під час лікування методом УФОК, що черговий раз показує ефективність як однієї з патогенетически обгрунтованого методу лікування ААС.

Использованная литература. 1.И.В. Бокій, І.П. Лапін. Алкогольний абстинентный синдром. «Медицина», 1976 120 з. 2.Н. Н. Иванец Лекції по клінічної наркології М., 2001 344 з 3.Г. В. Морозов Алкоголізм. «Медицина», 1983 с.89−97 4.И. Е. Ганелина, К. А. Самойлова Механізми впливу облученной ультрафіолетовими променями крові на організм людини і тварин. «Наука», 1986 264 з. 5.В. И. Карандашов, Е. Б. Петухов Ультрафіолетове опромінення крові «Медицина», 1997 224 з. 6.И. К. Сосин, Ю. Ф. Чуев Лазерна терапія алкоголізму. Харків, 1999 ст. 44−45.