Практичні рекомендації. 
Морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних при пострілах патронами "Терен 3ФП" і "АЕ 9"

1. Вогнепальний характер ушкодження еластичними кулями слід встановлювати по морфологічним особливостям вхідної рани, раневого каналу, виявлення в ньому куль або їх фрагментів; наявність в ушкодженні волокон одягу, виявлення продуктів пострілу та слідів їх впливу.

2. З огляду різну рентгенологічну інтенсивність тіней еластичних снарядів (гумових куль), за якою, попередньо, можна проводити їх диференційну діагностику, працівниками медичного персоналу приймальних або ренгенологічних відділень слід уважно проводити аналіз рентгенограм у випадках вогнепальної травми, заподіяної спецзасобами ударно-травматичної дії.

3. У випадках заподіяння наскрізних поранень шкіри, підшкірно-жирової клітковини і м’язів без переломів груднини та ребер без проникнення еластичної кулі у плевральну порожнину, доцільне діагностування наявності у потерпілого пневмогемоторакса.

4. При пораненнях, які супроводжуються проникненням еластичних куль у підшкірно-жирову клітковину та м’язи передньої черевної стінки, без проникнення снаряду в порожнину очеревини, доцільне проведення діагностичної лапаротомії з метою виявлення ушкоджень гемоперітонеума та печінки.

5. Для ідентифікації еластичних куль слід проводити медико-криміналістичне дослідження фрагментів пластизолю на одязі і з ділянок ран.

6. Диференційна діагностика вогнепальних набоїв до засобів ударно-травматичної дії передбачає дослідження комбінації факторів, що супроводжують постріл, їх якісну і кількісну оцінку.

7. Визначення відстані пострілу необхідно проводити шляхом комплексної оцінки комбінації виявлених ознак факторів, що супроводжують постріл з близької дистанції та особливостей їх топографії (кіптява, метали, фрагменти пластизолю та незгорілі порошинки).