Oблік реалізації цінностей і податкових зобов`язань з ПДВ

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Oблік реалізації цінностей і податкових зобов`язань з ПДВ (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Oблік реалізації цінностей і податкових зобов`язань з ПДВ

Oблік реалізації цінностей.

і податкових зобов’язань з ПДВ.

Бухгалтерський облік реалізації (продажу) товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконаних робіт і наданих послуг (далі - цінності) з набранням чинності Законом України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 р. № 168/97 ВР зі змінами до нього від 26.09.97 р. (далі - Закон) та введенням в дію Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 1 липня 1997 р. № 141 зі змінами і доповненнями від 17.10.97 р. № 218 (далі - Інструкція) і переходом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.97 р. № 869 на облік реалізації цінностей за моментом їх відвантаження (способом нарахування) в методології бухгалтерського обліку реалізації цінностей та податкових зобов’язань з ПДВ сталися грунтовні зміни. Бухгалтерський облік став ще складнішим і, головне, принципово змінився. Бухгалтери були поставлені перед необхідністю перейти на ускладнений облік та самостійно вносити в нього відповідні зміни без достатньої теоретичної і практичної підготовки.

В статті розглядається облік реалізації цінностей, що оприбутковуються за фактичною собівартістю або за купівельними цінами, з врахуванням нормативних документів, опублікованих за станом на 1 вересня 1998 р. З метою спрощення викладу матеріалу облік податкових зобов’язань з ПДВ розглядається в статті тільки згідно з чинними положеннями нормативних докумкентів, що діють до 1.01. 99 р., з врахуванням змін до Закону від 26.09.97 р.

Автором зроблена спроба дати бухгалтерам рекомендації з раціональної організації і ведення бухгалтерського обліку реалізації цінностей та пов’язаних з нею податкових розрахунків з ПДВ, а також можливість уточнити свої облікові записи. Складність ведення цього обліку в тому, що в нормативних документах є недостатньо чітко викладені та суперечливі положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування і застосування. В цьому разі та у випадках, коли порядок бухгалтерського обліку нормативними документами не регламентується, відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій дається в розумінні його автором.

З метою уникнення недоцільних повторень та в разі необхідності ув’язки викладеного матеріалу для кращого його розуміння в статті даються посилання на окремі її пункти із застосуванням спрощеної нумерації. Для покращення наглядності прикладів і бухгалтерських записів цифри в прикладах та їх рішеннях даються з округленням до цілих гривень.

1. При організації і веденні бухгалтерського обліку реалізації цінностей та розрахунків з ПДВ необхідно виходити в першу чергу з наступних положень Закону:

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку,.

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (ст. 7.3.1).

До 1 січня 1999 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) — є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (ст. 11.11).

Належна до сплати сума податку на додану вартість за відвантаженими, але не оплаченими товарами включається до податкового зобов’язання наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платників податку до 1 січня 1999 р. (ст. 11.8., п.3).

2. Бухгалтерський облік господарських операцій з реалізації цінностей і пов’язаних з ними податкових розрахунків з ПДВ розглядається без застосування рахунків 18 «Валові витрати» і 48 «Валові доходи» з наступних мотивів:

1. Підприємство має право не застосовувати в бухгалтерському обліку рахунки 18 і 48, введені до плану бухгалтерських рахунків для потреб податкового обліку валових витрат і валових доходів.

2. Застосування рахунків 18 і 48 ускладнює без потреби бухгалтерський облік і затруднює його розуміння та вивчення. Крім того, до введення цих рахунків необхідна докорінна перебудова облікових регістрів (журналів-ордерів, нагромаджувальних відомостей, машинограм і інших), здійснити яку більшість бухгалтерів-практиків самостійно не можуть. Пов’язано все це зі значними затратами часу та коштів.

3. Введення рахунків 18 і 48 без попередньої розробки до них на державному рівні єдиної системи аналітичного обліку, розрахованого на складання декларації про прибуток підприємства недоцільне, бо жодної користі не дасть.

4. Автор переконаний, що поєднювати системний бухгалтерський облік з несистемним податковим обліком валових витрат і валових доходів не можливо і не допустимо. Тому, що не можна одночасно визначати і відображати в бухгалтерському обліку реалізацію і фінансові результати за двома признаками: за відвантаженням цінностей і за подією, що відбулася раніше. Отже, одні внутрішні записи по дебету і кредиту рахунків 18 і 48 лише в синтетичному обліку недоцільні.

Не застосовується в бухгалтерських записах також рахунок 61 «Розрахунки по авансах». На думку автора, цей рахунок був необхідний при обліку реалізації цінностей за касовим способом. З введенням за Законом для оподаткування події, що відбулася раніше, та обліку реалізації цінностей за відвантаженням застосування рахунку 61 стало недоцільним. Облік розрахунків з покупцями і замовниками безпосередньо на рахунку 62 (45) та інших сприяє посиленню контролю за своєчасністю та повнотою розрахунків, дозволяє уникнути проміжних записів в синтетичному обліку по дебету і кредиту рахунку 61, а, головне, спростити аналітичний облік розрахунків та знизити трудомісткість бухгалтерського обліку.

Загальне схема обліку реалізації цінностей.

3. При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей треба виходити зі змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні від 3.04.93 р. № 250, п. 72, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 р. № 869: «Датою реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) вважається дата відвантаження (передачі) продукції, товарів, підписання документів про виконані роботи, надані послуги» .

Враховуючи відносну новизну обліку реалізації цінностей за відвантаженням (способом нарахування) та особливості бухгалтерського обліку податкових зобов’язань з ПДВ, наводимо загальну схему бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей (рис. 1).

Рисунок 1.

ЗАГАЛЬНА С Х Е М А.

бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей.

20, 40, 41 і інші.

46.

62.

1. 1/1.

67−1.

4. 44.

50,51.

68.

5. 555.

80.

4. Зміст записів на загальній схемі бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей:

1. Списання відвантажених (відпущених) цінностей із підзвіту матеріально відповідальної особи за фактичною собівартістю або обліковими купівельними цінами.

2. Відображення в обліку реалізації цінностей, відвантажених або відпущених покупцям і замовникам за безготівковим розрахунком, за відпускними (продажними) цінами, включаючи ПДВ.

3. Реалізація цінностей за готівкові грошові кошти, здані в касу підприємства або безпосередньо на розрахунковий рахунок в банку.

4. Списання нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ, що виникло при надходженні передоплати від покупця (замовника), п.п. 5, 7.

5. Відрахування ПДВ по підсумку за місяць (п.п. 6, 7, 9).

6. Списання прибутку за місяць.

7. Списання збитків за місяць.

Записи 1, 2, 4, 5, 6 і 7 застосовуються на підприємствах, що здійснюють виробничу, оптово-збутову та торговельно-посередницьку діяльність.

При поверненні покупцями (замовниками) відвантажених (відпущених) цінностей торговельне підприємство одночасно з оприбуткуванням повернених цінностей за обліковими цінами повинно сторнувати суму їх реалізації записом на рахунках: Дт 62 — Кт 46 — сторнувальним червоним записом на відпускну вартість повернених цінностей. При визначенні суми обороту з реалізації цінностей за даними товарних звітів складів і аналітичного обліку із суми обороту по кредиту рахунку 46 «Реалізація» необхідно виключити відпускну (продажну) вартість повернених цінностей.

Облік відвантаження і реалізації цінностей на виробничих, оптово-збутових і посередницьких підприємствах, що обліковують цінності за фактичною собівартістю (купівельними цінами), розглянемо на наступному прикладі.

5. Приклад 1. На відображення в обліку відвантаження цінностей зі складу після передоплати їх покупцем (замовником), що обліковуються за фактичною собівартістю або купівельними цінами.

1. Підприємство отримало передоплату за цінності, що за угодою повинні бути відвантажені (відпущені) покупцю (замовнику), в сумі 2400 грн.

2. Відвантажено цінності покупцю (замовнику). За товарним документом значиться:

Цінності за договірними відпускними цінами.

2000 грн.

Відпускна вартість за угодою.

2000 грн.

Податок на додану вартість, 20% від 2000.

400 грн.

До оплати покупцем (замовником).

2400 грн.

3. Цінності списуються із підзвіту матеріально відповідальної особи за фактичною собівартістю або за купівельними цінами в сумі 1700 грн.

3а даними прикладу 1 необхідно зробити записи на бухгалтерських рахунках :

1. На суму передоплати цінностей, що надійшла від покупця (замовника), — 2400 грн.:

1.1. Дт 51 — Кт 62 — 2400.

1.2. Одночасно відображається в обліку виникнення зобов’язання з ПДВ — 400 грн. :

Дт 67−1 «3 податкових зобов’язань» .

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — 400 (п. 7).

2. Списуються із підзвіту матеріально відповідальної особи відвантажені покупцю (замовнику) цінності за фактичною собівартістю (обліковими купівельними цінами) — 1700 грн.:

2.1. Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. — 1700.

2.2. Одночасно відображається в обліку реалізація відвантажених цінностей за договірними цінами, включаючи ПДВ, — 2400 грн.:

Дт 62 — Кт 46 — 2400.

3. Списуються нараховані податкові забов’язання з податку на додану вартість — 400 грн. (оп. 1.2):

Дт 46 — Кт 67−1 «3 податкових зобов’язань» — 400.

4. Відображається в обліку фінансовий результат від реалізації відвантажених цінностей (Кт 46 — 2400 минус Дт 46 — 1700 + 400) — 300 грн. :

Дт 46 — Кт 80 — 300.

Записи в обліку на виникнення і погашення податкових зобов’язань з ПДВ при відвантаженні цінностей після їх передоплати (Дт 67−1 — Кт 68 і Дт 46 — Кт 67−1, оп.1.2 і 3) доцільно робити по підсумку облікових записів за місяць.

6. У тому разі, коли оплата цінностей здійснена покупцем (замовником) після їх відвантаження зі складу, за даними прикладу 1 записи на бухгалтерських рахунках будуть наступними :

1. Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. — 1700.

2. Дт 62 — Кт 46 — 2400.

3. Дт 46 — Кт 68 — 400.

4. Дт 46 — Кт 80 — 300.

5. Дт 51 — Кт 62 — 2400.

Згідно зі змінами, внесеними до Закону України «Про податок на додану вартість» (п. 1), до 1 січня 1999 р. належна до сплати сума ПДВ за відвантаженими, але неоплаченими цінностями включається до податкових зобов’язань наступних звітних періодів, на які припадає надходження коштів на розрахунковий рахунок платника податку, а за наявності від'ємної різниці сума податку зараховується рівними частинами у зменшення податкових зобов’язань таких платників податку у звітних періодах, що настають після 1.10.97 р. (ст. 11.8, п.3).

До 1 січня 1999 р. виникнення податкових зобов’язань з ПДВ від сум передоплат, отриманих від покупців, відображається в обліку як показано в п. 5, а цінностей, відвантажених без передоплат, — як показано в п. 6. ПДВ від суми реалізованих, але не оплачених цінностей повинен відноситись на кредит рахунку 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» (Дт 46 — Кт 68).

Облік податкових зобов’язань з ПДВ.

8. У зв’язку з тим, що протягом місяця в обліку відображається реалізація відвантажених (відпущених) цінностей, передоплата яких покупцями (замовниками) здійснена і не здійснена, зобов’язання з податку на додану вартість від суми реалізації цінностей за звітний місяць складаються із трьох частин:

1. Сума нарахованих податкових зобов’язань від сум одержаних передоплат (Дт 67−1 — Кт 68).

2. Сума податкових зобов’язань від вартості цінностей, відвантажених покупцям і замовникам з наступною оплатою, що в звітному місяці оплачені, розрахунковий період, яких настав (Дт 46 — Кт 68).

3. Сума нарахованих податкових зобов’язань від вартості цінностей, відвантажених протягом звітного місяця з наступною оплатою, що в даному місяці покупцями і замовниками не оплачені, а тому розрахунковий період для них не настав (Дт 46 — Кт 68).

Інструкцією з бухгалтерського обліку ПДВ та іншими нормативними документами не встановлено, як повинні визначатись суми ПДВ, розрахунковий період якого настав і не настав, яка кореспонденція рахунків в цьому разі має бути.

9. Вважаємо, що найбільш доцільно всю суму ПДВ на цінності, відвантажені і оплачені та після їх відвантаження не оплачені, списувати по підсумку за місяць з рахунку 46 «Реалізація» двома бухгалтерськими проводками:

1. Дт 46 «Реалізація» — Кт 67−1 «З податкових зобов’язань» — на суму податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих при надходженні передоплат за цінності від покупців і замовників (п. п. 3, 4, 20).

2. Дт 46 «Реалізація» — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» — на суму податкових зобов’язань з ПДВ на цінності, відвантажені протягом місяця без попередньої оплати, що в звітному місяці оплачені і не оплачені (вся сума ПДВ з обороту по реалізації цінностей за вирахуванням сум ПДВ з передоплат: Дт 46 — Кт 67- 1.

Тільки після цих двох записів за даними облікових регістрів, що ведуться по дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» та інших банківських рахунків, необхідно визначити суму ПДВ на цінності, відвантажені (реалізовані) на умовах наступної оплати, що оплачені в звітному місяці, і скласти бухгалтерську проводку на обчислену суму ПДВ:

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» .

Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» .

Таким чином, зобов’язання з податку на додану вартість від суми відвантажених цінностей і покупцями та замовниками в звітному місяці не оплачених, залишиться як сальдо на рахунку 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав». В наступні звітні періоди ця сума ПДВ буде відображена в обліку після надходження платежів від покупців і замовників як податкове зобов’язяння з ПДВ по кредиту субрахунку «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» (Дт 68 — Кт 68).

Очевидно, що в цьому разі в обліковому регістрі по дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок «і інших банківських рахунків повинні бути виділені суми оплат цінностей покупцями і замовниками, в тому числі ПДВ в двох частинах:

1. З оплати і передоплати цінностей, що підлягають відвантаженню покупцям і замовникам.

2. З оплати цінностй, відвантажених покупцям і замовникам на умовах наступної оплати.

10. Передбачений пунктом 12.9.1 Змін та доповнень до Інструкції додатковий запис Дт 46 — Кт 67−1 «З податкових зобов’язань» на суму податку на додану вартість від вартості відвантажених (реалізованих) цінностей без попередньої оплати, на наш погляд, методологічно недоцільний і з облікової точки зору недоречний. Далі в Інструкції вказується, що після оплати відвантажених цінностей рахунок 67−1 дебетується в кореспонденції з кредитом рахунку 68, субрахунок «З податку на додану вартість», причому не уточняється, якого ПДВ, розрахунковий період якого настав чи не настав.

Тому при обліку податкових розрахунків з ПДВ слід мати на увазі наступне:

1. Вказаний вище запис (Дт 46 — Кт 67−1) відповідно до статті 11, п. 11.11 змін до Закону може бути складений лише в тому разі, коли до відвантаження цінностей підприємство отримало авансовий платіж (передоплату). Вважаємо, що п. 12.9.1 Змін і доповнень до Інструкції суперечить пункту 2 Інструкції. І тому вказане доповнення слід було внести до пункту 2 Інструкції, встановивши, що ПДВ на цінності, відвантажені без попередньої оплати, відображається в обліку таким же записом (Дт 46 — Кт 68), але кредитується субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав». Так було б зрозуміліше і, головне, відпала б необхідність робити додаткові внутрішні записи в синтетичному і аналітичному обліку по дебету і кредиту рахунку 67−1 «З податкових зобов’язань» за всіма операціями з відвантаження (реалізації) цінностей.

2. Виходячи із положень Закону та методології бухгалтерського обліку реалізації цінностей податок на додану вартість від суми цінностей, відвантажених у звітному місяці на умовах наступної оплати й оплачених покупцем (замовником) у звітному місяці, по підсумку за місяць повинен бути віднесений безпосередньо на рахунок 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» бухгалтерським записом:

Дт 46 — Кт 68 (п.15).

3. На суму ПДВ на відвантажені, але не оплачені у звітному місяці цінності по підсумку реалізації їх за звітний місяць повинен бути зроблений запис:

Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» .

4. Отже, додатковий внутрішній запис на субрахунку 67−1 «З податкових зобов’язань» (Дт 67−1 — Кт 67−1) для відображення в обліку ПДВ з відвантажених у звітному місяці та оплачених і не оплачених в цьому місяці цінностей, застосовуватись не повинен би, бо згідно зі зміною до Закону (п. 1) в період до 1.01.99 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу цінностей, розрахунковий період яких настав, є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок підприємства — платника податку.

Виходячи з викладеного вище, рахунок 67−1 «З податкових зобов’язань» мав би застосовуватись згідно із Законом тільки для відображення в обліку ПДВ на цінності, відвантажені покупцям і замовникам у звітному місяці в рахунок авансових платежів, отриманих підприємством у попередні звітні періоди (записи: Дт 67−1 — Кт 68 і Дт 46 — Кт 67−1). ПДВ на цінності, відвантажені і оплачені в звітному місяці відображається в обліку як показано вище (Дт 46 — Кт 68). І про це необхідно було чітко написати в змінах і доповненнях до Інструкції.

Крім того, застосування рахунку 67−1 «З податкових зобов’язань» до всіх господарських операцій з відвантаження (реалізації) цінностей викликає масу додаткових записів в аналітичному обліку податкових розрахунків з ПДВ по дебету і кредиту рахунку 67−1. Інструкція цього питання не регламентує і вказівок з правильного і раціонального ведення цього обліку не дає.

11. Виходячи із вище викладеного, сума реалізації цінностей по підсумку за звітний місяць повинна бути розділена на три частини:

1. Реалізація цінностей, оплачених покупцями і замовниками в попередні звітні періоди авансовими платежами.

2. Реалізація цінностей, відвантажених (відпущених) і оплачених у звітому місяці.

3. Реалізація цінностей, відвантажених і не оплачених у звітному місяці.

Відповідно до такого поділу обороту з реалізації цінностей і мають бути зроблені записи в обліку на списання з рахунку 46 «Реалізація» податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав і не настав (п.п. 3, 4, 9).

Зазначимо, що до податкових зобов’язань з ПДВ звітного місяця, розрахунковий період яких настав, відносяться також суми ПДВ, отримані в складі авансових платежів покупців і замовників, в рахунок яких цінності в даному місяці не відвантажені.

Якщо раніше хоч поверхові вказівки з обліку ПДВ, розрахунковий період якого настав і не настав, можна було знайти в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, то після внесення до цієї Інструкціі змін від 17 листопада 1997 р. № 247 (п. 2.23) цих вказівок не стало, а посилання на Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ ясності в цьому питанні не додає.

12. Виходячи із логіки положень Інструкції, рахунок 67 «Податкові розрахунки» повинен застосовуватись тільки у випадках, коли в зв’язку з врахуванням події, що відбулася раніше (п. 1), нема законних підстав відобразити в обліку податкове зобов’язання з ПДВ безпосередньо на рахунку 68, субрахунок «З податку на додану вартість» (пункти 2 і З Інструкції).

Слід відмітити, що в бухгалтерському обліку ПДВ, включаючи податкові розрахунки на рахунку 67, надто багато нераціонального та незрозумілого й необхідний пошук раціональних шляхів удосконалення обліку на державному рівні. Достатньо лише підкреслити, що в даний час для бухгалтерського обліку ПДВ застосовується 6 субрахунків, кореспонденція яких Інструкцією в принципі не визначена.

Напрошується висновок, що до того часу, поки не буде чітко розмежовано бухгалтерський і податковий облік ПДВ, не буде характеристики рахунків 68, субрахунок «З податку на додану вартість» і 67 «Податкові розрахунки» плутанини в бухгалтерському обліку податку на додану вартість та негативних її наслідків не уникнути.

Облік реалізації цінностей (крім товарів), відвантажених і оплачених.

до 1 липня 1997 року.

У зв’язку з неплатежами та змінами в законодавстві України про податок на прибуток підприємств та про податок на додану вартість питання правильного відображення в обліку реалізації цінностей, відвантажених покупцям і замовникам до 1.07.97 р., є вельми актуальним.

13. Згідно зі зміненим Порядком складання декларації про прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПАУ від 21.01.98 р. № 37 відповідно до пункту 22.14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових доходів платника податку для цінностей (робіт, послуг), відвантажених (виконаних, наданих) до набрання чинності цим Законом (з 1.07.97 р.), по яких не проведена оплата їх вартості покупцями і замовниками, є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок платника податку в оплату таких цінностей (робіт, послуг), крім платників податку, які застосовують порядок, за яким виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається за вартістю відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

Очевидно, що необхідно враховувати вказані положення Закону в податковому обліку валових доходів. Що стосується бухгалтерського обліку реалізації і визначення суми реалізації цінностей на кредиті рахунку 46 «Реалізація», то повинен застосовуватись один порядок згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні - за відвантаженням цінностей (п.п.3, 4). Але підприємства, які не змінили порядок обліку реалізації цінностей, відвантажених (відпущених), але покупцями і замовниками до 1.07.97 р. не оплачених, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.97 р. (п. 3) надходження виручки за такі цінності повинні відображати в обліку як реалізацію цінностей за касовим способом:

Дт 51 і ін. — К т 46 «Реалізація» .

Таким чином, в цьому разі реалізація цінностей буде відображатись в обліку двома способами — способом нарахування і касовим, чого в принципі не повинно бути.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 26.02.98 р. № 43 валові витрати, здійснені платником податку до 1.07.97 р., що рахуються за станом на 1.07.97 р. як сальдо рахунку 45 «Товари відвантажені, виконані роботи і послуги» або відповідно на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», включаються в валові витрати того звітного періоду, на який припадає оплата вартості відвантаженої продукції. Хоч це рішення стосується податкового обліку, в бухгалтерському обліку одночасно із записом Дт 51 і ін. — Кт 46 повинен бути зроблений запис на списання з рахунку 45 (62) сальдо заборгованості покупців і замовників за цінності з віднесенням на дебет рахунку 46 «Реалізація» фактичної собівартості або купівельної їх вартості за способом їх визначення й обліку, що застосовується на підприємстві. При цьому треба зробити запис на рахунках: Дт 46 — Кт 45 або Кт 62.

Як видно із викладених вище методології обліку реалізації цінностей та бухгалтерських записів, пов’язаних з відображенням в обліку податкових зобов’язань з ПДВ, бухгалтерський облік реалізації цінностей є надто складним для зрозуміння його до рівня правильного і раціонального практичного застосування. Це стосується і обліку реалізації цінностей, відвантажених до 1.07.97 р.

Раціональне вирішення в бухгалтерському обліку цього питання має важливе значення, бо і до цього часу на підприємствах рахуються значні суми цінностей, відвантажених до 1.10.97 р., але не оплачених покупцями і замовниками досі. Враховуючи вище викладене, облік відвантаження цінностей і оплату їх покупцем (замовником) розглянемо на прикладі.

Приклад 2. На відображення в обліку оплати і реалізації цінностей, відвантажених до 1.07.97 р. І не оплачених покупцями і замовниками.

До 1.07.97 р. відвантажено покупцю (замовнику) цінності за договірними відпусними цінами, включаючи ПДВ, на суму 1400 грн. в т. ч. ПДВ — 233 грн.

Фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей — 1017 грн.

Платіж (виручка) за відвантажені цінності надійшов від покупця (замовника) в серпні 1998 р. в сумі 1400 грн., в т. ч. ПДВ 233 грн.

Виходячи з положень Інструкції та методології обліку реалізації цінностей, за даними прикладу 2 треба зробити записи:

Списані із підзвіту матеріально відповідальної особи цінності за обліковими цінами в сумі 1017 грн.:

Дт 62(45) — Кт 40 і ін. — на фактичну собівартість (купівельну вартість) відвантажених цінностей — 1017.

2. Відображається в обліку надходження платежу від покупця (замовника) за відвантажені цінності - 1400 грн., в т. ч. ПДВ — 233 грн.:

Дт 51 — Кт 46 — 1400.

3. При оплаті вартості відвантажених цінностей після 1.07.97 р. на суму податку на додану вартість, що входить до суми платежу покупця (замовника) (Дт 51 — Кт 46), складають бухгалтерську проводку на відображення в обліку податкового зобов’язання з ПДВ, термін сплати якого настав:

Дт 46 «Реалізація.

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — 233.

4. Списується фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених і оплачених покупцем (замовником) цінностей в сумі 1017 грн.:

Дт 46 — Кт 62(45) — 1017.

5. Списується з рахунку 46 «Реалізація» фінансовий результат від реалізації відвантажених і оплачених покупцем (замовником) цінностей (Кт 46 — 1400 — Дт 46 — 1017 + 233) в сумі 150 грн.:

Дт 46 — Кт 80 — 150.

Якщо реалізація відвантажених до 1.07.97 р. цінностей була відображена в обліку способом нарахування, то на надходження платежу за даними прикладу 2 в бухгалтерському обліку має бути зроблений запис:

Дт 51 — Кт 62(45) — 1400.

В цьому разі в податковому обліку валовий дохід і валові витрати не враховуються (п. 13).

Отже, для правильного відображення в обліку реалізації цінностей, відвантажених покупцям і замовникам без передоплати до 1.10.97 р. і оплачених пізніше, необхідно в першу чергу вияснити яким способом (касовим чи способом нарахування) відображено в обліку відвантаження цінностей покупцю (замовнику), і чи не змінено запис касовим способом на спосіб нарахування після 1.08.97 р. згідно зі зміною, внесеною до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (п. 3). Тільки після цього можна зробити відповідні записи на реалізацію відвантажених до 1.07.97 р. цінностей, враховуючи бухгалтерські проводки, наведені вище автором.

14. Згідно з листом ДПАУ № 3854(10)15−2217 від 7.04.98 р. по авансових платежах (передоплатах), отриманих і сплачених до 1.07.97 р., валові доходи і валові витрати відображаються в обліку за моментом відвантаження або оприбуткування цінностей. Хоч це роз’яснення стосується податкового обліку, воно мусить бути враховане при відображенні в обліку відвантаження і реалізації цінностей, при чому реалізація цінностей може бути відображена тільки способом нарахування (п. 3, 4).

Приклад 3. На відображення в бухгалтерському обліку відвантаження цінностей в рахунок авансових платежів, отриманих від покупця (замовника) до до 1.07.97 р.

1. Отримано від покупця (замовника) до 1.07.97 р. авансовий платіж в сумі 1800 грн. і відображено його в обліку записом на рахунках:

Дт 51 — Кт 61 «Розрахунки по авансах» — 1800.

2. В рахунок отриманої передоплати підприємство відвантажило покупцю (замовнику) цінності в серпні 1998 р. на суму 1800 грн., в тому числі:

Цінності за договірними відпускними цінами — 1500 грн.

ПДВ на цінності, 20% від 1500 — 300 грн.

До оплати покупцем (замовником) — 1800 грн.

3. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей складає 1380 грн.

За даними прикладу 3 на відвантаження покупцю цінностей в рахунок отриманої передоплати мають бути складені бухгалтерські проводки:

1.На суму відвантажених цінностей за обліковими цінами — 1380 грн:

Дт 46 — Кт 40 і ін. — на фактичну собівартість (купівельну вартість) відвантажених цінностей — 1380.

2. На відображення в обліку реалізації відвантажених цінностей і списання авансового платежу — 1800 грн.:

Дт 61 — Кт 46 — 1800.

Якщо при надходженні авансового платежу він був відображений в обліку записом Дт 51 — Кт 62(76) і ін., то реалізація відвантажених цінностей має бути відображена проводкою:

Дт 62(76) і ін. — Кт 46 — 1800.

3. На відображення в обліку податкового зобов’язання з ПДВ — 300 грн.:

Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — на суму згідно з даними товарного документа і відповідної податкової накладної - 300 (п.п. 8 — 12).

4. Відображається в обліку фінансовий результат від реалізації цінностей в рахунок авансового платежу покупця (замовника), отриманого до 1.07.97 р. (Кт 46 — 1800 — Дт 46 — 1380 + 300) — 120 грн.

Дт 46 — Кт 80 — 120.

Отже, в цьому разі відображення в обліку реалізації цінностей здійснюється за загальною схемою (п. 4) з врахуванням порядку списання авансових платежів покупців (замовників), що застосовувався до 11.08.97 р. (п. 3).

Облік реалізації товарів, відвантажених і оплачених до 1.07.97 р.

Підкреслимо, що в цьому розділі статті розглядається реалізація тільки тих товарів, що обліковувались і обліковуються на складах оптово-збутових та посередницьких торговельних підприємств за купівельними цінами.

Указані вище положення нормативно-інструктивних документів Державної податкової адміністрації України та наказу Міністерства фінансів України, що стосуються податкового обліку валових доходів і валових витрат (п.п. 13, 14), мусять бути враховані при відображенні в бухгалтерському обліку реалізації товарів, відвантажених і оплачених до 1.07.97 р. З ряду причин (неплатежі та ін.) такі операції здійснюються і в даний час та мають бути правильно відображені в бухгалтерському обліку.

Враховуючи зміни в законодавстві про податок на додану вартість з 1 жовтня 1997 р. і особливості методолології бухгалтерського обліку реалізації товарів та ПДВ в торгівлі, що застосовувалась до 1.10.97 р. й застосовується зараз, облік реалізації товарів, відвантажених і оплачених до 1.07.97 р., став вельми складним. Це наглядно видно із викладеного нижче матеріалу та розглянутих прикладів.

15. Із положень нормативних документів, названих в пункті 13, випливає також особливий порядок обліку реалізації товарів, відвантажених до 1.10.97 р., і податкових зобов’язань з ПДВ на підприємствах, що здійснюють діяльність у галузі торгівлі і товари обліковують за купівельними цінами. Купівельну вартість залишку товарів на рахунку 41 «Товари» на дату введення в дію Закону вони зменшили на суму податку на додану вартість відповідно до пункту 12.5 Інструкції (Дт 68 — Кт 41).

За даними інвентаризаційного опису відвантажених і не оплачених покупцями товарів в частині залишку їх в купівельних цінах на рахунку 62(45) «Товари відвантажені» необхідно було списати податок на додану вартість, сплачений постачальникам до 1.10.97 р., на податковий кредит згідно з пунктом 12.5 Інструкції. При цьому необхідно врахувати, що відвантажені до 1.10.97 р. товари були відображені в обліку по кредиту рахунку 41 «Товари» за обліковими купівельними цінами з віднесенням купівельної вартості товарів з податком на додану вартість на дебет рахунку 62 (45 і ін).

15.1. Виходячи із положень Закону та методології обліку реалізацїї товарів і податку на додану вартість, у випадку надходження платежів за товари, що за станом на 1.10.97 р. рахувались як відвантажені на рахунку 62 (45 і ін.) за купівельними цінами, включаючи ПДВ, враховуючи, що реалізація їх відображалась в обліку, як правило, за надходженням платежів (касовим способом), то при надходженні виручки від покупців після 1.10.97 р. повинні бути зроблені записи:

На надходження платежів від покупців:

Дт 51 і ін. — Кт 46 — на суму виручки за відпускними цінами, включаючи ПДВ.

На списання сальдо відвантажених товарів, за які надійшли платежі:

Дт 46 — Кт 62(45) і ін. — на суму оплачених відвантажених товарів за купівельними цінами з виключенням ПДВ за даними інвентаризації на 1.10.97 р. з врахуванням особливостей обліку товарів відвантажених на даному підприємстві.

Зобов’язання з податку на додану вартість з обороту оплачених покупцями товарів списується з дебета рахунку 46 «Реалізація». З дебета рахунку 46 списується також валовий дохід як різниця між відпускними (без ПДВ) і купівельними (без ПДВ) цінами. Необхідно мати на увазі, що купівельна вартість відвантажених товарів списувалась на дебет рахунку 62 або 45, а після надходження платежу переносилась на дебет рахунку 46 «Реалізація» за касовим способом обліку відвантаження і реалізації товарів. Синтетичний і аналітичний облік до рахунку 62 (45) вівся в порядку, прийнятому на даному підприємстві. При цьому застосовувались різні підходи до організації обліку товарів відвантажених.

15.2 Відображення в обліку операцій з реалізації (оплати) товарів, відвантажених (відпущених) до 1.07.97 р. і не оплачених покупцями до 1.10.97 р., є значно складнішим як може здатися на перший погляд, що наглядно видно з наступного прикладу.

Приклад 4. На відображення в обліку оплати і реалізації товарів, відвантажених до 1.07.97 р. і не оплачених покупцями.

1. До 1.07.97 р. відвантажено покупцю товари за договірними цінами, включаючи ПДВ на суму 1400 грн. в т. ч. ПДВ — 233 грн.

2. Купівельна вартість відвантажених товарів — 1250 грн., в т. ч. ПДВ, сплачений постачальнику товарів, — 208 грн.

3. Платіж (виручка) за відвантажені товари надійшов від покупця в серпні 1998 р. в сумі 1400 грн., в т. ч. ПДВ 233 грн.

Виходячи з положень Інструкції та методології обліку реалізації товарів касовим способом, за даними прикладу 4 треба було б зробити записи:

1. За даними інвентаризації відвантажених і не оплачених товарів за станом на 1.10.97 р. підприємства торгівлі, які до 1.10.97 р. реалізацію товарів відображали в обліку за надходженням платежів на рахунки в банку), суму ПДВ у залишку відвантажених і неоплачених товарів (опис інвентаризації за формою додатку 6, підсумок гр.13), що рахується як дебетове сальдо на рахунку 62 і 45, згідно з пунктом 12.1 Інструкції мали відобразити в обліку бухгалтерською проводкою:

Дт 67−1 «З податкових зобовязань».

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період.

якого не настав" - 208.

2 Надходження платежу від покупця за відвантажені товари в сумі 1400 грн. має бути відображено в обліку записом:

Дт 51 — Кт 46 — 1400.

3. При оплаті вартості відвантажених товарів після 1.10.97 р. на суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що входить до суми платежу покупця (Дт 51 — Кт 46), складають бухгалтерську проводку:

Дт 46 «Реалізація» .

Кт 67−1 «3 податкових зобов’язань» — 233.

4. Згідно з пунктом 12.3 Інструкції та пунктами 4.1 і 4.2 Змін і доповнень до неї підприємства належну до збільшення поточних податкових зобов’язань суму, що визначена пунктом 12.1 Інструкціїі, у місяці надходження коштів на рахунки підприємства в установах банків (оп. 2) списують проводкою:

Дт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий.

період якого не настав" .

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість» (розрахунковий.

період якого настав) — 233.

5. На списання з рахунку 62(45) відвантажених і оплачених товарів на суму 1250 грн.:

Дт 46 — Кт 62(45) — 1250.

15.3. Якщо рознести зроблені за даними прикладу 2 та з врахуванням положень Інструкції записи на схематичних рахунках і проаналізувати їх, то нетрудно прийти до висновку, що в цих записах наявна методологічна помилка. Основа її в тому, що відповідно до пункту 12 Інструкції сума податкового кредиту за даними інвентаризації відвантажених і неоплачених станом на 1.10.97 р. товарів при викладі п. 12.1 не врахована і в Інструкції порядок її запису не вказаний. У зв’язку з цим за приведеними записами сума податкового зобов’язання і податковиого кредиту за даними інвентаризації на 1.10 97 р. і при надходженні платежу від покупця відображені в обліку неправильно.

У зв’язку з тим, що на рахунку 62 (45) «Товари відвантажені» після 1.10.97 р. відбражена купівельна (без ПДВ) вартість товарів, фінансовий результат (валовий дохід торгівлі) в даному випадку має визначатись і відображатись в бухгалтерському обліку за даними підсумкових записів на рахунку 46 «Реалізація» (Дт 46 — Кт 80).

От таку задали бухгалтерську загадку, розгадати яку нелегко. Залишимо її розгадку на вирішення творців Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ та спеціалістам з бухгалтерського обліку для розгадування, бо в практиці бухгалтерського обліку записи здійснених господарських операцій не обійдеш і на потім не залишиш.

15.4. На думку автора, при відображенні в обліку реалізації товарів, відвантажених до 1.07.97 р. і оплачених покупцями після набрання чинності Законом з 1.10.97 р., необхідно виходити з наступного:

1. Підпунктом 12.1 в розвиток пункту 12 Інструкції не регламентується відображення в обліку податкового кредиту на суму ПДВ, що входив до купівельної вартості відвантажених і не оплачених за станом на 1.10.97 р. товарів. Вказаний в пункті 12.1 запис (Дт 67−1 — Кт 68, п. 15.2, оп. 1) за економічним змістом і методологією бухгалтерського обліку реалізації товарів стосується податкового зобов’язання з ПДВ від обороту з реалізації відвантажених товарів, а не податкового кредиту.

2. Податок на додану вартість, що входив до 1.10.97 р. до купівельної вартості товарів, за даними інвентаризації заборгованості покупців за відвантажені їм товари станом на 1.10.97 р., мав бути відображений в обліку по аналогії з відображенням ПДВ в складі товарних залишків згідно з пунктами 5 і 6 Інструкції із записом на зменшення купівельної вартості відвантажених товарів і на збільшення податкового кредиту:

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав».

Кт 62(45) «Товари відвантажені».

В результаті цього запису в порядку, прийнятому на підприємстві, купівельна вартість відвантажених товарів, включаючи ПДВ, доводиться до купівельноі вартості без ПДВ, що застосовується в обліку після 1.10.97 р. Отже, податок на додану вартість, що входив до купівельної вартості товарів до 1.10.97 р. і за Законом має бути компенсований підприємству у виді податкового кредиту, не повинен був відображатись в обліку на дебеті рахунку 67−1 (Дт 67−1 — Кт 68), як це передбачено пунктом 12.1 Інструкції. Такий запис не розкриває економічної його суті та не дає можливості належного обліку податкового кредиту з ПДВ і його погашення (п. 15.2. оп. 3. 4 і 5).

3. Зобов’язання з податку на додану вартість від суми відвантажених але не оплачених товарів за станом на 1.10.97 р. треба було відобразити в обліку в порядку, встановленому підпунктами 12.1 і 12.1.1 Інструкці як податкове зобов’язання, розрахунковий період якого не настав:

Дт 67−1 «З податкових зобов’язань».

Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав».

4. За своїм змістом підпункти 12.1 і 12.1.1 Інструкції не розкривають повністю вимогу пункту 12, що передбачає відображення в обліку за даними інвентаризації відвантажених і не оплачених товарів сум податкових зобов’язань і податкового кредиту. Крім того, при викладі підпунктів 12.1 і 12.1.1 Інструкції, на думку автора, допущена методологічна помилка.

15.5. Раціональне вирішення в бухгалтерському обліку цього питання має важливе значення, бо і до цього часу на підприємствах рахуються значні суми товарів, відвантажених до 1.10.97 р., але не оплачених покупцями досі. Враховуючи вище викладене (п. 15.4), на відвантаження товарів і оплату їх покупцем за даними прикладу 4 (п. 15.2) мали б бути зроблені і треба зробити наступні записи на бухгалтерських рахунках:

1. Списані із підзвіту матеріально відповідальної особи товари за обліковими купівельними цінами в сумі 1250 грн. в тому числі ПДВ — 208 грн.:

Дт 62(45) — Кт 41−1 — 1250.

2. Відображається в обліку податковий кредит з податку на додану вартість в сумі, що за даними інвентаризації станом на 1.10.97 р. входила до купівельної вартості відвантажених товарів — 208 грн.

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав».

Кт 62(45) «Товари відвантажені» — 208.

3. Відображається в обліку нарахування податкового зобов’язання з ПДВ, яке визначене від суми відвантажених і не оплачених покупцями товарів за даними інвентаризації на 1.10.97 р. в сумі 233 грн.:

Дт 67−1 «З податкових зобов’язань».

Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» — 233.

4. Відображається в обліку надходження платежу від покупця за відвантажені товари — 1400 грн.:

Дт 51 — Кт 46 — 1400.

5. При оплаті вартості відвантажених товарів після 1.10.97 р. на суму податку на додану вартість, що входить до суми платежу покупця (Дт 51 — Кт 46), складають бухгалтерську проводку:

Дт 46 «Реалізація» .

Кт 67−1 «3 податкових зобов’язань» — 233 (оп. 3).

6. Згідно з пунктом 12.3 Інструкції та пунктом 4.1 і 4.2 Змін і доповнень до неї підприємства належну до збільшення поточних податкових зобов’язань суму, що визначена згідно з пунктом 12.1 Інструкціїі, у місяці надходження коштів на рахунки підприємства в установах банків (п. 15) мають списати проводкою:

Дт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий.

період якого не настав" .

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість» (розрахунковий період.

якого настав) — 233.

7. Списується купівельна вартість відвантажених і оплачених покупцем товарів з вирахуванням ПДВ, сплаченого підприємством постачальнику до 1.10.97 р. (1250 — 208) в сумі 1042 грн. (оп. 2):

Дт 46 — Кт 62(45) — 1042.

8. Списується з рахунку 46 «Реалізація» фінансовий результат від реалізації відвантажених і оплачених покупцем товарів (Кт 46 — 1400 — (Дт 46 — 1042 + 233) в сумі 125 грн.:

Дт 46 — Кт 80 — 125.

9. Згідно зі Змінами і доповненнями до Інструкції пункт 8 Інструкції відмінено. Відповідно до пункту 6а Змін і доповнень до Інструкції підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, визначену за наслідками інвентаризації суму податку на додану вартість в товарних залишках, вартість яких сплачена, в межах поточних податкових зобов’язань після 1.10.97 р. зараховують на їх зменшення проводкою:

Дт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період.

якого настав" .

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період.

якого не настав" - 208 (п. 15.5, оп. 2).

15.6. В тому випадку, коли підприємство відобразило в обліку відвантаження і реалізацію товарів способом нарахування або після 1.08.98 р. змінило облік відвантажених товарів з касового способу на спосіб нарахування, порядок відображення в обліку податкового зобов’язання і податкового кредиту станом на 1.10.97 р.Інструкецією не регламентується, а облік операцій після надходження платежу від покупця з врахуванням положень Інструкції є справжнім бухгалтерським ребусом.

На наш погляд, за даними прикладу 4 записи в обліку на відвантаження товарів до 1.07.97 р. і оплату їх після 1.10.97 р. повинні бути наступними:

1. На відвантаження товарів покупцю :

1.1. На списання облікової купівельної вартості товарів в сумі 1250 грн., в.ч. ПДВ — 208 грн:

Дт 46 — Кт 41−1 — 1250.

1.2. На відображення в обліку реалізації відвантажених товарів — 1400 грн.:

Дт 62(45) — Кт 46 — 1400.

1.3. На відображення в обліку ПДВ з різниці між купівельною (з ПДВ) і відпускною (з ПДВ) вартістю відвантажених товарів (1400 — 1250 = 150×16.67%) — 25 грн.

Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» — 25.

1.4. На списання фінансового результату від реалізації товарів (Кт 46 — 1400 — Дт 46 — 1250 + 25) — 125 грн.:

Дт 46 — Кт 80 — 125.

2. В пункті 15.4 статті підкреслювалось, що Інструкція не регламентує порядку відображення в обліку ПДВ, що входив станом на 1.10.97 р. до відвантажених і не оплачених покупцем товарів. На погляд автора, в цьому разі податковий кредит в сумі 208 грн. слід було відобразити до надходження платежу від покупця бухгалтерською проводкою:

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав».

Кт 67−2 «З податкового кредиту» — 208.

Дт 67−1 «З податкових зобов’язань».

Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» — 233.

4. Відображається в обліку надходження платежу від покупця за відвантажені товари після 1.10.97 р. — 1400 грн.:

Дт 51 — Кт 62(45) — 1400.

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав «.

Кт 68, субрахунок «3 податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — 233 (оп. 3).

6. Списуються нараховані станом на 1.10.98 р. податкове зобов’язання з відвантажених товарів в сумі 233 грн. (оп. 3), податковий кредит в сумі 208 грн. (оп. 2) та нараховане податкове зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товарів в сумі 25 грн. (оп. 1.3):

6.1. Дт 67−2 — Кт 67−1 — 208.

6.2. Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав».

Кт 67−1 «З податкових зобов’язань» — 25 (разом: 208 + 25 = 233).

За положенням Інструкції нараховане станом на 1.10.97 р. податкове зобов’язання з ПДВ по дебету рахунку 67−1 в сумі 233 грн. повинно обліковуватись на цьому рахунку до надходження платежу від покупця. Після цього воно списується записом Дт 46 — Кт 67−1 (п.п. 3, 4). Але це можливо зробити тільки при касовому способі обліку реалізації товарів. Тому при відображенні реалізації відвіантажених до 1.07.97 р. товарів способом нарахування, коли рахунок 46 «Реалізація» закрився в місяці відвантаження товарів, списати нараховані станом на 1.10.97 р. податкове зобов’язання і податковий кредит доцільно застосованим автором способом (оп. 6).

Записи на погашення податкового кредиту за даними інвентаризації відвантажених товарів станом на 1.10.97 р. (оп. 2) мають бути наступні:

Дт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав».

Кт 68, субрахунок «З податку на додану віартість, розрахунковий період якого не настав» (п. 15.5, оп. 9).

Отже, для правильного відображення в обліку реалізації товарів, відвантажених покупцям без.

передоплати до 1.10.97 р. і оплачених пізніше, необхідно спочатку уточнити записи, зроблені в обліку за даними інвентаризації заборгованості покупців за товари станом на 1.10.97 р., а після цього зробити інші рекомендовані автором записи.

Чи не тому обійшли в Інструкції питання відображення в обліку податкового кредиту і податкових зобов’язань з товарів відвантажених і станом на 1.10.97 р. покупцем не оплачених при обліку реалізації за моментом відвантаження товарів, що методологічно і практично воно не було вирішеним ?

15.7. Якщо читач захоче переконатись в доцільності такого порядку вирішення записів в обліку за даними прикладу 4, то хай зробить розноску бухгалтерських проводок (в п.п. 15.5 і 15.6) на схематичних рахунках та проаналізує зроблені записи.

Наскільки ускладнена методологія обліку реалізації товарів і розрахунків з ПДВ, з нею пов’язаних, свідчить те, що замість двох записів на підставі первинних документів на відвантаження і оплату товарів та двох записів на відображення в обліку ПДВ і фінансового результату (валового доходу) по підсумку за місяць, тепер бухгалтер мусить зробити на вказані господарські операції за двома первинними документами 9 — 10 окремих записів в синтетичному і аналітичному обліку, порядок якого, до речі, не встановлено.

Мимо волі виникає запитання: як в розглянених бухгалтерських записах розібратись рядовому головному бухгалтеру до рівня практичного і правильного їх застосування в синтетичному і аналітичному обліку, в непристосованих для них облікових регістрах ?

16. Згідно з листом ДПАУ № 3854(10)15−2217 від 7.04.98 р. по авансових платежах (передоплатах), отриманих і сплачених до 1.07.97 р., валові доходи і валові витрати відображаються в обліку за моментом відвантаження або оприбуткування цінностей. Хоч це роз’яснення стосується податкового обліку, воно мусить бути враховане при відображенні в бухгалтерському обліку відвантаження і реалізації товарів, при чому реалізація товарів може бути відображена тільки способом нарахування (п. 3, 4). Вважаємо ненормальним явище, коли даються вказівки з податкового обліку, а про основний бухгалтерський облік забувають. Чи не пояснюється це значною складністю та заплутаністю цього обліку ?

Приклад 5. На відображення в бухгалтерському обліку відвантаження товарів в рахунок авансових платежів, отриманих від покупця до до 1.07.97 р.

1. Отримано від покупця до 1.07.97 р. авансовий плат. ж в сумі 1800 грн. і відображено його в обліку записом на рахунках:

Дт 51 — Кт 61 «Розрахунки по авансах» — 1800.

2. В рахунок отриманої передоплати підприємство відвантажило покупцю товари в серпні 1998 р. на суму 1800 грн., в тому числі:

Товари за договірними відпускними цінами — 1500 грн.

ПДВ на товари, 20% від 1500 — 300 грн.

До оплати покупцем — 1800 грн.

3. Облікова купівельна (без ПДВ) вартість відвантажених товарів складає 1280 грн.

За даними прикладу 5 на відвантаження покупцю товарів в рахунок отриманої до 1.07.97 р. передоплати мають бути складені бухгалтерські проводки:

1.На суму відвантажених товарів, що обліковуються за купівельними цінами — 1280 грн.:

Дт 46 — Кт 41−1 — 1280.

2. На відображення в обліку реалізації відвантажених товарів і списання авансового платежу — 1800 грн.:

Дт 61 — Кт 46 — 1800.

Якщо при надходженні авансового платежу він був відображений в обліку записом Дт 51 — Кт 62(76) і ін., то реалізація відвантажених товарів має бути відображена проводкою:

Дт 62(76) і ін. — Кт 46 — 1800.

3. На відображення в обліку податкового зобов’язання з ПДВ — 300 грн.:

Дт 46 — Кт 68, субрахунок" З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав" - на суму згідно з даними товарного документа і відповідної податкової накладної - 300 (п.п. 8 — 12).

4. На списання фінансового результату від реалізації товарів (Кт 46 — 1800 — Дт 46 — 1280 + 300) — 220 грн.:

Дт 46 — Кт 80 — 220.

До обліку реалізації цінностей слід віднести також облік повернення цінностей покупцями і замовниками, бо воно впливає на зменшенгня суми обороту з реалізації звітного місяця. Порядок бухгалтерського обліку названих операцій розглянений нами в статті «Облік надходження цінностей і податкового кредиту з ПДВ» (п.п. 10 — 16 цієї статті).

17. Судячи зі змісту названих вище трьох нормативно-інструктивних документів (п.п. 13, 14), намітилась неправомірна, шкідлива, на наш погляд, тенденція: спочатку без достатніх потреб і обгрунтування створили окремий податковий облік, а потім цей облік хотять зробити основним. Як же інакше можна пояснити, що даються інструктивні вказівки з податкового обліку, безпосередньо пов’язані з бухгалтерським обліком, а порядок записів в бухгалтерському обліку, який є основним, не регламентується. Вирішення цього питання залишається на розсуд самих бухгалтерів. І це при умові, що бухгалтерський облік є первинним: спочатку мають бути зроблені записи в бухгалтерському обліку, і лише після цього ведеться податковий облік, засади якого до цього часу не відпрацьовані і належно не регламентовані, та складається декларація про прибуток підприємства. Якщо ця тенденція залишиться й надалі, то куди ми йдемо й до чого прийдемо в народногосподарському обліку та в економіці взагалі ?

Враховуючи загальний рівень теоретичної і практичної підготовки бухгалтерів, особливо бухгалтерів малих та новостворених підприємств, такий підхід до регламентування основного виду народногосподарського обліку — бухгалтерського обліку — недопустимий.

18. Виходячи із логіки положень Закону та Інструкції, рахунок 67 «Податкові розрахунки» повинен застосовуватись тільки у випадках, коли в зв’язку з врахуванням події, що відбулася раніше (п. 1), нема законних підстав відобразити в обліку податкове зобов’язання з ПДВ безпосередньо на рахунку 68, субрахунок «З податку на додану вартість» (пункт 2 Інструкції), тобто в разі надходження авансових платежів (передоплат) від покупців і замовників і відвантаження цінностей в рахунок цих платежів в наступному місяці.

Слід підкреслити, що в бухгалтерському обліку ПДВ, включаючи податкові розрахунки на рахунку 67, кореспонденція рахунків в принципі не визначена.

Викладені вище записи, пов’язані з бухгалтерським обліком реалізації цінностей, підтверджують, що облік відвантаження і реалізації цінностей, особливо товарів, надто ускладнений. Тому необхідно добре знати і правильно застосовувати відповідні нормативні документи, а з метою зниження трудомісткості обліку та уникнення можливих помилок в облікових записах цей облік потрібно централізовано спростити. Можливості для цього є.

Правильне і раціональне відображення в бухгалтерському обліку реалізації цінностей і пов’язаних з нею податкових зобов’язань з ПДВ має важливе значення для забезпечення повних і своєчасних розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, для недопущення сплати штрафних санкцій та пені, пов’язаних з помилками в бухгалтерському обліку реалізації цінностей та розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Спрощення обліку реалізації цінностей за безготівковим розрахунком.

19. Як видно із викладеного вище, рахунок 67 «Податкові розрахунки» введено до плану бухгалтерських рахунків для обліку розрахунків з ПДВ, пов’язаних із застосуванням відповідно до Закону принципу події, що відбулася раніше, тобто для податковтого обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ. І це при тому, що поєднання системного бухгалтерського обліку з несистемним податковим обліком недопустиме, бо реалізація в них враховується по-різному: відповідно за відвантаженням цінностей і за подією, що відбулася раніше (відвантаження або оплата цінностей).

Застосування в бухгалтерському обліку рахунку 67 «Податкові розрахунки» вимагає, щоб за кожним первинним документом, пов’язаним з оплатою чи відвантаженням цінностей, бухгалтер встановив, яка з цих подій відбулася раніше, оплачені цінності чи ні. І тільки після цього він може зробити відповідні записи з використанням рахунку 67. Це надто складні і вельми трудомісткі облікові функції при незначній кількості господарських операцій з відвантаження цінностей. На підприємствах, де таких операцій протягом місяця здійснюються сотні і тисячі, затрати часу на встановлення події, що відбуласяраніше, та на їх облік непомірні.

Який вихід із складного становища, що склалося в обліку з відображенням в ньому реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ? Чи можливий він взагалі? Вважаємо, що такий вихід є, і він можливий, якщо хотіти його знайти в найбільш доцільному варіанті. Раз уже рахунок 67 «Податкові розрахунки» до плану бухгалтерських рахунків введено і Інструкцією встановлений порядок його застосування, то в першу чергу необхідно спростити облік розрахунків з ПДВ із застосуванням цього рахунку.

20. Суть спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, пов’язаного із застосуванням рахунку 67 «Податкові розрахунки», має бути в тому, щоб обмежити записи на цьому рахунку лише податковими зобов’язанями з податку на додану вартість від сум передоплат цінностей, які за станом на кінець місяця не були відвантажені. Виключити при цьому з обліку на рахунку 67 найбільш масові записи, що пов’язяні з оплатою і відвантаженням або відпуском цінностей покупцям і замовникам в звітному місяці.

В цьому разі відпаде сама собою необхідність за кожною із операцій з оплати і відвантаження цінностей в кожному окремому випаду виясняти, яка із операцій відбулася раніше, не кажучи вже про значне скорочення кількості записів в синтетичному обліку на рахунку 67, а, головне, в аналітичному обліку до нього. Зрозуміло, наскільки це важливо.

Отже, питання спрощення бухгалтерського обліку податкових зобов’язань з ПДВ можна вирішити досить просто. А чим рішення простіше, тим воно раціональніше і ефективніше. Для цього бухгалтер протягом звітного місяця має відслідковувати тільки операції, пов’язані з передоплатами цінностей, отриманими від покупців і замовників у минулі звітні періоди, вказувати на первинних товарних документах на відвантаження цінностей кореспонденцію рахунків з використанням рахунку 67 «Податкові розрахунки» згідно з Інструкцією: Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. і Дт 46 — Кт 67−1 (п. 21, операції 1.1 і 2).

Операції з надходження авансових платежів від покуців відслідковувати нема необхідності, бо податкові зобов’язання з податку на додану вартість від сум авансових платежів (передоплат), одержаних від покупців і замовників у звітному місяці, в рахунок яких цінності не відвантажені, відображаються в обліку за даними спеціальної сальдової відомості, складеної за перевіреними даними аналітичного обліку розрахунків із покупцями і замовниками (табл. 1), з врахуванням особливостей запису платіжних документів в облікових регістрах по дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» та інших рахунків в банку (п. 22). І тільки за цими операціями, пов’язаними з нарахуванням податкових зобов’язаннь з ПДВ за станом на кінець місяця, треба зробити відповідні записи на відображення в обліку податкових зобов’язань по дебету рахунку 67−1 згідно з Інструкцією (Дт 67−1 — Кт 68) до наступного їх збалансування (відвантаження цінностей покупцям і замовникам).

Записи за всіми іншими операціями з відвантаження і оплати цінностей здійснюються без використання рахунку 67 (на відвантаження цінностей: Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. та Дт 62 — Кт 46 і на оплату: Дт 51 — Кт 62 і Дт 46 — Кт 68 — на суму податкового зобов’язання).

_________________.

(підприємство).

Таблиця 1.

САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ.

авансових платежів (передоплат), отриманих за розрахунками з покупцями і замовниками, по кредиту рахунку 62.

станом на 1 вересня 199_ р.

Передоплати попередніх.

місяців.

Передоплати звітного.

місяця.

№.

Покупець.

Платіжні доручення.

сума.

Платіжні доручення.

сума.

Разом.

п/п.

дата.

№.

Дата.

№.

Фірма «Прут» .

;

20.08.

48.

800−00.

ВАТ «Міжрайбаза» .

18.06.

285.

180−00.

28.08.

86.

2580−00.

2760−00.

МП «Заріччя» .

26.07.

18.

500−00.

;

500−00.

КСП «ім. Стефаника» .

;

25−08.

18.

850−00.

і т.д.

Разом.

х.

1780−00.

Х.

5880−00.

7660−00.

В т.ч. ПДВ.

х.

297−00.

Х.

980−00.

1277−00.

Дт 67−1 — Кт 68 — 980−00.

Головний бухгалтер ____________________.

Перевірка правильності складеної сальдової відомості здійснюється на підставі відповідних податкових накладних на суми ПДВ, що входять до сум не збалансованих авансових платежів, виділених в графі «в т.ч. ПДВ» в облікових регістрах по дебету рахунків у банку. Суми ПДВ можуть бути додатково перевірені розрахунковим шляхом (сума передоплат помножена на 20% і поділена на 120).

21. Перейти на такий спрощений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ можна було б з будь-якого першого числа місяця. Для цього за формою таблиці 1 необхідно скласти сальдову відомість передоплат, отриманих від покупців і замовників цінностей станом на початок місяця і звірити, чи суми ПДВ за цією відомістю співпадають із сумами кінцевого сальдо по дебету рахунку 67−1 «З податкових зобов’язань» за попередній місяць.

В цьому разі на початок звітного місяця, в якому здійснюється перехід на спрощений облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, необхідно скласти сальдову відомість авансових платежів (передоплат), отриманих від покупців і замовників в попередні місяці, в тому числі в розрізі окремих балансових рахунків (62, 76 і ін.). За вказаною сальдовою відомістю треба здійснити у звітному місяці контроль за відвантаженням цінностей, оплачених раніше. При цьому на товарних документах на віцдвантаження таких цінностей мають бути зроблені записи бухгалтерських проводок: Дт 46 — Кт 40, 41 і ін., Дт 62 — Кт 46 і на списання нарахованого при передоплаті цінностей податкового зобов’язання з ПДВ: Дт 46 — Кт 67−1.

На цінності, відвантажені і оплачені та передоплачені покупцями і замовниками, а також відвантажені покупцям і замовникам без передоплат в звітному місяці бухгалтерські записи здійснюються без застосування рахунку 67 «Податкові розрахунки» в порядку, що застосовувався до 1.10.97 р., як показано в прикладі 6.

На підставі сальдової відомості на суми податку на додану вартість, отримані підприємством в складі передоплат цінностей в звітному місяці, в рахунок яких в цьому місяці цінності не відвантажені (відпущені), складають відповідну бухгалтерську проводку на нарахування податкових зобов’язань з ПДВ: Дт 67−1 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» (п. 20, табл. 1).

Розглянемо рекомендований автором спрощений порядок обліку реалізації цінностей на прикладі.

Приклад 6. На відображення в обліку відвантаження (реалізації) цінностей покупцям і замовникам і податкових зобов’язань з ПДВ спрощеним способом.

1. Початкове сальдо передоплат цінностей, отриманих від покупців і замовників у попередньому місяці, — 1200 грн., в т. ч. ПДВ 200 грн.

2. У звітному місяці на розрахунковий рахунок підприємства надійшли платежі від покупців і замовників на суму 10 000 грн., в т. ч. ПДВ — 1667 грн.

3. Відвантажено цінності покупцям і замовникам, оплачені в попередньому місяці, на суму 1200 грн., в т. ч. ПДВ — 200 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей — 880 грн.

4. У звітному місяці оплачені покупцями і замовниками і відповідно відвантажені їм цінності на суму 9000 грн., в т. ч. ПДВ — 1500 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених покупцям і замовникам цінностей — 7150 грн.

5. Кінцеве сальдо передоплат цінностей, отриманих від покупців і замовників у звітному місяці, — 1000 грн., в т. ч. ПДВ — 167 грн.

За даними наведеного прикладу 6 мають бути складені бухгалтерські проводки:

1. На суму цінностей, відвантажених покупцям і замовникам в рахунок передоплат, отриманих від них у попередньому місяці, — 1200 грн., в т. ч. ПДВ — 200 грн.

Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей — 880 грн.

Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. — на облікову вартість відвантажених цінностей — 880.

1.2. Одночасно на договірну відпускну вартість цінностей, включаючи ПДВ, — 1200 грн. :

Дт 62 — Кт 46 — на відображення в обліку реалізації відвантажених цінностей — 1200.

2. На списання суми нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ на відвантажені цінності згідно з податковою накладною — 200 грн:

Дт 46 — Кт 67−1 «З податкових зобов’язань» — 200.

Запис Дт 46 — Кт 67−1 — на списання нарахованих податкових зобов’язань від сум одержаних передоплат від покупців і замовників може бути зроблений тільки на суми ПДВ, що надійшли у складі авансових платежів в попередні звітні періоди. В результаті цього запису списується нараховане в попередньому місяці по дебету рахунка 67−1 податкове зобов’язання (Дт 67−1 — Кт 68), що рахується на цьому рахунку до відвантаження цінностей покупцям і замовникам.

3. На суму платежів, що надійшли від покупців і замовників цінностей на розрахунковий рахунок підприємства в звітному місяці, 10 000 грн., в т. ч. ПДВ — 1667 грн.:

Дт 51 — Кт 62 — 10 000.

4. На суму відвантажених цінностей в рахунок оплат покупців і замовників, отриманих у звітному місяці, — 9000 грн., в т. ч. ПДВ — 1500 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей складає 7150 грн.:

4.1. На фактичну собівартість (купівельну вартість) відвантажених цінностей — 7150 грн.:

. Дт 46 — Кт 40, 41 і ін. — 7150.

4.2. Одночасно на договірну відпускну вартість цінностей, включаючи ПДВ, — 9000 грн.:

Дт 62 — Кт 46 — на відображення в обліку реалізації відвантажених цінностей — 9000.

5. На суму ПДВ з оплачених і відвантажених в звітному місяці цінностей згідно з товарними документами і податковими накладними -1500 грн. (п.п. 8 — 12).

Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — 1500.

6.Фінансовий результат від реалізації цінностей відображається в обліку по підсумку за місяць. За даними прикладу 6 прибуток складає 470 грн. (Кт 46 — (1200 + 9000) — Дт 46 — (880 + 200 + 7150 + 1500) і повинен бути відображений в обліку записом:

Дт 46 — Кт 80 — 470.

7. На суму ПДВ, сплаченого покупцями і замовниками за цінності в складі авансових платежів (передоплат), що надійшли на розрахунковий рахунок підприємства в звітному місяці, згідно із сальдовою відомістю за станом на кінець місяця по кредиту рахунку 62 (76 і ін.) — 1000 грн., в т. ч. ПДВ — 167 грн.:

Дт 67−1 «З податкових зобов’язань» .

Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — 167.

Таким чином, записи в обліку на відвантаження цінностей, оплачених у звітному місяці, будуть здійснюватись у звичайному порядку без вияснення за кожною операцією, пов’язаною з відвантаженням цінностей, яка із подій сталася раніше. При цьому кореспонденція рахунків визначається без застосування рахунку 67−1 «З податкових зобов’язань». В наступному місяці рахунок 67−1 застосовується тільки по відношенню до податкових зобов’язань з ПДВ на цінності, що були передоплачені за станом на початок звітного місяця, але покупцям і замовникам не відвантажені.

Нетрудно прийти до висновку наскільки спроститься в цьому випадку облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, скільки часу та коштів буде зекономлено. Але зазначимо, що й спрощений облік ще не є достатньо раціональним і дохідливим з розглянених вище причин.

22. При спрощеному бухгалтерському обліку реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ записи платежів в обліковому регістрі по дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» та інших рахунків підприємства в банку необхідно здійснювати в наступному порядку:

По дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» та інших рахунків підприємства в банку на надходження патежів від покупців і замовників (Дт 51 і ін. — Кт 62 і ін.) суми отриманих платежів необхідно записувати одною сумою без виділення ПДВ, а суму ПДВ, що входить до цих платежів, треба записати в окремих графах облікового регістру після графи «Разом» по дебету рахунку 51 і ін. — «в т.ч. ПДВ» з виділенням сум ПДВ:

— в складі оплат за відвантажені цінності,.

— в складі отриманих незбалансованих передоплат покупців і замовників.

На підставі підсумкових даних облікового регістру по дебету рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» та інших рахунків в банку мають бути зроблені записи:

1. Дт 51 і ін. — Кт 62 і ін. на всю суму оплат, отриманих від покупців і замовників згідно з платіжними документами.

2. Дт 67−1 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — на суми ПДВ у складі авансових платежів, одержаних від покупців і замовників за даними сальдової відомості (п. 20).

3. Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» — на суму ПДВ в складі отриманих платежів за цінності, відвантажені і оплачені в звітному місяці.

Запис Дт 46 — Кт 67−1 здійснюють по підсумку за місяць за документами на відвантаження цінностей в рахунок авансових платежів, отриманих в попередніх звітних періодах.

Підсумки сум ПДВ в графі «в т.ч. ПДВ» облікових регістрів по дебету рахунків 51 і ін. є контрольними для сум бухгалтерських проводок, вказаних в операціях 2 і 3 (в п. 22). Із наведених вище бухгалтерських проводок видно, що записи на підставі платіжних документів у відповідних графах облікового регістру «в т.ч. ПДВ» є підставою для відображення в бухгалтерському обліку податкових зобов’язань з ПДВ в кореспонденції з дебетами рахунків 46 і 67−1.

Запис Дт 46 — Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» — на суму податкових зобов’язань з реалізації відвантажених і не оплачених цінностей складається за даними аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками та обліку реалізації цінностей (п. 10).

23. Вище розглядались спрощені записи в синтетичному обліку податкових зобов’язань з ПДВ з використанням рахунку 67 «Податкові розрахунки». Очевидно, що аналітичний облік до рахунку 67 повинен вестись в розрізі субрахунків 1 «З податкових зобов’язань» і 2 «З податкового кредиту» із записами сум ПДВ на підставі відповідних товарних і платіжних документів та податкових накладних або в спеціальних відомостях лінійно-позиційним способом. Без такого обліку неможливо забезпечити належний контроль за правильністю і повнотою розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Враховуючи, що остаточні платежі до бюджету податку на додану вартість здійснюються за підсумком господарських операцій за звітний місяць або квартал, викладений вище порядок спрощеного обліку податкових зобов’язань з ПДВ на повноту здійснення цих платежів не впливає. Такий порядок обліку вирішує лише питання спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, податкових зоов’язань з ПДВ та посилення контролю за платежами до бюджету, за наявністю заборгованості з ПДВ.

Спрощений бухгалтерський облік податкових розрахунків з ПДВ доцільний і після 1 січня 1999 р., коли відносно податкових розрахунків з ПДВ буде застосовуватись Закон без зміни від 26.09.97 р., який передбачає розрахунки з ПДВ за подією, що відбулася раніше. Проблема надто великої складності та трудомісткості цього обліку залишається.

Належно організований і поставлений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, що забезпечує стан ажуру в обліку здійснених господарських операцій, має важливе значення для підвищення ефективності роботи підприємств, для забезпечення своєчасних і повних розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість.

Замість висновку.

Як видно із викладених в цій та попередніх статтях проблем бухгалтерського обліку цінностей та податку на додану вартість, бухгалтерський облік в останній час без потреби так ускладнено, що розібратись в нормативних документах та їх застосуванні в практиці організації і ведення бухгалтерського обліку навіть висококваліфікованим бухгалтерам вельми трудно. Бухгалтерська служба України не була готова до введення таких змін в обліку, які сталися в другому півріччі 1997 р., а відповідна підготовка бухгалтерів до принципово нових підходів в організації і веденні бухгалтерського і податкового обліку також не була проведена. До речі, належної методологічної допомоги працівники бухгалтерської служби, нажаль, і зараз не мають.

У зв’язку з цим виникає запитання: скільки головних бухгалтерів підприємств може самостійно розібратись в створеній методологічно-обліковій плутанині до рівня правильного застосування нормативних документів і інструкцій з бухгалтерського обліку на практиці, включаючи раціональну перебудову відповідно до нових вимог облікових регістрів? Викладене вище підтверджує, що не багато. Якщо це була перебудова народно-господарського обліку в незалежній Україні, то кому і для чого така перебудова потрібна ?

Який же вихід з цього становища ?

Вважаємо, що необхідіне негайне, з ! січня 1999 р., повернення до комплексного бухгалтерського обліку та категорична відмова від надуманого, непотрібного й економічно неефетивного податкового обліку, який на практиці нічого не дав, не дасть і дати не може ні для звітності і контролю, ні для поповнення державного бюджету України. Єдиний результат, який ми маємо в наслідок введення податкового обліку — це неймовірна плутанина в обліку й звітності, суттєве збільшення трудомісткості обліку, значне зростання навантаження на бухгалтерів і, накінець, значні економічні втрати.

Замість належної організації бухгалтерського обліку і на цій основі посилення бухгалтерського контролю за ефективністю господарсько-фінансової діяльності, що можуть дати реальне підвищення прибутків, рентабельності господарської діяльності та збільшення платежів податків до бюджету України, бухгалтерська служба зайнята виписуванням додаткових податкових документів та їх реєєстрацією в порядку 3 — 4 разового дублювання облікових записів, пов’язаних з обліком податків: в товарних і платіжних документах, в бухгалтерському обліку, в податкових накладних, в книгах обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту (з окремим обліком оплачених і неоплачених продукції, товарів, робіт, послуг). Хіба введення додаткового податкового обліку дало збільшення податкових надходжень до державного бюджету України в 1997 — 1998 роках? Економічно не обгрунтована, практично попередньо не відпрацьована облікова паперотворчість ще ніколи не давала та й дати не може позитивних результатів.

В статті «Про бідного бухгалтера замовте слово» в газеті «Урядовий кур'єр» від 2.12.97 р. один із провідних спеціалістів України з бухгалтерського обліку і контролю доктор економічних наук, професор З. Гуцайлюк не без підстав стверджував: «Найбільшою шкодою, завданою підприємцям, є розробка „теоретичних основ“ та практичне впровадження податкового обліку. Як кажуть світ такого не бачив… Просто податківці полегшили собі завдання, спростивши трудомісткість перевірки» …І далі: «У всьому світі облік насамперед обслуговує управління виробничо-господарськими процесами, є його інформаційним забезпеченням. А в Україні обслуговує насамперед податкову адміністрацію». Правильно написали, нічого не додаси.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю. Думаємо, що ця проста істина повинна бути зрозумілою всім. А не розуміють цього хіба тільки ті, хто не має належної економічної підготовки.

Адже суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість контролюються об'єктивним обліковим показником обороту з реалізпації продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, в роздрібній торгівлі суми сплаченого покупцями ПДВ визначаються об'єктивно за даними касових апартатів, тобто там, де це дійсно необхідно, здійснюється додатковий контроль. Якщо ж реалізуються цінності, обороти з продажу яких не є об'єктом оподаткування ПДВ, то такі обороти обліковуються за даними первинних бухгалтерських документів окремо. Щодо податкового кредиту, то суми його підтверджуються товарними і платіжними документами та відповідними системними обліковими записами.

Введення податкового обліку спрощення перевірок своєчасності і повноти сплати податків також не дало. Крім того, не всі господарські операції, пов’язані з обліком податків, можуть бути охоплені податковим обліком (закупка цінностей за касовими чеками, нестачі, списання цінностей і ін.), що в податковому обліку не рагламентується й бухгалтери вимушені вирішувати ці питання самостійно, а потім доказувати податкіцям правильність свого рішення. В цьому разі правий завжди той, в кого більше прав. Тому податківці вимушені при перевірках підприємств перевіряти також бухгалтерські документи та записи, тобто не можуть обмежитись податковим обліком, що за задумом мав би спростити та ускорити перевірку правильності сплати податків. А якщо це так, то для чого потрібний такий додатковий податковий облік ?

Що стосується податку з прибутку, то більш об'єктивних даних для його обчислення й перевірки як бухгалтерські документи і бухгалтерський облік нема й бути не може. Введений податковий облік цього податку та його регламентування не витримують жодної критики Прибуток і обчислений з нього податок за даними податкового обліку та складеної на його підставі декларації про прибуток не відображають реальної дійсності і є ілюзорними, умовними, не враховують фактичних доходів і витрат підприємства. В умовах економічної кризи таке оподаткування є особливо шкідливим для підприємництва. Не потрібно високої економічної грамотності, щоб це зрозуміти, визначатись мусить реальний прибуток з врахуванням фактичної собівартості цінностей, а податок повинен сплачуватись підприємством з дійсного прибутку. Це ж незаперечна економічна істина.

На наш погляд, основна причина наших неудач у справі перебудови народногосподарського обліку в незалежній Україні в тому, що вирішуються атуальні його питання без достатньої методологічної підготовки й відпрацювання практичної сторони нормативних документів з обліку, в прийнятті їх в пожарному порядку. Вирішити актуальн проблеми обліку, і в першу чергу основного виду народногосподарського обліку — бухгалтерського обліку без залучення до їх вирішення висококваліфікованих бухгалтерів-практиків, наукових працівників, включаючи експериментальне відпрацювання прийнятих рішень, не можливо.

Автор статті, що п’ятдесят років безпосередньо зв’язаний з організацією і веденням бухгалтерського обліку, з науково-практичним вирішенням його актуальних завдань має всі підстави стверджувати, що такої плутанини в методології його ведення та в звітності, як в останній час ще не було. І це ненормальне та шкідливе для економіки України явище мусить бути якнайшвидше ліквідоване на державному рівні.

Удосконалення народногосподарського обліку, посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку має стати складовою частиною заходів щодо виведення економіки незалежної України з кризи. Складається враження, що облікова та звітна плутанина створена навмисно на шкоду економіці України, для утиску підприємництва. Хотілось би вірити, що це не так, що причини інші. Здається, перший теоретичний крок в напрямку до ліквідації податкового обліку та посилення функцій бухгалтерського обліку вже зроблено. На з'їзді бухгалтерів і аудиторів Росії начальник Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну України В. М. Пархоменко підкреслив: «Питання, що обговорюються на цьому форумі, близькі і зрозумілі нам, оскільки вони подібні деякими принциповими положеннями, що дає змогу сподіватися на можливість перспективного співробітництва».

З'їзд бухгалтерів і аудиторів Росії прийняв резолюцію, в якій підкреслена необхідність «збереження у системі бухгалтерського обліку функцій фінансового, управлінського і податкового обліку господарських операцій, оцінки майна і зобов’язань» (журнал «Бухгалтерський облік і аудит», № 6 за 1998 р., с. 43).

Нам не вперше запозичувати в Росії добре й погане. Так може й ми в Україні послідуємо розумному, доцільному рішенню й прикладу «старших братів». Розумне рішення залишається розумним, хто б його не прийняв. Від податкового обліку необхідно рішуче відмовитись. Надія на раціональне і ефективне вирішення проблем бухгалтерського обліку в Україні залишається.

Проф. І. Павлюк.

10 вересня 1998 р.

Тел. (034−33) 2-О1−38.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою