Характеристика товарного виробництва

Характеристика товарного виробництва

Осмислення сучасних економічних проблем через призму світового досвіду становлення, розвитку товарного виробництва й ринкових відносин має суттєве значення для теорії й практики ринкової трансформації економіки України.

як уже згадувалося у попередньому розділі, сус-пільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство й товарне господарство. Розглянемо более детальніше ці види. Їм відповідають дві основні форми господарювання: натуральна й товарна. Натуральне господарство, за якого продукти роботи як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників й членів їхнього батьківщин, тобто для використання в межах господарської одиниці — роду, племені, патріархальної сім «ї, общини тощо як різновидів. У основному натуральну форму господарювання малі і великі маєтки традиційного типу. Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом роботи в зародковому стані, замкнутістю організаційно-економічних зв «язків, троянд «єднаністю, відірваністю господарюючих суб «єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому прогрес у розвитку продуктивних сил й суспільства був дуже повільним. Усі зв «язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу роботи та виконання тихий чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. У натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти роботи розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте і виробниче споживання.

3 розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою соціально-економічному прогресу. Властиві йому господарська замкнутість, примітивність, відособленість, патріархальність, слабкість внутрішніх стимулів розвитку не відповідають потребам обміну продукцією між виробниками, який все понад поширюється у зв «язку із зростанням продуктивності роботи. Всезростаючий вплив на суспільне виробництво товарних зв «язків в епоху пізнього Середньовіччя уже можна назвати революційним. Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного виробництва, відбувся перехід до загального товарного господарства. Однак це ще не означало повного зникнення натурального господарства. Воно ще і сьогодні розповсюджене в країнах, що розвиваються. У середині XX ст. в їхнього натуральному й напівнатуральному виробництві було б зайнято 50—60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце й в умовах розвиненої економіки (наприклад, натуральне підсобне господарство). У несприятливих для суспільства умовах (наприклад, війна, політика автаркії тощо) може із «явитися тенденція до натуралізації виробництва. На зміну натуральному господарству прийшли товарне виробництво й заснована на ньому товарна форма господарювання. Проте тривалий годину смердоті функціонували разом.