Организация системи управління витратами

Организация системи управління издержками

Виктор Ілліч Скоромник Постановка системи управління витратами (витратами) передбачає:

=>организацию структурного підрозділ з забезпечення управління витратами,.

=>формализации процедур управління витратами, опис нових процесів управління, зокрема систем обліку, контролю та планування.

=>инструменты управління витратами як моделей бізнесу основних рівнів управління і методик їх використання їх у управлінні витратами, методик підтримки актуальності моделей бизнеса.

Немного истории…

Внешняя середовище Компанії. У період державного планування та митного регулювання усе зрозуміло і. Постачальники і субпідрядники пов’язані з основним замовником устаткування, сировини, матеріалів необхідністю виконання державного плану. У цьому жорстко і однозначно було визначено ціни, і умови поставок. Взаємодія здійснювалося незалежно від платоспроможності підрядчика.

В своє чергу, планування діяльності Компаній здійснювалось у м’якому режимі. Формувалися кошторису витрат, бюджети доходіввитрат, які можна було планувати на близьку й далеку перспективу; розроблялися (і розробляються) технико — економічні обгрунтування на розробку й часом з’являтимуться нові видів продукції (услуг).

Что нині відбувається? Внутрішні постачальники — субпідрядники переважно є хаотичне нагромадження підприємств всіх видів власності. У цьому в багатьох із них змінилося фінансове стан. Без державної значну кількість підприємств або розорилося, або змінило вид діяльності. Так чи інакше, умови поставок змінилися, цьому на що їх витратні матеріали постійно зростають у тій чи іншій ступеня. Підприємства встигли оновити основні кошти — устаткування, транспорт та інші стали перед проблемами заміни устаткування.

В зараз у кошторисах витрат, у бюджеті не залишилося жодної позиції, що було б назвати постійної. Змінилися не лише ціни, і умови поставок, у часто можна порушувати під сумнів факт можливості поставок взагалі. Разом про те з’явилися нові партнери, підрядчики, які пропонують як вітчизняну техніку, а й зарубіжну, іншу як ціною, і якістю изготовления.

С з іншого боку більшість Компаній отримавши доступ на зовнішній ринок, залишились сам однією проти зарубіжних конкурентів, й у з цим стала актуальною жорсткіший ставлення до свого внутрішньому менеджменту, системи управління.

Одной із цього можливих стратегій боротьби з конкуренцією і є стратегія, орієнтована на низькі издержки.

Внутреннее стан управління Компаніями. Перш ніж говорити про можливість реалізації стратегії яка орієнтована зниження витрат, нам, очевидно, треба оцінювати керованість з урахуванням аналізу різних аспектів управления.

В першу чергу, необхідно звернути увагу до цільову спрямованість управлінської підприємств (що у значної мірою обумовлене особливістю управління). Практично всі підприємства, всю систему управління орієнтована управління обсягами виробництва, їх збільшення чи підтримки на заданому рівні, і т.д.

В існуючої системи управління витратами як чинників управління використовують у основному фінансово — економічні показники. Та у тому, які самі собою фінансові показники наслідком (в моделюванні це будуть вихідні параметри), а чи не управляючими чинниками, з яких можна змінити рівень витрат тієї чи іншої бізнесу.

Анализ управлінської документації, господарської підприємств показує, що, як, управління витратами будь-коли здійснювалося. Це це випливає з управлінської документації. У управлінської документації показники витрат фігурують у різноманітних фінансових та знайти економічних показників, яка дозволяє ні з жодному разі забезпечувати їхню ефективне управление.

Не краще організувати і ситуація з плануванням витрат. Зрозуміло, що формується система бюджетів, що передбачає певний рівень витрат під певний обсяги виробництва. Укотре зі зміною ціни світовому ринку змінюються, й обсяги реалізації Компаній. Зрозуміло, що за цін починаються судомний перегляд бюджетів. Спочатку йдуть спроби надати якусь логіку діям для формування бюджету, але додатково з’являється інформацію про підвищення енергоносіїв, логіка зникає. Директору об'єднання просто урізують видаткову частину, забороняючи у своїй чіпати дохідну.

Тем щонайменше, підприємства роблять певні спроби управління витратами. За фактом зовнішнього на бізнес формуються спеціальні групи вирішення певних питань. Розробляються програми зниження витратних показників. Формуються інвестиційні портфелі, створені задля подальше зниження витрат тощо. Але, як свідчить практика, цього заходу носять разовий характері і з черговою підвищенням цін на складові структури витрат процес управління повторюється знову і знову. Цей перелік можна до бесконечности.

В цілому можна зазначити такий цікавий факт: переважно галузей управління витратами ведеться за методу «тику». Наприклад, допустивши один раз помилку (поки комплектуючі використовувалися виробництвом, постачальник комплектуючих виробів змінив вид діяльності) керівництво терміново шукає вихід із становища. І замість здобуття права від початку сформувати базі даних по постачальникам, визначити кілька варіантів постачання і після вибору оптимального варіанта прийняти остаточне рішення.

Таким чином, стратегічне управління витратами практично немає, а оперативне якщо воно й є, то носить тимчасовий характер. Це було результатом те, що зовнішнє оточення Компаній різко змінилося, а внутрішню структуру і принципи керування Компанії залишилися колишніми.

Какой мусить бути систему управління витратами? На нашу думці, систему управління витратами має відповідати ряду вимог.

1. Обов’язково необхідно забезпечити стратегічна спрямованість прийняття рішень у сфері управління витратами. Зниження витрат є одним із основних складових стратегічного плану розвитку бізнесу.

2. Мають бути чітко визначено об'єкти управління. Не знаючи причин появи тих чи інших видів витрат, ми можемо говорити про управлінні ими.

3. У управлінні витратами вся документація повинна однаково сприйматися всіх рівнях управління Компаніями.

4. Планування має працювати за свершившемуся факту, але в випередження негативним наслідкам зміни зовнішнього оточення бизнеса.

5. Управління має висунути на системну основу, а не здійснюватися період від времени.

Каким чином може бути систему управління витратами? Нами розроблено кілька сценаріїв впровадження системи управління витратами. Різниця з-поміж них полягає у формуванні структурних підрозділів, які забезпечують управління. У цьому, все сценарії грунтуються на використанні низки стандартів формування моделей:

=>Стандарты, описують формування сукупності взаємозалежних моделей виробництва від НИОКРа продукту, його експлуатації до його консервації за принципом FBC (Full Business Cycle) — повний цикл бізнесу, чи FPC (Full Production Cycle) — повний виробничий цикл.

=>Стандарты формування сукупності моделей — від окремих операцій лише на рівні продукт, ресурс, систему управління, організаційну структуру, до управління Компанією, за принципом FMC — (Full Management Cycle).

=>Кроме того, передбачаються стандарти, описують повний управлінський цикл — сукупність взаємозалежних моделей на трьох якісних рівнях: 1 — продукт, ресурс, технологія й т.д., 2 — технико — економічні показники бізнесу (обсяги виробництва, реалізації, структура витрат на виробництво, калькуляції витрат за вироби тощо.), 3 — фінансові потоки (податкове планування, інвестиції, кредити, розрахунки з кредитах банків і т.д.), за принципом FSC — (full structure cycle) — повний структурний цикл.

Как показала практика саме така постановка моделей діяльності компаній дозволяє їм отримати значний ефект від участі управління издержками.

Практическая цінність SCM. Приклади використання нової системи управління витратами є перерахунок фінансових потоків по структурних підрозділах з різними умовами і ефективністю проведення технологічних робіт для кількох нафтових компаній. Економія реально становить від 0,5 до 2,7 долара на тонну видобутої нефти.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали з сайту internet.