Северо — Західний економічний район

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

КОМИ РЕСПУБЛІКАНСЬКА АКАДЕМИЯ.

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ І УПРАВЛЕНИЯ.

ПРИ ГЛАВІ РЕСПУБЛІКИ КОМИ.

Спеціальність: 6 100 «Державне і муніципальне управление».

Кафедра економіки, фінансів України й інформаційних технологій управления.

КОНТРОЛЬНА РАБОТА.

По предмета: Регіональна економіка і управление.

ТЕМА: Северо — Західний економічний район.

Виконав: Ільїн А.А.

Група 138.

Викладач: Ткачов С. А. — старшого викладача кафедри економіки, фінансів України й інформаційних технологій управления.

Сыктывкар

Северо — Західний економічний район.

Северо — Західний район задирає площа, складову 1,15% терені Росії. Район межує Фінляндією, Латвією, Естонією і Білоруссю і має вихід Балтійське море.

Чисельність району на 01.01.1999 р становила 7,9 млн. чол. — 5,4% від населення РФ. Частка міського населення майже — 87%. Природний приріст населення, лише на рівні 1998 р був кризовим — різко негативним (-8 осіб у 1000 жителів), достигавшим максимальних негативних величин в Псковської та Новгородської областях (- 11,4 і -9,5 чол. на 1000 жителей).

У 1998 року у районі спостерігалася позитивна міграція населення (коефіцієнт +7 на 1000 жителів), що реалізувалася й у перевищенні чисельності які прибули до район над чисельністю вибулих на величину близько 35 тис. чол. (1996 р. до 42 тис. чол.). Абсолютна чисельність населення району скорочується і з прогнозу на 2010 р становитиме 7,2 млн. чел.

Таблиця 1.

Територія і чисельність населення Северо — Західного району на 01.01.1999 р. |Район, |Территория|Численност| | | | | | |т | | | | | | |готівкового | | | | | | |населення | | | | | | | | | | | | | |(тис. | | | | | | |чол.) | | | | |республіки, | |Усі |Міське |Сельское|число | | | | | | |жителів | |області |(тыс.км2) |Населення |населення |населени|на 1 км² | | | | | |е | | |Северо- |196,5 |7916,8 |6854,6 |1062,2 |40,6 | |Західний | | | | | | |район | | | | | | |р. Санкт- |85,9 |4697,6 |4697,6 |——- |74,7 | |Петербург | | | | | | |Ленінградська |85,9 |1674,0 |1103,1 |570,9 |74,7 | |обл. | | | | | | |Новогородская |55,3 |734,0 |520,1 |213,9 |13,4 | |обл. | | | | | | |Псковская обл.|55,3 |811,2 |533,8 |277,4 |14,8 |.

Економіко-географічне становище СевероЗаходу погіршилося після розпаду СРСР, оскільки сталося «звуження «виходу РФ до Балтийскому морю, було порушено економічні та транспортні зв’язки з колишнім прибалтійським економічним районом, перетворилися на суверенні країн Балтії. Для компенсації втрат необхідна інтенсифікація господарства СевероЗаходу, додаткове розвиток транспортний і відповідний ринковий інфраструктури, посилення міжрегіональних зв’язків, як у напрямку ринків Росії, інших її регіонів, і в напрямі ринків Північної та Західній Европы.

На відміну від сировинного Півночі СевероЗахідний економічний район одна із індустріально розвинених районів РФ і виконує значної ролі Є формування ринку, як найбільший постачальник різноманітної промислової продукції, під час першого, чергу, машинобудування, особливо складного наукомісткого. Перед регіону до початку економічної кризи 1990;х рр. припадало близько 90% які вироблялися Росії гідравлічних турбін і більше 50% генераторів до турбін. 18% дизелів, близько 20% тракторів, 15% великих електричних машин, значної частини судів, важкі крейсери та унікальних верстатів, виробів радіоелектроніки, приладів) коштів автоматизації і різного устаткування, одна п’ята частина всіх фосфатних добрив і товарів побутової хімії, 12% сірчаної кислоти, 11% папери, 10−12% панчішно-шкарпеткових і трикотажних виробів, взуття. Провідними галузями промислової спеціалізації тут є енергетичне, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, приладобудування, електроніка, суднобудування, і навіть виробництво фосфорних і азотних добрив, папери, целюлози, меблів, а також харчової продукции.

Район бідний на природні ресурси, крім лісових та головних водних. Виняток становлять горючі сланці, торф і сировину для будівельних матеріалів. Домінуючі галузі обробній промисловості орієнтується на завезення сировини з деяких інших районів Росії, особливо з Північного, звідки надходить переважна більшість паливних ресурсів, і навіть прокату чорних металів. У галузях машинобудування виготовляється понад чверті всієї продукції регіону. Виділяються галузі транспортного машинобудування, особливо суднобудування, верстатобудування, виробництво енергетичного та електротехнічного устаткування, і навіть наукомісткі галузі точного машинобудування і приладобудування, зокрема. електронна і радиопромышленность — майже всі підприємства у складі ВПК.

Наступна таблиця характеризує особливості промислової спеціалізації района.

Таблиця 2 Галузева структура виробництва СевероЗахідного району, що склалася до кінця 90-х |№ |Галузі промисловості |У (%) | |1 |Промисловість — всього |100,0 | |2 |Електротехніка |11,7 | |3 |Паливна промисловість |7,5 | |4 |Чорна металургія |1,7 | |5 |Кольорова металургія |3,5 | |6 |Хімічна і нафтохімічна промисловість |6,9 | |7 |Машинобудування металообробки |26,2 | |8 |Лісова, деревообробна і |8,6 | | |целюлозно-паперова промисловість | | |9 |Промисловість будівельних матеріалів |4,5 | |10 |Стекольная і фарфорофаянсова промисловість |1,2 | |11 |Легка промисловість |3,9 | |12 |Харчова промисловість |19,2 | |13 |Мукомольная, крупяная і комбікормова |2,6 | | |промисловість | |.

ПЕК району, у складі Ленінградська АЕС, кілька ТЕС і ГЕС, загалом залежить від зовнішніх постачання електроенергії - з Центру РФ і Естонії (колишньої Прибалтійської ГРЕС). Киришский нафтопереробний завод в Ленінградській області за, щорічно переробний понад 1 млн. т. сирої нафти, отримує сировину з Північного, Западносибирского та інших регіонів РФ.

Підприємства лесохимического комплексу СевероЗаходу: найбільші Каменногорский ЦПК і Светогорская паперова фабрика в Ленінградській області за, виробляють папір, картон і целюлозу. Налагоджено також велике товарне виробництво ділової деревини, пиломатеріалів, меблів, і ін. проекції деревообробки. Значна частка власності деревного сировини завозиться із Північного района.

СевероЗахідний економічний район за умов кризи зберігає значні працюючі потужності легкої і особливо у харчової промисловості. Проте і проблеми реконструкції цих потужностей, оскільки з їхньою зношеність що на деяких підприємствах сягає 80%. Швидка оборотність коштів, вкладених у харчову і легку промисловість у деяких випадках, дозволяє залучати вітчизняні й іноземні незалежні інвестиції, в частковості у виробництві кондитерських і круп’яних изделий.

СевероЗахідний район має розвиненою транспортної мережею. Щільність транспортної мережі району істотно перевершує середню Росією. Основні недоліки наявної транспортної інфраструктури пов’язані; з обмеженнями по вантажообігу і складу обслуговуваних вантажів Балтійських морських портів — рр. Санкт-Петербурга, Виборга та інших., ні з відсутністю сьогодення часу сучасних автоі залізничних магістралей, що пов’язують р. Санкт-Петербург із Москвою, Фінляндією, Польщею і крізь неї із Європою і чинним російським Калининградом.

Приморське становище Ленінградській області за, попри всі його вигоди, має недолік, спричинений відсутністю морських портів, призначених для вивезення нафти, нафтопродуктів, і навіть додаткового обсягу універсальних. вантажів. На черги будівництво: нафтового термінала м. Приморську, нафтопродуктового порту бухті Батарейної на північному узбережжі Фінської затоки, універсального порту УстьЛужской губі узбережжя Фінської залива.

Частка сільського господарства становить лише 10% від сукупного валового продукту району. Це з найнижчих показників серед економічних районів РФ. Сільське господарство має комплексне приміське, молочнотваринницьке, і навіть льноводческое напрям (в Псковської і Новгородської областях). Основне його роль — забезпечені внутрішніх потреб району. Галузь переживає гостру кризу, що пов’язані з незадовільним матеріально-технічного забезпечення АПК, усугубляемым демографічним кризою (великий природною збитком і різко негативною міграцією сільського населения).

Велике рекреаційне значення СевероЗаходу. Завдяки історичним визначних пам’яток, заповідних місць, природного й культурного ландшафту район щорічно приваблює більше однієї млн. іноземних туристов.

Особливий статус має р. Санкт-Петербург — другою за чисельністю місто РФ — 4,7 млн. чол. на 01.01.1999 г.

У багатогалузевому народногосподарському комплексі РФ промисловість Санкт-Петербурга займає значне місце: підприємства міста виробляють 2,5% всієї продукції России.

Базовими галузями науково-виробничого комплексу міста є енергетичне машинобудування, електротехнічна промисловість, суднобудування, радіоелектроніка, приборостроение.

Наявність висококваліфікованих кадрів оснащення більшості підприємств міста, сучасної технікою створюють умови організації виробництва новітніх машин і оборудования.

Санкт-Петербург є головним центром з випуску таких наукомістких видів продукції, як прилади й кошти автоматизації, устрою програмного самонаведення всіх видів технологічного устаткування. Місто є другим після Москви центром з виробництва товарів народного споживання, особливо складної побутової техники.

У Санкт-Петербурзі й Ленінградської області зосереджено понад 34 наукових закладів АН, близько 400 проведення науково-дослідницьких і наукововиробничих організацій різних напрямів, і навіть багато навчальні заведения.

Санкт-Петербург — найбільший центр на карті бізнесу. Використання зарубіжних інвестицій та інтелектуальних ресурсів міста створюють сприятливі умови для реструктуризації і економічного зростання міста Київ і регіону на целой.

СевероЗахідний район переживає економічну кризу. Спад промислового виробництва тут у 1991;1997 рр. становив: до 89% в Псковської області, 50% в Санкт-Петербурге.

Розвиток кризи пов’язано: з великим питому вагу підприємств военнопромислового комплексу, втратив значну частину державного замовлення; порушенням господарських зв’язку з колишніми прибалтійськими республіками; невідповідністю великої енергометаллоі материалоёмкой виробничої бази відсутності денных природних ресурсів, недостатнім розвитком соціальної инфраструктуры.

Соціальні аспекти кризи виражаються у рівні безробіття (більш 5,5% економічно активного населення), міграційному припливі російськомовного населення із багатьох країн Балтии.

Однією з найбільш депресивних до регіонів досі залишалася Псковская область, де зафіксовано рекордні у Росії показники спаду промислового виробництва, і навіть природного зменшення населення населения.

Проблеми, які потрібно насамперед вирішувати у регіоні следующие:

— розвиток конверсії оборонного производства;

— посилення зв’язків із зарубіжними регіонами Росії і близько закордоном, з допомогою реконструкції та технічного переоснащення специализирующих виробництв, морських портів, залізничних і автомобільних дорог;

— реструктуризація промисловості шляхом стримування материалоёмких і энергоёмких галузей, на користь виробництва наукомісткої продукції до товарів народного потребления;

— поліпшення екологічної обстановки;

— розвиток ринкової інфраструктури, малого середнього бизнеса;

— розвиток туризма.

На 1998 р. інвестиційний клімат СевероЗахідному економічному районі оцінювався експертами, як має максимальний потенціал і мінімальний ризик м. Санкт-Петербурзі, за наявності зниженого і низького потенціалу поміркованого ризику в Ленінградської, Новгородської і Псковської областях.