Всесвітня павутина. 
Комп'ютерні мережі

Всесвітня павутина (англ. World Wide Web) — розподілена система, що надає доступ до пов’язаних між собою документів, розташованим на різних комп’ютерах, підключених до Інтернету. Всесвітню павутину утворюють мільйони web-серверів. Більшість ресурсів всесвітньої павутини являє собою гіпертекст. Гіпертекстові документи, що розміщуються у всесвітній павутині, називаються web-сторінками. Кілька web-сторінок, об'єднаних спільною темою, дизайном, а також пов’язаних між собою посиланнями і зазвичай знаходяться на одному і тому ж web-сервері, називаються web-сайтом. Для завантаження і перегляду web-сторінки використовуються спеціальні програми — браузери. Всесвітня павутина викликала справжню революцію в інформаційних технологіях і бум в розвитку Інтернету. Часто, кажучи про Інтернет, мають на увазі саме Всесвітню павутину, проте важливо розуміти, що це не одне і те ж. Для позначення Всесвітньої павутини також використовують слово веб (англ.web) і «WWW».

World Wide Web іноді іронічно називають Wild Wild Web (дикий, дикий Web) — за аналогією з Wild Wild West (дикий, дикий Захід) Всесвітню павутину утворюють мільйони веб-серверів мережі Інтернет, розташованих по всьому світу. Веб-сервер є програмою, що запускається на підключеному до мережі комп’ютері і використовує протокол HTTP для передачі даних. У найпростішому вигляді така програма отримує по мережі HTTP-запит на певний ресурс, знаходить відповідний файл на локальному жорсткому диску і відправляє його по мережі запит комп’ютера. Більш складні веб-сервери здатні динамічно розподіляти ресурси у відповідь на HTTP-запит. Для ідентифікації ресурсів (найчастіше файлів або їх частин) у Всесвітній павутині використовуються одноманітні ідентифікатори ресурсів URI (англ. Uniform Resource Identifier). Для визначення місцезнаходження ресурсів в мережі використовуються одноманітні локатори ресурсів URL (англ. Uniform Resource Locator). Такі URL-локатори поєднують в собі технологію ідентифікації URI і систему доменних імен DNS (англ. Domain Name System) — доменне ім'я (або безпосередньо IP-адресу в числовий запису) входить до складу URL для позначення комп’ютера (точніше — одного з його мережевих інтерфейсів), який виконує код потрібного веб-сервера.

Для огляду інформації, отриманої від веб-сервера, на клієнтському комп’ютері застосовується спеціальна програма — веб-браузер. Основна функція веб-браузера — відображення гіпертексту. Всесвітня павутина нерозривно пов’язана з поняттями гіпертексту і гіперпосилання. Велика частина інформації в Інтернеті являє собою саме гіпертекст. Для полегшення створення, зберігання і відображення гіпертексту у Всесвітній павутині традиційно використовується мова HTML (англ. HyperText Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Робота по розмітці гіпертексту називається версткою, майстри по розмітці називають веб-майстром або вебмайстром (без дефіса). Після HTML-розмітки вийшов гіпертекст міститься у файл, такий HTML-файл є найпоширенішим ресурсом Всесвітньої павутини. Після того, як HTML-файл стає доступний веб-серверу, його починають називати «веб-сторінкою». Набір веб-сторінок утворює веб-сайт. У гіпертекст веб-сторінок додаються гіперпосилання. Гіперпосилання допомагають користувачам Всесвітньої павутини легко переміщатися між ресурсами (файлами) незалежно від того, знаходяться ресурси на локальному комп’ютері або на віддаленому сервері. Гіперпосилання веба засновані на технології URL.