Білінг неголосових послуг

Биллинг неголосовых услуг

Александр Голышко Когда компанії-оператори розповідають про введення нових послуг, як і справу єдиної мети, вони теж мають на увазі зовсім не послуги, як такі, а гроші, які впроваджуваний сервіс може дати своєму «хазяїну». Проте спочатку оператору потрібно вирішити завдання перетворення різноманітного сервісу в дзвінку монету, що віддається абонентом, бо в повному обсязі так усе просто і однозначно в инфокоммуникационном світі, де всі мережі стали мультисервисными. Ось і потрібно вирішити дві основні питання сучасності - за що брати гроші як саме це делать?

Неголосовые услуги

Раньше усе було просто: одна мережу — одна послуга. Втративши століття тому пальму першості телеграф досі займається передачею даних, проте передані знаки перераховуються і примножуються на «тариф кожне». До цього часу домінують голосові послуг у мережах із комутацією каналів, де досить засікти час заняття каналу по обраному адресою й зіставити його із встановленими тарифами. Проте диверсифікація послуг, яку операторів штовхає ринок, так й побудувати нові мережні технології активно наповнюють інфраструктуру зв’язку так званими неголосовыми послугами (VAS — Value Added Services). Можуть бути й інші причини (рис. 1).

К прикладу, компанії-оператори, що входять до ВАТ «Зв'язокінвест», є монополістами провідного телефонному зв’язку, а ціни на всі їх основні послуги регулюються державою. Зате тарифи на додаткові послуги вони мають право встановлювати самостійно, що він, природно, цікаво. Зокрема, по повідомленням CNews, за минулий рік їхній прибутки від надаваних послуг доступу в Інтернет, і IP-телефонії розширилися більш ніж у півтора рази (4,7 млрд крб.). Прогноз нинішнього року — 7,3 млрд руб.

С мобільного зв’язком сьогодні теж пов’язані такі поняття, як SMS, доступ в Інтернет, електронна пошта, гри, фотоі відео, MMS, визначення місцеположення абонента (location-based services) тощо. Причому їх популярність з кожним роком стає дедалі відчутніше. Наприклад, у деяких розвинених країн (Японії, Швеції та ін.) до 20% витрат на мобільний зв’язок абоненти витрачають саме у VAS. У Росії її безпрецедентне зростання абонентської бази стільникових мереж також спровокував інтенсивне збільшення виручки від VAS і навіть призвів до формуванню нової аудиторії споживачів. Приміром, які вже 3 роки зростання трафіку SMS становить 150% на рік, хоча щодо інтенсивності використання SMS Росія відстає з більш розвинених ринків (рис. 2).

Кстати, термін «мобільний зв’язок» асоціюють саме з мобільного голосової зв’язком, проте інші послуги називають вже зібрано понад конкретно — «мобільне відео» тощо. Просто голосова зв’язок в мобільних мережах поки організована «як колись» з використанням комутації каналів (у мережах 3G вона поступово повинна перейти на IP), тоді як «більшість сучасних додаткових послуг (VAS) використовує передачу данных.

Ну, а широкосмуговий доступ, про яку давно про все як кажуть, а й активно його будують, разом із мережами NGN взагалі готовий запропонувати потенційно будь-яку послугу, передану по IP. Сьогодні инфокоммуникационный світ заговорив про IPTV з різними інтерактивними можливостями. Зокрема, у Москві вже розвивається комерційна доставка ТВ-программ за технологією ADSL (Стрим-ТВ).

Таким чином, сьогодні оператори єдині намір розвивати неголосовые послуги, а розбіжності у підходах можуть стосуватися маркетингових аспектів їх запуску і популяризації, технічних можливостей операторів… Проте запровадження неголосовых послуг вимагає інших підходів до тарифікації і систем білінгу. Саме поняття VAS включає у собі доступ як до будь-яких «неголосовым» послуг, але і решти мереж, та замовлення й одержання будь-якого контенту, і навіть ті самі голосові послуги, але під трохи іншим «соусом». Приміром, замовлений контент може поставлятися з голосовим супроводом (із системи IVR), або передачі голоси може організовуватися «поверх» інший послуги, наприклад, доступу до Інтернету — push-to-talk. Залишилося тільки перетворити це у деньги.

Структура мобільного контенту (Plastic Media, AC&M).

Логотипы і мелодії 46%.

Медиа-проекты 20%.

Информация 15%.

Знакомства і спілкування — 13%.

Игры 5%.

Другие докладання 1%.

Товар — деньги

Превращение будь-який послуги зв’язку в грошовому еквівалентові завжди здійснюється за дуже простий схемою — вартість одиниці товару (відповідно до тарифними планами) збільшується кількості спожитих абонентом одиниць. При доставці послуг за технології з комутацією каналів (традиційна телефонія) встановлюється вартість минуты/секунды користування послугою й час заняття каналу. Натомість, під час використання комутації пакетів часто враховується обсяг переданих пакетів (може, та палестинці час). Отже, здавалося б написання програми реалізації білінгу технічно нескладне будь-якої складності пересічних програмістів — всуціль множення так складання. Проблеми, як це часто буває, криються у деталях.

Во-первых, треба враховувати «напрям» послуги, і хто ми за неї платить. Власне, багато схеми оплати давно «розроблено» для голосових послуг — приміром, в телефонії виклик то, можливо що входить, що виходить, транзитним (процедура роумінгу) чи переадресованным. Оплачуватиме можуть лише вихідний, а й вхідний виклики (мобільний зв’язок), ініціатору дзвінка може оплачувати послугу викликаний їм абонент («послуга 800» інтелектуальної мережі), і, навпаки («послуга 900») і ін. Адже такі схеми можна застосовувати і до VAS, наприклад, абонент може шляхом додому замовити контент, що буде показана з його домашньому кінотеатрі у час (і воно також впливає вартість показу контенту). Принципова новизна передачі полягає у обсязі даних, необхідні білінгу. Традиційна телефонія як основне показника розглядає час заняття каналу (решту параметрів вторинні), у сесії передачі є вхідний трафік і вихідний трафік різних напрямів, тривалість, сумарний трафік, роумінг, причому кожен із цих параметрів може зробити свій внесок у підсумкову вартість. Загалом вигляді доставка VAS може охоплювати у собі відразу кількох різних процесів, тому можна використовувати різноманітні варіанти тарифікації: з обсягу трафіку, з змісту, з абонентської плати, із найбільш факту надання сервісу тощо. Додамо, що саме цілком звична справа — поява «третю сторону» у процесі надання послуги, тоді як і традиційної телефонії все однозначно — виклик неспроможна ставитися до найрізноманітніших типам одночасно. Загальний підсумок — при биллинге VAS зростає обсяг даних, необхідні розрахунку вартості послуги (у кожному разі, вона перевищує обсяг даних до розрахунку вартості голосового трафика).

При груповому використанні абонентами мережі доступу білінг часто містить процедуру аутентифікації і авторизації абонента, і навіть відповідні заходи щодо забезпечення інформаційну безпеку, що, безсумнівно, істотно ускладнює всієї системи розрахунків. Приміром, при замовленні видеоконтента абонент проходить процедури «пізнання» і «перевірки платоспроможності», після чого слід як забезпечити доставку замовленого з належним якістю, а й захистити її від зовнішніх впливів, запобігти «відплив» грошей абонента, захистити контент від крадіжки ідей і дотриматися права інтелектуальної власності її власників. Усе значно простіше у традиційній «фіксованою» телефонії, де до кожного абоненту йде індивідуальна абонентська лінія, «прив'язана» для її фіксованому телефонному номера (в мобільного зв’язку проблем не для прикладу больше).

Во-вторых, враховується вид розрахунків. Приміром, розрахунки offline більш «комфортні» для здійснення білінгу — вартість послуги розраховується після його надання (виклик тарифицируется одного разу після закінчення). Праця у режимі on-line обумовлює виконання визначених вимог до швидкодії системи білінгу (одночасно працюючих абонентів може дуже багато) і періоду здійснення тарифікації. Застосування цього виду білінгу зростає як у дріжджах. Вперше він знадобився під час введення телефонних карт (пізніше — карт доступу до Інтернету, у мережі Wi-Fi, «далі - скрізь») для prepaid-схемы оплати послуг: там спочатку визначаються параметри карти, потім обчислюється її платоспроможність і тимчасової ліміт абонента залежно від параметрів виклику, після що може бути здійснено сам виклик. За його завершенні відбувається остаточна тарифікація, змінюється віртуальне вміст телефонної карти. Втім, на відміну сесії передачі телефонна розмова щодо нетривалий. Абонент загалом безупинно «сидіти» в Інтернеті, поки в нього не скінчаться гроші, тому сесія повинна регулярно тарифицироваться.

Дополнительные складно під час розрахунків за мультисер-вис, до яких належать і VAS (сумарний трафік може складатися з трафіків за різні послуги). Зокрема, така ситуація виникає під час роботи смартфона, в мобільної і зоні мережі Wi-Fi (якою абонент хоче замовити якийсь контент), бо тут потрібно розставити пріоритети, яку послугу «запускати» першої (і коли відключати). Зрозуміло, якщо оператор одночасно працює із інші постачальники послуг (ро-уминг) чи контенту за умов поділу прибутку, його система білінгу повинна взаємодіяти з системами колег П. Лазаренка та забезпечувати аутентификацию «чужих» абонентів, взаємний контроль обсягів продажів і вартості наданих послуг. Зауважимо, що наявність «єдиного гаманця», з яких можна оплачувати всі послуги зв’язку (та й тільки зв’язки), — оптимальний варіант нічого для будь-якого абонента.

Собственно, алгоритм роботи системи білінгу багато чому визначається алгоритмом надання послуги — хто постачальник, хто платить, що не режимі, що одиницею виміру споживання послуги тощо. Найбільш реальна ситуація, коли оператор вже має якийсь системою білінгу, але планує вводити нові послуги з обойми VAS, які у загальному вигляді може мати принципи тарифікації, які від використовуваних. Як тимчасового проміжного рішення часто використовують існуючу систему їм білінгу, яку «вчать розуміти» нові послуги наявних термінах (наприклад, формувати логічний еквівалент голосового виклику). З метою адаптації системи білінгу до постійно з’являється новим послуг зазвичай вводять так звану систему предбиллинга. Вона займається збиранням, зіставленням, перевіркою, агрегированием даних для тарифікації від різних джерел постачання та переведенням їх в узагальнений формат тарифицируемых послуг. Це дозволяє уникнути безупинної модернізації системи білінгу, коригуючи лише алгоритми формування вихідних даних в предбиллинге. З іншого боку, слід пам’ятати, що стосовно нескладні схеми тарифікації як простіше реалізуються в біллінгової системі, а найчастіше і більше приваблюють абонентов.

С підвищенням конкуренції ринку та розвитком бездротових технологій буде зростати й необхідність виведення поточної тарифної обстановки на екран смартфона, щоб абонент міг оперативно оцінити, якими послугами вигідніше користуватися у цій точці. Найімовірніше, це буде її «напружувати», тому він вибере автоматичне переключення на мережі операторів із найбільш вигідними тарифами (на заздрість її конкурентам і радість антимонопольним органам). Проте задля реалізації таких можливостей смартфон повинен мати інтерфейси до биллинговым системам (чи його фрагментами) різних операторів, т. е. брати участь у цієї «грі» оператори зможуть лише спільно, при здоровому розумі і з доброї воле.

Изучая усіма цими нюансами, може виникнути логічна думка — навіщо такі складнощі у епоху загальної цифрового зв’язку, коли з стандартним каналам за стандартними правилам доставляються стандартні одиниці информации?

Битовая экономика

Существует переконання, що «біти є біти» і тільки послуги перетворилися на цифрову форму, єдина турбота оператора залишається транспорт відповідних цієї послузі бітов через мережу. Знай вважай їх і виставляй рахунки абонентам. У технічному сенсі, справді біти є біти, але, з погляду економіки, один тип бітов істотно відрізняється від другого.

Если розглянути приблизну тарифікацію основних видів послуг зв’язку гаразд зростання індивідуалізації - від телефонії, яка проводить розмова між двома і більше людьми, до ТВ-вещания, куди входять до 100 млн домовласників, неважко знайти следующее:

— дуже широке діапазон (~ 5 порядків) вартості, що її вкладаємо в споживані нами биты;

— «індивідуальні» біти коштують набагато дорожче, ніж «общественные».

Давайте дозволимо наші й відповімо питанням — хіба що працювала наша мережна економіка в ідеальної интегрированной/конвергированной мережі, у якій Плата кожен біт було б одинаковой?

Если потрібно було б оплачувати телевізійні біти по телефонним тарифами, то перегляд кінофільму варта була б приблизно 600 дол., а потенційний клієнт з неприхованою задоволенням піде у кінотеатр чи вирушить за DVD.

Если б телефонні біти надавалися за тією ж самої ціні, яку ми сплачуємо за ТВ-биты, один користувач міг би говорити телефоном приблизно полгода.

Таким чином, зазвичай ми ж думаємо послуги, які оплачуємо, та не що з ними бітах. Тому оператору доведеться замислитися, що ж такі важливі абоненту його послуги як і вибудувати алгоритми їх оплаты.

Кстати, один учений свого часу довів, що споживачі готові сплачувати набагато більше за біт заради додаткових контактів, і зручності. Зверніть цього увага фахівців і зробіть те щоб їм зручне і із Вами. Тобто сервісні (і тарифні) «танці» операторів навколо абонента мають не лише суто маркетинговий оттенок.

Даже у світі, де послуги технологічно «вирівнюються» з допомогою IP, все припущення щодо сталості, структури чи величини доходів від надання послуг повинні старанно перевірятися. Після запуску нових послуг технологічні аспекти білінгу, і навіть організаційні і правові питання розглядати які з маркетинговими. Приміром, абонентська плата — проста і зрозуміла модель розрахунків, проте, попри етапі запуску вони можуть перешкоджати поширенню послуги, і її використання доцільно по досягненні досить високого рівня популярності сервісу. Інакше може виникнути як розглянута нами парадоксальна ситуація, а й становище, у якому вартість рішення обліку, і оцінки послуг виявиться вище вартості самих послуг (з допомогою ускладнення інфраструктури, генерації і методи обробки додаткових данных).

Убойный сервис

Главный питання сучасності: як визначити, що саме платитиме користувач? Бо душа — повна загадок… Проблема причетний безпосередньо до бил-лингу, бо її дозвіл дає можливість уточнити алгоритм стягнення плати і той саму «одиницю сервісу» (фактично, часу, обсягу, змісту тощо.), котра тарифицироваться.

Сегодня, коли життєво необхідні потреби платоспроможних користувачів практично задоволені (переважно з допомогою голосових послуг), учасники инфокоммуникационного ринку змушені дивитися на даних, як у полі бою, яке оточує їхні послуги, і водночас — на широкосмугові мережі, як у основне зброю з потенційно необмеженим набором послуг. Мрія будь-якого оператора — послуга, котра так «чарівна», що генерувати доходи, відволікаючи чистий прибуток з інших секторів економіки, як-от розваги, подорожі, охорону здоров’я чи образование.

В ролі такого «забійного» докладання, орієнтованого на широкосмугові рішення, часто називають телебачення високої чіткості (HDTV), телеконференцсвязь, і навіть спільного використання файла групою абонентів чи пакетні докладання triple play. Оптимальний варіант — інтерактивне з'єднання людей, інформації та розважальних ресурсів зі швидкістю, достатньої передачі якісного відео. Поки що така зв’язок, «природно, перебуває поза сферою дії існуючих мереж зв’язку, але, безсумнівно, вона ставатиме усе ближче і стають ближчими. Усі ці докладання, створювані для багатих користувачів, мабуть, стануть спонукальною причиною розгортання високошвидкісних мереж зв’язку (насамперед оптичних) і звісно, відповідних систем биллинга.

Несклонные до ризику інвестори давно помітили, що напружений пошук «забійних додатків» регулярно наштовхується на дилему «додаток — смуга пропускання» і що не увінчався успіхом. Цікаво, на рівні міжоператорських розрахунків швидко розвивається послуги з пропускання трафіку за бітам, а й за надану смугу пропускання. Понад те, обчислювальні ресурси сучасного мережного устаткування спрямовані переважно забезпечення високих швидкостей передачі й характеристик якості, а чи не на підрахунок кількості переданих бітов, що доводиться додатково стимулює зазначені принципи взаємодії операторів. Хто знає, не проникнуть вони, з розвитком широкосмугового доступу, й у сферу взаємодії з абонентами? Кажуть, що у ті часи голосова зв’язок навіть стати безплатним додатком решти. І всі ці знову виниклі обставини коли-небудь зможуть спростити вимоги до системам биллинга.

Впрочем, ми знаємо, що, здавалося б, немає нічого простішого, ніж створювати системи білінгу — досить добре володіти арифметикою. Просто людина, зазвичай, набагато розумнішими, ніж треба задля щастя.

Список литературы

Журнал «Connect!», № 11.2005.