Порушення, які виявляються під час обстеження щитоподібної залози

Під час огляду передньої поверхні шиї можна побачити розміри щитоподібної залози, якщо вона збільшена. Під час пальпації щитоподібної залози слід передусім звернути увагу на розміри залози. На основі огляду і пальпації розрізняють п’ять ступенів її збільшення:

• 1-й ступінь — залозу під час огляду не можна виявити візуально і вона ледь-ледь промацується;
• 2-й ступінь — залоза видима в разі повного розгинання шиї і пальпується добре;
• 3-й ступінь — залозу чітко можна розгледіти у звичайному положенні шиї;
• 4-й ступінь — залоза значно збільшена і виходить за краї груднинно-ключично-соскоподібних м’язів;
• 5-й ступінь — залоза різко збільшена і деформує контури шиї.

Крім того, необхідно звернути увагу на такі показники:

консистенція залози (у нормі м’яка й еластична);

характер поверхні (у нормі гладенька);

характер збільшення (вузловий чи дифузний);

ступінь рухомості під час ковтання (у нормі пульсація відсутня);

наявність больового синдрому (у нормі безболісна).

Для точнішого визначення форми, розмірів, локалізації, щільності залози виконують ультразвукове дослідження, термографію, проводять морфологічне вивчення пунктату залози.

Для оцінки функцій залози застосовують такі специфічні методи, як дослідження гормонів Т3, Т4, ТТГ у сироватці крові та визначення ступеня йодної недостатності.

На основі оцінки стану щитоподібної залози та її функцій можна виявити проблеми пацієнта. Для вирішення цих проблем медична сестра складає план сестринського догляду.

Під час проведення диспансеризації дітей з гіпотиреозом консультувати їх у невропатолога, стежити за їх психічно-нервовим розвитком.

Контролювати проведення терапії за призначенням ендокринолога (використовують препарати йоду). Якщо консервативне лікування тривалістю 4—6 міс не дає ефекту, вирішувати питання про хірургічне втручання.