Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Роль берегової зони в житті людства дуже велика. Морський транспорт і торгівля, марикультура і рекреаційне господарство — це неповний перелік сконцентрованих тут видів господарської діяльності. Особливе значення берегова зона має для Кримського півострова, де туризм і рекреація виступають як пріоритетні напрями його економічного розвитку.

Будучи однією з найбільш яскравих контактних зон географічної оболонки, протягом багатьох десятиліть берегова зона вивчається представниками різних галузевих наук в єдності її наземної і водної частин. Незважаючи на це, в ландшафтному відношенні до цього часу берегова зона досліджена слабо і, особливо, як цілісний природний комплекс, що включає в себе і територіальні та аквальні комплекси. У цьому плані найбільш перспективним представляється застосування для її вивчення теорії парагенетичних ландшафтних комплексів (ПГЛК), яка базується на системному підході, що дозволяє розглядати природні комплекси суші і моря, які взаємодіють у береговій зоні, як цілісну парагенетичну ландшафтну систему.

Однак, у теперішній час, фактично, не розроблено теоретичні і методичні основи застосування теорії ПГЛК до берегової зони моря: відсутнє поняття берегової зони як ПГЛК, не визначено її ландшафтні межі і основні особливості, не розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря. Відсутні і регіональні дослідження ПГЛК берегової зони України загалом і Кримського півострова, зокрема. Це свідчить про актуальність парагенетичних ландшафтних досліджень берегової зони моря як в теоретико-методичному, так і регіональному відношенні, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною наукових досліджень географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з держбюджетної теми «Комплексні географічні дослідження природних і господарських систем Криму, прилеглих територій і акваторій» і держбюджетної теми кафедри фізичної географії і океанології «Ландшафтні, геоекологічні і океанологічні дослідження Кримського регіону і суміжних акваторій» (1997;2001 рр., № 0198И5 719). Матеріали дослідження використано при розробці «Програми економічного розвитку Криму до 2015 року», розділ «Екологічний стан» (Кримська академія наук, 2005;2006 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних основ вивчення парагенетичних ландшафтних комплексів берегової зони моря та їх застосування до берегової зони чорноморського узбережжя Криму.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

• -проаналізувати передумови та історію ландшафтних досліджень берегової зони моря;
• -систематизувати і розширити теоретичні уявлення про ПГЛК загалом і берегової зони моря зокрема: сутність ПГЛК і провідні принципи його вивчення; поняття ПГЛК берегової зони; місце берегової зони як ПГЛК в складі морського узбережжя та її ландшафтні межі; речовинно-енергетичний обмін, будова і особливості ПГЛК берегової зони моря;
• — розробити методику виділення і опису ПГЛК берегової зони моря: методи вивчення, індикаційні та класифікаційні ознаки виділення, методичну схему опису;
• -на основі розробленої методики виділити типи ПГЛК в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму і дати їх фізико-географічну характеристику;
• — запропонувати заходи щодо раціонального природокористування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму з урахуванням особливостей виділених типів ПГЛК.

Об'єктом дослідження є берегова зона чорноморського узбережжя Криму. Предмет дослідження — парагенетичні ландшафтні комплекси берегової зони чорноморського узбережжя Криму.

Методи дослідження. Теоретичною основою в роботі виступає системний підхід. У основу наукового дослідження покладено роботи українських і зарубіжних вчених з ландшафтознавства і берегознавства: Ф.М. Мількова, В. П. Зенковича, Ю. Д. Шуйського, К. М. Петрова, М. Даневої, В.І. Лимарєва, О. В. Дроздова, О. С. Романюк, Г. О. Саф’янова, В. О. Бокова, М. А. Гвоздецького, В.В. Козіна, А. Ю. Ретеюма, Г.І. Швебса та ін.

У роботі використовуються наступні фізико-географічні методи досліджень: польові (експедиційні, маршрутні, стаціонарні, ключових ділянок); геоінформаційного, картометричного, кількісного, якісного, порівняльного аналізу і синтезу; класифікаційний; провідного чинника; сполучуваного аналізу компонентів; порівняльно-географічний; аналогій; інтерполяції і екстраполяції та ін.

При виконанні роботи залучається фактичний матеріал маршрутних і стаціонарних експедиційних досліджень. Автор брав участь у наукових експедиціях географічного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського з дослідження берегової зони Криму (Карадаг, 2000; Лебедячі острови — Бакальська коса, 2000; бухта Ласпі, 2001), загальна протяжність маршрутів яких склала біля 65 км. Крім того, автором велися спостереження на ключових ділянках в період з 1998 по 2005 рр. на Західному узбережжі Криму від Євпаторії до с. Фрунзе і маршрутні берегові дослідження на Західному, Південно-Західному і Південному узбережжі Криму. Також в роботі використовуються матеріали Українського державного інституту мінеральних ресурсів, Кримської гідрогеологічної експедиції, Ялтинської геологічної партії, Українського державного інституту проектування міст, геоінформаційної системи Чорного моря (BSEP), опублікованих видань і картографічних джерел.

Наукова новизна отриманих результатів:

На теоретико-методичному рівні:

• 1. Систематизовано уявлення про сутність ПГЛК і визначено концептуальні підходи до розв’язання цього питання;
• 2. Узагальнено відомості про речовинні потоки і зроблено їх типізацію за найважливішими кількісними і якісними характеристиками, які можуть використовуватися для вивчення основних взаємозв'язків в ПГЛК;
• 3. Розширено поняття ПГЛК стосовно до берегової зони моря, визначено її ландшафтні межі та місце в складі морського узбережжя, виявлено особливості берегової зони моря як ПГЛК;
• 4. Уперше розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря на рівні місцевостей, що включає наступні етапи: вибір індикаційних та класифікаційних ознак виділення ПГЛК, визначення їх меж і типізація, створення методичної схеми опису ПГЛК та їх фізико-географічна характеристика.

На регіональному рівні:

• 5. Уперше берегова зона чорноморського узбережжя Криму розглядається з позиції теорії ПГЛК;
• 6. На основі спрямованості і інтенсивності речовинних потоків між сушею і морем вперше в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено типи ПГЛК і подано їх характеристику;
• 7. Відповідно до типів ПГЛК, запропоновано заходи щодо раціонального природокористування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть мати наступне практичне застосування в береговій зоні чорноморського узбережжя Криму:

• — при ландшафтно-екологічних дослідженнях: організації мережі ландшафтного моніторингу, виконанні експертних висновків за сучасним станом різних дільниць берегової зони, проведенні більш детальних локальних ландшафтних досліджень і ін.;
• — при рішенні народногосподарських задач: комплексній оцінці придатності берегових зон для господарського і рекреаційного освоєння, оптимізації структури і режиму природокористування на приморських територіях і зв’язаних з ними акваторій, організації марикультури та ін.;

Результати дослідження використовуються ДП Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція (ГГРЕС), а також екологічною інспекцією по Сакському району та м. Саки.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно здійснено всі етапи наукового дослідження: збір, обробка, аналіз і узагальнення отриманої інформації; розроблено методику виділення і опису ПГЛК берегової зони; складено картосхему типів ПГЛК берегової зони чорноморського узбережжя Криму і подано їх фізико-географічну характеристику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи докладалися і публікувалися в матеріалах міжнародних наукових конференцій: «Глобальна система спостережень Чорного моря: фундаментальні і прикладні аспекти» (Ялта, 1999), «Геологія Чорного моря» (Київ, 1999), «Екологічні і гідрометеорологічні проблеми великих міст і промислових зон» (Санкт-Петербург, 2000), «Oceanography of the Eastern Mediterranean and Black Sea» (Ankara, Turkey, 2002), «US-IALE Symposium: Transdisciplinary Challenges in Landscape Ecology» (Las-Vegas, USA, 2004), «Геополітичні і географічні проблеми Криму в багатовекторному вимірюванні України» (Сімферополь, 2004), «Littoral 2004. 7th International Symposium: Delivering Sustainable Coasts: Connecting Science and Policy» (Aberdeen, United Kingdom, 2004), «Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть» (Канів, 2005) та ін.; конференцій молодих вчених: «Понт Евксинський — 2000, 2005» (Севастополь, 2000, 2005), «Ломоносов — 2002» (Севастополь, 2002), а також на щорічних студентсько-викладацьких конференціях у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (1999;2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт (9 статей в наукових журналах і збірниках наукових праць, 6 — у матеріалах і тезах наукових конференцій) загальним об'ємом 2,4 др.арк., в тому числі 7 — статті в рекомендованих ВАК України наукових виданнях. Статті без співавторів, в яких відображено зміст і основні положення дисертаційної роботи, складають об'єм 1,3 др.арк.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, використаних джерел (що містить 221 найменування). Вона викладена на 205 сторінках, 170 з яких складають основний текст, і містить 24 таблиці і 24 рисунки.

Автор виражає особливу вдячність науковому керівнику кандидату географічних наук Григорію Миколайовичу Скребцю за багаторічні підтримку і допомогу при виконанні роботи; кандидату географічних наук А.А. Клюкіну за цінні ради і консультації; кандидату географічних наук О. С. Романюк, кандидату геологічних наук Л.А. Пасинковій і доктору біологічних наук В. В. Корженевському за надану інформацію, а також А. М. Лях за розуміння і технічну підтримку.