Серце, кровообіг, цикли роботи серця (реферат)

РЕФЕРАТ на тему:

Серце, кровообіг, цикли роботи серця Що таке кровообіг?

1. 1)Які ви знаєте органи кровообігу?

2. 2)Який орган забезпечує рух крові в організмі, проштовхує кров у кола кровообігу?

3. 3).

Серце порівнюють з насосом, що проштовхує кров у кола кровообігу. Серце людини в стані відносного спокою робить близько 70- 75 скорочень за хвилину. На один серцевий цикл, таким чином, потрібно 0,8 секунди.

Як ви гадаєте, що є причиною таких скорочень?

Учні висловлюють думку про можливість впливу. Але чи тільки в нервовій системі справа?

Учні одержують завдання прочитати статтю «Серце работает после смерти» в книзі Зверева «Книга для чтения по анатомии и физиологии человека» і поміркувати над тим, що є основною думкою в цій статті, а також знайти відповідь на запитання вчителя.

Вчитель з учнями обговорює зміст статті. В параграфі 21 підручника учні знаходять визначення автомати серцевого м’яза.

Автоматія — це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у ньому самому.

Автоматія серця зумовлена періодичним виникненням збуджен­ня в особливих клітинах серця (нетипова м’язова тканина).

Групи цих клітин утворюють так звану провідникову систему сер­ця. Центр автомати серця розташований у стінці правого передсер­дя. Спочатку збудження під впливом змін в обміні речовин виникає саме там, потім передається по всій провідниковій системі, охоп­люючи спочатку передсердя, а потім — шлуночки.

Серце виконує титанічну роботу. За добу воно скорочується сто тисяч разів, за 70 років — 2,5 млрд, разів. За одне скорочення серце виштовхує в коло кровообігу 150 мл крові, за 70 років життя — 183 млн. літрів крові.

Відносно невеликий м’язовий орган — серце, вага якого 300 г (1 /200 частина маси тіла), потребує для своєї роботи 1/20 частину енергії. Щоб усвідомити колосальний масштаб роботи, яку виконує серце в організмі, учні попередньо одержали домашнє завдання розв’язати фізичні задачі на тему «Енергетика серцевої діяльності» (із змістом задач можна ознайомитись в додатку). Не вдаючись в деталі розв’язків, на уроці перевіряються основні результати.

З метою знайти відповідь на питання «В чому полягає невтомна робота серця?» проводиться вивчення циклу діяльності серця. Учні пригадують терміни для позначення скорочення серця (сістола) та розслаблення серця (діастола).

При нормальній частоті скорочень серця (73−75 уд/хв) повний цикл серцевої діяльності продовжується 0,8 секунди. Цикл діяль­ності серця складається з трьох фаз;

1. 1фазасістола передсердь (0,1 сек.);

2. 2фаза — сістола шлуночків (0,3 сек.);

3. 3фаза — загальна пауза (0,4 сек,).

Учні розкреслюють в зошиті таблицю. Вчитель більш детально розповідає про кожну фазу серцевого циклу, звертаючи увагу на стан камер серця та клапанів. При цьому користуються динамічною таблицею з зображеннями серця.

Таблиця 1. Фази серцевого циклу та їх тривалість.

Учні одержують завдання підрахувати, скільки відпочивають та скільки працюють протягом одного циклу шлуночки, передсердя і серце в цілому.

Учні, які встигли заповнити таблицю під час розповіді вчителя, працюють індивідуально над розв’язанням задачі.

Задача. Уявіть ритмічну роботу серця 80-річної людини і, виходячи з тривалості фаз серцевого циклу, визначте, скільки років з 80 у нього спочивали: а) м’язи передсердьб) м’язи шлуночків.

Після заповнення таблиці всіма учнями оголошуються результа­ти задачі.

Зробити висновки. Чому ж серце працює невтомно протягом всього життя?

Причина невтомної роботи серця — в ритмічному чергуванні скорочень та розслаблень, тобто в періодичності зміни роботи та відпочинку.

Вчитель показує модель серця і періодичну таблицю хімічних елементів Менделєєва і просить знайти спільне між цими двома об'єктами.

Періодична зміна фаз роботи та відпочинку серця. Періодична зміна власитвостей хімічних елементів в залежності від порядкового номера або заряду ядра атома.

Періодичність в природі представлена дуже широко. В живій природі можна знайти скільки завгодно прикладів повторюваності, періодичності, ритмічності. Тому що повторюваність, ритм є формою існування всього живого. Найяскравішим прикладом ритмічної роботи в організмі є серце.

Періодичність діяльності серця відображає його електрокардіограма. Цей метод має надзвичайно велике значення для визна­чення правильної роботи серця та встановлення діагнозу.

Учні розглядають приклади електрокардіограм, а вчитель в цей час звертає їх увагу на те, що ритм та амплітуда цих коливань можуть бути різними.

Можна згадати слова великого Геракліта: «Цей світовий порядок не створений ніким з богів і ніким з людей, але він був, є і буде вічно живим вогнем, мірами згасаючий і мірами спалахуючий».

А тепер робимо невеличку ліричну паузу, щоб відпочити і перейти до наступного етапу уроку. В усі часи серце було у пошані у поетів, мислителів, лікарів. Скільки віршів, пісень, поем написано про сер­це, скільки прислів'їв та приказок можна почути. Як багато епітетів характеризують серце!

Вчитель звертається до творчого завдання учнів. Учні називають назви художніх творів, у яких би згадувалось серце. До уроку вони розшукують багато прислів'їв та крилатих висловів про серце, а на уроці зачитають деякі з них. Один з учнів зачитує слова Омара Хайама, які містять глибокий філософський та біологічно-екологічний зміст:

«Каждый розовый, взоры ласкающий куст, Рос из праха красавиц, из розовых уст. Каждый стебель, который мы топчем ногами, Рос из сердца, вчера еще полного чувств». Ще один учень читає вірш Едуарда Межелайтіса «Серце».

«Что такое сердце?

Камень твердый?

Яблоко с багрово-красной кожей?

Может быть, меж ребер и аортой Бьется шар, на шар земной похожий?

Так или иначе, все земное.

Умещается в его пределы, Потому что нет ему покоя, До всего есть дело".

Серце з його різноманітними почуттями дуже часто згадується в народних піснях. Учні наводять приклади декількох пісень, які вони завчасно розшукали.

Як же можна пояснити з біологічної точки зору, чому серце наділяють такими різноманітними епітетами і почуттями? Чи завжди серце працює однаково? Саме. тепер логічно перейти до вивчення питання про регуляцію роботи серця.

Збільшення чи зменшення хвилинного об'єму крові, що перекачується серцем, може змінюватись за рахунок зміни ритму та сили скорочень серця. Серце дуже чуйно реагує на зміни в навколишньому середовищі.

Вчитель задає учням такі питання:

1. 1.Які види регуляції функцій організму ви знаєте?

2. 2.Що таке нервова регуляція?

3. 3.Що таке гуморальна регуляція?

Після одержаних відповідей вчитель звертається до опорної схеми та пояснює її.

Питання нервової регуляції роботи серця висвітлив у своїх роботах Л. Павлов ще на початку своєї багатогранної наукової діяльності. Збудження, що приходить від рецепторів різних органів по доцентрових нервах у центральну нервову систему, переходить відцентрові нерви, які змінюють роботу серця. Подразнення рецепторів шкіри, носової порожнини, вуха, ока може рефлекторно впливати на частоту і силу серцевих скорочень (наприклад, зануренні холодну воду сповільнює на декілька секунд роботу серця і воно немовби «завмирає»).

Емоційний стан людини (піднесений або пригнічений) такі рефлекторно впливає на роботу серця. Біль, страх, небезпека, фізична робота приводять до змін у роботі серця.

Поряд з нервовою системою на роботу серця впливають і різніречовини (див. опорну схему).

Висновок: нервова та гуморальна регуляціядві сторони єдині нейрогуморальної регуляції, які пов’язані одна з одною і разом забезпечують точне пристосування роботи серця до потреб організму і умов навколишнього середовища.

Останні 5 хвилин уроку використовуються для закріплення матеріалу за допомогою завдання-тесту (див. додаток).

Підводяться підсумки уроку. Вчитель ще раз звертається до п тань уроку і з’ясовує, чи всі поняття, які записані на дошці, були засвоєні.