Договірне право

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ, ПIСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВIТИ ТА ДОВУЗIВСЬКОЇ ПIДГОТОВКИ Контрольна робота з предмету «Договірне право»

Питання

1. Страхування Відповідальності

2. Порядок укладання та форма договору банківського вкладу

3. Практичне завдання

1. Страхування відповідальності

а) Сутність та характерні особливості страхування відповідальності.

б) Страхування професійної відповідальності.

а) Сутність та характерні особливості страхування відповідальності.

Страхування відповідальності в Україні представляє собою самостійну галузь страхування.

Страхування відповідальності є формою захисту від ризиків, що загрожують третій особі (її здоров’ю чи майну). Зазначена галузь страхування поєднує в собі риси як майнового страхування, коли шкода завдається майну, так і особистого страхування, коли шкода завдана життю, здоров’ю громадян.

Згідно чинного законодавства страхування відповідальності - це страхування майнових інтересів, які не суперечать законодавству України і пов’язані з компенсацією страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Об'єктом страхування відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником:

Ш заподіяної їм шкоди особі або її майну;

Ш шкоди, заподіяної юридичній особі.

Під майновим інтересом необхідно розуміти збиток, який поніс би страхувальник, якби його відповідальність не була застрахована.

Мета страхування відповідальності - страховий захист економічних інтересів страхувальників, здатних заподіяти шкоду третім особам.

Предметом страхування відповідальності є:

Ш ризики особистого страхування (життя здоров’я, працездатність);

Ш ризики майнового страхування (знищення, пошкодження).

До специфічних ознак страхування відповідальності відносять:

Ш суб'єктами страхових відносин є три сторони: страховик, страхувальник, третя сторона — застрахований, кому буде виплачуватись страхове відшкодування — наперед не визначений;

Ш невизначена вартість об'єкта страхування;

Ш забезпечує відшкодування збитку третій особі і одночасно виступає у якості охорони майнових інтересів самого страхувальника;

Ш страхова сума встановлюється в договорі як ліміт (межа) відповідальності страхувальника, яка може виникнути при заподіянні страхувальником шкоди. Для обов’язкової форми — встановлюється урядом і може змінюватись не пізніше, ніж за два місяці до початку нового календарного року за поданням Уповноваженого органу.

Страхування відповідальності класифікується:

Ш за формою здійснення: добровільне, обов’язкове;

Ш за видами застрахованого суб'єкта страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи;

Ш за об'єктом страхування: страхування заборгованості; страхування на випадок відшкодування шкоди;

Ш за видами договорів: звичайні, додаткові.

В свою чергу, кожний з видів страхування відповідальності поділяється на підвиди. Наприклад, у відповідальності заборгованості найчастіше виділяють: страхування кредитів, депозитів тощо, а в страхуванні відповідальності на випадок заподіяної шкоди — страхування професійної відповідальності (лікарів, адвокатів, архітекторів, нотаріусів та інших осіб, які займаються приватною практикою), відповідальності власників транспортних засобів, відповідальності перевізника, цивільної відповідальності підприємств — джерел підвищеної небезпеки тощо. Зазначені підвиди підлягають ще детальнішому поділу, в залежності від об'єктів страхування та роду небезпек.

Отже, страхування відповідальності поєднує в собі риси майнового та особистого страхування. Через страхування відповідальності відшкодовуються майнова шкода, спричинена третім особам, які наперед не відомі. Сам страхувальник при цьому не звільняється від адміністративної та кримінальної відповідальності. Страхування відповідальності здійснюється як у добровільній так і в обов’язковій формі.

б) Страхування професійної відповідальності.

Під професійною відповідальністю розуміють наслідки невиконання, недбалого або неякісного виконання професійних обов’язків, котрі виникають при виконанні робіт і наданні послуг.

Метою цього страхування є:

1) надання страхового захисту першим особам — страхувальникам (особам або колективам певних професій) при поданні проти них претензій про порушення юридичних норм, внаслідок чого у третіх осіб виникли матеріальні збитки;

2) відшкодування третім особам (споживачам продукції або послуг) збитків, заподіяних першими особами — страхувальниками при здійсненні професійної діяльності.

Страховими ризиками тут є:

1) збитки, завдані здоров’ю;

2) майнові ризики, які переважно носять характер виконання робіт, надання послуг, продажу товарів не тієї якості або не тих характеристик, які передбачені договором або які потрібні замовнику. Саме тому страхування професійної відповідальності наближене до страхування відповідальності виробника за якість продукції, робіт чи послуг.

Перелік професій, чия відповідальність може страхуватись, за останні роки значно розширився. Це страхування поширюється на відповідальність лікарів, адвокатів, проектантів, будівельників, аудиторів.

В Законі України «Про страхування» (редакція 2001 року) відсутні прямі посилання щодо віднесення тих чи інших видів страхувань до страхування професійно відповідальності. До переліку обов’язкових видів страхувань професійної відповідальності можна віднести страхування відповідальності нотаріусів.

До добровільних видів страхування відносять страхування відповідальності:

Ш юристів, юридичних консультантів і адвокатів;

Ш аудиторів;

Ш лікарів та медичного персоналу;

Ш ліквідаторів підприємств;

Ш представників будівельних професій (проектантів, будівельних інженерів, консультантів);

Ш ріелтерів.

Страхування професійної відповідальності є одним з найменш розвинених видів страхувань в Україні. Причинами цього є відсутність традицій і низький рівень розвитку загального законодавства, яке б встановлювало обов’язкові норми з цього приводу. Свідченням цього є затримка в запровадженні двох обов’язкових видів страхування професійної відповідальності, передбачених Законом України «Про страхування» (редакція 2001 року) — відповідальності тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи, і відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти збитки третім особам. Перелік професій для останнього виду страхування повинен встановити Кабінет Міністрів України, але правила з цих двох видів страхувань не розроблені.

Згідно із Законом України «Про нотаріат», прийнятим у 1993 році, передбачено, що приватні нотаріуси повинні укладати зі страховими компаніями договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок в банківську установу страхову заставу. Страхова сума встановлюється у розмірі стократної мінімальної заробітної плати.

Аналізуючи продукти професійної відповідальності на страховому ринку України найбільш ґрунтовними є комплексні правила страхування цивільно-правової відповідальності НАСК «Оранта», котрі передбачають страхові програми зі страхування професійної відповідальності юридичних осіб. Згідно з ними юридичні особи можуть страхувати професійну відповідальність, пов’язану з якістю та кінцевим результатом виконаних робіт або наданих послуг. Страхуванню підлягають збитки, зумовлені необережністю, недоглядом або ненавмисними упущеннями застрахованої особи. У цьому страхуванні можливе застосування трьох ризиків: смерть або ушкодження здоров’я третьої особи, пошкодження або знищення майна третьої особи, заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

Страховим випадком визначається той, який набрав законної сили. На підставі рішень суду страхова сума встановлюється за домовленістю між страховиком та страхувальником і може складатись з окремих агрегатних лімітів для окремого виду відповідальності, на кожен окремий страховий випадок або на кожну третю особу, якій нанесено збиток. Базові страхові тарифи залежать від виду застрахованої професійної діяльності, характеру ризиків та лімітів зобов’язань страховика і знаходяться в межах від 0,1 до 8 відсотків страхової суми. До них можуть застосовуватись корегуючи коефіцієнти величиною від 0,3 до 4. Про страховий випадок страхувальник повинен повідомити страховика протягом двох днів, а письмову заяву необхідно подати не пізніше третього дня після випадку. Підставою для виплати страхового відшкодування є рішення суду. Збиток визначається на його підставі та на підставі документів, що підтверджують збитки третіх осіб. Величина відшкодування визначається на підставі страхової суми та сублімітів зобов’язань страховика, а також з врахуванням франшизи і сплачених за договорами платежів.

Крім страхування професійної відповідальності нотаріусів на страховому ринку здійснюється ще страхування відповідальності юридичних і фізичних осіб, котрі займаються юридичною, нотаріальною, аудиторською, медичною, митною, оціночною діяльністю, а також будівництвом, операціями з нерухомістю та іншими видами діяльності.

Страховими ризиками є два основні ризики, властиві страхуванню відповідальності:

1) збитки життю і здоров’ю третьої особи;

2) майнові збитки, нанесені третій особі внаслідок виконання страхувальником робіт, надання послуг з явними або прихованими недоліками або котрі є наслідком помилкових дій або бездіяльності страхувальника.

Під третіми особами розуміються замовники робіт або послуг, споживачі робіт або послуг (особи, які безпосередньо використовують результат виконаних робіт або послуг), а також особи, життю, здоров’ю і майну яких був завданий збиток внаслідок виконання страхувальником робіт або надання послуг.

Предметом страхування є професійна відповідальність страхувальника, яка повинна трактуватись як відповідальність, передбачена діючим законодавством або договірними умовами за діяльність, яка здійснюється на підставі спеціальних дозволів (ліцензій, сертифікатів), вимагає спеціальних знань, кваліфікації та досвіду працівників, а також відповідальність за наслідки цієї діяльності.

Для кожної групи професіоналів, чия відповідальність страхується, встановлюється перелік помилкових дій або дається їх трактування. Наприклад, до помилкових дій лікарів і медичного персоналу відносяться помилки при встановленні діагнозу, при лікуванні хворого, при призначенні лікарів, при здійсненні хірургічних операцій, при виконанні маніпуляцій і процедур, при здійсненні догляду за хворим, при занесенні в його організм інфекцій. Для спеціалістів у галузі будівництва помилки можуть виникнути при складанні планів, специфікацій, проектних, пошукових роботах, при розрахунках міцності конструкцій, обґрунтуванні економічної ефективності будівництва, в ході виготовлення будівельних матеріалів та їх використання, при виконанні будівельних робіт.

Українська практика страхування поки що не виробила єдиного підходу до встановлення страхових сум при страхуванні професійної відповідальності. Переважно для цього використовується сума претензій щодо відшкодування збитків третім особам за попередній період, як правило, рік, у страхувальника або у спорідненого чи однотипного професіонала.

В зарубіжній практиці страхування професійної відповідальності найбільш ризиковою вважається професія лікарів, особливо хірургів і анестезіологів. На другому місці ідуть будівельні професії, потім юристи і аудитори.

Базові страхові тарифи зі страхування професійної відповідальності коливається в межах від 0,2 до -5% страхової суми.

Визначення збитків при страхуванні професійної відповідальності є одним із найбільш складних і довготривалих. На практиці застосовується два способи: позасудовий і судовий. Якщо страхувальник і потерпіла особа не мають суперечностей щодо причини і величини збитків, то за згодою страховика страхувальник може самостійно відшкодувати збитки, а страховик компенсовує їх страхувальнику. Коли ж страхувальник та потерпіла особа не можуть дійти згоди щодо величини відшкодування і потерпіла особа звертається в суд, то виплата відшкодування здійснюється на підставі рішення суду.

2. Порядок укладання та форма договору банківського вкладу Надзвичайно важливим елементом відносин у банківській практиці є закріплення договору банківського вкладу (депозиту), публічним договором в якому вкладником є фізична особа. Що ж таке банківський вклад?

Вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами банку на їх іменних рахунках на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до умов договору.

У договорі банківського вкладу (депозиту) однією стороною є виключно банківська установа, а другою стороною (вкладником) — може бути як фізична, так і юридична особа.

Отже, за договором банківського вкладу (депозиту) банк, який прийняв від вкладника або для вкладника грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму, а також проценти на цю суму або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Укладення договору банківського вкладу:

· у письмовій формі (вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту;

· договір вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Грошові кошти, що передаються Вами у готівковій формі, приймаються в касі банку та обліковуються на іменному вкладному (депозитному) рахунку. Передання грошових коштів у безготівковій формі відбувається шляхом їх переказу з Вашого поточного рахунка на вкладний (депозитний). Зазначення сторонами виду вкладу є одною з істотних умов договору банківського вкладу.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір буде вважатися нікчемним.

Що потрібно мати громадянину при собі, щоб укласти договір банківського вкладу:

паспорт чи документ, який його замінює (наприклад, водійські права);

ідентифікаційний код.

Якщо договір укладає особа, якій не виповнилося 16 років, вона подає:

свідоцтво про народження;

довідку із зразком свого підпису, видану навчальним закладом, де він навчається, або картку із зразком підпису. Крім того договір може бути укладено в присутності одного з батьків, який повинен пред’явити свій паспорт та свідоцтво про народження неповнолітньої дитини.

Коли повертається вклад:

на першу вимогу (на практиці, як правило, застосовується термін «вклад (депозит) до запитання»), тобто коли Ви забажаєте;

зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад);

на інших умовах повернення (наприклад, за домовленістю сторін може передбачатися, що вклад повертається з настанням певних обставин).

Незважаючи на вид вкладу, банк зобов’язаний видати Вам суму вкладу у повному обсязі на першу вимогу.

Якщо вклад повертається на Вашу вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Вкладник, бажаючи відкрити депозитний рахунок у банку, як правило, переслідує дві цілі: по-перше, зберегти свої заощадження, по-друге, по можливості примножити їх.

За договором банківського вкладу банк не бере на себе зобов’язання зберігати гроші у схоронності, тобто не допустити зменшення їх кількості, втрати властивостей, псування, заміни купюр тощо, а вкладник не зобов’язаний сплачувати банку винагороду. Отримуючи від вкладника певну суму грошей, банк не зобов’язаний тримати її напоготові для оплати зобов’язань вкладника, як, наприклад у договорі банківського рахунка. Коштами вкладу банк володіє, користується і розпоряджається на власний розсуд.

За договором банківського вкладу, банк бере на себе обов’язок повернути вкладнику ту ж саму суму, а не ті самі грошові знаки.

Увага! Банк не має права відмовитися укласти з Вами договір банківського вкладу за наявності у нього можливостей надання фінансових послуг:

наявності банківської ліцензії;

технічного оснащення для прийняття вкладів;

економічних нормативів, що встановлюються НБУ відповідно до вимог чинного законодавства;

відсутності інших причин, що позбавляють банк прийняти вклад.

Банк не має права надавати перевагу одному вкладнику перед іншим щодо укладення договору банківського вкладу. Банк має право змінювати свої процентні ставки в залежності від строку дії договору, суму вкладів, видів вкладів, умов повернення вкладу та інших умов.

Важливо! У разі необґрунтованої відмови банку від прийняття вкладу громадянин має право звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих такою відмовою.

Істотною умовою договору банківського вкладу є визначення імені громадянина, яка робить вклад або на користь якої зроблений вклад. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Будь-який громадянин або юридична особа може внести грошові кошти на рахунок, який відкритий Вами відповідно до договору банківського вкладу. При цьому вважається, що Ви погодились на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Але Ви можете передбачити у договорі умову про заборону банком зараховувати кошти на Ваш рахунок від інших осіб.

Якщо третя особа надасть всі необхідні відомості про Ваш рахунок і тим самим підтвердить факт Вашої згоди на одержання коштів від третьої особи, банк зобов’язаний прийняти грошові кошти та зарахувати їх на Ваш рахунок. Розпорядження грошовими коштами, що внесені на рахунок відповідно до договору банківського вкладу, може здійснюватись лише Вами особисто.

Кошти, зараховані на Ваш рахунок підлягають поверненню внаслідок помилки банку чи особи, яка вносить грошові кошти на рахунок.

3. Практичне завдання страхування відповідальність договір вклад Громадянин К. застрахував життя та здоров’я сина Віктора. 21 січня 2004 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Віктор загинув, К. отримав значні тілесні ушкодження. По факту ДТП була порушена кримінальна справа, вироком суду у скоєнні ДТП встановлена вина К. Страховик відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки смерть Віктора сталася з вини К — батька. Дайте правовий аналіз ситуації.

У разі настання смерті страхувальника вигодонабувач або спадкоємець має подати до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальника, документи, що підтверджують факт настання страхового випадку, в т. ч. довідку з ДАІ, так як страховий випадок відбувся внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посвідчення своєї особи або свідоцтво про спадщину. Виплата страхової суми здійснюється на основі заяви страхувальника (вигодонабувача, спадкоємця) і страхового акта у строки, визначені згідно з укладеним договором страхування, готівкою, поштовим переказом, чеком на одержання суми в банку, перерахуванням у вклад на ім'я одержувача. Але страхова компанія не виплачує страхову суму у випадку коли смерть застрахованої особи є наслідком умисного злочину вигодонабувачем чи спадкоємцем, що встановлено слідчим органом або визнано у судовому порядку.

В даному випадку, батько К., що визнаний судом винним у скоєнні ДТП, має право звернутись до суду для встановлення факту умисності дій у скоєнні даного ДТП. У разі встановлення судом дій батька такими що є не навмисними і смерть страхувальника стала наслідком нещасного випадку, страхова компанія зобов’язана виплатити страхове відшкодування вигодонабувачу або спадкоємцеві у розмірі 100% страхової суми. Батько К. може бути як вигодонабувачем — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат тоді, коли страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно, так і спадкоємцем, згідно до умов, укладеного батьком, договору страхування.

Список використаної літератури Конституція України.

Цивільний кодекс України від 16.01.03р. № 435-ГУ.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005р. № 3161-ІУ.

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.19−99р. № 679-ХІУ.

Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб.- К.: Юрінком Інтер 2000р.

Банківське право: українське та європейське. / За ред. П.Д. Біленчука. Навчальний посібник. — К.: Атіка, 1999р.

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер 2002р.

Банківське право України: Навч. посібник. / За заг. ред. А.О. Селіванова — К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2000р.

Страхове право України. За ред. Біленчука П.Д. К. 1999.

Закон України «Про страхування» в редакції від 04.10.2001р. (з наступними змінами та доповненнями).