Системы адресації в Міні-і МикpоЭВМ
Наприкінці 1960;х років почався би серійний випуск порівняно невеличких народів і дешевих мини-ЭВМ. Їх призначали підприємствам і закупівельних організацій, де установка високопродуктивних ЕОМ була економічно невигідною. У тому завдання спочатку входила автоматизація професійної роботи у різних організаціях, робота на підприємствах, у ролі проблемно-орієнтованих ЕОМ. У 1977;78 року було розпочато… Читати ще >
Системы адресації в Міні-і МикpоЭВМ (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МОСКОВСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ЗНАМЕНИ.
ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ ИНСТИТУТ.
КАФЕДРА ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН.
КУРСОВА РАБОТА.
на тему:
Порівняльний аналіз різних систем адресації, які у міні і микроЭВМ.
Дата готовності работы:
Студент: Козлов А.В.
Керівник роботи: Черняк Н.Г.
Захищена «____» «_________» 1994 г.
Москва 1994 г.
МОСКОВСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ЗНАМЕНИ.
ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ ИНСТИТУТ.
КАФЕДРА ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН.
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ група ДП-101 курс 1.
Студент: Козлов А.В.
Тема: Порівняльний аналіз різних систем адресації, які у міні і микроЭВМ.
Основні розділи курсової работы:
1. Запровадження. Відмінності мініі микроЭВМ.
2. Системи адресації, використовувані в мини-ЭВМ.(Приклад РМ ЕОМ).
3. Системи адресації, використовувані в ПЕОМ.(Приклад конкретної ПЕОМ).
4. Укладання. Порівняльний аналіз систем адресації які у мініі персональних ЭВМ.
Рекомендована литература:
1. Малі ЕОМ високої продуктивності. Архітектура і программирование.
Москва «Радіо і зв’язок «1990.
2. Д. Брамм, П.Брамм. Процесор 80 386 та її програмування. «Світ «1990.
3. Шагурин, В. Б. Бродин, Г. П. Мозговий. Опис і системи команд. МП.
" Малип «1992.
Дата видачі завдання «____» «_________» 1994 г.
Срок уявлення роботи з кафедру «» «» 1994 г.
Керівник курсової роботи: Черняк Н.Г.
1. ВІДМІННОСТІ МИНИІ МИКРОЭВМ.
Наприкінці 1960;х років почався би серійний випуск порівняно невеличких народів і дешевих мини-ЭВМ. Їх призначали підприємствам і закупівельних організацій, де установка високопродуктивних ЕОМ була економічно невигідною. У тому завдання спочатку входила автоматизація професійної роботи у різних організаціях, робота на підприємствах, у ролі проблемно-орієнтованих ЕОМ. У 1977;78 року було розпочато випуск сімейства малих ЕОМ (РМ ЕОМ). Їх часто називали управляючими обчислювальними комплексами, оскільки найчастіше використовувались у системах управління різноманітних. Проте, РМ 3-ей черги, розроблені останніми роками ставляться вже безпосередньо до ЕОМ четвертого покоління і мають велику продуктивність, тому коло їх застосування різко розширився, та його активно використовують як автоматизованих робочих місць, об'єднують в обчислювальні системи, і доручають їм розрахунок економічних пріоритетів і статистичних завдань. З появою великих інтегральних схем пов’язано розвиток іншого класу машин — микроЭВМ, як і досягнення цього напряму — поява потужних професійних ПЕОМ, що використовуються на робочих місць для автоматизації праці, нескладних розрахунків й різноманітних проектування. Основною відмінністю пива мінівід микроЭВМ безсумнівно є орієнтація. Машини РМ ЕОМ випускалися як проблемно орієнтовані ЕОМ і підтримувалися велику кількість різних модулів визначальних їх спеціалізацію, у те час як ПЕОМ — це універсальні ЕОМ, розраховані крім застосування в професійної діяльності ще й використання у ролі навчальних і побутових ЕОМ. По функціональними можливостями мініі микроЭВМ мають приблизно і той ж рівень немає друг від одну немов це має бути для машин різного класу, тобто. враховуючи що мини-ЭВМ вважається більш потужної ніж микроЭВМ, зокрема ПЕОМ. Порівняйте візьмемо суперминиЕОМ РМ 1700 і сучасну персональну ЕОМ з урахуванням 32-разрядного процессора.
РМ 1700 AMD 80 386 DX 40Mhz.
Производительность, млн.оп./с 3 9.6.
Разрядность 32 32.
Емкость ОЗУ Мбайт 5−15 1−128.
Все дані про процесору AMD386 взяті з документації на Ali 386 Mini ISA System Board. Як бачимо з недостатнім розвитком елементної бази ПЕОМ, задумані як менш потужні, ніж мини-ЭВМ персональні комп’ютери обігнали їх за производительности.
2. СИСТЕМИ АДРЕСАЦІЇ ВИКОРИСТОВУВАНІ У МИНИ-ЭВМ.
У цьому главі розглядатимуться способи адресації даних, використовувані в мини-ЭВМ з прикладу СМ1700. Це перший представник 32-разрядных ЕОМ сімейства РМ. Обчислювальний комплекс СМ1700 є універсальну ЕОМ. Одне з основних цілей його створення — це розширення віртуального адресного простору проти 16-разрядной СМ4. Хоча деякі інструкції обчислювального комплексу СМ1700 мають схожість із інструкціями СМ4, СМ1700 є повністю нову архітектуру. Апаратні кошти СМ1700 орієнтовані реалізацію мов високого рівня життя та системних програм, що використовуються операційній системою та компілятором. Система команд СМ1700 нині включає 304 інструкцією, і більш 20 режимів адресації операндов. Усе це дає можливість програмісту складати ефективні за обсягом і часу виконання програми. Які ж способи адресації передбачені в цьому СМ1700? Ми розглянемо кілька радикальних способів адресації, які у загальному можна поділити реєстрові, непрямі, індексні і специальные.
2.1 РЕГИСТРОВЫЙ РЕЖИМ АДРЕСАЦИИ.
У цьому вся режимі операндом є вміст регистра. Рассмотрим інструкцію MOVL R2, R3. Для РМ ЕОМ характерно, що приймачем завжди є другий операнд обохта третій для трех-операндных інструкцій. Тому інструкція MOVL R2, R3 пересилає вміст регістру R2 в регістр R3, а чи не навпаки, як з аналогічної інструкцією MOV AX, BX з набору команд процесорів cемейства 8086 фірми Intel. Наведемо приклад використання цього способу адресації з прикладу інструкції MOVL R2, R3. Її машинна запис виглядатиме, як D0 52 53, де D0 — код інструкції, а 52 і 53 — пряма адресація, 2ой регістр і пряма адресація, 3ий регістр соответственно.
Пусть вміст регістрів до операції было:
R2 = 10.
R3 = 1 000 Тоді після вони виглядати так:
R2 = 10.
R3 = 10.
Как це випливає з прикладу, вміст регістру R2 було скопійовано в R3.
2.2 КОСВЕННО-РЕГИСТРОВЫЙ РЕЖИМ.
У цьому вся режимі вміст регістру є адресою операнда. Мнемоніка на ассемблері (Rn), де (Rn) є регістром що містить або адресу операнда джерела {MOVL (R2), R3} або адресу операнда приймача {MOVL R2,(R3)}. Як приклад знову наведемо інструкцію пересилки подвійного слова MOVL R2,(R3). Код операції залишиться хоча б, а операнды будуть представлені як 52 63, де 63 — то це вже непряма адресація з використанням 3го регістру. Це те ж вмісті регістрів, що у попередньому прикладі, будемо иметь:
До операції MOVL R2,(R3):
R2 = 10.
R3 = 1 000.
(1 000) = 200 (R3) После…
R2 = 10.
R3 = 1 000.
(1 000) = 10.
После операції пересилки значення осередки пам’яті, адресу якій була в R3 (1 000) змінився з 200 на 10.
2.3 РЕЖИМ З АВТОУВЕЛИЧЕНИЕМ.
Спеціально для іноземних обробки масивів даних в CM1700 передбачена адресація з автоувуличением. У цьому вся режимі вміст обраного регістру є адресою операнда, як і за косвенно-регистровой адресації, проте після здійснення операції вміст регістру поповнюється N, в залежність від типу операнда:
N = 1, якщо операндом є байт,.
N = 2, якщо операндом є слово,.
N = 4, якщо операндом є подвійне слово,.
N = 8, якщо операндом є учетверенное слово чи слово з плаваючою запятой,.
N =16, якщо операндом є ціле слово довжиною 128 розрядів чи подвійне слово з плаваючою запятой.
Розглянемо це режим адресації використовуючи команду MOVL (R0); INSERT INTO `ref` (`id_predmet`, `name_predmet`, `id_ref`, `name_ref`, `text_ref`) VALUES (R2)+. У пам’яті інструкція звучатимуть як D0 60 82, де 60 — як вже говорилося непряма адресація з регістром R0, а 82 — непряма адресація з використанням регістру R2 і автоувеличение. Вісімка щодо останнього таки означає даний режим адресации.
До операції MOVL (R0); INSERT INTO `ref` (`id_predmet`, `name_predmet`, `id_ref`, `name_ref`, `text_ref`) VALUES (R2)+.
R0 = 1 000.
R2 = 1 050.
(1 000) = 00AC (R3).
(1 050) = 0 (R2) После…
R0 = 1 000.
R2 = 1 054.