Вступ. 
Алгоритмізація та програмування у середовищі Delphi

Концепція Delphi1 була реалізована в кінці 1994 року, коли вийшла перша версія середовища розробки. В основу цього програмного продукту лягли концепції об'єктно-орієнтованого програмування (ООП) на базі мови Object Pascal і візуального підходу до побудови додатків.

Існують різні типи даних в мові Delphi. Дані в комп’ютері можна розглядати як елементи пам’яті, які мають свої імена (ідентифікатори). Всі дані в програмі на мові Delphi повинні бути описані до їх першого використання. І компілятор стежить, щоб в програмі вони використовувалися у відповідності з цим описом, що дозволяє уникнути помилок.

Будь яка величина в Delphi може бути постійною або змінною. Її ім'я (ідентифікатор) може складатися з комбінації латинських букв, цифр і знака підкреслення, і починатися не з цифри. При цьому регістр символів значення не має.

Під час запису окремої літери в пам’ять машини доведеться визначати те місце в комірці, куди її необхідно помістити, і заносити літеру саме туди, не змінюючи вміст інших розрядів (Запаковування літери в клітинку). Такі додаткові дії можуть займати значну частину загального часу роботи програми. Тому приймати рішення про використання упакованого подання даних повинен завжди програміст, в залежності від конкретних умов і цілей, які він переслідує. Отже, значення похідних типів можуть бути представлені в пам’яті ЕОМ в упакованому і не упакованому вигляді. Упаковане уявлення вимагає, взагалі кажучи, меншого обсягу пам’яті, але уповільнює процес виконання програми. Ми розглянемо найбільш уживаний похідний тип, а саме регулярний тип. Значення регулярного типу зазвичай називають масивом.