Планування і господарський розрахунок у будівництві. 
Організація праці. 
Охорона природи

Реферат.

на тему:

Планування і господарський розрахунок у будівництві. Організація праці. Охорона природи.

1. Планування і господарський розрахунок у будівництві.

Застосування певних форм планування будівництва дає змогу будівельній організації забезпечити собі реальну господарську самостійність. Виробнича програма організації складається з державного замовлення на виконання певного обсягу робіт і робіт, які виконуватимуться за прямими (самостійними) господарчими угодами із замовниками. Кожна будівельна організація, наприклад трест, може самостійно складати свої плани на рік, квартал, місяць.

План капітального будівництва передбачає кількість об «єктів житлового, комунального, промислового і культурно-побутового призначення, які будуть введені у дію в поточному році, обсяги капітальних вкладень, будівельно-монтажних робіт тощо.

Усі підрядні будівельні організації на основі річного плану будівельних робіт складають оперативні квартальні І місячні плани. У ці плани включають ті показники, що безпосередньо стосуються робітничих бригад, майстрів, виконробів, які є основними виконавцями робіт на будівельному об «єкті. Планові завдання треба доводити до всіх виконавців робіт, а хід їх виконання повинен бути під постійним контролем адміністрації і громадських організацій. Обсяги робіт, що їх має виконати та чи інша організація, розподіляються на основі календарних графіків, які складають на рік з розбивкою по місяцях. У них зазначають конкретні обсяги робіт, які повинна виконувати будівельна організація щомісяця.

Велике значення має собівартість будівельно-монтажних робіт. Собівартість — це основний показник роботи будівельної організації, який визначається витратами в грошовій формі на виконання будівельних робіт. Собівартість складається з двох показників: прямих 5 додаткових витрат. Структура собівартості будівництва орієнтовно така (у процентах до загальної кошторисної вартості):

Матеріали і конструкції 55.

Основна заробітна плата робітників 13.

Експлуатація машин і механізмів 13.

Додаткові витрати 15.

Інші витрати 4.

У прямі витрати включають видатки за матеріали, вантажні і транспортні роботи, видатки на паливо, електроенергію, воду, вартість експлуатації будівельних машин І механізмів, а також виплату заробітної плати робітникам.

Додаткові витрати складаються з видатків, пов «язаних з організацією управління будівництвом і технічного керівництва ним, побутового обслуговування робітників, витрати на соціальне страхування, охорону праці, техніку безпеки, протипожежні заходи тощо. Будівельна організація повинна також забезпечити виконання плану прибутків, тобто вона повинна бути рентабельною.

Рентабельність вимірюється сумою прибутку і рівнем рентабельності. Суму прибутку визначають як різницю між виручкою від здавання об «єкта і витратами будівельної організації на його будівництво. Якщо, наприклад, будівельна організація здала об «єкт і одержала виручку в сумі 850 тис. грош. од., а витрати її на цей об'єкт становили 820 тис. грош. од., то сума прибутку визначиться у 30 тис. грош. од. *. Щоб визначити рівень рентабельності, треба суму прибутку поділити на суму витрат і помножити на 100%. У нашому прикладі рівень рентабельності становитиме:

Підвищення рентабельності е основним завданням колективів будівельних організацій. Рентабельність підвищується, якщо зменшуються витрати на будівництво. Щоб досягти цього, всі підрядні будівельні організації переведено на госпрозрахунок.

Госпрозрахунок — це такий метод планового керування будівельним виробництвом, при якому видатки на будівництво, тобто на виконання будівельно-монтажних робіт, перекриваються за рахунок власних ресурсів будівельної організації. Основне завдання госпрозрахунку полягає у виконанні плану будівельних робіт при найменших матеріальних, трудових і грошових затратах. Це завдання можна виконати лише за умови правильної організації робіт, підвищення продуктивності праці і економії будівельних матеріалів.

Знизити собівартість будівництва повинні намагатися всі ланки будівельної організації, у тому числі й будівельні бригади. У бригаді можна запровадити елементи госпрозрахунку, тобто перевести її на неповний госпрозрахунок. При цьому економією матеріалів і організацією роботи будівництва будуть займатись самі робітники. До елементів госпрозрахунку в бригаді належать: поліпшення якості робіт, зниження вартості робіт за рахунок економії будівельних матеріалів, раціонального використання техніки, збільшення міжремонтного періоду машин і механізмів тощо.

Найкращі умови для переходу на госпрозрахунок мають комплексні бригади, колективи яких переходять на госпрозрахунок за власним бажанням. Після згоди бригади перехід оформляють наказом по будівельній організації. Основним показником діяльності бригади є економія будівельних матеріалів. Тому до початку роботи бригада отримує наряд на весь обсяг робіт, в якому зазначено, що вона має виконати, і лімітну картку на матеріали. У лімітній картці записано повну кількість матеріалів, потрібних для виконання робіт. Після виконання робіт виконроб приймає роботу, встановлює її якість і разом з бригадою підраховує кількість витрачених матеріалів.

На підставі даних наряду-завдання, лімітної картки на матеріали та інших документів визначають господарську діяльність бригади за певний період роботи.

Перехід бригад на госпрозрахунок вносить значний вклад у зниження собівартості будівництва. Зменшенню собівартості будівництва сприяє також широке використання будівельною організацією раціоналізаторських пропозицій робітників та інженерно-технічних працівників. Застосування у практиці нових пристроїв і раціональних інструментів, нової технології виробництва і ефективних матеріалів дає значний економічний ефект. При цьому одержана економія коштів залишається у розпорядженні підрядної організації, що сприяє матеріальній зацікавленості її в поліпшенні методів виконання робіт.

2. Організація праці.

В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впроваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити продуктивність праці можна тільки за умови правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконаліших пристроїв та інструментів, економії матеріалів, використання і впровадження у виробництво нових передових методів робіт, підвищення загальноосвітнього і технічного рівня робітників.

Для виконання більшості будівельних робіт (мулярських, штукатурних, малярних тощо) потрібна узгоджена робота кількох робітників, оскільки кожний будівельний процес поділяється на окремі операції. Наприклад, для фарбування приміщення треба підготувати поверхні, приготувати малярні суміші, подати їх на робочі місця, пофарбувати поверхні і у разі потреби оздобити їх. Якщо ці роботи виконуватиме один робітник, то йому доведеться витратити більше часу, ніж тоді, коли їх виконуватимуть поопераційне кілька робітників. Крім того, ці роботи повинні виконувати робітники різних кваліфікацій: підносити матеріали — робітники 1 — II розрядів, підготовляти і фарбувати поверхні — НІ — IV розрядів; оздоблювати їх — IV — VI розрядів. Тому для виконання певного обсягу робіт робітників об «єднують у ланки. У складі ланки може бути кілька робітників різної кваліфікації. Робітники нижчої кваліфікації приготовляють малярні суміші, підносять матеріали і виконують найпростіші операції з підготовки поверхонь, а кваліфіковані — виконують окремі види робіт відповідно до їхньої кваліфікації. Така організація праці дає змогу кожному робітникові вдосконалювати свої навички, вчитись і підвищувати кваліфікацію.

Ланки робітників об «єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, штукатурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій. Наприклад, до складу комплексної бригади опоряджувальників можуть входити штукатури, маляри, теслярі, паркетники, а також робітники інших професій, що тісно пов «язані з роботою бригади і зацікавлені у кінцевому результаті її роботи (машиніст малярної станції, моторист, слюсар-електрик тощо). Це дало змогу підвищити колективну зацікавленість робітників, оскільки заробітну плату вони одержують за єдиним нарядом.

За якістю виконаних комплексними бригадами будівельних робіт слід встановити взаємний контроль, що підвищить продуктивність праці і кваліфікацію робітника, сприятиме скороченню простоїв. Працюючи в комплексній бригаді, кожний робітник може освоїти суміжну професію, навчитись користуватись машинами і механізмами. Таким чином, створюється зацікавленість робітників у підвищенні продуктивності праці, а разом з цим і заробітної плати, зміцнюється трудова дисципліна, усувається плинність кадрів.

До складу спеціалізованих бригад входить до 15 робітників, а комплексних — до 25—30. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник — бригадир, якого призначає адміністрація управління або затверджує після обрання його членами бригади. Він керує роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.

Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть потоковими методами: потоково-розчленованим, потоково-комплексним, потоково-конвеєрним тощо.

Колектив бригади має широкі можливості у виборі форми організації праці, комплектування її складу, розподілу заробітку і стимулюванні продуктивності праці, вихованні членів бригади. Впровадження нової форми організації праці (бригадного підряду) сприяє підвищенню продуктивності праці, скороченню строків виконання будівельних робіт і підвищенню їх якості. Ще перспективніший наскрізний бригадний підряд, при якому об «єднується робота госпрозрахункових бригад підприємств будівельної індустрії, транспорту, ділянок комплектації і будівельників.

Однією з форм організації праці є така, при якій бригада працює потокова-розчленованим методом. Суть цього методу полягає в тому, що весь обсяг роботи бригади поділяють на окремі ділянки (захватки). Роботи на ділянках розподіляють на окремі операції або групи операцій у межах певного циклу підготовчих і завершальних робіт (наприклад, підготовка і фарбування водними сумішами, неводними сумішами, приклеювання шпалер тощо), які виконують почергово спеціалізовані ланки бригади. Тому цей метод іноді називають потокова-циклічним. У процесі роботи ланки переходять з однієї ділянки на іншу. Роботи ведуться потокове на рівних за трудомісткістю захватках. Розмір захватки для виконання робіт одного циклу, який може тривати до п «яти днів, визначають залежно від строків здавання будинку, кількості робітників у бригаді, забезпеченості бригади механізмами і матеріалами тощо. Після складання циклічного графіка перша ланка бригади починає виконувати роботи на першій захватці і після їх закінчення переходить на другу захватку, де виконує ті самі роботи. Слідом за першою ланкою з однієї захватки на другу послідовно переходять всі інші ланки бригади, виконуючи доручені їм види робіт. Основною умовою ритмічної роботи бригади за цим методом має бути однакова трудомісткість усіх захваток.

Працюючи в ланці, кожний робітник виконує щодня ті самі операції і цим удосконалює свої навички. Внаслідок цього підвищується продуктивність праці його самого і бригади в цілому.

Щоб робітники підвищували кваліфікацію й оволодівали новими прийомами роботи, через певний проміжок часу ланкам доручають виконувати інші операції або види (цикли) робіт.

Організація роботи бригади за потоково-комплексним методом полягає в тому, що всі опоряджувальні роботи ведуться потоково на рівних за трудомісткістю захватках, але без розподілу їх на цикли. За цим методом кожна ланка або бригада виконує весь комплекс підготовчих, основних і завершальних робіт у межах квартири, поверху або секції будинку. Робота ланок на захватках провадиться паралельно і узгоджується у часі.

Такий метод організації праці сприяє підвищенню відповідальності робітників за якість виконаної роботи, розвиває самостійність і творчий підхід до праці, підвищує її продуктивність. Наприклад, для роботи за потоково-комплексним методом бригаду розподіляють на однакові ланки по три чоловіки. Окремо виділяють робітників, що обслуговуватимуть компресор і фарбонагнітальні бачки. До складу ланки входить по одному маляру II — III і IV розрядів. Кожна ланка має виконати певний обсяг робіт у чотирьох — восьми квартирах або в інших приміщеннях. При цьому всі ланки повинні почати і закінчити всі роботи водночас. Після цього вся бригада переходить на наступну захватку у цьому самому будинку або переїздить на інший об «єкт, де організовує свою роботу так само.

Охорона природи Охорона природи — це система засобів, спрямованих на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, яка 6 забезпечувала зберігання і відтворення природних багатств, раціональне їх використання, виключення із діяльності людини дій, спрямованих на шкоду природі і здоров «ю людини.

Інтенсивний розвиток промисловості, транспорту, сільського господарства, енергетики спричинив погіршення екологічної ситуації в нашій країні. Із року в рік Інтенсивно забруднюються повітря, природні джерела води, ґрунт. Значної шкоди завдають природі і будівельні об «єкти. Вже на початку будівництва при влаштуванні котлованів і траншей, прокладанні доріг і комунікацій до об «єкта виникає потреба в переміщенні великої кількості ґрунту, який доводиться перевозити на автомашинах на значні відстані. При навантаженні, транспортуванні і розвантажуванні ґрунту утворюється велика кількість пилу, що забруднює повітря. Крім того, повітря забруднюється вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння, встановлених на автомобілях і землерийних машинах. Тому виникає потреба в переведенні якомога більшої кількості одиниць будівельної техніки (бульдозерів, екскаваторів, потужних компресорів і насосів, палебійних агрегатів тощо) на електричний привод, а двигунів внутрішнього згоряння автомашин — на зріджений газ.

Встановлено, чим вищий рівень збірності будівельного об «єкта, тим менше він забруднює навколишнє середовище. Це пояснюється тим, що при збірному будівництві зменшуються витрати на транспорт, відпадає потреба в перевезенні на об «єкт сипких пилеутворювальних матеріалів таких, як пісок, щебінь, цемент тощо. Значний ефект дає застосування паль при влаштуванні фундаментів, прокладання труб методом проколу або протискуванням. При цьому немає потреби влаштовувати глибокі котловани і суцільні траншеї.

Особливо великої шкоди навколишньому природному середовищу завдають підприємства будівельної індустрії і будівельних матеріалів (заводи з виготовлення цементу, гіпсу, асфальтобетону, синтетичних будівельних матеріалів, лаків і фарб тощо). Кількість викидів у повітря токсичних і забруднювальних речовин на цих підприємствах зменшується завдяки поліпшенню технологічних процесів, застосуванню герметичних апаратів, влаштуванню нових ефективних пилеі газоутримувальних установок, фільтрів і взагалі сучасним методам очищення.

Природні води, а також зовнішній шар ґрунту забруднюються відходами будівельного виробництва, маслами і розчинниками, які потрапляють до них під час миття машин і механізмів. Для зменшення забруднення ґрунту і водойм необхідно всі підприємства будівельної індустрії переводити на безвідходне виробництво, а будівельні об «єкти на безвідходне використання всіх будівельних матеріалів. Кожен робітник на своєму робочому місці повинен слідкувати, щоб на будівельному майданчику не виливали залишки масел, фарб, розчинників, не чистили тару тощо. Вся оборотна тара повинна бути закрита кришками і відправлена постачальнику, де вона буде вимита з додержанням відповідної технології.

Маляри та інші опоряджувальники повинні виконувати роботу відповідно до технологічних правил і норм, додержуючись правил особистої гігієни, санітарії і техніки безпеки, оскільки порушення цих правил в деяких випадках впливає не лише на здоров «я працюючого, а й на навколишнє природне середовище. Не дозволяється скидати сміття з верхніх поверхів будівлі без застосування сміттєпроводу, фарбувати поверхні погано відрегульованим фарборозпилювачем (туманоутворення), палити спалимі матеріали на будівельному майданчику, перевозити сипкі в «яжучі матеріали у відкритій тарі тощо.

Список використаної літератури Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.

Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980, — 240 с Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.

Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.

Шепелев, А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.

* У зв «язку з тим що курс карбованця, розцінки і рівень заробітної плати весь час змінюються, тут і далі в підручнику замість слова «карбованець» застосовано умовну грошову одиницю (грош. од.).