Субъекты політичних отношений

Російський Державний Гуманитарный.

УНИВЕРСИТЕТ.

КАЛУЗЬКИЙ ФИЛИАЛ.

Реферат Тема: «Суб'єкти політичних відносин» Навчальна дисципліна «Политология».

Студент: Карасьов Андрій Викторович.

Група: ЭЗПС.

Преподаватель.

Оцінка «_______________».

Калуга — 2000.

План.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ … … 3 стр.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ … … 5 стр.

МОТИВАЦИЯ УЧАСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ … … 5 стр.

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ЛИЧНОСТИ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ … … 6 стр.

ФОРМИРОВАНИЕ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ … … 8 стр.

ПОЛИТИКО-ПРАВОВЫЕ ЧИННИКИ … … 9 стр.

ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ … … 9 стр.

Список літератури … … 11 стр.

У нормальному, цивілізованому суспільстві політика здійснюється для покупців, безліч через людей. Яку значної ролі ні грали б соціальні групи, масові громадські руху, політичні партії, у кінцевому рахунку його основним суб'єктом виступає особистість, бо самі ці групи, руху, партії та інші громадські й політичних організацій складаються з реальних осіб і лише крізь взаємодія їхніх інтересів та волі визначається утримання і спрямованість політичного процесу, всієї політичного життя общества.

Активна участь особистості політичного життя суспільства" має багатопланове значение.

По-перше, через таке участь створюються умови ще повно го розкриття всіх потенцій людини, щодо його творчого самовираження, що своєю чергою становить необхідну передумову найефективнішого розв’язання суспільних завдань. Так, якісне перетворення усіх сторін життя передбачає всебічну інтенсифікацію людського, активне свідоме участь у цьому процесі мас. Але поза демократії, довіри й гласності стають неможливі творчість, ні усвідомлена активність, ні зацікавлена участие.

По-друге, загальне розвиток людину, як суб'єкта політики є важливою умовою тісному зв’язку політичних інститутів із громадянським суспільством, контролю над діяльністю политико-управленческих структур народу, засобом протидії бюрократичним вибрикам в діяльну апараті управління, відділень функцій управління від общества.

По-третє, через розвиток демократії суспільство задовольняє потреба своїх членів брати участь у управлінні справами государства.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЛИЧНОСТЬ.

Участь демократичному процесі є засобом самоствердження людини, формування культури спілкування, навичок управлінської і самоуправленческой діяльності. Принаймні всі повнішого задоволення основних матеріальних потреб людини, зростання його культурного рівня, самосвідомості і самоповаги, розвиватимуться потреби й інтереси участі у суспільно-політичного життя. Гаряче розвинена людина — те й активний громадський діяч. Чим далі, тим, у ширших масштабах суспільство зіштовхуватиметься з цим тенденцією. Надання особистості можливостей для усвідомленого, активного участі у суспільно-політичного життя — це спосіб вивищення людського в человеке.

МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕССЕ.

Досягнення цілей широкого політичного участі людей значно залежить від мотивів, якими керується особистість у своїй політичній діяльності, бо мотивація може бути з погляду громадських інтересів настільки негативної, що не сприяти ні зміцненню демократії у суспільстві, ні моральному вдосконалення і всебічному розвитку особистості. Питання мотивації політичного участі чи неучасті є дуже складним. Тут від політологією состыкуются соціологія і психология.

З цього приводу висловлювалися різні судження. Г. Лассвеллом була висунуто теорія, яка пояснювала властиве частини людей прагнення політичному лідерству. Суть її у тому, що прагнення людини до української влади є відбитком його низькою самооцінки, що з допомогою влади така особистість прагне компенсувати низьку самооцінку, підвищити престиж котрі прагнуть перебороти почуття власної неповноцінності. Ця думка, хоча й досить поширена, проте отримала загального визнання. Висловлювалося й інша думка: низька самооцінка гальмує залучення особистості політичний процес, знижує її можливості у розгортанні активного політичного деятельности.

І те та інше разі проблема мотивації політичного участі сильно психологизируется, тобто. питання про мотиви політичної діяльності зводиться до особистим, психологічні характеристики учасників політичної життя. Тож повнішої адекватної картини питання мотивації політичної діяльності слід експортувати ширшому соціальному контексте.

Зазначалося, що у управлінні державою та громадянським суспільством, в процесі може громадянина щодо одного разі право реалізувати свої можливості, й інші - морально-політичну обов’язок, у третій — зацікавленість (морально-політичну чи материальную).

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ЛИЧНОСТИ.

У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕССЕ.

Активне включення особистості політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна розділити втричі групи: матеріальні, соціально-культурні і політико-правові. Досвід свідчить, що з участі людини у нормальної політичної діяльності необхідно первинне задоволення його потреб у основних продуктах харчування, товарах і послугах, житлово-побутові умови, досягнення певного рівня загальноосвітньої та фахової підготовки, спільної програми та політичної культуры.

У зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв'язок добробуту суспільства та його політичною системою розглядається по крайнього заходу у трьох аспектах.

По-перше, цілком обгрунтований теза що, чим заможніші суспільство, тим вона більш відкрито демократичних форм функціонування. У економічно розвиненому суспільстві основні за чисельністю й щодо впливу соціальні групи не належать ні з вкрай бідним, ні з казково багатим; різка, по суті двухполосная, майнова поляризація зникає, утворюється сильний «середній клас », котрий за своєму стану світі початку й об'єктивним інтересам становить опору демократичного режима.

По-друге, добробут надає помітне впливом геть політичні переконання і орієнтації людини. С. М. Липсет дійшов висновку, що матеріально більш забезпечених людей є як ліберальними, а бідніші є і більше интолерантными (нетерпимыми).

По-третє, досить висока національне добробут служить необхідної базою формування компетентної громадянської служби, корпусу професійно підготовлених управлінських кадрів. У разі бідності важко домогтися масово високого рівня загальноосвітньої та фахової підготовки, який буде необхідний управління на демократичної основе.

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ЛИЧНОСТИ.

Значний вплив формування політичних поглядів особистості, на становлення її як суб'єкта політичної діяльності надає соціальне середовище. Тут лежать передумови того, сформуються в особистості демократичні переконання орієнтація вона буде віддавати перевагу авторитарним та інших недемократичним ідеям та практике.

Особливо сильний вплив на політичне свідомість і поведінку особистості надає освіту. Відомо ленінське висловлювання у тому, що неграмотний людина стоїть поза політикою. Це слід розуміти, як, що неграмотний людина стоїть поза особисто усвідомленої політики, а є об'єктом політичних дій, будучи втягненим і манипулируемым, а чи не їх суб'єктом, выражающим власну усвідомлену волю.

З цього приводу було зроблено загальновизнаний висновок: що стоїть рівень освіти людини, тим більше він політично орієнтований і, схильний до демократичних орієнтації, настановам і поступкам.

В.Кей виявив вплив рівня освіти на політичну роль громадянина за напрямками: в понад освічених людей сильніше розвинуте почуття обов’язки брати участь у політичного життя; в понад освіченого громадянина сильніше почуття ефективності свого політичного участі, вважає, що може впливати на політичний процес І що йому відкритий доступом до політичної влади; що більш освічений громадянин, тим більше він цікавиться політикою, та тим паче втягнутий у неї; освіту визначає велику можливість, що громадянин буде політично активен.

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ФАКТОРЫ.

Істотною передумовою активної участі є також політико-правові чинники. До них належать демократичний політичний режим, домінування у суспільстві демократичної політичної культури, правова забезпеченість демократичних процедур формування всіх структур влади, ухвалення і реалізації политико-управленческих рішень, участі членів товариства усім стадіях політичного процесса.

Політична діяльність особистості полягає в сукупності певних передумов, що або сприяють розвитку політичної активності, розкриття потенційних якостей людину, як суспільнополітичного діяча, формуванню особистості як дійсного суб'єкта політичного життя суспільства, або істотно ускладнюють все ці процеси та консервують політичну апатію і пассивность.

ПРАВА І СВОБОДИ ЛИЧНОСТИ.

Належать особистості правничий та свободи можна розділити втричі групи: соціально-економічні, політичні та особистісні. До першої групи належать такі права, як декларація про працю, відпочинок, освіту, охорону здоров’я. Забезпечення соціально-економічних прав дозволяє особистості задовольнити найнасущніші матеріальні і духовні потреби, створити гідні в людини умови для существования.

Політичними є право обирати й бути обраним у вищі і місцевих органів структурі державної влади, право об'єднуватись у суспільнополітичних організацій, декларація про проведення мітингів і демонстрацій, право брати участь у управлінні державними й суспільними справами й ін. Сенс політичних прав у цьому, аби сприяти формуванню людини, як суспільнополітичного діяча, створити передумови щодо його політичного участі, розвитку суспільно-політичної активности.

Третю групу прав — особисті права (декларація про недоторканність особистості, житла, декларація про таємницю листування, телефонних переговорів і ін.). Здійснення їх сприяє створення умов для вільного розвитку того мінімуму особистих благ, якого нормальна людська життя невозможна.

1. Політологія російському тлі. М., 1993 г.

2. Політологія. Дидактичний матеріал за курсом політологія для студентів усіх спеціальностей. М., МДТУ ГА, 1994 г.

3. Голосів Г. В. Порівняльна політологія. МДУ, 1995 г.