Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні
На Україну було також покладено головний тягар постачання армії та флоту. Переважно в її мешканців реквізовували (відбирали) або закуповували за безцінь продовольство й фураж для армії. Багато шкоди завдали українцям і російські резервні війська, що йшли на Кримську війну через Україну. Пригадайте з історії середніх віків, чому так сталося, що землі, на яких споконвіку жили й господарювали… Читати ще >
Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Пригадайте з історії середніх віків, чому так сталося, що землі, на яких споконвіку жили й господарювали селяни, стали власністю сеньйорів, бояр, магнатів, шляхтичів. Як було потрібно звільняти селян, аби відновити історичну справедливість?
Україна в Кримській війні 1853−1856 pp.
У середині XIX ст. Україна знову була втягнута у воєнний конфлікт Російської імперії з Туреччиною, Францією та Англією. Виношуючи імперські плани поширити свій вплив на Балкани, заволодіти Босфором і Дарданеллами, Росія, унаслідок цієї війни, утратила право на власний флот і військові бази на Чорному морі. Вона змушена була здати противнику й ущент зруйнований Севастополь — головну військову базу Чорноморського флоту, а також віддати Туреччині Південну Бессарабію, заселену українцями.
Як і в попередніх війнах, українці проливали піт і кров за чужі імперські інтереси Росії. Десятки тисяч молодих чоловіків були рекрутовані до армії та флоту. У складі Українського, Полтавського, Чернігівського, Житомирського, Подільського, Галицького полків і флотських екіпажів вони захищали Севастополь. У воєнних діях узяли участь і тисячі добровольців-ополченців.
Історичний факт. Відомо, що лише на Полтавщині до народного ополчення вступили 9,5 тис. добровольців. Мешканці Волині пожертвували на потреби війни 113 тис. рублів.
На Україну було також покладено головний тягар постачання армії та флоту. Переважно в її мешканців реквізовували (відбирали) або закуповували за безцінь продовольство й фураж для армії. Багато шкоди завдали українцям і російські резервні війська, що йшли на Кримську війну через Україну.
Українська військова промисловість забезпечувала більшість військових припасів для потреб діючої армії. Заради цього Луганський завод збільшив випуск снарядів майже в чотири рази, а Шостківський пороховий завод — виробництво пороху в шість разів і виробляв його майже стільки, скільки всі заводи Росії.
Надзвичайно обтяжливим для українських господарів Херсонщини та Катеринославщини стало транспортування військових вантажів. Десятки тисяч чоловіків і жінок відривали від термінових сільськогосподарських робіт і примушували перевозити для армії харчі, фураж, військові припаси. Міцні господарства терпіли значні збитки, а слабкі занепадали. Зате багатіли військові постачальники, на всіх військових рівнях процвітала корупція — прояв гнилості тодішнього державного устрою.