Страхування транспортних засобів

Тернопільська академія народного господарства.

Інститут обліку і аудиту Реферат на тему:

" Страхування транспортних засобів"

Тернопіль.

Засоби транспорту, як і домашнє майно, страхуються добровільно. На страху­вання беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають дер­жавній реєстрації у встановленому порядку.

До автотранспортних засобів відно­сять: легкові, вантажні, вантажо-пасажирські, мікроавтобуси, мотоцикли, моторолери, мото­коляски, мопеди, трактори та міні-трактори.

До водних транспортних засобів відно­сять різноманітні човни, яхти, катамарани і т.ін.

Як показує практика найбільш розвинених країн світу, найпоширенішим видом майно­вого страхування є страхування автотранспор­тних засобів. У США, приміром, на даний вид страхування припадає близько 45% загально­го збору премій за майновим страхуванням. Це пояснюється, з одного боку, стрімким зро­станням чисельності власників автотранс­портних засобів та високим рівнем небезпе­ки цього виду транспорту — з іншого. Статис­тичні дані свідчать, що число загиблих на 1 млрд. пасажиро-кілометрів становить: для автотранспорту -16 чоловік, для повітряно­го — 6,5, для залізничного — 1,2 чол.

Водночас із транспортним засобом мо­жуть бути застраховані (за бажанням стра­хувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, ван­таж, який на ньому перевозять.

У автострахуванні до об'єктів страхуван­ня відносять:

— страхування «авто-каско» ;

— страхування громадянської відпові­дальності;

— страхування від усіх видів ризиків;

— страхування автомобілів на час ремон­ту, парковки та зберігання в гаражах;

— страхування експортно-імпортних ван­тажів;

— страхування вантажів при перевезен­нях внутрішнього сполучення;

— страхування від нещасних випадків під часДТП.

Страхування вантажу від нещасних ви­падків та громадянської відповідальності буде розглянуто пізніше.

Страхування від усіх видів ризиків пе­редбачає найповніше страхове покриття. Воно забезпечує відшкодування збитків, спричине­них втратою або пошкодженням застрахова­ного транспортного засобу, фізичними травма­ми людей та пошкодженням майна третьої сторони.

При страхуванні автомобілів приватних власників, крім перерахованих уже ризиків, додаються ще відшкодування бенефіціару (пра­вонаступнику) в разі смерті страхувальника всієї капітальної суми, при фізичних каліцт­вах — затрати на лікування, а також на по­криття збитків від пошкодження багажу та інших предметів, що знаходились у салоні авто­мобіля.

Страхування «авто-каско» передбачає страховий захист від будь-яких збитків, котрі можуть виникнути внаслідок пошкоджен­ня, повної загибелі або втрати автотранспорт­ного засобу чи окремих його частин за на­стання обумовлених у страховому полісі подій. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.

Страхування «авто-каско» може бути по­вним, або частковим.

При повному страхуванні «авто-каско» власник транспортного засобу отримує стра­ховий захист від збитків внаслідок пошкод­ження застрахованого об'єкта у випадку аварії, зіткнення з будь-яким іншим пред­метом, пожежі, самозагорання, перевертання, стихійного лиха, вибуху, протиправних дій і т.п., за вилученням збитків експлуатацій­ного характеру.

При частковому страхуванні «авто-кас­ко» страхове покриття забезпечується лише в разі пожежі, вибуху двигуна, викрадення, пошкодження транспортного засобу під час викрадення, стихійного лиха.

За умовами страхування «авто-каско» страховик не відшкодовує збитків, якщо:

— вони є наслідком навмисних дій стра­хувальника, членів його сім'ї або осіб, у роз­порядженні котрих знаходився транспорт­ний засіб;

— вони є наслідком воєнних дій, грома­дянського збурення, страйків;

— вони конфісковані, арештовані, знищені за розпорядженням влади.

— засіб експлуатувався несправним;

— водій був у стані алкогольного або наркотичного оп’яніння;

— засіб використовувався з метою на­вчання водити (автомобіль);

— встановлено природний знос транспор­тного засобу або його окремих вузлів;

Страхування автомобілів за умов ремон­ту, парковки та зберігання у гаражах За збереження автомобілів своїх клієнтів відповідальність несуть власники автотранс­портних гаражів та паркових стоянок. У зв’язку з цим пропонують два види страхо­вого захисту:

1) на час транспортування автомобіля до гаража, майстерні чи стоянки (якщо авто­мобіль не доставляють безпосередньо його власники);

2) на період перебування автомобіля на їхній відповідальності - від всіляких ризиків.

У разі настання страхового випадку стра­ховик відшкодовує затрати на переміщення автомобіля до ремонтної майстерні та достав­ку його страхувальнику після ремонту. При викраденні або пошкодженні автомобіля в гаражі або на стоянці страхове відшкодуван­ня отримує власник гаража або стоянки.

Відшкодування збитків, завданих власни­кові транспортного засобу в результаті ДТП, як правило, здійснюється після ремонту на основі пред’явленої страхувальником на­кладної - рахунку, за якою страховик про­водить оплату виконаних робіт.

У практиці деяких країн страховик на­дає безплатно автомобіль у користування страхувальнику на період ремонту його влас­ного автомобіля.

При страхуванні транспортних засобів найчастіше використовують два види полі­сів: поліс з оголошеною вартістю та відкри­тий поліс.

Поліс з оголошеною вартістю містить чітко обумовлену і фіксовану суму страхо­вого відшкодування, яка має бути сплаченою при настанні страхового випадку, і умовами договору не передбачений перегляд та уточ­нення цієї суми після виникнення збитків.

Відкритий поліс передбачає визначення суми страхового відшкодування після ви­никнення страхової події шляхом оцінки суми збитку.

Прикладом полісу з оголошеною варті­стю є поліс із страхування «авто-каско», а полісу з відкритою вартістю — '" страхуван­ня громадянської відповідальності влас­ників транспортних засобів" .

Страхування автомобіля має певні особ­ливості. Правилами страхування автомобі­ля передбачається можливість укладення договору за умови:

1) власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшиза), розмір якої обирає сам страхувальник;

2) відшкодування без урахування зниж­ки на знос запасних частин, що потребують заміни в разі їх пошкодження (з додатко­вою оплатою). Величина додаткового плате­жу при цьому визначається в розмірі 5% від страхової суми — якщо строк експлуа­тації автомобіля не перевищує 5 років- 10%.

— зі строком експлуатації 5 — 8 років- 20%.

— від 8 до 12 років- 30% - від 12 років;

3) відшкодування вартості втрати товар­ного вигляду внаслідок страхової події, обу­мовленої в укладеному договорі (теж зі спла­тою додаткового платежу), але за умови, що автомобіль застрахований за дійсною варті­стю. Доплата в даному випадку прив’я­зується до оцінки дійсної вартості і визна­чається в розмірі: 20% - коли термін екс­плуатації не перевищує 5 років- 15% - від 5 до 8 років- 10% - від 8 до 12 років- 5%.

— понад 12 років.

Страхування водних транспортних за­собів Страхування водних транспортних за­собів грунтується переважно на тих же за­садах, що й автомобільне. За основу страхо­вої оцінки судна береться сума, запропоно­вана страхувальником, яка не має переви­щувати його дійсної вартості.

Договір страхування може бути укладе­но на одній із перелічених далі умов, яка визначає обсяг відшкодування збитків та ве­личину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:

— з відповідальністю за загибель та по­шкодження;

— з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;

— без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

Договір страхування даного виду укла­дається на окремий рейс або на певний строк.

Страхування вантажів

Оскільки власники транспортних засобів та власники вантажів, що перевозяться, мо­жуть не співпадати, в страховій справі вико­ристовують відособлене страхування транспор­тних засобів — «каско» та страхування ван­тажів, що перевозяться засобами, — «карго» .

Договір страхування вантажу може ук­ладатися на таких умовах:

1) з відповідальність за всі ризики;

2) з відповідальність за окрему аварію;

3) без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

За договором, укладеним за першою умо­вою (з відповідальністю за всі ризики), від­шкодуванню підлягають збитки від пошкод­ження або повної загибелі всього або части­ни вантажу з будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу (прямого або опо­середкованого) радіації, необачності та на­вмисних дій страхувальника, а також ри­зиків, пов’язаних із специфікою вантажу та 63.

його транспортуванням. Деякі з них можуть бути застраховані за додаткову премію.

За договором, укладеним за другою умо­вою, відшкодовуються збитки від пошкод­ження чи повної загибелі всього або части­ни вантажу внаслідок: пропажі судна або іншого транспортного засобузіткнення або загибелі суден, літаків та інших транспорт­них засобів чи від удару їх об нерухомі або плавучі об'єктипосадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкоджен­ня судна кригою, а також внаслідок заходів, спрямованих на рятування або гасіння по­жежі, тобто всі необхідні і доцільно зроб­лені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодо­вується за умовами страхування.

За договором, укладеним за третьою умо­вою (без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі), відшкодовуються ті ж самі збитки, що й при відповідальності за окрему аварію. Відмінність полягає лише в тому, що в даному разі відшкодовуються тільки збитки від повної загибелі всього або частини вантажу, тоді як у поперед­ньому випадку — від пошкодження чи по­вної загибелі всього або частини вантажу.

І за другою, і за третьою умовами не по­криваються збитки за тими самими видами ризиків, що і в першому випадку.

Відповідальність страховика за догово­ром страхування починається з моменту, коли вантаж буде взято із складу в пункті.

відправлення для перевезення, і триває до тих пір, поки вантаж не доставлять на склад вантажоотримувачу, вказаний у полісі, але не пізніше 60 днів після розвантаження морського судна в кінцевому порту призна­чення.