Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ
Грошові реформи у широкому розумінні предбачають, окрім впровадження в обіг нової грошової одиниці, ще й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Такі реформи були характерними при здійсненні в окремих країнах переходу від біметалізму до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу. Проведення структурної грошової реформи у широкому розумінні цього поняття… Читати ще >
Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Контрольна робота.
Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.
Зміст
1.Суть і функції грошей.
2.Грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.
3.Задача.
4.Висновок.
5. Література.
1. Cуть грошей.
Гроші - загальний еквівалент і абсолютно ліквідний товар.
Гроші - специфічний товар, що має властивість обмінюватіся на будь-який інший товар.
Товарна природа грошей та їх еквівалентна форма визначається їх походженням. Після закінчення формування грошей товарним носієм грошей виступали в натурально-речовому виразі золото та срібло. С і З, виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей. Суспільну рольгрошей С і З виконували за сумісництвом, але товарна природа грошей витікає не з належності благородного металу до товарй, а визначається місцем грошового еквіваленту в економіці.
Коли роль грошей виконувало З, являючись носієм грошової суті, воно одержало подвійне існування: як товар і як гроші. Подвійність сутності З на цьому етапі виявлялась у його міновій та споживній вартості. Виконуючи роль споживної вартості для конкретної людини, З виступало як носій суспільної вартості. Між конкретною і загальною споживною вартістю З виникла суперечливість, Якщо воно виконує роль конкретної вартості для людини, це виключає можливість використання його як загального засобу обміну.
Для вирішення цієї проблеми вихід був знайдений на шляху ідеалізації грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному обігу, бо при обслуговуванні руху товарів відмовитися від характеристики З як З найлегше. Товарний обіг найменше вимагав від З його характеристик як благородного металу. Оскільки обмін товарів носить миттєвий характер, виникла можливість замінити З як товар З як гроші, грошовими знаками.
Протиріччя товарного обміну. які були вирішені за допомогою грошей.
*артість і мінова вартість.
*бстрактна і конкретна праця.
*успільнонеобхідні та ідндивідуальні витрати праці.
До виникнення грошей б-який товар-еквівалент не втрачав цих протиріч. Тому, виконуючи еквівалентну роль, товар залишався товаром. З появою золта як загального товару, відмовою від деяких його характеристик як благоодного металу для виконання функції обміну, протирічча, властиви золоту як товару втрачали свою гостроту.
В золоті як грошах загальна споживна вартість ідентична вартості, тому золото як гроші цінні для людства з точки зору їх властивості обмінюватися на б-який йнший товар. Вартість золота, ін. словамі. виражалася їх споживною вартістю для людей. Оскільки вартість б-якого товару є результат суспільних витрат. на його виробництво. а для конкретної особи при обміні має значення тількі еквівалентна сутність грошей, виникає можливість поступового вирішення проблеми протирічча конкретної та абстрактної праці, втіленої в грошах. Оскільки при обміні товарів для товаровиробника важливо тільки скільки вартий товар саме для нього, суспільні витраті на виробництво грошей його не цікавлять. Тому товар набуває властивостей, коли суспільнонеобхідні витрати виступають як індивідуальні.
Вартість грошей.
Реалії свідчатьпро роздвоєння вартості грошей як грошей і грошей як товару. При виконанні золотом функциї загального еквіваленту його вартість як товару раегувала на зміну потреб в цьому товарі. Якщо розглядати гроші як гроші, то додатковий фактор зміни їх вартості - зміна суспільних потреб в грошах, динаміка золотих запасів, попередні заощадження та ін.
Найбільш чуттєво реагувала на зміну вартості золота монета. Під вплівом обігу зменшувалася цінність монети (стиралась, деформувалась та ін.), але номінальна вартість монети не змінювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом обігу і платежу. Номінальна і реальна вартість монети могли не співпадати і під впливом 8. розвитку видобування золота. Вартістьмонети могла зменшуватись, але деякий час суспільство продовжувало приймати її як повноцінну.
Економічна теорія пояснює інерційність номінальної вартості золота як грошей в порівнянні з золотом як товаром факторами:
*снує зв" язок золотих монет в обігу з рівнем цін на товари;
*тручання держави в грошове господарствоу суб" єктів ринку зростає відчуття гарантованості вартості даної монети.
З переходом до неповноцінних форм грошей номінальна і реальна в постійному дисонансі (не співпадають). Існує беззаперечний зв" язок між зміною вартості грошей і економічними процесами. Знецінення грошової маси в часі може розглядатися як причина економічних роблем і навпаки.
Функції грошей.
Виділяють п" ять функцій грошей:
*іра вартості.
*асіб обігу.
*асіб платежу.
*асіб нагромадження.
*вітові гроші.
Міра вартості - функція, в якій гроші виступають як засіб вимірювання вартості товарів і засіб їх порівняння. Завдяки цій функції всі товари стають якісно однорідними і кількісно вимірюваними. За умов обігу золотих монет існувала категорія масштаб цінвагова килькість благородного металу, що прийнята в державі за грошову одиницю.
З переходом до неповноцінних грошей масштаб цін вмирає, бо держава закріплює за грошовою одиницею курс, який не зв" язаний з вартістю золота. Своєрідний варіант масштабу цін в сучасних умовах — товарний вміст грошової одиниці.
Міра вартості - функція. в якій гроші функціонують ідеально.
Засіб обігу — гроші розривають межі товарного обміну. Товарна метаморфоза Т-Г-Т' завдяки грошам може розріватися на два акти: Т-Г і Г-Т'. Це — новий етап розвитку товарних відносин. Якщо в догрошовому господарстві обмін товарів мав форму Т-Т', це означало, що не було можливості накопичувати кошти і пошук потенційного партнера для товарообміну перетворився на перманентний процес.
З появою цієї функції була досягнута дуже важлива мета — товаровиробники отримали змогу розірвати часову і просторову межу обміну.
Гроші виконують цю функцію реально.
Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу — більша частина економічного обороту країни.
Засіб платежугроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні. Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдоволбнити свої потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально Засіб платежу безпосередньо пов" язаний з товарооборотом. Як платіжний засіб гроші отримали змогу здійснювати самостійний рух незалежний від руху товарів.В цій функції рух грошей і рух товарів — прямопротилежні.Функція засобу платежу потребує сталості грошей і деформується при знеціненні грошової маси.
Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу — більша частина економічного обороту країни.
Функція засобу платежу повною мірою включає загрозу неплатежу. При широкомасштабності неплатежів ця функція провокує грошово-кредитну кризу.
Взаємопов" язаність функцій засобу обіга і засобу платежу виражається в постійному поглинанні грошима як засобу платежу сфери їх функції як засобу обігу.Це не має негативного впливу на економіку і надає більш широкі можливості для суб" єктів господарювання.(знімаються обмеження, які створюються при негайній оплаті товарів.) Функція засобу обігуоснова для виникнення кредитних відносин в економіці.
Засіб нагромадженнягроші виконують нагромадження вартості у всіх формах в процесі розширеного відтворення.Перша видома форма нагромаджтоварна. Другий етап_ естетичне накопичення — коштовності, антикваріатів. Сучасні форми — накопичення грошові знаки (д) нерозвинутих країн інвалюта), ЦП, золото і вироби з золота, вклади в банках і ін.
У Фішер: теорія міжчасового вибору пояснює, що кожен субєкт економіки постійно вирішує проблему розміщення своїх коштів за принцепом ліквідності. Людина віддає перевагу готівці у довгострокові фінансові вклади.
Світові грошіпоєднує функції засобу платежу, засобу обігу, засобу нагромадження на світових ринках.
2. Грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.
Грошова реформа — проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи. Вони являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, яку проводить даржава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу, відповідно до нових соціально-економічних умов.
Найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Оскільки «твердість» національної валюти має два тісно пов’язані між собою, але не тотожні аспекти: зовнішній — стабільність обміну національної валюти, і внутрішній — стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку «вектора твердості» національної валюти у просторі цих двох вимірів.
Грошові реформи необхідні у випадках:
-.зміни державних устроїв;
-.глибоких економічних криз фінансової системи;
-.економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;
-.поглиблення дифіциту бюджету та інфляційних процесів;
-.падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту.
Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обігу. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золото-валютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.
Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Реформи значно різняться за цілями, глибиною реформування грошових систем, методами стабілізації валют тощо.
Грошові реформи класифікують по-різному:
Види г Грошових реформ залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи. |
Грошові реформи Грошові реформи.
у вузькому у широкому.
розумінні розумінні.
Грошові реформи у вузькому розумінні: грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, грошові реформи конфіскаційного типу. Вони предбачають лише введення в обіг нової грошової одиниці (ці види грошових реформ розглянуто нижче).
Грошові реформи у широкому розумінні предбачають, окрім впровадження в обіг нової грошової одиниці, ще й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Такі реформи були характерними при здійсненні в окремих країнах переходу від біметалізму до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу. Проведення структурної грошової реформи у широкому розумінні цього поняття передбачає також перехід від грошей адміністративно-командної економіки до грошей ринкової економіки.
Грошові реформи у широкому розумінні в зв’язку з масштабністю і різноплановістю стуктурних змін та інституційних перетворень є тривалими у часовому вимірі. Вони проводяться, як правило, кілька років.
За цією ж ознакою (залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи) реформи можна класифікувати так:
1.Становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних і кредитних відносин.
2.Часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії та характер забезпечення.
3.Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків.
Нерідко грошова реформа має всі три ознаки, як наприклад, грошова реформа в Україні 2 -16 вересня 1996 року. Нова незалежна держава потребувала власної національної грошової системи, а глибока інфляція — проведення ефективних заходів загальної санації економіки і фінансів.
ВИСНОВОК
Негативні соціально-економічні наслідки інфляції примушують окремі держави вдаватися до таких заходів, як грошові реформи. Тобто повної або часткової перебудови грошової системи з метою стабілізації грошового обігу, що є головною функцією грошової реформи.
Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Тому при виборі виду реформи та методу її здійсння необхідно враховувати нові соціально-економічні умови.
Успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: оздоровлення державних фінансів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, нагромадження золото-валютних та матеріальних резервів та ін. Тобто, недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти щоб забезпечити успіх грошової реформи, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови.
Також, важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти.
Грошові реформи здійснюють у випадках: глибоких економічних криз фінансової системи, економічних потрясінь, падіння ролі грошей, розрахунків кредиту, зміни державних устроїв.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Антонов Н. Г., Пессель М. А. Денежное обращение, кредит и банки. — 1995.
2.Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підручник. — 1999.
3.Гальчинський А. С. Теорія грошей: навчально-методичний посібник. — 1998.
4.Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — 1997.
5.Гроші та кредит: підручник/За ред. проф. Б.С. Івасіва. — 1999.
6.Гроші, банки та кредит у схемах і коментарях/За ред. Б.Л. Луціва. — 1999.
7.Гроші та кредит/ за ред. М.І. Савлука. — 1992.
8.Деньги, кредит, банки. Под ред. Г.І. Кравцовой. — 1994.
9.Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: підручник. — 1999.
10.Ющенко В., Лисицький. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. — 1998.