Розділ 1. Аналіз розвитку ринку горілчатих виробыв

В останні п’ять років український ринок лікеро-горілчаної продукції «застиг» на одному рівні і становить 35−40 млн дал. У такій ситуації у провідних горілчаних компаній, які планують найближчим часом провести IPO, є три основні способи підвищити свою капіталізацію: Збільшити фінансові показники за рахунок зростання продажів в преміальному сегменті, наростити обсяги експорту або перейти до поглинання дрібних виробників.

Аналіз ринку горілки України за 2006;2009 рр. про збільшення обсягу імпорту даного продукту на територію Україну в натуральних одиницях вимірювання, яке мало місце до 2008 р. При цьому максимальне зростання імпорту зафіксоване в 2006 р. по відношенню до 2005 р. (187% або 3 рази). У 2007 р. в порівнянні з 2006 р. імпорт горілки зріс на 21%, а в 2008 р. по відношенню до 2007 р. — на 44%. У 2009 р. по відношенню до 2008 р. має місце скорочення обсягу імпорту горілки, темп якого склав 39%.

Рис. 1.1. Виробництво продукції; динаміка за 5 років.

Рис. 1.2. Загальний аналіз ринку в Україні

Рис. 1.3. Виробництво горілки та інших спиртних напоїв, січень-серпень 2009;2008 року, тисяч декалітрів

Динаміка експорту горілки за межі України в натуральних одиницях вимірювання впродовж періоду аналізу не характеризувалася якоюсь чітко вираженою тенденцією. Скорочення обсягів експорту горілки мало місце в 2006 і 2008 рр. по відношенню до попередніх періодів. Темп скорочення показника склав 23% і 20% відповідно. У 2007 р. в порівнянні з 2006 р. експорт горілки збільшився на 9%, а в 2009 р. по відношенню до 2008 р. спостерігається зростання експорту даного продукту на 19,5%.

Споживання горілки на території України в натуральних одиницях вимірювання в 2009 р. по відношенню до 2008 р. зросло на 1%. Разом з тим в 4 кварталі 2009 р. має місце скорочення обсягу споживання горілки на 11%.

Рис. 1.5 Ємкість ринку горілки

В Україні горілку розливають близько 40 компаній, більшість з яких працюють на локальних ринках і в регіонах. На сьогоднішній день чітко визначилися лідери у виробництві горілки. Так, на чотирьох основних виробників припадає до 70% всієї виробленої продукції, частки яких ростуть, залишаючи позаду решту конкурентів.

• 1. ТОВ «Національна горілчана компанія» (14,5%) яка входить до холдингу «Баядера» і представлена такими торговими марками, як ТМ «Хлібний дар», ТМ «Цельсій», ТМ «Козацька Рада» та іншими.
• 2. ДП «Імідж Холдинг», АК «Імідж Холдинг AnC» (ТМ «Хортиця») питома вага якого склала — 22,1%
• 3. Трете місце займає компанія ДП НВК «Nemiroff» (16%)
• 4. На частку ТОВ ЛГЗ «Прайм» доводиться — 9,7%.
• 5. ТОВ «Союз-Віктан» — 9,5%

Лідерство по продажах на внутрішньому ринку також належить компанії «Nemiroff». Слід зауважити, що у зв’язку з незначним обсягом експорту друге місце займає «Національна горілчана компанія», далі йдуть з невеликим відривом один від одного, «Імідж Холдинг» і «Союз-Віктан».

Україна сьогодні впевнено лідирує в імпорті горілки в РФ, поставляючи 96,4% всієї продукції, частка імпортної горілки в обсязі російського легального ринку на сьогодні становить близько 5,3%. У першому півріччі 2008 року постачання горілки до Росії збільшилися майже на чверть порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Таблиця 1.1. Компанії-лідери продаж горілчаних виробів.

Одним із найважливіших етапів аналізу діяльності компанії на ринку є визначення факторів маркетингового середовища. До макро середовища відносяться законодавчі, політичні, економічні, демографічні, природні, географічні, наукові, культурні та соціальні фактори.

Продукція алко-ринку має особливе положення в ряді інших товарів. Даний товарний ряд є підакцизним, існує цілий ряд обмежень і заборон як на власне реалізацію, так і на методи і способи просування продукції. Так, Закон України «Про рекламу» вводить різні обмеження на використання телевізійної, зовнішньої, прямої реклами, різні види маркетингових комунікацій. Крім того, незважаючи на видиму тенденцію до стабілізації ринку, існує ефект недовіри інвесторів, що обмежує інвестиційну активність у даному сегменті. Таким чином найвпливовішим фактором буде саме законодавчий.

Наступними за характером впливу є фактори політичні. Адже саме ці фактори позитивно впливаючи можуть відкрити все нові і нові ринки, в результаті інтеграції та, звичайно загрози бар'єрів та візові режими як негативний чинник.

На третьому місці - економічні фактори маркетингового середовища. До них входять рівень доходів населення, рівень інфляції в країні тощо.

Останню позицію займають фактори соціального (вказують статус покупців) та демографічного (віковий та статевий склад населення) характеру, що також мають безпосередній вплив.