Маркетинг у харчування

Содержание Введение. 3.

Поняття маркетингового дослідження 3.

Маркетингова інформація 9.

Джерела маркетингової інформації 12.

Маркетинговий аналіз 17.

Дослідження маркетингової діяльності підприємств харчування 23.

Рекомендації з використання методів маркетингових досліджень. 24.

Список використаної літератури. 25.

Метою згаданої курсової роботи є підставою виявлення найбільш предпочтительных методів аналізу та дослідження ринку підприємств харчування. До того ж виявлення найбільш предпочтительных методів збирання й аналізу інформації про стан смаків та переваг покупателей.

Останнім часом у зв’язку з сильно обострившейся конкуренцією у сфері реалізації продуктів є дуже актуальним мати точну і достовірну інформацію про стан аналізованого ринку. До того ж чітко усвідомити потреби споживачів, з єдиною метою максимального задоволення їх потребностей.

У цьому роботі розглянуті методи дослідження та аналізу існуючі нині, зроблені відповідні висновки та дано рекомендації по даному вопросу.

Ця робота можна використовувати як теоретичного і практичного матеріалу на підприємствах працюючих у сфері питания.

Поняття маркетингового исследования.

Забезпечення «прозорості «ринку, тобто. отримання повною і достовірною інформації про стані та розвитку, є одним із головних цілей маркетингу, доповнених вимогою забезпечення передбачуваності його її подальшого розвитку, інакше науково обгрунтованого передбачення, прогнозу. Не можна здійснювати маркетингову управлінську діяльність, не знаючи сформованій ринкової ситуації, без виявлення тенденцій і закономірностей функціонування ринкового механізму немислимо регулювання ринкових процесів чи адаптація для її действию.

Пригадаємо методологію розробки нового товару, яку важливе значення мають в ній дослідницькі операції, прогнозування попиту. Планова діяльність, формування стратегії поведінки фірми над ринком повністю виходить з оцінки якості та аналізі кон’юнктури ринку, характеристиці власних можливостей фірми, її конкурентоспроможності та т.д. Маркетинговий контроллинг включає у собі елементи маркетингового дослідження, займається відстеженням параметрів ринку України і здійснює оцінку рівня виконання плану і бюджету маркетингу, визначаючи його ефективність. Ці приклади можна продовжувати, але вже настав ясний висновок, що маркетингова діяльність із доведення товару від сфери виробництва до сфери споживання потребує інформаційно-аналітичному забезпеченні. Маркетингове дослідження, що мала би вирішувати ці завдання, невід'ємна складова частина маркетингу, воно проводиться у сфері маркетингу і на його замовлення. Маркетингове дослідження здійснюється чи самої маркетингової службою чи, з її замовлення, на комерційній основі спеціалізованої маркетингової (консалтингової) фірмою, научным/учебным установою, державної організацією і т.п.

Маркетингове дослідження — будь-яка дослідницька діяльність, спрямовану задоволення потреб маркетинга.

Кожній фірмі, виступає над ринком як продавець чи покупця, необхідно мати, принаймні, такі сведения:

а) ємність ринку України і частка, яку ньому сама фірма, позиція і можливості конкурента;

б) ситуація на рынке;

у власний ринковий потенціал і своя конкурентоспособность;

р) реакцію ринку тих чи інші маркетингові дії фирмы.

Вже зазначалося, що фірму чи діє у оточуючої маркетингової середовищі, фірмі корисно знати форми і сила впливу мікроі макросередовища зважується на власну діяльність й його результати про те, щоб оптимально пристосуватися до цих впливам. Отже, вивчення зусиль і чинників довкілля маркетингу — важлива дослідницька задача.

У маркетинговому дослідженні виділяються п’ять этапов:

Вибір мети (замовлення маркетингу), висування гіпотез, постановка задач;

Розробка методики конкретного дослідження (формування статистичного банку, тобто. набору методів спостереження та анализа);

Збір, обробка і збереження інформації (формування інформаційного банка);

Аналіз, моделювання та прогнозування даних (формування банку моделей), складання висновків, і рекомендаций;

Оцінка ефективності маркетингових исследований.

Відома наступна типологія маркетингових досліджень: розвідувальні дослідження, попередні розробці програми основного дослідження, вони робляться для збору попередньої інформації, що дозволяє висунути гіпотези і вибрати відповідну методику аналізу; описове (дескриптивное) дослідження, має метою констатацію реальних фактів, подій, показників, які є результатом збору інформації; казуальное дослідження, проведене для перевірки гіпотез зв’язків маркетингу з чинниками оточуючої седы.

Маркетингове дослідження є обособившееся наукове напрям, яке склалося з кінця низки наук. Маркетингове дослідження має досить складну методологію, яка була сплав статистических1, эконометрических2, социометрических3, квалиметрических4, бихевиористических5 та власне маркетингових методів. Інформація повністю підпорядковується правилам статистичного спостереження, статистичні методи використовують у оцінках динаміки, варіації, структури ринкових явищ, виявленні тенденцій і закономірностей; економетричні прийоми застосовуються під час моделювання, імітації і прогнозуванні ринкових процесів, оцінці ризику; не повідомляючи соціометрії важко вивчати поведінка споживачів, проводити їхню анкетування; необхідність комплексної оцінки якості та конкурентоспроможності змушує використовувати методи кваліметрії. Біхевіоризм допомагає дати раду процесах формування та зміни ставлення споживачів до товару, в реакціях попиту властивості товару, до процесів його старіння і обновления.

1 Статистика — наука, вивчає масові явища і процеси, піддаються кількісному измерению.

2 Економетрія — застосування економіко-математичних методів аналізу, вимір параметрів математичних висловів, характеризуючих певну соціально-економічну концепцию.

3 Социометрия — характеристика структури та функціонування певних людських груп з допомогою кількісних оценок.

4 Квалиметрия — методологія кількісних оцінок якості товарів. 5 Біхевіоризм — наука смаки й уподобаннях людей.

До маркетингового дослідженню пред’являються такі вимоги: науковість, тобто. пояснення і пророцтво досліджуваних явищ і процесів на основі наукових принципів, і об'єктивно даних, виявлення закономірностей розвитку; комплексність, тобто. вивчення явищ і процесів у тому взаємозв'язок харчування та розвитку, аналіз структури, виявлення ієрархії, і підпорядкованості елементів; достовірність, тобто. забезпечення наукових принципів збирання та опрацювання даних, виняток тенденційності в оцінках, ретельний контроль, використання ЕОМ; ефективність, тобто. досягнення висунутих цілей, соизмерение результатів з затратами.

Теоретично маркетингового дослідження є дві школи (два напрями): прибічників формалізації дослідження, тобто. використання кількісних оцінок, застосування статистичних і економетричних моделей тощо., і прихильників неформального аналізу, якісних оцінок. Кожен з цих напрямів свої переваги і свої недоліки. Так, формалізація дає точні оцінки, забезпечує облік безлічі чинників, дозволяє прогнозувати розвиток з перспективи тощо., але досить трудомістка, вимагає спеціальних знань, використання ПЕОМ, потребує зборі статистичної інформації. Неформальний підхід оперативен, нерідко дає цілком надійні оцінки, вже не потребує використанні математичного апарату, проте має високим рівнем точності, який завжди об'єктивний, вимагає великої досвіду і високій кваліфікації працівників. Нам представляється бажаним поєднання цих напрямів залежно від цілей і конкретного обстановки.

Перед маркетинговим дослідженням стоять такі задачи:

Збір, обробка, зведення і збереження информации;

Оцінка і аналіз кон’юнктури ринку, розрахунок ємності ринку, характеристика і прогнозування попиту, аналіз його эластичности;

Оцінка власних можливостей фірми, її потенціалу конкурентоспособности;

Оцінка можливостей конкурента;

Аналіз розділу ринку збуту, оцінка його, захопленої фірмою, територіальний аналіз ринку сбыта;

Сертифікація і тестування якості товару та її конкурентоспроможності, вивчення реакції споживачів нового чи модифікований товар;

Вивчення товарної такий і асортименту, зрушень на їх структуре;

Інформаційно-аналітичне обгрунтування сегментації ринку (угруповання потребителей);

Інформаційно-аналітичне забезпечення розробки товару і регулювання його життєвого цикла;

Інформаційно-аналітичне забезпечення розробки стратегії маркетингу і маркетингового планирования;

Інформаційно-аналітичне забезпечення контроллинга;

Інформаційно-аналітичне забезпечення ціноутворення й державного регулювання цен;

Облік і аналіз товарообігу, товарних запасів, витрат обігу євро і прибутку на цілому і з етапах ЖЦТ;

Характеристика ефективності маркетингу і маркетингового исследования.

Маркетингова информация.

Збір, обробка і зведення інформації є складової частини загального інформаційно-аналітичного процесу маркетингу. Одержання інформації підпорядковане завданням управління і має своєю метою забезпечити оцінку і аналіз ринкових процесів до ухвалення правильних маркетингових решений.

Маркетингова інформація — це цифри, факти, відома і інші дані, необхідних аналізу та прогнозування маркетингової деятельности.

__________________.

Інформація збирається серед його носіїв, тобто. юридичних і фізичних осіб, які мають деякими відомостями та котрі займаються певної ринкової діяльністю (як активної, і пасивної). Отож Європа на споживчому ринку виступає як носія, володаря інформації? По-перше, індивідуальні споживачі (населення), які мають збираються відомості, що характеризують їх попит, поведінка над ринком, належність до соціальним і демографічним групам й інша інформація, необхідна для маркетингу; удругих, виробники, які мають відомостей про якісних і кількісних характеристиках товару, потенціалі виробництва та можливостях НТП, перспективи модернізації товару та створення якісно нових товарів, собівартості товару тощо.; по-третє, дистриб’ютори (торгові посередники), що володіють інформацією щодо попиті споживачів, кон’юнктурі споживчого ринку, торгових конкурентів, ефективності реклами й т.д. Зазвичай, учасники каналу товароруху, особливо конвенціонального, чи вертикальної маркетингової системи охоче обмінюються інформацією, має взаємний інтерес. Нерідко вони проводять спільні маркетингові дослідження. Інформаційна система маркетингового дослідження відрізняється складністю і різноманіттям. Збір, обробка і аналізують інформацію вимагає від співробітників маркетингових служб спеціальної кваліфікації, і високої інформаційної культуры.

Інформаційна культура — це знання, вміння говорити та навички ефективного користування маркетингової інформацією за умов компьютеризации.

На ринку як носіїв інформації виступають виробничі та інші масові потребители.

Є різноманітні типи маркетингової інформації. Насамперед, вона ділиться на внутрішню й зовнішню. До внутрішньої належить будь-яка інформація, встановлена самої фірмою чи її замовлення; до зовнішньої - інформація, встановлена поза фірми, але використовувана фірмою в маркетингових цілях. До неї відносяться: інформація, встановлена і розроблювана Держкомстатом РФ та її місцеві органи, і навіть іншими і громадськими організаціями, зокрема офіційні публікації: інформація, встановлена і розроблювана науковими установами i навчальними закладами: інформація, опублікована у ЗМІ: інформація рекламного і комерційного характеру інших фірм, зокрема бюлетені, регістри, довідники і т.п.

Натомість внутрішня інформація ділиться на первинну і вторинну. Вторинна інформація збирається фірмою задля маркетингових потреб, а іншого (наприклад, бухгалтерський облік, оперативна інформація, обов’язкова звітність для органів державної статистики, податкової служби й т.д.). Але ці дані можна використовувати маркетингової службою у своїх інтересах. Первинна інформація збирається спеціально для конкретних маркетингових потреб (обстеження, опитування тощо.). Іноді інформація в маркетингу ділиться на кабінетні дослідження (desk research), тобто. роботу з вже кимось зібраними матеріалами, і польові дослідження (field research), тобто. первинний збір матеріалу для конкретного маркетингового исследования.

Особливе місце у маркетинговому дослідженні займає маркетингова розвідка (marketing intelligence) — збір поточної інформації про мікросередовищі маркетингу (клієнтів, торгових посередниках і конкурентів). Тут існують два напрями: перше — використання інформації, яку ці сили оточуючої середовища маркетингу надають самі (обміну інформацією між учасниками каналу товароруху й інформація себе рекламного характеру для акціонерів, потенційних інвесторів клієнтів — і т.п.); друге — отримання конфіденційної чи полуконфиденциальной інформації, ми інколи з застосуванням методів економічного шпигунства, збору чуток, відстежування публикаций.

Оцінка ринкових явищ і процесів дається з допомогою індикаторів маркетингу, тобто. показників, характеризуючих основні параметри ринку, їх стан та, як-от продаж, ціни, асортимент, товарні запаси, попит, пропозицію, замовлення, число і склад учасників ринкового процесу, витрати, прибуток і рентабельность.

Джерела маркетингової информации.

У джерела маркетингової інформації входят:

— публікації (цифрові, фактографічні, теоретичні) у засобах масової інформації, в офіційних довідкових виданнях, у науковій чи публіцистичної літературі (у країнах існують спеціальні бюро вирізок, котрі збирають досьє на цікавого для фірму питання на замовлення маркетингової служби на комерційної основе);

— ІНФОРМАЦІЯ, приобретаемая фірмою комерційні засадах у Держкомстату РФ чи альтернативних статистичних служб (демографічні дані, дані ціни, прибутках і видатках населення, інші соціально-економічні показатели);

— внутрішньофірмові облік і звітність, зокрема бухгалтерська (даних про виробництві й збуті товару, асортименті постачання російської та відвантаження, про оптовому і роздрібному товарообігу, собівартості і. ціні, інвестиціях, витратах і прибутках, матеріально-технічну базу і т.д.);

— обміну інформацією між учасниками каналу товародвижения:

— дані спеціальних обстежень, зокрема виміри параметрів ринку на опорних пунктах Зазвичай фірмових магазинах виробничого підприємства, іноді у формі моніторингу, тобто. постійно яке ведеться спостереження із заздалегідь розробленої программе);

— інформація торгових кореспондентів — торгових працівників (зазвичай продавців), за особливу плату регулярно інформують про своє спостереженнях за попитом та торгової кон’юнктурою, і навіть інформація, встановлена комівояжерами і торговими агентами:

— різноманітних в експертних оцінках і прогнози (Дельфи-метод, метод мозкового штурму і другие);

— безпосереднє стеження (наприклад, реєстрація часу, затрачуваного для придбання і т.д.);

— опитування споживачів (зокрема інтерв'ювання і анкетирование);

— панелі споживачів — разові чи постійні вибіркові обстеження сімей споживачів, які з спеціальну плату ведуть обліку своїх доходів і витрат, реєструють свої купівлі, і навіть відповідають питання, цікаві для фірму (а частковості про своє думках й уподобаннях, поведінці над ринком тощо.); зазвичай панель формується великої спеціалізованої маркетингової чи консалтингової фірмою; державна статистика сімейних бюджетів має власної великої панеллю (більш 60 тис. сімей) потребителей:

— експеримент (присный маркетинг): польовий — оцінка та моделювання результатів продажу невеликих партій товарів, вивчення реакції споживачів зміну чинників (умов продажу); лабораторний — побудова по даним польових спостережень імітаційної моделі типа:

Е=f (х1, y1),.

де Є - результат дії системи, у якій хi (- керовані параметри (послідовно змінювані дослідником), у, — некеровані параметры.

Сутність Дельфи-метода експертної оцінки залежить від анонімному опитуванні групи висококваліфікованих експертів із заздалегідь підготовленої програмі. Результати ранжируются, будується крива розподілу, обчислюються її параметри: медіана висловлює групове думку експертів, межквартильное відстань — полі узгоджене «» і відповідей (чим ближче відповіді друг до друга, тим точніше оцінка). Відповіді, решти поза 1- го і другого квартилей відкидаються. З другого краю етапі кожного експерта ознайомлять із відповідями інших експертів і дозволяють змінити думка. Повторюється колишня процедура обробки відповідей. Зазвичай межквартильное відстань у своїй звужується, отже, підвищується ступінь надійності оцінки. У разі потреби процес повторюється ще кілька разів. Чим ближче дисперсія оцінок нанівець, тим точніше оценка.

Спрощеним варіантом експертної оцінки є кон’юнктурне нараду. Керівні працівники фірми, і навіть провідні фахівці збираються на нараду міністрів і по черзі висловлюють власні оцінки ситуації. У результаті обговорення сценки зближуються і виробляється єдина точка зрения.

У зарубіжній практиці поширений метод логико-смыслового моделювання проблем. Керівники Марганця й провідні фахівці маркетингової служби на нараді запрошуються висунути і оцінити проблеми (як стимулюючі, і стримуючі маркетинг фірми), складається каталог проблем, з яких виводиться рейтинг проблем. Проблеми ранжируются, виявляється їх пріоритетність і важность.

Продуктивним методом експертні оцінки вважається мозковий штурм. Формується колектив кваліфікованих фахівців. які поділяються на дві групи. Група, А генерує чи концентрує ідеї, або оцінки, група Б їх аналізує і критикує. Відбувається вільний обмін думками. Процес координується і летить головою. Оцінка, отримавши максимальну підтримку, вважається надежной.

Вибіркові опитування — найпоширеніша форма отримання про думках, потребах, поведінці споживачів. Відрізняються індивідуальні інтерв'ю — опитування за заздалегідь підготовленої програмі (їх варіант телефонні інтерв'ю) і групові інтерв'ю — вільна розмова в невимушеній обстановці. яку спрямовує інтерв'юер, підказуючи теми обговорення. Виявляється психологія споживачів, мотивація їх потреб і т.д. До особливому виду опитування ставляться тести, що проводяться по науково розроблюваної програмі. Успіх опитування залежить від розробки програми розвитку й кваліфікації інтерв'юера, часто опитування проводяться в час виставок-продажів чи поєднуються з пробним маркетингом. Самостійної і найбільш поширеної формою опитування є анкетирование.

Анкета — таблиця з переліком питань, куди має сказати респондент. Анкетування — опитування з допомогою анкеты.

Анкета є запитальник, який відповідає опитуване особи (респондент). Упорядкування анкети — складна дослідницька робота, куди входять постановку цілей, висування гіпотез, формулювання питань, розробку вибірки, визначення способу анкетування тощо. Анкетне опитування може бути здійснений в усній формі, коли реєстратор сам заповнює бланк за словами респондента (експедиційний спосіб). Інша форма — письмова (метод саморегистрации), коли респондент заповнює анкету власноручно, а анкета розсилається поважним поштою (кореспондентський спосіб). Недоліком цього (дешевшого) методу є певні проценти неправильно заповнених анкет. З іншого боку, частина анкет взагалі повертається. Іноді доходить навіть проводяться контрольні вибіркові обходи опитуваних. Метод анкетування застосовується також за організації панелей, працювати з торговими кореспондентами. Анкети заповнюються експертами, фахівцями та т.д. Зазвичай анкета має форму таблиці з надрукованими питаннями та вільним місцем для відповіді (анкета то, можливо многостраничной). Традиційна схема включает:

— запровадження (мета опитування, відомостей про опитувальників: назва, характеристика, адресу), гарантія анонімності опитування і конфіденційність ответов;

— перелік запитань, характеризуючих предмет опроса;

— відомостей про опрашиваемых.

Кількість запитань має бути оптимальним, тобто. які забезпечують повноту інформації, але з надмірним, що робить дорожчим обстеження (необхідний розумний компроміс). Питання має бути складено у тактовній формі, ніж скривдити або стривожити респондентів і викликати негативної реакції зі своїми стороны.

Питання анкети класифікуються за рівнем свободи, характеру відповідей та формі питань. Вони поділяються на відкриті, коли відповідь дається в вільної формі, без обмежень, й закриті, коли пропонується перелік варіантів відповідей, у тому числі вибирається чи кілька (віяло відповідей). Часто даються альтернативні питання, куди відповідають: так, немає, не знаю. Важливу роль опитуванні грають питання про наміри і думках, у відповідях них допускається велика свободу, ніж у питаннях про факти і діях. Іноді задаються фільтруючі питання, які ставлять за мету відсікти частина опитуваних, наприклад, якби питання «чи є в Вас якесь виріб «респондент відповідає «немає «, то питання оцінки його властивостей зайві. І, нарешті, у будь-якій анкеті містяться контрольні питання, використовувані з метою оцінки достовірності відповідей. Формулювання запитів — трудомістка дослідницька робота, потребує високій кваліфікації і ерудиції, знання основ соціометрії. Це творча діяльність, не яка припускає механічного копіювання. Запитальник може бути пов’язане з планом розробки анкети, макетами таблиць, варіантами моделей. У розробці анкет використовуються статистичні методи (угруповання, корреляционнорегресійний аналіз стану та т.д.).

Маркетинговий анализ.

Маркетинговий аналіз є процес одержання висновків із зібраної і належно своїх сгруппированной інформації. Аналіз має дві ступени:

констатационные оцінки гніву й розвитку ринку и.

пояснення цій ситуації, виявлення і моделювання причиннослідчих зв’язків, наукового прогнозування її подальшого розвитку. Маркетинговий аналіз служить цілям розробки маркетингової стратегії, прийняття конкретних маркетингових прийняття рішень та забезпечення ефективності маркетингової діяльності фирмы.

Маркетинговий аналіз — оцінка, пояснення і прогноз ринкової ситуації, процесу товароруху і власного потенціалу фірми з допомогою статистичних, економетричних та інших методів исследования.

Методологія маркетингового аналізу включає: статистичні методи — абсолютні, середні, відносні величини, угруповання. індекси, вариационный аналіз, корреляционно-регрессионный і багатомірний аналіз, графічний метод, трендовые моделі: эконометрическое моделювання — лінійне і динамічний програмування. моделі, що базуються на теорії масового обслуговування (теорія черги) і теорії прийняття рішень (теорія ризику), логістичні моделі; квалиметрические методи; використання стратегічних матриць (решіток) тощо. Маркетинговий аналіз може бути системним, т. е. охоплювати весь ринок та до ринкових процесів у тому структурної ієрархії, в динамічному розвитку й у взаємозв'язку. Він включает:

— ситуаційний (кон'юнктурний) анализ;

— аналіз потенціалу власної фирмы;

— аналіз можливостей конкурента.

Аналіз конъюнктуры.

Будь-яке маркетингове захід (рішення на випуск нового товару, висновок контракту на збут, відхід із ринку, зміну ціни тощо.) здійснюється з урахуванням ринкової ситуації. Тому кон’юнктурний аналіз — необхідна компонента маркетингового исследования.

Кон’юнктура (від латів. conjungo — з'єдную, пов’язую) ринку — конкретна ситуація, що склалася над ринком нині чи обмежений відрізок часу, і навіть сукупність умов, яка цю ситуацію определяет.

Що розуміємо під ринкової ситуацією, чи станом рынка?

Ступінь збалансованості ринку (співвідношення від попиту й предложения).

Тип ринку (конкурентний, монополістичний і т.д.).

Тенденції розвитку ринку (зміни, їх вектори, швидкість і интенсивность).

Масштаби і рівень ділову активність (заповненість господарського портфеля фірми, число і величину замовлень, обсяг операцій та т.п.).

Устойчивость/колеблемость головних параметрів рынка.

Рівень риска.

Тенденції ринку визначаються з урахуванням аналізу зміни основних параметрів ринку (продажу, цін, товарних запасів). Візуально розглядаються динамічні ряди темпи зростання чи його графічні зображення (діаграми). Більше надійний висновок виходить з трендовых моделях (статистичному вирівнювання), що визначають вектор і швидкість розвитку, але його характер: прискорення (статечний і показова крива, парабола), зростання з уповільненням (полулогарифмическая крива), спад з уповільненням (гіпербола), рівномірний розвиток (пряма) і т.д.

Аналіз якості продукта.

Важливим моментом оцінки власних можливостей фірми є самосертификация: характеристика рівня якості та конкурентоспроможності товару. Найчастіше використовуються квалиметрические бальні оцінки окремих властивостей товару. Здійснюються виміри технічних (жорстких) параметрів та його зіставлення до стандартів чи відповідними параметрами товару-конкурента. Естетичні (м'які) параметри оцінюються експертним шляхом. За отриманими даним обчислюються звані приватні та зведені параметричні індекси. Зведені показники обчислюються як середні арифметичні з виставлених параметрами балів. Як терезів використовуються ранги значимості кожного параметра, виведені експертним шляхом. Інтегрований показник якості визначається за такою формуле:

[pic].

де У — інтегрований показник якості товара;

Bi — рівень якості окремого i-го параметра (параметричний индекс);

Fi — вагу (ранг) значимості i-го параметра (його роль потреблении).

Варіантом розглянутим моделі служать оцінки товару споживачами, що розглядаються як індикатори переваг споживачів, і навіть характеристика важливості окремих властивостей товару, з погляду, споживачів. Вони виводяться за результатами опитування (анкетування) потребителей.

Аналіз поведінки конкурентів на рынке.

Аналіз конкуренції, та конкурентів представляє однією з найбільш складних негараздів у маркетинговому дослідженні. Основні труднощі, як вже говорилося, пов’язані з збиранням достовірної та повної інформації про конкурентів. Головне перешкода цьому шляху — комерційна таємниця та непередбачуваність поведінки конкурента. Проте непряма інформація, в експертних оцінках і логічно обгрунтовані гіпотези дозволяють отримати визначене уявлення про про стратегію конкурентів. Конкурент може засекретити свої наміри, але свої дії йому приховати трудно.

Першої завданням маркетингового аналізу є визначення кола і складу конкурентів. З цією метою придатні регістри і такі безпосереднього спостереження. Потім використовується наступна схема характеристики конкурентов:

Розмір конкуруючих фірм (розмір підприємств із використовуваної площі, числу працюючих, обсягу продажів, фінансово-кредитному потенціалу тощо.), асортимент їх товарообігу, їхня частка над ринком, контингент клиентов;

Тенденції сбыта/продажи товарів, зміна частки над ринком, тобто. характер розвитку конкурентів (зростання, стабільність, спад);

Ціни конкурентів (за порівнянним колу товарів): їх науковий рівень по відношення до середнім цінами ринку та цінам на товари Вашої фірми, динаміка цін на товари конкурентів стосовно цінами ринку та цінам Вашої фірми, експертний прогноз поведінки конкурента;

Інноваційна політика конкурентів (з їхньої заявам, непрямої інформації, спробному маркетингові та т.п.): наявність нового товару, його властивості і конкурентоспроможність, ймовірна ціна, час виведення рынок;

Комерційна політика конкурентів: методи сбыта/продажи товарів, форми і якість обслуговування клиентуры;

Стратегія конкурентних дій: а) жорстка конкуренція — м’яка конкуренція; б) цінова — неценовая; в) наступальна, оборонна, отступательная;

Сегментационная і диверсифікована політика конкурентів: яких сегментах і зовнішньому ринках виступають конкуренти (з'ясовується, яку загрозу вони представляють інтересам Вашої фирмы);

Реакція конкурента на реальні чи маскирующие маркетингові заходи фірми (еластичність реакції як відсоткове співвідношення змін фірми, предпринимающей дію, до змін реагує фірми): близька до 0 — відсутність реакції; не більше 0,2−0,8 — часткова адаптація; не більше 0, 8 — 1 підготовка до відсічі; понад 1 — ескалація дій конкурентов;

Експертна оцінка сильних і слабких сторін конкурента, психологічний портрет менеджера конкуруючого предприятия.

Сукупність цих оцінок послужить базою розробки стратегії Заший фірми. Припустимо визначати кількісну інтегральну оцінку з урахуванням експертних бальних оцінок кожної конкурентної позиції. І на цій основі визначається конкурентне преимущество.

Дослідження маркетингової діяльності підприємств питания.

Як було вказано вище, під методи дослідження ми розуміємо методи збору інформації. Однією з ефективних методів дослідження щодо перевагах споживачів вважатимуться :

— інформація торгових кореспондентів — торгових працівників (зазвичай продавців), за особливу плату регулярно інформують про своє спостереженнях за попитом і торговельної конъюнктурой;

Розглянемо конкретний пример.

Підприємство одержало інформацію з продавців що у даний продукт дуже підвищився попит. Отже підприємству потрібно підвищити ціни щоб одержати доларів додаткового прибутку. Або покупці дуже погано відгукувалися про його продукції. Отже виробнику слід підвищити якість изделия.

Также.

— опитування споживачів (зокрема інтерв'ювання і анкетирование);

Наприклад підприємство хоче дізнатися, що думають покупці про його товарі. І тому проводять анкетування і інтерв'ювання населення. Отже підприємство дізнається смаки споживачів, І що не влаштовує їх саме у його товарі. Отже підприємство отримує інформацію на подальше аналізу. Інформація буває різною залежно від цього який шар населення тестується. Середній клас скажімо критикуватиме продукцію через її високу ціну. Вищий клас критикує через незначного якості. Потім цю інформацію аналізується. Припустимо, що незабаром після опитування споживачів ми маємо таку інформацію що опитано було 100 людина, 30 їх хоче знизити ціну, а 70 підвищити якість отже підприємство прийме рішення про підвищення якості виготовленої продукции.

Наступним прийнятним методом дослідження є організація виставки підприємством, що хоче дізнатися думку споживачів про його товарі. На виставці підприємство показує свій товар зусебіч. Припустимо підприємство виробляє молочну продукцію, то, на виставці кожен із відвідувачів може спробувати це молоко безкоштовно й висловити свою думку про цьому молоці (жирне, невідь що смачне, багато добавок, зберігати їх зручне і т.д.).Предоставить продукцію і навіть довідатися думка неї. Також виставка можна проводити з метою рекламы.

Рекомендації з використання методів маркетингових исследований.

Підприємство може використовувати будь-якій з цих методів у залежність від те, що він повинен і які кошти він виділить для цієї дослідження. Ці методи є найефективнішими від використання підприємствам харчування. Також метод опитування споживачів можна використовувати під час відкриття кафе, продовольчого магазину чи ресторану. Де перебувало, який може бути асортимент, за яку ціну і графік работы.

Список використаної литературы.

1. Котлер. «основи маркетингу», М: «Бизнес-книга», 1995 г.