Общие рекомендації із управління ліквідністю банку

Общие рекомендації із управління ліквідністю банку

Самойлов Євген Владимирович Ликвидность — одна з основних і найскладніших чинників, визначальних фінансове стан і надійність банку. Під ліквідністю банку розуміється здатність банку виконати свої зобов’язання перед клієнтам, причому як щодо повернення вкладених у нього коштів із виплатою відповідного винагороди, а й у видачі кредитов.

В цій статті хочу уявити свої рекомендації, що сприяло підвищенню ліквідності і платоспроможності банку, який виявився напружені своєї ліквідності, але це можливо через помилки у його політиці, недооцінки ринку, недоліків у аналітичної роботи і інших про причини і змушеному вдаватися до терміновим мерам.

Во-первых, банку з хистким становищем можна порадити поліпшити організаційну структуру банку, тобто приділити увагу розвитку менеджменту, зокрема, створити, наприклад, службу внутрішнього аудиту, що дозволило б знизити зловживання всередині банка.

Во-вторых, банку необхідно оцінювати ліквідність балансу шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. У процесі аналізу балансу на ліквідність можуть бути встановлені відхилення убік як зниження мінімально допустимих значень, і їх істотного перевищення. У першому випадку комерційних банків у найкоротші терміни привести показники ліквідності в відповідність до нормативними значеннями. Це можливо з допомогою скорочення, передусім, міжбанківських кредитів, кредиторську заборгованість та інших видів залучених ресурсів, і навіть рахунок збільшення власні кошти банка.

В той час, особливості його роботи, як установи, основывающего свою діяльність використанні коштів клієнтів, диктує необхідність застосування показників ліквідності. Максимальна ліквідність характеризується максимізації залишків в касах і на кореспондентських рахунках стосовно іншим активам. Але саме тут разі прибуток банку мінімальна. Максимізація прибутку потребує не зберігання коштів, які спрямування видачі позичок і здійснення інвестицій. Коли щодо цього потрібні звести касову готівку залишки і на на кореспондентських рахунках до мінімуму, то максимізація прибутку ставить під загрозу безперебійність виконання банком своїх зобов’язань перед клиентами.

Следовательно, істота банківського управління ліквідністю полягає у гнучкому поєднанні протилежних вимог ліквідності і прибутковості. Цільова функція управління ліквідністю комерційним банком залежить від максимізації прибутку за обов’язкового дотриманні встановлюваних і визначених самим банком економічних нормативов.

В-третьих, банк має визначатися потреба у ліквідних засобах хоча на короткострокову перспективу. Як зазначалося, прогнозування цієї потреби може здійснюватися двома методами. Одне з них передбачає аналіз потреб у кредиті і очікуваного рівня вкладів кожного із перших клієнтів, а інший — прогнозування обсягу позичок і внесків. Обидва розглянутих методу мають недолік: вони спираються на середній, а чи не граничний розмір ліквідності. Це то, можливо достатнім з метою оцінки ліквідності банківської системи загалом, але це не підкаже керівництву окремого банку, як і мусить бути його касова готівку наступного тижня, щоб покрити вилучення вкладів і заявки на кредит. Тільки аналіз рахунків окремих клієнтів банку дозволять йому визначити потреби у готівку даний момент.

В вирішенні цього завдання допоможе також попереднє вивчення господарських і фінансових умов на місцевому ринку, специфіки клієнтури, можливостей виходу налаштувалася на нові ринки, і навіть перспективи розвитку банківських послуг CSFB, зокрема, відкриття нових видів рахунків, проведення операцій із трастові, лізингу, факторингу тощо. Причому, крім місцевих чинників, необхідно враховувати ще й загальнонаціональні чинники. Наприклад, зміни у грошово-кредитної політики, в законодавстві і тому т.д.

Изучение від цього, і навіть прогнозування допоможе банку точніше визначити необхідну частку ліквідних засобів у активі банку. У цьому банк має спиратися на опыт.

В-четвертых, підтримку ліквідності на необхідному рівні здійснюється за допомогою проведення певної політики банку області пасивних і політично активних операцій, вироблюваної з урахуванням конкретних умов грошового ринку нафтопродуктів та особливостей виконуваних операцій. Банку необхідно розробити грамотну політику управління більш культурними та пасивними операціями.

Список литературы

Аргунов І. А. «Прибутковість і ліквідність: аналіз фінансового становища банку» — М., «Банківський журнал» № 3, 2000 р.,.

Белых Л. П. «Стійкість комерційних банків. Як банкам уникнути банкрутства» — М.: Банки біржі, ІС «ЮНИТИ», 1999 р.,.

Инструкция Банку Росії № 1 від 01.10.97 р. «Про порядок регулювання діяльності банків»,.

Федеральный закон РФ від 3.02.1996 р. № 17-ФЗ «Про банки та надійної банківської діяльності (з змінами на 01.11.2002 р.)»,.

Юденков Ю. М. «Експрес-аналіз банківського балансу» — М., «Бухгалтерія і банки» № 1, 1999 р.