Аудит бухгалтерсього обліку і звітності

Аудит бухгалтерсього обліку і звітності

Курсова робота.

на тему:

«Аудит бухгалтерсього обліку і звітності"ВСТУП.

Аудит бухгалтерського обліку і звітності та аудиторська діяльність в цілому викликає велике зацікавлення та увагу в Україні та інших країнах СНД. Це пояснюється тим, що виникнення та становлення аудиту обумовлено життєвою, економічною необхідністю незалежного, об" єктивного контролю діяльності підприємств та підтвердженням правильності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності для користувачів.

В умовах сучасної жорсткої ринкової економіки головною проблемою підприємства є реалізація виготовленої продукції. Успішне вирішення цієї задачі не в останню чергу залежить від зниження ціни через зменшення собівартості продукції. Тому облік та аудит операцій з матеріалами та дорогоцінними металами заслуговує на пильну увагу з боку керівництва підприємства та аудитора.

В процесі виробничої господарської діяльності підприємства використовують різноманітні види сировини і матеріалів. Роль і значення матеріалів в процесі виробництва дуже велика. Вони входять до складу оборотних виробничих фондів підприємства, тобто предметів праці, які цілком споживаються в одному виробничому циклі і повністю переносять свою собівартість на виготовлену продукцію.

Дані аудиту в промисловості є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства, знаряддям охорони власності. Дані про надходження матеріалів на підприємство та їх правильний облік потрібний перш за все самим працівникам підприємства у повсякденній роботі.

Теоретичні матеріали курсової роботи грунтуються на загальних принципах бухгалтерського обліку та аудиту які викладено у нормативах стосовно аудиторської діяльності та організації бухгалтерського обліку і контролю (1,2,3,4). В науково-практичній літературі питання аудиту матеріалів викладено у Білухи М.Т. в частині методики та методичних прийомів аудиту матеріалів та дорогоцінних металів. Питання складання та оформлення первинних документів докладно викладено у Безруких П. С. Багатьма авторами такими, як Данілевський Ю.А., Адамс Р. розроблено питання практичної організації аудиторських перевірок матеріалів на підприємстві. Більшість літератури опубліковано російськими та закордонними авторами. З вітчизняних авторів найбільш передові публікації під редакцією А.Н. Кузьмінського. Слід відмітити, що у використаній літературі наводиться думка про більш ефективний зовнішній аудит на тих підприємствах де існує внутрішній аудит. Їх цілі та задачі слід розглядати як єдине ціле. Ці обставини мають важливе значення для української економіки. Вивчивши світовий досвід розвитку аудита ми повинні використовувати все краще, минуючи етап проб та помилок.

Мета курсової роботи — дослідити методику аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні питання:

дати поняття економічного змісту матеріальних ресурсів і характеристики матеріалів та дорогоцінних металів,.

організації і планування аудиторської перевірки операцій з матеріалами та дорогоцінними металами,.

методики проведення аудиту з надходження матеріалів та дорогоцінних металів,.

методики проведення аудиту операцій, пов (язаних з вибуттям та використанням матеріалів та дорогоцінних металів,.

аудиту достовірності відображення в обліку результатів інвентаризації матеріалів та дорогоцінних металів,.

методів аналізу та їх використання під час аудиту надходження матеріалів, дорогоцінних металів та ефективності їх використання,.

особливостей аудиту матеріалів та дорогоцінних металів в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки.

порядку складання аудиторського звіту та висновку.

Завдання курсової роботи — вивчити методичні прийоми, що застосовуються при наданні аудиторських послуг, а також особливості проведення аудиту матеріалів та дорогоцінних металів, закріпити набуті знання на практиці.

Задача аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами — підтвердити правильність обліку, виявити недоліки, розробити рекомендації щодо поліпшення стану обліку на підприємстві, що є замовником аудиторської фірми.

Курсова робота складена з використанням матеріалів Акціонерної Холдінгової Компанії «Артем», м. Київ. Підприємство було створене (перереєстроване) 28 вересня 1996 року, на протязі всього свого існування займається випуском широкої номенклатури продукції. Сьогодні підприємство скоротило об" єми випуску продукції у зв" язку з нестачею оборотних коштів та відсутністю стійкого платоспроможного попиту на свою основну продукцію. Не зважаючи на це підприємство виконує окремі замовлення на виготовлення основної продукції. Разом з тим виконуються замовлення на виготовлення супутніх товарів побутового призначення.

Таблиця 1.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ДАХК «Артем» за 1997;1998 рр.

Показник.

1997р

1998р

Відхилення +/;

Обсяг товарної продукції, тис грн.

12 131.

12 045.

-86.

Об" єм матеріальних запасів ТМЦ на складі, тис грн.

23 425.

21 632.

-1793.

Дебіторська заборгованість, тис грн.

9859.

8501.

-1358.

Кредиторська заборгованість, тис грн.

6532.

9015.

2483.

Нормативний об" єм ТМЦ, тис грн.

23 000.

21 540.

-1460.

Середньоспискова чисельність працюючих.

3157.

3126.

-31.

Рентабельність продукції, %.

30.

20.

-10.

За представлений період незначною мірою скоротився обсяг товарної продукції на підприємстві через нестачу оборотних фондів та відсутністю платоспроможного попиту (86тис.грн.), однак це скорочення в умовах жорстої фінансової кризи та розірвання колишніх господарських зв" язків може бути визнано незначним. Знизився об" єм запасів матеріалів на складі підприємства (1793 тис.грн.), причому в 1998 році спостерігається перевищення нормативного рівня запасів на 92 тис.грн., що може негативно відобразитися на фінансовому стані підприємства.

Зменьшення дебіторської заборгованості на 1358 тис.грн. зпричинено переходом більшості підприємств України на систему попередньої оплати. Кредиторська заборгованість збільшилася на 2483 тис.грн. у зв" язку з залучення банківських кредитів під високу процентну ставку. Спостерігається падіння рівня рентабельності продукції на 10% через зниження підприємством ціни з метою виживання на ринку в умовах жорсткої конкуренції та низького платоспроможного попиту. Подальше зменьшення рівня рентабельності та прибутковості підприємства призведе до зупинення виробництва, тому підприємству слід провести маркетингове дослідження ринку на предмет можливої зміни своєї продукції, або терміново шукати ринки збуту та замовників.

При написанні курсової роботи були використані дані первинних документів (прибуткові ордери, картки), дані облікових реєстрів (журнал прийому вантажів), форми звітності підприємства ф. № 1 та ф. № 2, а також форми звітності з аудиту.

1. Економічний зміст матеріальних ресурсів і характеристика матеріалів та дорогоцінних металів.

Матеріальні ресурси — це сукупність засобів виробництва та предметів використання якими володіє підприємство на даний період. Це сукупність елементів виробництва головним чином у складі предметів праці, що призначені для виробництва, вживання та використання у невиробничій сфері (сировина, матеріали, паливо, енергія). До матеріальних ресурсів належать також технології та енергетичне устаткування виробничого призначення (машини, механізми).

Матеріали — речові елементи виробництва, що використовуються головним чином в якості предметів праці які являють собою все те, на що направлена людьська праця, на що людина діє, видозмінюючи та пристосовуючи до задоволення власних або суспільних потреб.

Предмет праці може бути взятий безпосередньо від природи (нафта, газ, руда) або бути сировиною, але тою що вже пройшла якусь первинну обробку (метал, кокс, пластмаси).

Матеріали поділяються на основні та допоміжні.

Основні матеріали це предмети праці, які утворюють головну матеріальну основу продукту, наприклад, залізна руда для виробництва чавуну, метал на машинобудівному заводі, лісоматеріали для виготовлення меблів тощо.

Допоміжні матеріали — ті, що співдіють виробництву продукції. Сюди відносяться матеріали, що використовуються засобами праці, наприклад, мастила, використовуються для змащування обладнання в процесі віиробництва, матеріали, що сприяють здійсненню процесу праці.

Дорогоцінними металами вважаються: золото, срібло, платина, метали платинової групи (іридій, родій, паладій, рутаній, осмій) у будь-якому вигляді та стані: у сировині, сплавах, напівфабрикатах, промислових продуктах, хімічних сполуках, виробах, брухті і відходах.

Потреба підприємства або цеху в основних та допоміжних матеріалах розраховується на основі виробничої програми підприємства та технічно обгрунтованих норм їх використання.

В основу побудови обліку матеріалів виробничих запасів покладено класифікацію, оцінку, документальне оформлення наявності і руху матеріалів, систему рахунків.

Побудова обліку матеріалів здійснюється за такими напрямками: кількісний і вартісний олблік, облік заготівлі і придбання матеріалів, облік розрахунків з постачальниками, облік наявності і руху матеріалів на складах, облік викоорисання матеріалів в процесі виробництва, облік реалізації лишків матеріальних цінноей і розрахунків з покупцями.

Використання матеріалів у процесі виробництва часто приводить до утворення відходів.

Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку, матеріали класифікуються по таких групах: сировина і матеріали, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини.

В залежності від ознак матеріали класифікуються на групи, підгрупи, види за найменуванням, типом, сортом, розмірами і подібними ознаками. Така класифікація матеріалів одержує відображення в опрацьовуваних на підприємствах номенклатурах — систематизованих переліках матеріалів.

Всі матеріали в кінцевих розрахунках повинні бути оцінені за їх фактичною собівартістю. Але собівартість заготовлених матеріалів може бути виявлена тільки після відображення та обліку усіх заготівельних витрат.

2. Організація і планування аудиторської перевірки операцій з матеріалами та дорогоцінними металами.

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які вповноважені суб" ектами господарської діяльності на його проведення. Визначення кваліфикаційного рівня осіб, що проводять аудит здійснюється Аудиторською палатою України, яка також затверджує норми та стандарти аудиту.

Використовуючі дані ДАХК «Артем» розглянемо процес проведення аудиторських процедур, що були здійснені аудиторською фірмою на замовлення підприємства.

Відповідно до прийнятих норм між підприємством та аудиторською фірмою було укладено договір на інформаційно довідкове обслуговування (додаток А).

В ньому зокрема зафіксовано: назва аудиторської фірми, особа, від имені якої було укладено договір, зобов" язання аудиторської фірми «Конто», зобов" язання замовника ДАХК «Артем», порядок здачі та приймання робіт, відповідальність сторін із зазначенням конкретних штрафних санкцій та інших наслідків, які виникають у разі невиконання однієї із сторін своїх зобов"язань, додаткові умови стосовно комісійної винагороди, повні реквізити сторін.

До договіру додано замовлення на проведення аудиторської роботи (додаток Б). В ньому розкривається предмет виконання аудиторських робіт — об" єкти аудиторської перевірки.

Після отримання замовлення на проведення аудиторських робіт керівник аудиторської фірми визначив працівників, які проводили аудиторську перевірку підприємства ДАХК «Артем», було складено завдання на виконання аудиторської роботи.

На підставі отриманого завдання аудитор склав програму здійснення аудиторських процедур по перевірці звітності та документів клієнта в частині аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами.

Важливим елементом організації роботи аудитора є його робочі документи. Робочі документи аудитора — це записи, які зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, яка отримана під час проведення аудиту від третіх осіб, підприємства-замовника або усні відомості які задокументовано аудитором за допомогою тестування.

Склад та кількість аудиторських документів визначається аудитором в кожному конкретному випадку. Під час проведення аудиту бухгалтерського обліку операцій з матеріальними цінностями, зокрема матеріалами та дорогоцінними металами вирішальне значення має мета складання робочих документів:

планування аудиторської перевірки:

документальне підтвердження процедур, робіт, які було виконано аудитором,.

збір матеріалів, що стосуються перевірки бухгалтерського обліку операцій з матеріалами та дорогоцінними металами з подальшим їх узагальненням:

складання аудиторського звіту,.

здійснення поточного контролю з боку аудитора за виконанням процедур у відповідності з планом та програмою,.

забезпечення юридичної обгрунтованості проведення аудиту ,.

контроль робочого часу аудитора та обгрунтованість оплати його праці,.

контроль якості проведеної перевірки на кожному етапі,.

отримання у разі необхідності інформації по проведеним перевіркам конкретного підприємства, які були проведені у попередедні періоди,.

обгрунтований вибір методів та прийомів проведення аудиту, його основних напрямків та підходів,.

формування уявлення про пофесіоналізм, кваліфікацію компетентність аудитора та сприянн їх підвищення,.

отримання матеріалів для проведення наступних аудиторських перевірок,.

Робочі документи відповідають наступним вимогам:

містять достатньо повну та детальну інформацію. таким чином. щоб будь-який сторонній аудитор, що не приймав участі у проведенні даної перевірки міг скласти чітку уяву про виконані роботи та підтвердити висновки даної перевірки,.

Документи складаються у процесі проведення перевірки, складаня їх після завершення перевірки та підготовки аудиторського заключення не допускається. У процесі складання робочих документів аудитор враховує не тільки інформацію, що відноситься до звітного періоду, що перевіряється, але й дані попереднього періоду (зокрема сальдо по рахункам на кінець періоду, що передував звітному), а також дані, що отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що відбулися після завершення звітного періоду, які можуть суттєво вплинути на діяльність та фінансовий стан підприємства.

Також аудитор повинен врахувати документи які відображають найбільш суттєві моменти, по яким необхідно висвітлити свою думку найбільш важливі напрямки перевірки та задачі, що поставлені та вирішені аудитором дозволяють оцінювати фінансову звітність у відповідності з встановленими крітеріями та озанаками, містять інформацію необхідну або корисну при наступних аудиторських перевірках, відображають стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього, фіксують проведені аудиторські процедери по перевірці та оціненню системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання встановленої облікової політики та дотримання бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам та стандартам, вимогам та законам. Обов" язково зазначається місце та дата складання докумета, прізвище аудитора та його підпис, номер документа, порядковий номер сторінки у робочій документації, наведені джерела інформації та дані про походження доданих документів, що фіксують господарсько-фінансову діяльність підприємства, а також про виконані аудиторські процедури.

Робочі документи є базою для складання аудиторського висновку (додаток В). Важливим аспектом змісту цього документу є наявність таких тверджень:

про те що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, що підтверджує цифровий матеріал, на підставі якого складена звітність,.

про дотримання методології обліку, що використовується керівництвом підприємства, що перевіряється при підготовці та наданню звітності.

Виконання аудиторською фірмою договіру, що був укладений між нею та підприємством-замовником оформлюється актом приймання-здачі виконаних аудиторських робіт. В цьому документі зазначається :

найменування робіт,.

представники замовника та виконавця із зазначенням посади, що підписують даний акт з обох сторін,.

ступінь виконання договіру,.

короткий зміст роботи,.

договірна ціна з окремим зазначенням раніше сплаченого авансу,.

сума, яка належить до сплати,.

дата підписання акта та підписи повноважних представників сторін.

Між ДАХК «Артем» та аудиторською фірмою «КОНТО» м. Київ, яка має ліцезію Аудиторської палати України № 449 та стаж роботи 1 рік, 3.01.98року було укладено договір про аудиторське обслуговування та оформленне відповідним чином замовлення, яке передбачає перевірку обліку та звітності підприємства з наданням за її результатами аудиторського висновку про стан товарно-матеріальних цінностей. Компанія «Артем» погодилася у разі виконання аудиторською фірмою зобов" язань у повному обсязі та у встановлені строки сплатити вартість послуг у розмірі 3860 гривень на розрахунковий рахунок фірми «КОНТО» .

При плануванні процесу проведення аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами необхідно насамперед чітко уявляти, які саме документи і який їх загальний обсяг буде залучено, яку інформацію та висновки можливо буде отримати. Послідовність окремих перевірок складається таким чином, щоб матеріали попередньої перевірки були б використані при аналізі та співставлені з матеріалами послідуючої. Після кожної окремої перевірки формуються проміжні висновки, з яких потім буде формуватися загальний аудиторський висновок.

Аудитор ретельно планує свою діяльність для досягнення певної мети, а саме: отримання достатньої кількості свідотцтв про стан справ клієнта, утримання у розумних межах витрат на проведення аудиту, запобігання можливих непорозумінь з клієнтом.

Отримання достатньої кількості свідотцтв досить важливе для аудиторської фірми, якщо вона хоче звести до мінімуму правові зобов" язання та зберегти добру репутацію серед преставників своєї професії. Збереження затрат на розумному рівні допомогає фірмі зберігати конкурентоспроможність і тим самим не втрачати старих та залучати нових клієнтів при умові підтримання іміджу високоякісним та чітким дотриманням своїх зобов" язань. Усунення можливих непорозумінь з клієнтом забезпечує нормальні робочі взаємовідносини у поточній співпраці і звичайно сприяє виконанню роботи за взаємоприйнятною вартістю.

Також під час планування аудитор визначає: найважливіші напрямки руху товарно-матеріальних цінностей, форму представлення висновків, цілі аудиту операцій з матеріальними цінностями, найбільш прийнятні методи перевірки.

По схемі представляються основні етапи планування аудиту. Кожний з перших п" яти етапів спрямований на те, щоб допомогти аудитору в роботі над останнім етапом — розроблені ефективного та дійового загального плану аудиту та його програми.

Нижче наведена програма проведення аудиту матеріалів та дорогоцінних металів на ДАХК «Артем» (таблиця 2.1), яка включає всі основні етапи проведення необхідних процедур та конкретні строки їх проведення. Програма складена з урахуванням основних вимог до аудиту матеріалів та дорогоцінних металів, дозволяє перевірити основні ділянки обліку, проаналізувати наявність та ефективність використання матеріалів та дорогоцінних металів та виявити необхідні дані для складання аудиторського висновку у відведений згідно договіру термін.

Таблиця 2.1.

Програма проведення процедур аудиту операцій з матеріалами та дорогоцінними металами на ДАХК «Артем» .

Перелік робіт запланованих до виконання аудитором.

Термін виконання.

1.

2.

Інвентарізація матеріалів та дорогоцінних металів.

05.01−09.01.

Аудит прибуткових та видаткових документів, показників реєстрації та рахунків постачальників.

09.01−12.01.

Зустрічна перевірка прибуткових документів з даними рахунків постачальників (ДЗАТ «Сага»).

12.01−15.01.

Зустрічна перевірка видаткових документів з даними оплати рахунків покупців.

15.01−18.01.

Порівняння видаткових та прибуткових до кументів з даними натурального обліку оптових баз.

18.01−22.01.

Аудит змісту оборотних відомостей натурально-вартісного обліку та порівняння їх з даними обліку матеріально-відповідальних осіб.

22.01−23.01.

Аудит змісту бухгалтерських операцій, матеріальних цінностей та порівняння їх з даними первинної документації.

23.01−25.01.

Продовження таблиці 2.1.

3.

Аналіз бухгалтерських операцій по журналу-ордеру до рахунку «Товари» та порівняння його даних із записами по дебету та кредиту рахунку «Розрахунки з постачальниками» .

25.01−27.01.

Аудит даних балансу та звітності:порівняння їх з головною книгою, журналами-ордерами, відомостями, первинними документами.

27.01−29.01.

Складання аудиторського висновку.

30.01.98.

Для того, щоб ефективно провести аудиторську перевірку аудитор має детально її спланувати. Це забезпечить високу якість, економічність та своечастність незалежної перевірки.

3. Методика проведення аудиту з надходження матеріалів та дорогоцінних металів.

При надходженні матеріалів та дорогоцінних металів використовуються документально-методичні прийоми контролю. Для цього використовують відповідні типові форми первинних документів де перевіряється зміст, повнота і своєчасність оприбуткування матеріалів та дорогоцінних металів. Аудитор повинен перевірити додержання типових форм, що затверджені Мінстатом: журнал обліку вантажів (додаток Г), прибутковий ордер (додаток Д), акт про приймання, картки складського обліку матеріалів (додаток Е), матеріальні звіти, журнал-ордер № 10 (додаток Ж), товарно-транспортні накладні.

При надходженні матеріалів можуть виникати певні ситуації, тому використовуються різні документи і методи перевірки їх одержання.

Операції по надходженню матеріалів та дорогоцінних маталів порівнюються з даними обліку їх надходження, картками складського обліку.

Так на ДАХК «Артем"дані кількості та суми одержаного матеріалу в журналі прийому вантажів по запису від 1.03 97р. відповідають записам по даному матеріалу в картці складського обліку, належним чином оформлені документи по оприбуткуванню матеріалу СЛ-1008 В, в якому містяться дорогоцінні метали.

Аудитор має перевірити правильність та достовірність відображення на підставі розрахунково-платіжних документів постачальників записів по дебету рахунка № 05 «Матеріали» (№ 06 «Паливо», № 08 «Запасні частини») і кредиту рахунка № 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

У випадках, коли виникають нестачі при надходженні матеріалів, аудитор може використати комерційні акти і перевірити по суті та змісту підкріпленість актів на надходження матеріалів відповідними документами.

На досліджуваному підприємстві вскриття вантажів, що поступили на підприємство та прийом дорогоцінних металів, що їх містять, здійснювалося матеріально-відповідальними особами в присутності загальнозаводської комісії не пізніше наступного дня після одержання.

Повнота і своєчасність оприбуткування матеріалів та дорогоцінних металів перевіряється за допомогою використання даних журналу обліку виданих доручень на одержання цінностей.

Всі документи, що відображують операції по руху дорогоцінних металів, повинні прокреслюватися червоними чорнилами.

При перевірці аудитор зіставляє дані прибуткових ордерів з даними матеріального звіту, а другі примірники прибуткових ордерів служать для перевірки розрахунків з постачальниками.

Коли виникають операції по закупівлі дрібних матеріалів на підставі авансових звітів перевіряються записи по дебету рахунку № 05 «Матеріали» і кредиту рахунку № 76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами», розрахунки по податковому кредиту, відображені по дебету рахунку № 68 «Розрахунки з бюджетом» і кредиту рахунку № 60 «Розрахунки з постачальниками та замовниками» .

Дорогоцінні метали вважаються лімітованими матеріальними ресусами і підлягають централізованому розподілу. Вони відпускаються споживачам згідно з порядком, який встановлюється постановою Кабміну України за поданням Мінфіну України. Зацікавлені підприємства і особи подають у встановлені строки заявки з розрахунками до Головного управління дорогмету Мінфіну України на дорогоцінні метали.

4. Методика проведення аудиту операцій, пов (язаних з вибуттям та використанням матеріалів та дорогоцінних металів.

Під час аудиту операцій, що пов" язані з використанням та списанням матеріалів та дорогоцінних металів насамперед здійснюють перевірку по суті та змісту первинних документів які підтверджують відпуск матеріалів та дорогоцінних металів зі складу на виробництво, потім дані цих первинних документів порівнюють з даними обліку де відображують облік цих витрат.

Спочатку перевіряються лімітно-забірні картки в яких відображається відпуск матеріалів для виготовлення продукції у відповідності з нормативами їх витрат на заданий обсяг виробництва продукції (додаток З). Таким чином на підставі лімітно-забірної картки перевіряється обгрунтованість лімітування витрат матеріалів, що повинно групуватись на прогресивних нормах витрат.

Поряд з цим при відпуску матеріалів на виробництво в обсягах виробничої програми цехів необхідно з" ясувати чи враховуються перехідні, не використані цехами запаси матеріалів на початок і кінець кожного місяця.

Крім того аудитор повинен перевірити чи відпускються ці матеріали на виробництво тільки тим представникам цехів списки яких погодженні з адміністрацією підприємства, або цеху.

На робочі місця, крім підрозділів покриття, дорогоцінні метали повинні видаватись в підзвіт виконавцям робіт не більш змінної потреби в них на виробниче завдання.

Данні лімітно-забірної картки про відпуск сировини і матеріалів перевіряються за відповідністю записів по дебету рахунку № 20 «Основне виробництво», 24 «Витрати по утриманню та експлуатації машин та устаткування» і по кредиту рахунку № 05 «Матеріали».

В окремих випадках відпуск матеріалів може здійснюватися разовими вимогами і накладними, за цих умов необхідно перевірити обгрунтованість цього списання згідно вимог та накладних, з" ясувати чим викликано даний відпуск матеріалів, що зазначається у вимогах і обов" язково перевірити обгрунтованість цього списання згідно вимог і накладних, також потрібно з" ясувати чим визвано цей відпуск матеріалів або дорогоцінних металів, який зазначається у вимогах і обов" язково перевірити ці дані з даними по дебету рахунків №№ 20 «Основне виробництво», 24 «Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування», 23 «Допоміжне виробництво» і кредиту рахунку № 05 «Матеріали».

Понаднормовий відпуск матеріалів внаслідок заміни одних видів матеріалів іншими в умовах зміни виробничої програми, яка повинна підтверджуватись дозволом керівника або керівником технологічного відділу, оформлюється актом-вимогою. Цей акт повинен порівнюватися з даними обліку.

Коли матеріали відпускаються іншому підприємству за готівку або безготівково облік здійснюється на підставі доручення. В цьому випадку перевіряється накладна на відпуск матеріалів.

Перевіряється також правильність розрахунків з іншими підприємствами. Окремі матеріали списується на виправлення браку, аудитор повинен з" ясувати причини браку, якщо причина з винних осіб то сума цієї сировини, що списується, відшкодовується за рахунок цих осіб.

При необхідності заміни окремих видів матеріалів іншими, аудитор перевіряє чи обгрунтовано таку заміну виробничою програмою чи виробничим відділом і чи внесені ці корективи у відповідні лімітно-забірні картки, або вимоги, накладні.

Аудитор особливу увагу приділяє додержанню норм виходу продукції із переданих на переробку матеріалів. Якщо будуть встановлені окремі факти під час перевірки, недовкладання сировини і матеріалів, то з" ясовуються причини відхилень, куди списується лишки матеріалів.

Якщо перевіряються накладні на відпуск матеріалів на сторону то аудитор звертає увагу на ціни. Якщо по цим операціям допущені збитки (занижені ціни) то аудитор повинен здійснити коректування записів по рахунку № 46 «Реалізація» і також аудитор перевіряє правильність нарахування прибутку.

Перевіряються первинні документи (лімітно-забірні картки, вимоги, накладні). Аудитор також повинен перевірити реєстрацію цих документів в накопичувальних відомостях.

При аудиті дорогоцінних металів перевіряються акти про вилучення деталей з дорогоцінними металами, які повинні складатися в двох екземплярах, де перевіряється найменування, кількість, маса деталей в чистому виді дорогоцінних металів згідно даних паспортів (додаток К). Аудитор повинен перевірити чи списані названі в цих актах дорогоцінні метали з інвентарних карток, кількісно-сумових карток та чи приходуються на картки відходів по загальній масі відходів та масі дорогметалів що містяться в них згідно даних паспортів.

Ведення карток повинне здійснюватися завідуючим складом пункту збирання відходів.

Важливе значення має перевірка списання частки транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікових цін по рахункам № 20 «Основне виробництво», 24 «Витрати по утриманню та експлуатації машин і устаткування» і по кредиту рахунку № 16 «Транспортно-заготівельні витрати» та 05 «Матеріали».

Коли переревіряється рух матеріалів в катрках які списуються, або рух матеріалів в реєстрах, ці дані порівнюють з актами, вимогами.

В бухгалтерському обліку по надходженню і вибуттю матеріали перевіряються за обліковими цінами.

Вибуття матеріалів перевіряється на підставі аналітичних таблиць «Витрати матеріалів за напрямками виробничих витрат» .

5. Аудит достовірності відображення в обліку результатів інвентаризації матеріалів та дорогоцінних металів.

Одним з основних джерел інформації на яку спирається аудитор при проведенні перевірок та аналізу стану матеріалів та дорогоцінних металів є акти ревізії. В зв" язку з цим аудитор пересвідчується у правильності її проведення чи сам проводить інвентаризацію.

Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності та стану майна об" єкту інвентарізації. Для того, щоб довіряти висновкам проведеної інвентарізації потрібно щоб її результати були підтверджені відповідальними посадовими особами.

Для проведення інвентаризації за наказом керівника підприємства або його заступника, створюється комісія з числа працівників підприємства при обов"язковій участі головного бухгалтера. Наказом встановлюється порядок, строки початку і закінчення інвентаризації звірення її результатів з даними обліку і відображення їх в облікових документах і звітності. До складу інвентаризаційної комісії не включаються матеріально-відповідальні особи, в підзвіті у яких знаходяться цінності, що підлягають інвентаризації.

До початку перевірки фактичної наявності цінностей інвентаризаціна комісія опломбовує підсобні приміщення та інші місця зберігання цінностей, перевіряє стан вимірювальних приладів, отримує останні на момент початку проведення інвентаризації реєстри прибуткових документів та звітів про рух матеріалів та дорогметалів. При цьому голова комісії візує прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів та робить надпис «До інветарізації». Для бухгалтерії клієнта ці документи є підставою для визначення залишків цінностей на початок інвентаризацїї за даними обліку.

Перевіряється наявність письмового підтвердження матеріально-відповідальних осіб, що до початку інвентаризацїї усі прибуткові та видаткові документи на цінності було здано в бухгалтерію та всі цінності, що надійшли під їх відповідальність було оприбутковано, а вибувші списані.

Аудитор аналізує спосіб, яким було визначено фактичну наявність матеріалів, як визначався об" єм матеріалів, що зберігаються навалом, які було проведено обміри та технічні розрахунки та як було складено акти до описів.

Слід мати на увазі, що категорично забороняється проводити інвентарізацію комісією у неповному складі та вносити в опис дані про залишки зі слів матеріально-відповідальних осіб чи за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Перевіряється визначення результатів ревізії: складання бухгалтерією підприємства звірювальних відомостей про цінності, при інвентаризацїї яких було зафіксовано відхилення від даних обліку. В звірювальних відомостях повинні бути відображені розбіжності між даними бухгалтерського обліку та інвентаризаційних описів. Результати інвентарізації повинні бути відображені в тому місяці в якому її закінчено.

При інвентарізації також перевіряються цінності, що знаходяться у комерціних агентів. Перевіряється які саме цінності на момент інвентарізації та в якій кількості було відправлено на відгрузку та чи дійсно він перейшов у власність покупця. Це робиться для того, щоб прослідкувати, щоб цінності, які знаходилися на підприємстві та визначені для переносу в рахунок покупця не були внесений до інвентаризаційного опису.

Поряд з процесом проведення інвентарізації на пильну увагу заслуговує правильне відображення її результатів в обліку. Роль аудиту в цьому випадку полягає у перевірці відображення сум виявлених лишків чи нестач на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, своєчасне відшкодування заподіених збитків, та перерахування належних сум до держбюджету.

Результати інвентарізації матеріалів та дорогоцінних металів в бухгалтерському обліку відображаються у наступному порядку. Якщо виявлені лишки, то вони оприбутковуються на дебет відповідних рахунків по обліку цінностей в кореспонденції з кредитом рахунка 80 «Прибутки та збитки». Вартість цінностей по яким виявлено нестачу, незалежно від причин її винекнення, списуються на дебет рахунку 84 «Нестачі та втрати від псування цінносей» у кореспондеції з кредитом відповідних матеріальних рахунків. В цьому випадку має бути належно оформлене рішення керівництва по виявленим нестачам. Після цього їх списують з кредиту рахунку 84 «Нестачі та втрати від псування цінностей» на дебет рахунків 26 «Загальногосподарські витрати» чи 44 «Витрати обігу» на вартість матеріальних цінностей у межах норм природнього убутку, 72 «Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку» на суму нестачі матеріальних цінностей зверх норм природнього убутку з вини матеріально-відповідальних осіб, 80 «Прибутки та збитки» на вартість нестачі та псування цінностей зверх норм природнього убутку, коли конкретні винні особи не визначені. Розмір нарахованого зпричиненого підприємсву збитку, що підлягає відшкодуванню матеріально-відповідальними особами згідно з договором про їх матеріальну відповідальність (додаток Л) визначається у відповідності до законодавства, згідно з яким розмір збитку від нестачі матеріальних цінностей визначається за блансовою вартістю цих цінностей з урахуванням індексів інфляції (щомісячно визначається Мінстатом України), відповідного розміру ПДВ та акцизного збору (по підакцизним товарам) із застосуванням встановлених коефіцієнтів. На підставі цього на суму різниці між балансовою вартістю цінностей, по яким є нестача, та вартістю збитків, нарахованих згідно встановленого порядку, в бухгалтерському обліку робиться запис по дебету рахунку 72 «Розрахунки по відшкодування матеріального збитку» та кредиту рахунку 83, субрахунок 3 «Різниця між обліковими та роздрібними цінами по нестачам матеріалів та дорогоцінних металів». По відшкодуванню матеріально-відповідальними особами суми збитку проводиться запис по дебету рахуну 50 «Каса» і кредиту рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», якщо керівником прийнято рішення про утримання вартості збитку із заробітної плати та кредиту 72 рахунку. Податок на додану вартість, що включений у вартість відшкодованого збитку, підлягає перерахуванню до бюджету та відображається записом по дебету рахунку 83, субрахунок 3, та кредиту рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом». 3алишкова сума відшкодованого збитку зараховується до прибутку підприємства записом по дебету рахунку 83 та кредиту 80 «Прибутки та збитки» рахунку.

Аудитор має детально перевірити правильність застосування зазначених нормативних актів на підприємстві, своєчасність погашення заборгованості по сумам нестач та правильного віднесення сум на рахунки 72 та 83. Також велику увагу потрібно приділити перевірці сум по відшкодувєшню матеріальних збитків винними особами в тій частині, що пілягае перерахуванню до державного бюджету України.

При перевірці матеріалів інвентаризації на ДАХК «Артем», зокрема по матеріально-відповідальній особі Коломієць Т.М., порушень не виявлено. У наданому інвентаризаційному описі відображено всі цінності, що знаходились в підзвіті на даний момент за матеріалами обліку. Нестач не виявлено. Документ має підписи усіх належних посадових осіб. Переміщення матеріалів під час інвентарізації не здійснювалось.

6. Методи аналізу та їх використання під час аудитунадходження матеріалів, дорогоцінних металів та ефективності їх використання.

Аудиторський контрольце незалежна перевірка бухгалтерської звітності та іншої обліково-звітної інформації про діяльність підприємств з метою підтвердження їх достовірності та законності. В даному випадку аудиторський контроль операцій з матеріалами та дорогоцінними металами являє собою перевірку та аналіз стану матеріалів та дорогоцінних металів на певну дату, підтвердження правильності його відображення в обліку та звітності, перевірка та аналіз операцій пов" язаних з рухом матеріалів та дорогоцінних металів на підприємстві, його доцільності, законності та правильності відображення в обліку та звітності підпрниемства.

Важливою складовою проведеного аудиту є формування рекомендацій, щодо підвищення ефективності виробництва та використання оборотних засобів, підвищення ступеню їх оберненості.

Визначення шляхів прискорення оберненості оборотних засобів виявляє реальні можливості без додаткових фінансових ресурсів розширити масштаб виробництва.

Підвищення ефективності використання матеріалів та дорогоцінних металів не в останню чергу залежить від правильної організації використання внутрішніх резервів виробництва головними з яких є:

зниження норми витрати матеріалів та інших матеріальних цінностей на одиницю виробу,.

зменшення та можлива ліквідація всіх втрат та невиробничіх витрат у виробництві,.

можливе зменьшення тривалості виробничого процесу шляхом вдосконалення технологічних процесів,.

застосування науково-обгрунтованих норм використання матеріалів та дорогоцінних металів та додержання нормативів по запасам товарно-матеріальних ціностей,.

Для обгрунтування наведених аудитором рекомендацій, щодо вдосконалення системи використання матеріалів та дорогоцінних металів потрібно в ході проведення аудиту виявити конкретні розміри перевитрат ресурсів та розрахувати можливу економію від впровадження заходів, що рекомендовані аудитором.

Матеріали є важливою складовою частиною майна підприемсва. Велике значення має формування повної та достовірної облікової інформації про наявність, рух та оцінку виробничіх запасів напідприемстві. Для об" єктивного прогнозування здатності майна давати прибуток виникає потреба оцінити майно в частині матеріалів та дорогоцінних металів, впливу на інтенсивність виробничого процесу. Для вирішення цієї задачі необхідний повний та об" єктивний аналіз використання матеріалів та дорогоцінних металів.

Необхідною умовою виконання планів по виробництву продукції, зниженню її собівартості, росту прибутку, рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.

Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбання або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним більш економним використанням запасів, що є в процесі виробництва продукції).

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами насамперед перевіряють якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, які встановлені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.

Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що поступають від постачальників відповідно до укладених договорів.

Внутрішні джерела — це скорочення відходів сировини, використання повторної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів внаслідок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони — це різниця між загальною потребою у визначеному вигляді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.

У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їх постачання і фактичне їх виконання.

З таблиці 6.1 видно, що план потреби в матеріалі СЛ-1008 В не повністю забезпечений договорами на постачання і внутрішніми джерелами покриття.

Коефіцієнт забезпечення за планом показує рівень забезпеченності матеріалом, необхідний для нормального виробничого процесу, згідно виробничої програми:

Коб.пл.= (Ипок.внут.+ Дзак.)/Ппл. (6.1).

де: Ипок.внут. — внутрішні джерела покриття потреби, Дзак. — об"єм укладених угод на постачання (в тонах), Ппл. — планова потреба в матеріалі.

На досліджуваному підприємстві цей коефіцієнт по матеріалу СЛ-1008 В склав 0,951.

Фактично план постачання матеріалу недовиконаний на 10%, це означає, що тільки на 90% задовольняється потреба в матеріалі СЛ-1008 В.

Таблиця 6.1.

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їх виконання за вересень97р.

Матеріал.

Планова потреба.

Джерела покриття потреби.

Укладе-но угод, т.

Забезпечення потреби договор. %.

Надійшло від постачальників, т.

Виконан-ня договорів %.

внутрішні.

зовнішні.

ЛП-12-Л.

12 240.

900.

11 500.

9500.

79,1.

9430.

99,2.

СЛ-1008 В.

47 000.

500.

46 500.

44 200.

95,0.

41 900.

94,8.

Пильна увага приділяється стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізнюють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачання, в днях, і середньодобової витрати матеріалу:

Зтек. = Инт. * Рсут. (6.2).

У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних про фактичну наявність матеріалів в натурі і середньодобовій їх витраті розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною (таблиця 6.2).

Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння надходження і витрати. Якщо по яких-небудь матеріалах немає витрати протягом року і більш, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

Таблиця 6.2.

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за вересень97р.

Матеріал.

Сер. добова витрата.

Фактичний запас.

Норма запасу (дні).

Відхиленя від максимальної норми.

т.

дні.

Макс.

мін.

Дні.

Т.

ЛП-12-Л.

51.

408.

2.

3.

2.

1.

51.

СЛ-1008 В.

200.

1600.

8.

12.

10.

4.

800.

В кінці підраховуються втрати продукції (5750 од.) в зв"язку з: недопоставкою матеріалів, поганою якістю матеріалів, заміною матеріалів, зміною цін на матеріали, простоями в зв" язку з порушенням графіка постачання.

Зменшення обсягу виробництва продукції (?К) в зв" язку з недопостачанням по матеріалу СЛ-1008 В визначається таким чином: кількість недопоставлених матеріалів одного виду ділиться на норму їх витрати на одиницю продукції (НРпл):

?К = (Зф. — Зпл.) / НРпл. (6.3).

В зв" язку з низькою якістю сировини і матеріалів утворюються понадпланові відходи. Щоб підрахувати, наскільки за рахунок цього чинника поменшав вихід продукції, необхідно кількість понадпланових відходів по матеріалу розділити на норму витрати його на одиницю продукції.

Використовуючи дані таблиці 6.3 можна наочно побачити вплив позапланових відходів на кількість виробленої продукції.

Таблиця 6.3.

Аналіз впливу відходів на об"єм виробництва продукції.

Показники.

План.

Факт.

Відхил.

+/;

Заготовано матеріалів, т.

23 000.

21 540.

-1460.

Відходи в межах норми, т.

240.

848.

608.

Фактичні відходи, т.

;

1088.

;

Понадпланові відходи, т.

;

240.

;

Норма витрати на одиницю продукції, т.

0,8.

;

;

За рахунок понадпланових відходів кількість зробленої продукції поменшала на 300од.

Таким чином, через недопоставки сировини і низьку його якість, випуск виробу ВД-0012 знизився на 6050 од., внаслідок чого план по випуску цього виду продукції недовиконаний на 10,5%.

При порушенні асортименту матеріалів, що поставляються підприємство може зробити доробку матеріалу, що поступив або знайти йому заміну. При доробці матеріалу утвориться перевитрата його на одиницю продукції, що приводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити втрати, необхідно перевитрату матеріалів на одиницю продукції внаслідок його доробки (підгонки) помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і на його ціну:

?З = (НP1 — НР0) * Кф * Ц (6.4).

Незважаючи на додаткові витрати, пов" язані з доробкою матеріалу, собівартість виробу могла знизитися за рахунок збільшення обсягу випуску продукції на 2000 од. і зменшення постійних витрат на одиницю продукції:

?С = Сф — Св = (Зф / Кф) — (Зф — Дпз — Дз) / Кф — ?К, (6.5).

де Св, Сф — відповідно собівартість виробу до і після проведення цього заходу, Дпз — додаткові змінні витрати, необхідні для забезпечення додаткового випуску продукції, Дз — додаткові витрати, пов" язані з доробкою сировини і матеріалів, Кф — фактична кількість зробленої продукції.

На базовому підприємстві зміна собівартості продукції за рахунок додаткових витрат, а також зміни обсягу випуску продукції склала +0,31 тис. грн.

Якщо відбувається заміна одного матеріалу іншим, що більш дорого коштує, то також зросте сума витрат. Для визначення її необхідно кількість заміненого матеріалу (Кз) помножити на різницю в ціні взаємозамінних матеріалів:

?З = Кз х (Цп.з — Цд. з) (6.6).

Узагальнюючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання, потрібно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини і через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють один одну. Як показують розрахунки, через недопоставки сировини випуск продукції зменшився на 6050 од., а за рахунок простоїв внаслідок відсутності сировини — на 1260 од. Якби підприємство випускало один вид продукції, то ці величини приблизно співпадали б.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і часних показників.

До узагальнюючих показників відносяться матеріаловітдача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловітдача визначається розподілом вартості зробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

Матеріалоємність продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості зробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично доводиться на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловітдачи і одночасно розкриває чинники її зростання.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості зробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об" єм випущеної продукції. Він показує наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно.

Часні показники матеріалоємності застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів, а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво певного виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

В процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Зменшити витрату сировини на виробництво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, вдосконалення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення його втрат під час зберігання, недопущення браку, максимального використання відходів і т.д.

На закінчення аналізу необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції по всіх основних чинниках виробництва (кращого використання трудових ресурсів, коштів труда і предметів труда) і визначити реальну його величину, збалансовану по всіх ресурсах.

7. Особливості аудиту матеріалів та дорогоцінних металів в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки.

Спеціальне програмне забезпечення по проведенню аудиту операцій по обліку матеріалів представляє собою комплекс взаємопов"язаних модулів, призначених для найбільш повної аудиторської перевірки обліку матеріальних цінностей.

При плануванні аудиторської перевірки складається перелік основних задач які необхідно вирішити. При обліку матеріальних цінностей це наступні завдання: аудит формування первинних даних, їх повноти та своєчасності відображення в реєстрах бухгалтерського обліку, аудит обліку матеріальних цінностей на місцях їх зберігання в вартісному та натуральному вираженні: аудит зберігання матеріалів на місцях зберігання, аудит оприбуткування матеріалів, аудит оцінки фактичної вартості матеріалів, аудит розрахунків за матеріальні цінності, аудит строків зберігання матеріалів, аудит рівня запасів матеріалів, аудит внутрішнього переміщення матеріальних цінностей, аудит відпуску матеріальних цінностей: аудит списання матеріальних цінностей на собівартість продукції, аудит реалізації матеріальних цінностей на сторону та робітникам свого підприємства, аудит віку невикористаних матеріальних цінностей та відходів, аудит бартерних операцій та правомірності їх здійснення, аудит нарахування податків та зборів на відпущені матеріальні цінності, аудит списання природнього убутку, втрат від псування, аудит списання втрат матеріальних цінностей від пожеж або сихійного лиха, аудит поведення інвентаризації матеріальних цінностей та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку, аудит правильності формування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, аудит своєчасності і правильності проведення переоцінки матеріальних цінностей та їх відображення, аудит облдіку дорогоцінних металів та каміння, аудит відповідності даних аналітичного обліку даним синтетичного бліку матеріальних цінностей, аудит відповідності синтетичного та аналітичного обліку даним бухгалтерського обліку, аудит відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку звітним бухгалтерським даним.

Важливим моментом при проведенні аудиту є системна організація технологічного процесу обробки даних, одним із шляхів є визначення оптимальної послідовності рішення аудиторських задач. Цю функцію у спеціальному програмному забезпеченні виконує управляюча програмащо забезпечує реалізацію поетапного процесу проведення аудиторської перевірки.

Для успішної роботи управляюча програма повинна мати наступні дані: переліки всіх аудиторських задач, інформацію про взаємозалежність задач обліку, контролю і аудиту, сукупність факторів, що забезпечують можливість рішення кожної аудиторської задачі, інформацію про послідовність рішення задач, повідомлення про завершення виконання кожної аудиторської задачі.

Управляюча програма організовує потрібну, визначену послідовність аудиту, передаючи управління конкретним функціональним програмам які здійснюють рішення визначених задач та змінюючи, у разі необхідності, пріорітетність рішення задач.

На основі переліку аудиторських задач формується інформаційна модель проведення аудиту операцій по обліку матеріальних цінностей. Згідно з цією моделлю встановлюється послідовність рішення аудиторських задач та їх взаємозв"язок.

Формування бази даних аудитора для перевідки операцій по обліку матеріальних цінностей здійснюється з АРМБ (автоматизоване робоче місце бухгалтера) двох рівнів. Із АРМБ першої категорії надходять дані про наявність та рух матеріальних цінносте на місцях їх знаходження (склад, комора, цех). Із АРМБ другої категорії формується інформація по обліку матеріальних цінностей на рівні підприємства (бухгалтерії, сектору по обліку матеріальних цінностей).

Для проведення аудиторської перевірки в інформаційній системі формується наступний склад нормативно-довідкової інформації: довідник номенклатура-цінник матеріальних цінностей, довідник зовнішніх організацій, довідник статей обліку, довідник припустимої кореспонденції рахунків, довідник типових господарських операцій, довідник взаємозв"язків показників звітності, база знань, довідник-календар, довідник переоцінки матеріальних цінностей, довідник норм списань природнього убутку та втрат від псування, довідник взаємовідповідності показників, що відображені в реєстрах бухгалтерського обліку, інформаційна мова показників обліку крнтролю та аудиту, довідник типових помилок.

Вихідною інформацією автоматизованого аудиту являється Протокол до аудиторського висновку по перевірці операцій з обліку матеіальних цінностей, а також інформація, що формується в запитувальному режимі. В останньому випадку по запиту аудитора відшукуються необхідні дані, формуються показники, проводиться їх розрахунок з використанням нормативно-довідкової інформації та бази знань. На рисунку 7.1 представлено схему обробки аудиторських зпитів.

Рис 7.1 Схема проведення аудиторської перевірки в запитному режимі.

Вихідну інформацію по обліку матеріальних цінностей можна відобразити на екран або друкуючий пристрій по слідуючим основним тестуючим параметрам:

структура первинного документу по заданому періоду,.

здійснені операції,.

визначений період часу (день, місяць, квартал, рік),.

визначений показник відображених первинних даних,.

рахунок, субрахунок та код аналітичного обліку,.

найменування матеріалів та їх коди,.

інформація про постачальників в диапазоні дат,.

структурні підрозділи (склади, комори, цеха),.

номер документа або диапазон номерів,.

матервально-відповідальні особи (підзвітні особи),.

строки поставок матеріальних цінностей,.

строки зберігання матеріалів,.

динаміка цін на придбані метеріали,.

припустимість кореспонденції рахунків по обліку матеріалів,.

строки та правильність переоцінки матеріалів,.

повнота вхідної інформації.

Таким чином, комплексний підхід до автоматизованого проведення аудиторської перевірки операцій пообліку матеріалів та дорогоцінних металів дозволяє максимально здійснити перевірку по всіх основних параметрах облікового процесу.

8. Порядок складання аудиторського звіту та висновку.

В статті 7 Закону (1) зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським звітом та аудиторським висновком.

Відмінність аудиторського звіту від аудиторського висновку в тому, що аудиторський звіт не є аудиторським документом та розрахований виключно на замовника. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому так і в деталях відповідає діючому законодавству, методологїї ведення бухгалтерського обліку.

Аудиторський висновок містить такі основні елементи:

повну назву клієнта,.

абзац де йде мова про те, кому адресується аудиторський висновок,.

вступний абзац: склад звітності, що перевірена аудитором, період та час перевірки, визначення меж відповідальності керівництва підприємства та аудитора,.

масштаб перевірки де розкривається склад проведених аудитором робіт,.

розділ, що висвітлює думку аудитора щодо перевіреної звітності,.

дата складання,.

адреса аудиторської фірми,.

підписи.

В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено кому він адресується — правлінню, засновникам, акціонерам, податковій адміністрації.

Висновок повинен містити запис про те що правильність складання звітності лягає на керівництво клієнта.

Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора по таким питанням:

чи є отримана інформація достатньою для відображення реального стану активів та пасивів,.

чи відповідає фінансова звітність прийнятій клієнтом системі бухгалтерського обліку, а вона діючим нормативним актам.

Важливим аспектом змісту аудиторського висновку є наявність таких заяв:

про те що аудитор використовував певні тести під час визначення інформації, що підтверджує цифровий матеріал на підставі якого складена звітність,.

про дотримання методології обліку, що використовується керівництвом підприємства при підготовці звітності та наданні фінансових звітів.

Висновок може бути безумовно позитивним. умовно позитивним (при наявності певних зауважень) та негативним.

В окремих випадках аудитор має право взагалі відмовитися від видачі аудиторського висновку. У цьому випадку та тоді коли висновок е негативним чи умовно позитивним висновок містить аргументи, що обґрунтовують рішення аудитора.

Аудитор оцінює звітність клієнта згідно з інструкціями про порядок її складання та принципами обліку. Так на базовому підприємстві при складанні аудиторського висновку в частині звітності по матеріальним цінностям мав би бути включений пункт: «На думку аудитора звітність в усіх її аспектах точно розкриває стан матеріалів та дорогоцінних металів ДАХК „Артем“ на 01.01.98р» .

Позитивний аудиторський висновок складається аудитором в разі коли:

аудитор отримав всю потрібну інформацію про стан підприємства,.

документація складена згідно з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку яка відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у випадках коли:

було неможливо виповнити всі необхідні аудиторські процедури,.

відсутність всієї необхідної інформації (через незадовільний стан обліку),.

відсутність впевненості з приводу правильності висновків,.

суперечки з приводу повноти та способу відображення фактів в звітності та обліку.

Дата аудиторського висновку співпадає з дньом завершення перевірки.

Аудиторський висновок підписується від імені аудиторської фірми її директором. В день підписання аудитор доводить результати перевірки до відома керівництва підприємства — замовника.

Враховуючи всі отримані висновки за матеріалами, наданими ДАХК «Артем» підприємству видано умовно — позитивний висновок.

ВИСНОВКИ.

В курсовій роботі по матеріалах ДАХК «Артем» висвітлено наступні питання:

поняття економічного змісту матеріальних ресурсів і характеристики матеріалів та дорогоцінних металів,.

організації і планування аудиторської перевірки операцій з матеріалами та дорогоцінними металами,.

методики проведення аудиту з надходження матеріалів та дорогоцінних металів,.

методики проведення аудиту операцій, пов (язаних з вибуттям та використанням матеріалів та дорогоцінних металів,.

аудиту достовірності відображення в обліку результатів інвентаризації матеріалів та дорогоцінних металів,.

методів аналізу та їх використання під час аудиту надходження матеріалів, дорогоцінних металів та ефективності їх використання,.

особливостей аудиту матеріалів та дорогоцінних металів в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки,.

порядку складання аудиторського звіту та висновку.

Співставляючи дані інвентарізації з даними складського обліку не виявлено розбіжностей по кількості та сумі цінностей. Разом з тим виявлено перевищення запасів окремих найменувань матеріалів та придбання комплектуючих за цінами вище ринкових. Виявлено наявність цінностей доцільність придбання яких викликає сумніви черз те що у виробничій діяльності ДАХК «Артем» вони не можуть бути використані. Таким чином відсутня доцільність придбання матеріалів даного виду.

В результаті проведення аудиту збереження матеріалів та дорогоцінних металів на ДАХК «Артем» виявлено задовільний стан та чітка організація складського господарства. Ведеться детальний облік бланків довіреностей, які зберігаються у вогнетривкому сейфі. За матеріалами останньої інвентарізації нестач не виявлено. Ведеться окремий облік дорогоцінних металів та деталей, що містять дорогоцінні метали у кількісному та вартісному виразі.

На базовому підприємстві в основному не виявлено розбіжностей складського та бухгалтерського обліку. Разом з тим доцільно було б скласти електронну базу даних для більш повного та швидкого доступу до інформації про залишки матеріалів та дорогоцінних металів. Це дозволило б більш оперативно планувати залишки та поточні закупки окремих найменувань матеріалів і усунути в майбутньому виявлені факти перевищення нормативних залишків на складі, зробити більш зручним облік великої кількості маленьких партій цінностей, що придбані у різних постачальників за різною ціною.

При проведенні аудиту матеріалів та дорогоцінних металів застосовувались документально-методичні прийоми перевірки документів, що були надані ДАХК «Артем» на предмет додержання форми та змісту щодо їх складання. Перевірялися тотожність підписів керівництва підприємства з наданими зразками, законність проведених операцій. Так при перевірці відпуску матеріалів по лімітно-забірній картці встановлено наявність підписів завідуючого складом та начальника цеху. Фактів перевищення ліміту не виявлено.

При перевірці матеріалів інвентаризації на ДАХК «Артем», зокрема по матеріально-відповідальній особі Коломієць Т.М., порушень не виявлено. У наданому інвентарізаційному описі відображено всі цінності, що знаходились у підзвіті на даний момент за матеріалами обліку. Нестач не виявлено. Документ має підписи усіх належних посадових осіб. Переміщення матеріалів під час інвентарізацїї не здійснювалось.

Аналізуючи дані, представлені ДАХК «Артем» аудиторській фірмі «Конто» згідно з договором від 3.01.1998р. сформовано наступні висновки. При перевірці повноти та правильності оприбуткування матеріалів та дорогоцінних металів відхилень фактивних залишків від даних обліку не виявлено. Документи на оприбуткування та списання матеріалів та дорогоцінних металів ведуться згідно з встановленими вимогами, наявні всі необхідні реквізити (зазначено коди, наявні підписи та печатки). Дані первинних прибуткових документів співпадають з даними синтетичного обліку. Бухгалтерський облік ведеться згідно з вимогами «Положення про ведення бухгалтерського обліку та звітності в Україні» .

Річний бухгалтерський облік підприємства як в цілому так і у всіх деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеній внутрішнім регламентом обліковій політиці підприємства та є достовірним.

Аудитором підтверджено правильність проведення інвентарізації та відображення її оформлення.

Разом з тим виявлено наявність понаднормових залишків окремих матеріалів та дорогоцінних металів на складі підприємства та придбання деяких матеріалів за завищеною ціною.

Керівництву підприємства рекомендовано в подальшому білш ретельно ставитися до контролю доцільності придбання окремих матеріалів та створити базу даних для більш ефективного обліку та прогнозування потреби у матеріалах у номенклатурному розрізі. В цілому за матеріалами проведеного аудиту виданий умовно — позитивний аудиторський висновок.

Список використанної літератури.

1. Про аудиторську діяльність: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 22 квітня 1993р № 23//Відомості Верховної Ради України.-1993р.-№ 23 (з доповненнями в 1996р).

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затверджене постановою КМУ від 03.04.93р № 250.

3. Інструкція по інвентарізації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Затверджена наказом Мінфіну України від 11 вересня 1994р № 69.

4. Інструкція про порядок обліку та контролю за одержанням, зберіганням та використанням, дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Затверджено наказом Мінфіну України від 16 червня 1994р. № 34.

5. Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельній, Е. Петрик, В. Савченко и др., Под ред. А.Кузьминского. — К.: «Учетинформ», 1996.-283с.

6. Бухгалтерский учет: основы теории и практики. — Д.: Сталкер, 1999 — 272с.

7. Андреев В. Д. Практический аудит: Справочное пособиеМ.: Экономика, 1994;366с.

8. Безруких П. С. и др. Бухгалтерско-аудиторский профыль.-М.: «СОМИНТЭК», 1994;752с.

9. Белобжецкий И. А. Бухгалтерский учет и внутренний аудит.- В 2-х частях. Ч. 1,2- М.: Бухгалтерский учет, 1994;128с.

10. Білуха Н. П. Контроль і ревізія виробничо-фінансової діяльності/ Під ред. Г. О.Єгіазаряна, О. Д. Шеремета.-М.: Економіка, 1994р.

11. Білуха М. Т. Курс аудиту. Посібник для бізнесменів.- Дніпропетровськ: Преском, 1994;236с.

12. Гершенгорин А. Т. Что такое АРМ бухгалтера. — М.: Финансі и статистика, 1988 г. — 95с.

13. Данилевский Ю. А. Общий аудит в вопросах и ответах.- М.: Бухгалтерский учет, 1995.-112с.

14. Ерофеева В. А. Учет и контроль использования ресурсов в объединениях.- Л.: изд. ЛГУ, 1987 г.

15. Завгородний В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерский учет, контроль, и аудит в условиях рынка.- К.: Изд-во «Блиц-Информ», 1995 г.

16. Завгородний В. П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. — К.: АСК., 1998. — 768с.

17. Сопко В. В. Бухгалтерський облік у підприємництві. — К.: Техніка., 1995. — 267с.

18. Шишкин А. К., Микрюков В. А., Дышкант И. Д. Учет, анализ, аудит на предприятии: Учебн. Пособие для вузов.- М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.-496с.

19. Щадилова С. Н. Бухгалтеру о внутреннем аудите.- М. АО «Дис», 1995.-144с.