Организация газодымозащитной служби в гарнізонах пожежної охраны

МІНІСТЕРСТВО ПО СПРАВАМ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОБОРОНИ, НАДЗВИЧАЙНИМ СИТУАЦІЙ И.

ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ СТИХІЙНИХ БЕДСТВИЙ.

Академія Державної протипожежної службы.

РЕФЕРАТ на тему:

«Організація газодымозащитной служби в гарнізонах пожежної охраны».

Выполнил: старший інженер відділу служби й подготовки.

УГПС Курганської області капітан внутрішньої службы.

Харитонов Р.С.

Керівник: кандидата технічних наук, доцент, професор кафедри пожарно-строевой і газодымозащитной подготовки.

Цвіркунів Ю.М.

Москва, 2003.

Зміст Запровадження… 3 1. Організація діяльності газодымозащитной служби… 4 2. Особливості проведення занять із газодымозащитниками… 10 3. Застосування зусиль і коштів газодымозащитной служби при пожежі… 19 4. Технічне обслуговування протигазів і дихальних апаратів… 22 Укладання… 24 Список використаної літератури… 25.

Безупинне розвиток науку й техніки, зростання пожароопасных виробництв, ускладнення технологічних процесів, концентрація на виробництві у будинках значної кількості сгораемых синтетичних матеріалів, розвиток різноманітних галузей промисловості, тенденція збільшення поверховості й Бессарабської площі суспільних соціальних і житлових будинків значно ускладнили обстановку й умови до виконання бойового завдання підрозділів пожежної охорони з рятуванню людей, евакуації майна України та ліквідації пожеж, тому ще початку уже минулого століття перед пожежними стала проблема захисту органів подиху і зору від несприятливого впливу виділених при горінні диму і токсичних веществ.

Вперше цією проблемою серйозно почали займатися ленінградські ентузіасти, працівники пожежної охорони В. В. Дехтерев, Г. Е. Селицкий, М. Ф. Юскин. Саме завдяки їм 1 травня 1933 року у бойова обслуга ленінградського гарнізону пожежної охорони входило перше місце у країні відділення газодымозащитников.

Нині газодымозащитная служба надійно ввійшла в бойову роботу пожежних Росії. Кошти індивідуальної захисту органів дихання застосовуються при гасінні близько 20% пожеж, а кожен погашений пожежа із застосуванням СИЗОД є своєрідною іспитом для газодымозащитников, оскільки жадає від особового складу мобілізації всіх сил, знань, досвіду, дає можливість перевірити якість підготовки до роботи у складних условиях.

Газодымозащитная служба є одним із головних комплексно спеціальних служб пожежної охорони, оскільки він варта забезпечення ведення бойових дій в підрозділів пожежної охорони в непридатною дихання середовищі під час рятування людей, гасінні пожеж і ліквідацію наслідків аварій, тому питанням організації діяльності газодымозащитной служби приділяється дуже великий внимание.

1. Організація діяльності газодымозащитной службы.

Діяльність газодымозащитной служби одна із основних чинників, які впливають успішне проведення рятувальних робіт, за пожежі, зниження масштабів розвитку пожеж і збитків від нього, забезпечення безпечних умов праці пожарных.

Ефективність діяльності газодымозащитной служби досягається сучасним рівнем матеріально-технічної оснащеності, професійним майстерністю газодымозащитников і високий рівень організації бойових дій підрозділів Державної протипожежної служби, реалізує можливості сучасної техники.

Газодымозащитная служба організується органів управління, підрозділах ДПС, пожежно-технічних навчальних закладах МВС Росії для ведення бойових дій в по гасінню пожеж в непридатною дихання середовищі. Основні завдання газодымозащитной служби показані на рис. 1.

Нині різко змінилися умови роботи газодымозащитников. Різні галузі народного господарства дедалі більше насичуються новими і часом надзвичайно небезпечними речовинами і матеріалами, особливо синтетичними і полімерними, при горінні яких виділяються токсичні, небезпечні життя людей гази. Різко зростає й енергооснащеність виробництва, ускладнюються технологічні процессы.

У результаті скоротилося час розвитку та збільшилося час локалізації пожеж. Так, період від подачі стовбурів досі локалізації оценивается:

— до 0,5 години — 20% всіх погашених пожаров,.

— від 0,5 до 1,0 години — близько 27% всіх погашених пожаров.

Концентрація отруйних речовин, у перші хвилини пожежі вище граничною в 12−100 раз.

Среднеобъёмная температура у перших 5−6 хвилин пожежі може сягнути 140- 160 °З (безпечної в людини є температура до 60 °С).

Швидкість поширення диму і отруйних речовин дуже велике (до 20 м/мин за вертикаллю). Через це від диму і газів при пожежі в Росії щорічно гине близько 12,5 тисяч жителів (9 осіб у 100 тис. населення), причому їх кількість має тенденцію до подальшого росту.

Дані проведених досліджень свідчать, що його загиблих на промислові об'єкти від небезпечних чинників пожежі розподіляється так: відкритий вогонь, підвищена температура довкілля, предметів — 26%, токсичні продукти горіння, дим і знижена концентрація кисню — 66%, падаючі частини конструкцій, агрегатів, небезпечні чинники вибуху — 6%.

Досвід гасіння великих і складних пожеж показує, що справжній рівень організації газодымозащитной служби безпосередньо впливає на результати дій підрозділів пожежної охорони. Своєчасне і правильне використання цієї служби дозволяє значно скоротити час гасіння, зменшити втрати від пожеж, а найголовніше, вчасно надати необхідну допомогу людям.

Первинною тактичної одиницею газодымозащитников є ланка ГДЗС, яка полягає, зазвичай, щонайменше ніж із 3-х людина, включаючи командира ланки, оснащене засобів захисту органів дихання. Газодымозащитниками є особи пересічного і керівного складу підрозділів пожежної охорони, слухачі і курсанти навчальних закладів, мають на озброєнні апарати захисту органів подиху і зору. Кислородно-изолирующие протигази, і навіть індивідуально підібрані і пронумеровані маски апаратів на стиснутому повітрі закріплюються персонально кожним газодымозащитником. Забороняється їх передача однією особою другому.

Закріплення і перезакрепление кислородно-изолирующих протигазів і масок відбувається лише виходячи з наказів керівників підрозділів пожежної охраны.

Інакше чи несправності особистого ізолюючого протигаза чи апарату на стиснутому повітрі допускається використовувати резервний апарат. Резервні протигази і апарати на стиснутому повітрі закріплюються за черговим вартою чи сменой.

Порядок вивезення апаратів доречно пожежі чи аварії на пожежних автомобілях визначається наказом начальника гарнизона.

Пожежники частини з охорони об'єктів, де за особливостям технологічного виробництва з ліквідації аварій та пожеж забороняється застосовувати кисневі ізолюючі протигази, забезпечуються апаратами на стиснутому воздухе.

У великих гарнізонах пожежної охорони, в пожежних частинах, які охороняють важливі адміністративні, культурні і промислових об'єктів, організують відділення газодымозащитной служби на спеціальних автомобілях, щоб забезпечити ефективної боротьби з димом і газами, проведення аварійнорятувальних робіт, оснащені апаратами з тривалим часом захисного действия.

З урахуванням місцевих особливостей апарати на стиснутому повітрі можуть вводитися на озброєння воєнізованих пожежних частин з охорони міст і селищ за умови, що в гарнізоні пожежної охорони одні й самі види противогазов.

Допуск співробітника ДПС до роботи у СИЗОД визначається наказом органу управління, підрозділи ДПС після проходження їм військово-лікарської комісії і спеціального навчання з програмі підготовки газодымозащитников, затверджуваної ГУ ДПС, і атестації на право роботи у протигазі, дихальному аппарате.

Співробітники ДПС, допущені військово-лікарської комісією до роботи у СИЗОД, зобов’язані, ще, проходити щорічно медичного обстеження в відповідно до вимог Інструкції про порядок медичного огляду особового складу Державної протипожежної служби МВС Росії визначення придатності до роботи у кисневих ізолюючих протигазах і дихальних апаратах зі стиснутим повітрям (додаток 2 до наказу МВС Росії від 30.04.1996 р. № 234).

Висновки военно-врачебных і клинико-экспертных комісій записуються в особисту картку газодымозащитника, визнаного придатним до роботи у посади, яка передбачає використання СИЗОД, яка за зміні місця служби чи навчання іде разом із особистою справою газодымозащитника.

Особиста картка газодымозащитника, заповнена у встановленому порядку, є обов’язковою умовою для допуску до роботи у СИЗОД, а при її відсутності співробітник ДПС відбувається на установленому порядку позачергове медичне освидетельствование.

Професійна підготовленість газодымозащитников визначається ступенем професійних знань й умінням виконувати бойові дії на пожежі в непридатною дихання среде.

Співробітники, вперше усталені службу в ДПС МВС же Росії та допущені військово-лікарської комісією МВС Росії до роботи у СИЗОД, проходять спеціальне початкове навчання впродовж 10−30 днів, у навчальних центрах, навчальних пунктах ГПС.

Конкретний термін і змістом навчання визначаються навчальним, тематичним планами та програмами, розробляються і затверджуваними ГУГПС МНС России.

Бойова підготовка і спеціальна підготовка за посадою співробітників ДПС, є газодымозащитниками, проводяться відповідно період бойового чергування по вартам чи черговим змінах і инструкторскометодичних занятиях.

Основна форма навчання у період бойового чергування — самостійне вивчення програмного матеріалу із отриманням консультації від керівників і працівників підрозділи ГПС.

У управління і підрозділах ДПС організуються і проводяться раз на півріччя семінар і зачетное заняття (4 год.) з усіма газодымозащитниками обсягом матеріалу, досліджуваного протягом періоду навчання. У пожежно-технічному навчальному закладі МНС Росії цей порядок визначається межах часу, передбаченого цієї мети навчальним планом.

Результати прийому заліків оформляються протоколом в 3-х примірниках: примірника залишається в органі управління (службі пожежогасіння), підрозділі ДПС, другий і третій направляються відповідно начальнику служби ГДЗС територіальної да місцевого гарнізонів пожежної охорони для узагальнення і контроля.

Дні семінарських та наслідкових занять встановлюються відповідними планами бойової подготовки.

Практичні навички по експлуатації СИЗОД, рятувальних пристроїв і іншого технічного оснащення ГДЗС, і навіть з виконання обов’язків, передбачених Статутом служби й Бойовим статутом пожежної охорони, Правилами охорони праці підрозділах ДПС і Напучуванням по ГДЗС купуються і закріплюються під час проведення практичних занять і тренувань чи виконанні бойових дій в по гасінню пожеж з вартою, відділенням, ланкою ГДЗС.

Оцінка фізичної працездатності газодымозащитников проводиться один на рік (наприкінці учбового року) з допомогою степ-теста, сутність якого залежить від контролю над частотою серцевих скорочень в відбудовний період після виконання дозованої фізичної нагрузки.

З метою максимального використання навчальних об'єктів на підготовку газодымозащитников, орган управління ДПС розробляє річні чи піврічні графіки їх використання, з загальної кількості тренувальних занятий.

Тренувальні заняття проводяться з такою периодичностью:

— на свіжому повітрі - щомісяця щонайменше 2-х занять, зокрема одне заняття під час проведення пожарно-тактического вчення чи заняття з рішенню пожарно-тактической задачи;

— в непридатною дихання середовищі (теплодымокамере) -щокварталу не менше раза;

— на вогневої смузі психологічної підготовки — упродовж як мінімум заняття на рік, у своїй заняття має бути приурочено до занять по бойової подготовке.

Тривалість кожного заняття на свіжому повітрі й садити в теплодымокамере повинна бути щонайменше 2-х годин, їх на безпосередню роботу у протигазі 45−60 хв, в дихальному апараті - 30 мин.

Начальницький склад органів управління, підрозділів ДПС, у цьому числі служб пожежогасіння, пожежно-технічних навчальних закладів МНС Росії, і навіть старші майстра (майстра) ГДЗС, допущені до роботи у СИЗОД, проходять тренування в теплодымокамере упродовж як мінімум десь у квартал. Заняття організовує і проводить начальник газодымозащитной службы.

Тренувальні заняття в теплодымокамере потрібно проводити під контролем медичного работника.

2. Особливості проведення занять із газодымозащитниками.

Під час підготовки до проведення тренувального заняття керівник становить методичну розробку, у якій вказується тема, час, мети, місце і метод проведення заняття, матеріальне забезпечення, використовувані методичні посібники, література, керівні документи. З рівня фізичним і тактичної підготовки газодымозащитников, а також з урахуванням реальних умов праці (висота підйому і спуску, маса вантажів тощо.) підбираються вправи для відпрацювання на свіжому повітрі, вказуються нормативи і завдання, що їх в теплодымокамере. Підбір комплексів вправ, нормативів і завдань потрібен з такою розрахунком, щоб усе рекомендовані вправи, нормативи і завдання були відпрацьовані протягом року. Окремі вправи можна включати по кілька разів на різні комплексы.

[pic].

Заняття з газодымозащитниками в 50-і роки ХХ века.

Основні мети тренувань газодымозащитников показані на рис. 2.

Під час підготовки для обіймання по пожарно-тактической підготовці, де планується робота ланок ГДЗС, керівник заняття, крім розробки задуму пожарно-тактической завдання, визначає способи імітації задимлення, місце включення до СИЗОД і місцезнаходження посади безпеки, підбирає вправи, підлягають відпрацюванні в противогазе.

За тривалістю кожне тренувальне заняття на свіжому повітрі має не меншим 2-х годин з наступним зразковим розподілом времени:

— постановка мети, розв’язуваних завдань, інструктаж з охорони праці- 5 минут;

— розминка — 10 минут;

— бойова перевірка і включення — 5 минут;

— виконання вправ, нормативів і завдань в СИЗОД -30−60 мин;

— вимикання і відпочинок — 5 минут;

— розбір занять — 5 минут.

Чистка, сушіння і перевірка № 2 виробляється після занять протягом 45 минут.

Час, відведене працювати ланок ГДЗС під час вирішення ПТЗ, то, можливо зменшено до 25−30 хвилин. Час, відведене виконання вправ, нормативів і завдань, то, можливо скорочено залежно від часу захисного дії СИЗОД, але з менш як до 30 минут.

[pic].

Ланка ГДЗС на пожарно-тактических учениях.

Тренування в теплодымокамере варта вироблення підтримки у газодымозащитников теплової адаптації, сприяє збереженню необхідного рівня працездатності за умов високої температури і влажности.

Обов’язкове умова тренування — суворе дотримання періодичності і послідовності виконання вправ. Це дозволяє швидше досягти необхідного рівня теплової адаптації газодымозащитников. і навіть та підтримувати їх зацікавленість у проведенні занять в теплокамерах.

Теплова тренування газодымозащитников проводиться у такому последовательности:

1-ї етап — під час підготовки у навчальних заведениях;

2-ї етап — при бойовій підготовці в подразделениях.

Теплова тренування газодымозащитников у процесі початкової підготовки складається з трьох тренувань в теплової камеру зі інтервалом до одного день за такою схеме:

1-е заняття: температура 30° З, час — 30 минут;

2-ге заняття: температура 40° З, час — 25 минут;

3-тє заняття: температура 50° З, час -15 минут.

Теплова тренування газодымозащитников у процесі бойової підготовки включає в себя:

— відпрацювання фізичних вправ на снарядах і тренажерах;

— тренування в парильной чи сауне.

Час, відведене на тренування в теплокамере, рекомендується розподіляти наступним образом:

— завдання, інструктаж — 5 минут;

— розминка — 10 минут;

— бойова перевірка і включення — 5 минут;

— тренування надворі - до 20 минут;

— відпочинок — 5 минут;

— визначення індексу степ-теста — 15 минут;

— тренування в теплокамере — 25 минут;

— вимикання і відпочинок — 10 минут.

Перед тренуванням в теплокамере виконується розминка без включення до СИЗОД протягом десяти хвилин: їх до 3 хвилини — разминочный біг і по 7 хвилин — общеразвивающие фізичні упражнения.

Подальша тренування протягом 20 хвилин надворі здійснюється з включенням до СИЗОД і включає у собі виконання вправ й відпрацьовування нормативів. По виконанні вправ і нормативів надворі газодымозащитники відпочивають у предкамере 5 минут.

До подальшої тренуванні в теплокамере допускаються особи, які мають частота серцевих скорочень вбирається у 100 ударів на хвилину. Тренування в теплокамере починається з виконання газодымозащитниками ступенчатого стептесту визначення його індексу під керівництвом медичного працівника і проводиться в предкамере, у своїй заповнюється вкладка до особистої картці газодымозащитника. Потім тренування в теплокамере складає різних типах тренажерів (біговій доріжці, вертикальному эргометре, велоэргометре, тренажері «Темп «та інших.) методом кругового тренування. Перехід від однієї тренажера до іншого дозволяється після відпочинку у протягом 3- 5 хвилин і відновлення частоти серцевих скорочень до вихідного значення, але з понад сто удар/мин. Рекомендовані межі частоти серцевих скорочень під час тренувань представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Рекомендовані межі частоти серцевих скорочень під час тренувань газодымозащитников (удар/мин.) |Місце тренування |Вік, років | | |20−29 |30−39 |понад 40 | |На повітрі |150−160 |140−150 |130−140 | |У теплокамере |160−170 |150−160 |140−150 |.

Індивідуально оптимальну частоту серцевих скорочень можна розрахувати по формуле:

ЧССсв = 180 — вік (років) — для тренувань на свіжому повітрі, ЧССтк = ЧССсв +(10−15) — для тренувань в теплокамере.

Тренування особового складу в теплокамере мусить бути припинено, если:

— є скарги газодымозащитников на погане самопочуття (зрив дихання, судоми, головокружение);

— після виконання кількох вправ частота серцевих скорочень перевищує 160 удар/мин і стає нижче цю межу протягом 3−5 хвилин отдыха.

Критерієм виняткової фізичної навантаження прийнято вважати частоту серцевих скорочень до 170 удар/мин. Газодымозащитник, яка має в протягом 2−3 тренувань поспіль частота серцевих скорочень перевищує вказаний вище межа, а індекс степ-теста оцінюється оцінкою «погана», повинен спрямовуватися на позачергове медичне освидетельствование.

Дозволене час перебування газодымозащитников в теплокамере в залежність від температури і вологості повітря наведено в табл. 2.

Таблиця 2.

Дозволене час перебування газодымозащитников серед із підвищеною температурою (хв) |№ |Температура |Відносна вогкість повітря (%) | |п/|окружающей середовища | | |п | | | | | |15−49 |50−84 |85−100 | |1 |31 |90 |90 |80 | |2 |35 |90 |70 |60 | |3 |40 |60 |50 |25 | |4 |45 |50 |40 |20 | |5 |50 |45 |35 |15 | |6 |55 |40 |30 |10 | |7 |60 |35 |20 |5 | |8 |65 |30 |20 |- | |9 |70 |25 |15 |- |.

На підвищення й підтримки досить рівні теплової стійкості, поліпшення стану здоров’я, зниження сприйнятливості до простудним захворювань необхідно відвідання газодымозащитниками саун і лазень, обладнаних в навчально-тренувальних комплексах ГДЗС.

Температура повітря на парних лазнях повинна підтримуватися лише на рівні 50- 60 °З при вологості 80−100% й у саунах не більше 70−90 °З при вологості 10−15%. Час перебування у сауні - 25−30 хвилин, у парній — 8−12 минут.

Тренування газодымозащитников в дымокамере спрямовані формування вони психологічної, готовності до дій в екстремальній ситуації. У процесі таких тренувань газодымозащитники вдосконалюють професійні навички, навчаються правильно використовувати знання й уміння на практике.

Моделируемые ситуації при тренуванні в теплодымокамере мали бути зацікавленими максимально наближені до реальних екстремальних умов бойової роботи. У на них треба включати елементи небезпеки, ризику, тривалих максимальних фізичних і емоційних навантажень. Усе це дозволить домогтися від пожежного повного напруги його сил, розумових здібностей і воли.

Час, відведене на тренування в теплодымокамере, рекомендується розподіляти наступним образом:

— завдання і інструктаж — 5 минут;

— визначення РWS170 — 10 минут;

— розминка — 10 минут;

— бойова перевірка і включення — 5 минут;

— тренування на свіжому повітрі — до 20 минут;

— відпочинок — 5 мин;

— тренування в теплокамере (з вимиканням) — до 25 минут;

— відпочинок — 5 минут;

— тренування в дымокамере — до 20 минут;

— вимикання і відпочинок — 10 минут;

— розбір занять — 5 минут;

— проведення перевірки № 2 СИЗОД (після занятий).

Визначення рівня загальної фізичної працездатності газодымозащитников проводить медичний працівник через степ-тест РWS170 з заповненням вкладиша до особистої карточке.

По виконанні вправ в теплокамере газодымозащитники відпочивають у предкамере, выключившись, до встановлення частоти серцевих скорочень 100 удар/мин.

Якщо під час відпочинку пульс до зазначеної частоти не відновився, чи до подальшої тренуванні газодымозащитники в дымокамере не допускаются.

Керівник занять, з урахуванням оснащеності дымокамеры засобами імітації, створює у ній обстановку, що має бути невідомої для тренованих. Зміна обстановки досягається розстановкою модулів, перешкод, схильних до трансформації перегородок, послідовністю включення звукових і світлових ефектів тощо. д.

У виконання поставленого завдання командир ланки ГДЗС постійно передає інформацію посаду безпеки про обстановку і «своїх действиях.

З урахуванням котра надходить інформації керівник заняття з пульта управління, за необхідності, коригує хід виконання упражнения.

Тренування в теплоі дымокамере можна об'єднувати залежно від труднощі й обсягу виконуваних вправ, а загальне час перебування у середовищі із підвищеною температурою визначати за таблицею 2.

Вимоги з охорони праці під час проведення тренувань в СИЗОД.

Тренування газодымозащитников, особливо у димовою камері, і на вогневої смузі психологічної підготовки, є складний і небезпечний вид практичних занятий.

Разом про те необхідні заходи для охорони праці, виключають нещасні випадки, нічого не винні перетворюватися на перестраховку, заважає вдосконаленню бойового майстерності особового складу ГДЗС, формуванню вміння правильно і рішуче діяти у нестандартній ситуации.

Відповідальність за дотримання техніки безпеки під час проведення тренувань особового складу в термодымокамерах доручається керівника занять. На початок тренувань керівник занять повинен переконатися у справності систем електроустаткування, видалення диму, висвітлення, зв’язку й сигналізації, приладів контролю температуры.

Усі види тренувань виконуються особовим складом на бойовий одязі, і спорядженні, а за необхідності — в теплоотражательных костюмах. При тренуванні в дымокамере ланка ГДЗС має працювати у зв’язці і забезпечуватися засобами зв’язку. Задля підтримки постійного зв’язку зі ланкою ГДЗС, працюють у дымокамере, виставляється постовий посаді безпеки. Чергове тренирующееся ланка ГДЗС є резервним з метою при необхідності допомоги що працює ланці. Що стосується непритомностей газодымозащитником необходимо:

— в задимленій зоні запустити аварійну подачу, перевірити відкриття вентиля кисневого (повітряного) балона, стан дихальних патрубків, повідомити про все це посаду безпеки, винести постраждалого на свіже повітря й надати першу медичну помощь;

— на свіжому повітрі зняти з постраждалого лицьову маску, дати понюхати нашатирний спирт, за необхідності зробити штучне дихання і він викликати «швидку допомогу. Для надання першої медичної допомоги у разі отримання пожежними травм або за кожній появі в них стресового перенапруги, теплового удару необхідно мати посаді безпеки аптечки з наступним набором медикаментов:

— ацизол (антидот оксиду углерода);

— анальгетики (50%-й розчин анальгіну 2,0 мл, фентанілу — 1 флакон);

— настоянка йодна (5%-я);

— марганцевокислий калій в кристаллах;

— лейкопластир і бинти (щонайменше 3 шт.);

— кислота борная;

— трубка гумова чи джгут довжиною 1 м;

— транспортно — иммобилизационные шины;

— настоянка валеріани, валідол, вата;

— розчин аміаку (10%-й).

Усі тренування газодымозащитников потрібно проводити під медичним наглядом медичного працівника чи підготовленого санінструктора. Що стосується отруєння газодымозащитника продуктами горіння або отримання теплового удару необхідно викликати «швидку медичної допомоги, та її прибуття надати першу долікарську помощь.

3. Застосування зусиль і коштів ГДЗС на пожаре.

Первинною тактичної одиницею газодымозащитной служби є ланка ГДЗС, яке за роботі у непридатною дихання середовищі має полягати не менше як із 3 газодымозащитников, включаючи командира ланки ГДЗС, плюс однотипні СИЗОД з часом захисного дії. У виняткових випадках, під час проведення невідкладних рятувальних робіт, у вирішенні РТП чи НБУ склад ланки ГДЗС то, можливо зменшений до 2-х чи збільшений до 5-ти газодымозащитников.

Ланка ГДЗС має складатися з газодымозащитников, несучих службу в одному відділенні, варті чи черговій зміні. У окремих випадках, по рішенню РТП чи НБУ, склад ланки може бути сформований з газодымозащитников різних підрозділів ГПС.

Залежно кількості що прибули пожежа чи вчення газодымозащитников роботу ланок чи відділень ГДЗС возглавляют:

— під час роботи при пожежі одного варти, зазвичай — начальник варти чи, з його розпорядженню, командир отделения;

— під час роботи при пожежі одночасно кількох караулів — особи начальницького складу, призначені РТП чи НБУ;

— під час роботи при пожежі відділень ГДЗС — командир відділення ГДЗС чи обличчя начальницького складу, призначені РТП чи НБУ.

На виконання бойового завдання ланка ГДЗС повинен мати необхідний мінімум оснащення, який предусматривает:

— засоби зв’язку (радіостанція, переговірний пристрій чи інше штатне средство);

— рятівне пристрій, яке у комплект дихального апарату, — одне кожного газодымозащитника, працював у дихальному апараті типу АИР;

— засоби освітлення: груповий ліхтар — одного ланка ГДЗС і індивідуальний ліхтар — кожного газодымозащитника;

— пожежну рятувальну веревку;

— кошти страховки ланки — спрямовує трос;

— брухт легкий;

— брухт универсальный.

Додаткове оснащення ланки ГДЗС штатним обладнанням і пожарнотехнічним озброєнням здійснюється за розсуду РТП, НБУ, начальника КПП, з оперативної обстановки дома пожара.

Перед кожним включенням до протигаз чи дихальний апарат ланка ГДЗС проведе у протягом однієї хвилини бойову перевірку. Забороняється входитимуть у СИЗОД без проведення бойової перевірки і за виявлених неисправностях.

На кожне ланка ГДЗС виставляється посаду безпеки, місце розташування визначається оперативними посадовими особами на свіжому повітрі в безпосередній близькості до місця входу ланки ГДЗС в непридатну для дихання среду.

При пожежі в тунелях метро, підземних спорудах великий протяжності й Бессарабської площі, в будинках заввишки більше дев’яти поверхів, трюмах судів посаді безпеки виставляється одне резервне ланка. За інших випадках виставляється одне резервне ланка ГДЗС на щотри працюючих ланки, зазвичай, на КПП.

Перед включенням до СИЗОД командир ланки ГДЗС погоджує з РТП необхідне застосування коштів локальної захисту газодымозащитника та її СИЗОД від підвищених теплових потоків, і навіть коштів зашиті шкіри ізолюючого типу від впливу агресивних середовищ сильнодіючих отруйних веществ.

При просуванні до осередку пожежі і назад першим слід командир ланки ГДЗС, а який замикає - найбільш досвідчений газодымозащитник, призначений командиром ланки. Ланка ГДЗС має повертатиметься зі непридатною для дихання середовища у його составе.

Просування ланки ГДЗС помешкань здійснюється вздовж капітальних стін, запам’ятовуючи шлях прямування, з заходів обережності, у цьому числі обумовлених оперативно-тактичними особливостями об'єкта пожара.

Працюючи в СИЗОД необхідно оберігати його від безпосереднього зустрічі з відкритим полум’ям, від ударів, ушкоджень, недопущення зняття маски чи відтягування її для протирання шибок, не виключатися, навіть короткий час. Вимикання з СИЗОД відбувається лише за командою командира ланки ГДЗС.

Ланкам ГДЗС забороняється використовувати під час роботи при пожежі ліфти, за винятком ліфтів, мають режим роботи «Перевезення пожежних подразделений».

Задля безпечного просування ланка ГДЗС може використовувати пожежні рукави, провід переговорного устройства.

Працюючи за умов обмеженою видимості і сильному задымлении що йде попереду командир ланки ГДЗС зобов’язаний простукувати ломом конструкції перекрытия.

У дверних отворів особовий склад ланки ГДЗС повинен перебувати поза дверного прорізу і використовувати щільні двері захисту від можливого викиду пламени.

Працюючи помешкань, заповнених вибухонебезпечними парами і газами, особовий склад ланки ГДЗС може бути взутий у гумові чоботи. При просуванні до осередку пожежі і навпаки, соціальній та процесі робіт повинні дотримуватися запобіжники проти висікання іскор, зокрема, при простукивании конструкцій помещений.

4. Технічне обслуговування протигазів і дихальних аппаратов.

Для ефективне використання коштів індивідуальної захисту органів подиху і підтримання їхньої в справному стані процесі експлуатації застосовується комплекс робіт і організаційно-технічних заходів, званих технічним обслуговуванням. Технічне обслуговування СИЗОД включает:

— бойову перевірку, перевірки №№ 1, 2, 3;

— чистку, промивання, регулювання, мастило, дезинфекцию;

— усунення несправностей обсягом поточного ремонта.

Бойова перевірка закріпленого за газодымозащитником СИЗОД проводиться перед кожним включенням до нього для оперативної перевірки справності і правильності функціонування вузлів і творення механізмів. Контроль над проведенням бойової перевірки доручається командира ланки ГДЗС.

Перед заступлением бойового чергування, і навіть перед проведенням тренувальних занять на свіжому повітрі й садити в непридатною дихання середовищі газодымозащитник повинен перевірити № 1 закріпленого його СИЗОД, з метою її сталого підтримки справному стані, перевірки справності і правильності функціонування його вузлів та правових механізмів. Контроль над проведенням перевірки № 1 доручається начальника варти чи старшого чергової зміни, а результати перевірки заносять у журнал реєстрації перевірок № 1.

Перевірка № 2 проводиться у процесі експлуатації СИЗОД після перевірки № 3, дезінфекції, заміни регенеративних патронів і кисневих чи повітряних балонів, закріплення СИЗОД за газодымозащитником, і навіть не менше рази на місяць, якщо протягом цього часу СИЗОД обділені. Метою перевірки № 2 є підтримання СИЗОД в справному состоянии.

Перевірка № 2 СИЗОД проводиться газодымозащитником, на яких він закріплено, під керівництвом начальника варти чи старшого чергової зміни. Результати перевірки заносять у журнал реєстрації перевірок № 2. Журнал кожне СИЗОД відводиться 1−2 аркуша. На перших трьох аркушах журналу наводиться список власників СИЗОД (Ф.И.О., номер закріпленого СИЗОД, номер сторінки у журналі для даного СИЗОД). Для дихального апарату друга графа журналу не заполняется.

Перевірка № 3 проводиться в встановлені календарні терміни, у його обсязі, і із заданою періодичністю, але з менше разу ніяк. Перевірці підлягають все перебувають у експлуатації й у резерві, і навіть потребують повної дезінфекції всіх вузлів і деталей СИЗОД.

Уявлення СИЗОД на перевірку здійснюється підрозділами ДПС в відповідність до графіком, розроблюваним старшим майстром ГДЗС і який затверджується начальником газодымозащитной служби. Графік передбачає черговість уявлення СИЗОД по місяців із зазначенням заводських номеров.

Для нових СИЗОД перевірка вперше проводиться по закінченні гарантійного терміну, встановленого предприятием-изготовителем для даного зразка. За її проведення обов’язковому порядку проводиться неповна розбирання СИЗОД та її вузлів із єдиною метою профилактическою огляду деталей і частин, перевірки їх до стану і замены.

Перевірка № 3 проводиться з урахуванням ГДЗС старшим майстром ГДЗС. Що стосується відсутності штатного старшого майстра чи майстра ГДЗС ці обов’язки покладаються іншим співробітника ДПС, що мати спеціальну підготовку обсягом, передбаченому для старшого майстра ГДЗС, і навіть відповідний допуск. Результати перевірок записуються до наукового журналу реєстрації перевірок № 3 й у дисконтну картку на СИЗОД, і навіть робиться позначка у річному графіці проверок.

Своєчасне і дуже якісне проведення всіх видів технічного обслуговування коштів індивідуальної захисту органів дихання є умовою їх безвідмовної роботи, як наслідок, дозволяє зводити до мінімуму кількість смертельних нещасних випадків під час роботи газодымозащитников в непридатною дихання среде.

Заключение

.

Не дивлячись те що, що сьогодні газодымозащитная служба є одним із головних комплексно спеціальних служб пожежної охорони, перед нею ще стоїть немало проблем, основні у тому числі викладені у Концепції розвитку газодымозащитной служби в системе Государственной протипожежної служби. Їх основними шляхами рішення, а також пріоритетними напрямками розвитку газодымозащитной служби є:. вдосконалення нормативної бази;. підвищення ефективності організації діяльності газодымозащитной службы;

. створення та впровадження нових видів СИЗОД з поліпшеними тактико-технічними параметрами;. створення й розвиток матеріально-технічної бази газодымозащитной службы;

. вдосконалення системи підготовки газодымозащитников;. підвищення ефективності організації бойових дій в по гасінню пожеж з допомогою СИЗОД;. вдосконалення управлінської і контрольної діяльності;. забезпечення безпечних умов праці пожарных.

Для її подальшого розвитку газодымозащитной служби треба ще не мало зусиль, а тому вирішення них є основним завданням в організації газодымозащитной служби найближчих лет.

Список використаної литературы.

1. Теребнев У. У., Грачов У. А., Требнев А. У. Організація служби начальника варти пожежної частини. — Єкатеринбург: Видавничий дом.

«Калан», 2001. 2. Організація і проведення занять із особовим складом газодымозащитной служби пожежної охорони МВС СРСР: Методичні вказівки. — М.: ВНИИПО.

МВС СРСР, 1990. 3. Наказ МВС РФ від 30 квітня 1996 року № 234 «Про затвердження «Настанови по газодымозащитной службі Державної протипожежної служби МВД.

Росії"". 4. Наказ МВС РФ від 5 липня 1995 року № 257 «Про затвердження нормативних правових актів у галузі організації діяльності Державної протипожежної служби». 5. Наказ МНС РФ від 31 грудня 2002 року № 630 «Про затвердження правил охорони праці підрозділах ДПС МНС РФ «6. Концепція розвитку газодымозащитной служби у системі Державної протипожежної служби МВС Росії. — М.: ГУ ДПС МВС РФ, 1999. 7. Наказ ГУ ДПС МВС Росії від 30 грудня 1997 року № 83 «Про введення на дію норм пожежної безпеки НПБ 165−97 «Пожежна техніка » .

Дихальні апарати зі стиснутим повітрям для пожежних. Загальні технічні вимоги, і методи випробувань". 8. Матеріали із сайту internet ———————————;

Основні завдання газодымозащитной службы.

рятування людей.

проведення розвідування й ліквідація горіння в непридатною дихання среде.

евакуація матеріальних ценностей.

створення нормальні умови, які забезпечують безпечну роботу особового складу підрозділів пожежної охорони і аварійно-рятувальних бригад.

Основні мети тренувань газодымозащитников.

вироблення закріплення навичок работы.

підготовка до роботи у несприятливих условиях.

формування якостей, необхідні виконання робіт у екстремальних условиях.

в кислородно-изолирующих противогазах.

в дихальних апаратах на стиснутому воздухе.

високої температуры.

задымленности.

підвищеної влажности.

психологических.

психофизиологических.

Рис. 2. Основні мети тренувань газодымозащитников.

Мал.1. Основні завдання газодымозащитной службы.