Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції

Зважаючи на досвід створення електронних карт як у світі, так і в Україні доцільно використовувати геоінформаційні технології, які дозволяють прискорити процес обробки, укладання, редагування та підготовки до видання карт.

За призначенням і можливостями програмні пакети ГІС можна розділити на декілька основних груп [6]:

• · перша група — це програми для векторизації карт, тобто створення з растру векторної карти з подальшим присвоєнням основної атрибутивної інформації та класифікації картографічних даних. В ДНВП «Картографія» використовується MapЕdit (AO Резидент) та Descantes (Bentley). Основним завданням програм є автоматичне чи напівавтоматичне розпізнавання (за кольором, заданими умовами, характеристиками), підтримка ортогональності, прив’язки до базової лінії, підтримка топологічних відносин між об'єктами. Якщо при розробці цифрових карт є потреба використання даних космічної зйомки та аерофотознімків їх обробки і трансформації для цих задач існують більш потужні засоби, зокрема пакети Imagine Professional, Imagine Essentials, Imagine Agvantage фірми Erdas, Inc. (Earth Resources Data Analysis System).
• · друга група — це настільні картографічні програми (Desktop Mapping/GIS), які призначені для роботи і аналізу: MapInfo (MapInfoInc), ArсView (ESRI). В них зводяться векторизовані карти, прив’язуються бази даних. Ці пакети, мають можливість геокодування, роботи з базами даних та аналізу. Дана група цілком достатня для вирішення простих задач аналізу за допомогою цифрової карти.
• · третя група програм — це програми, у яких можна підготувати карту до видання. До них належать Professional GIS, Microstation (Bentley) з модулями MapPublisher (Intergraft). Для роботи з ними необхідна висока кваліфікація, набір спеціалізованих модулів, які деколи є автономними програмами, або написання цілого ряду програм.

Для створення ситуаційного плану Брестської фортеці було обрано програмне забезпечення MapInfo Professional [7].

Геоінформаційна система MapInfo була розроблена фірмою Mapping Information Systems Corporation (США, Нью-Йорк). Перша (DOS) версія пакета випущена в 1987 pоці.

MapInfo Professional — це повнофункціональна інструментальна геоінформаційна система, яка дозволяє створювати, редагувати, зберігати й обробляти інформацію про картографічні об'єкти. Це найбільш розвинута та проста у користуванні система, яка дозволяє вирішувати багато задач у різних сферах виробництва.

Дані в MapInfo можуть бути представлені у вигляді Карт, Списков, Легенд, Графиков і Отчетов. У вікні «Карта» за допомогою відповідних інструментів можна редагувати і створювати картографічні об'єкти, виконувати масштабування, змінювати проекцію. Вся інформація про картографічні об'єкти може бути представлена у вигляді таблиць у вікні «Список». У вікні «График» дані з таблиць можна відобразити у вигляді графіків і діаграм. Умовні позначення об'єктів карти відображаються у вікні «Легенда». Засоби масштабування, макетування, а також збереження шаблонів багато листових карт представлені у вікні «Отчет» [7].

MapInfo Professional забезпечує [7]:

• · картографічний інтерфейс;
• · створення і редагування карт високої якості;
• · просторові дані, які надаються разом з програмним забезпеченням;
• · простоту інтеграції карт;
• · анімаційний шар;
• · робота з 3D-даними — побудова ізоліній, тріангуляція Делоне і 3D-візуалізація.

Для створення і роботи з картами у MapInfo Professional можна використовувати растрові файли у форматах: GIF (Graphics Interchange Format), JPG (JPEG format), TIFF (Tagged Image File Format), PCX (ZSoft Paintbrush), BMP (Windows Bitmap), TGA (Targa), BIL (SPOT satellite), SID (MrSID), PGN (Portable Network Graphics), WMF (Windows Meta File), PSD (Photoshop 3.0) та векторні дані у форматах інших геоінформаційних систем: DXF, DWG, ARC/INFO E00, ESRI SHAPE, Atlas GIS, Intergraph/MicroStation DGN, ASCII (MIF, MMI, MBI) [7].

У MapInfo можна відображати дані, які отримують за допомогою GPS та інших електронних пристроїв без використання додаткових програм. Дані організовані у вигляді кількох однойменних файлів, що несуть певне функціональне навантаження.

Виклик карти здійснюється за допомогою головного блока з розширенням .tab, що містить інформацію про тип картографічних даних і пов’язані з ними атрибутивні дані. Файли з розширенням .dat містять геокодовану інформацію (інформацію про географічні координати просторових об'єктів). Зв’язок з атрибутивними даними в реляційних таблицях здійснюється за допомогою файлів-ідентифікаторів з розширенням .id і .idn. Обмінним форматом пакету є формат MIF — це текстовий ASCII-файл, що дозволяє повністю описати базу даних MapInfo. У MIF-файли записується як графічна, так і числова інформація. Причому графічні дані зберігаються у файлі з розширенням .mif, а числові - у файл з розширенням .mid. файли формату обміну можуть бути перетворені у формати, доступні іншим програмам. У MapInfo можна працювати з даними у форматах Excel, Access, xBASE, Lotus 1−2-3 і текстовому форматі. Конвертація файлів даних не потрібна. До записів у цих файлах додаються картографічні об'єкти. Дані різних форматів можуть використовуватися одночасно. В одному сеансі роботи з MapInfo можна мати доступ до віддалених баз даних Oracle, SYBASE, Informix, Ingres, QE Lib, DB2, Microsoft SQL та ін. [7].

Доступні такі функції редагування карт: зміна форми об'єктів, суміщення при редагуванні, вибір декількох вузлів для виділення, копіювання об'єктів, створення полілінії з області, згладжування, видалення тільки об'єктів карти.

Тематична картографія є одним з головних засобів аналізу і представлення просторових даних у MapInfo. На тематичній карі легко розпізнати зв’язки між різними об'єктами і прослідкувати за тенденцією розвитку різних явищ. Картограми, стовпчасті та кругові діаграми, метод знаків, щільність точок — це одні з головних видів тематичних карт. Поєднання тематичних шарів і методів буферизації, районування, злиття і розбиття об'єктів, просторова та атрибутивна класифікація дозволяє створювати синтетичні багатокомпонентні карти з ієрархічною структурою легенди.

Коротко функціональні можливості пакета можна охарактеризувати таким чином [5]:

• · створення точкових, лінійних, площинних об'єктів; тексту; буферних зон та інших просторових об'єктів;
• · модифікація стилю оформлення об'єкта і типів об'єктів;
• · зміна положення вузлів як одного об'єкта, так і групи об'єктів;
• · оверлейні операції: об'єднання, розрізування, видалення зовнішньої частини, що перекриває;
• · формування карт із різних шарів, контроль за відображенням шарів і особливостями їх візуалізації залежно від масштабу;
• · створення тематичних карт і легенд до них;
• · пошук і геокодування об'єктів;
• · можливість переходу від проекції до проекції і створення власних проекцій та еліпсоїдів.

Аналітичні можливості пакета MapInfo Professional не настільки великі, як, наприклад, пакета IDRISI, проте вони достатні для розв’язання широкого спектра завдань. Пакет дозволяє вимірювати відстань, довжину, периметр і площу, обчислювати кількість, суму, середнє, мінімальне, максимальне і середнє зважене, виконувати аналіз географічного збігу і включення, а також текстові зіставлення. Нарешті, він має в розпорядженні інструментальні засоби й опції, щоб одержати інформацію з наявних даних. Вони є такими [5]: Info Tool (Інформація) — надає можливість одержувати інформацію із бази даних у будь-якій точці карти для всіх об'єктів, розміщених на ній; Statistics Tool (Статистика) — показує суму і середнє число всіх числових полів на всіх записах на поточному виборі; динамічно змінюється з вибором; Calculate Statistics Option (Обчислення статистичних параметрів) — обчислює мінімум, максимум, амплітуду, суму, середнє, варіацію і середньоквадратичне відхилення одиничного числового стовпця всіх записів при поточному виборі.

MapInfo — відкрита система. Мова програмування MapBasic дозволяє створювати на базі MapInfo власні геоінформаційні системи. MapBasic підтримує обмін даними між процесами (DDE, DLL, RPC, XCMD, XFCN), інтеграцію в програму SQL-запитів [5]. Спільне використання MapInfoPro і середовища розробки MapBasic дає можливість кожному створити свою власну ГІС для розв’язання конкретних прикладних завдань.