Класифікація форм управлінської діяльності

Класифікація форм управлінської діяльності

У вже спом «янутій статті Д. Н. Бахраха форми управлінської діяльності називаються зовнішніми проявами цієї діяльності, її актами й у залежності від юридичного» результату діляться на такі групи:

1) правові акти:

а) нормативні акти;

б) ненормативні акти спільного значення;

в) акти застосування права;

г) адміністративні договори.

д) інші юридично значимі дії;

2) неправові акти:

а) організаційно-масові заходи;

б) матеріально-технічні операції.

1) видання правових актів;

2) вчинення інших юридично значимих дій;

3) організаційно-масові заходи;

4) матеріально — технічні дії .

Як бачимо, пропонуються відразу два варіанти вирішення питання про класифікацію форм управлінської діяльності, називаних зовнішніми проявами цієї діяльності - актами. Називати ту або іншу, у тому числі й управлінську, діяльність актами можна в силу того значення, що мають у російській мові терміни: «акт» і «діяльність». Актами називають дії, а всяка діяльність є робота, праця, заняття, що укладаються з окремих дій, але автор говорить не про діяльність, а лише про її форми. У той же час зрозуміло, що мова йде усе ж про дії, оскільки говориться і про форми, іменованих іншими юридично значимими діями, не правові акти називаються заходами й операціями, тобто діями, а в українській мові серед значень слова «акт» немає іншого (який можна було б об «єднати усі перераховані в першому і другому варіантах) крім як дія. Таким чином, не робиться розходжень між проявами діяльності і діями. Серед значень слова «дія» є і прояв діяльності. Діяльність виявляється в діях. Але чи варто ототожнювати самому діяльність із її зовнішніми проявами? Підхід до класифікації форм управлінської діяльності, при якому усі вони зводяться до «діям, узагалі виключає можливість визначити акт-документ через форму діяльності. Особливо це ясно очевидно з другого варіанта, де в якості одного з зовнішніх проявів управлінської діяльності фігурують не правові акти (як у першому варіанті), а лише видання правових актів. Інші юридично значимі дії в першому варіанті ставляться до правових актів, а в другому — вчинення інших юридично значимих дій і видання правових актів розглядаються як самостійні прояви управлінської діяльності.

Іноді навіть в одній роботі про форму управлінської діяльності говорять у двох аспектах. А. В. Ушаков, наприклад, розглядав її як «внутрішню структуру утримання явища» і як «спосіб вираження, прояви цього утримання». При цьому в першому випадку припускався демократичний централізм, а в другому — установлення норм права, застосування їх, безпосередні організаційні дії і матеріально-технічні дії. Як би двохаспектний підхід зустрічається й у вирішенні питання про класифікацію форм управлінської діяльності. И. Д. Тиновицкая, підкреслюючи особливе місце документування в механізмі здійснення функцій управління, уважає виправданої додаткову класифікацію форм управлінської діяльності в залежності від зовнішнього способу її вираження і говорить про діяльність, що «може бути виражена в двох основних формах: у формі усних і матеріально-технічних дій і у формі документування». Такий підхід до класифікації форм управлінської діяльності в цілому рекомендується правомірним. Але треба мати на увазі, що до усних і матеріально-технічних дій не можуть бути віднесені документи, а до форми документування — волевиявлення (дії). Усе це ще разом говорить не на користь спільного визначення поняття актів управління через форму управлінської діяльності. Нарешті, треба зауважити, що визначення поняття актів управління через форму управлінської діяльності майже не дають відповіді на питання про властивості обумовлених явищ. Широка ж практика характеристики актів управління як правової форми управлінської діяльності пов «язана з безпосередньою приналежністю цих актів до правової діяльності, що у тому або іншому виді завжди виділяється при класифікації форм діяльності державних органів («нормотворча діяльність», «установлення норм права» і «застосування норм права»). Визначену роль грає і порівняльна легкість самого прийому, за допомогою якого дається таке визначення актів. Акти називаються формою діяльності (у даному випадку управлінської або виконавчої і розпорядливої) і в силу їхнього правового характеру, із метою відграничення актів від організаційних дій і матеріально-технічних операцій, добавляється епітет «правова» або «юридична». Визначення актів як правової форми діяльності іноді використовується і як супутнє іншим.