Структура і значення теплоенергетики у світовому господарстві

Енергетика — основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні процеси в промисловості, дає тепло і світло. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та транспортування енергоносіїв, виробництво та передачу електроенергії і тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем одних і тихнув самих угруповань капіталу. У світовому господарстві - це великі транснаціональні корпорації.

Сучасну енергетику вирізняють крупні масштаби розвитку і визначена роль в економіці - вона в значній мірі сприяє формуванню найважливіших економічних пропорцій, для її розвитку надається значна частина капіталовкладень і матеріальних ресурсів.

Енергетику можна розглядати як велику людино-машину, яка є цілеспрямованою і відкритою системою. Однією з ознак енергетики як системи, що визначає її «індивідуальність», — складна ієрархічність її структури, матеріальність її зв’язків в системі. Особливості ієрархічної структури енергетики пов’язані не тільки із вирішенням традиційної задачі забезпечення кращого управління системою, але і обумовлених дією таких об'єктивних тенденцій, як зростання взаємозамінювасті в енергетиці, концентрація виробництва і транспорту та централізація розподілення енергоресурсів і трансформованих видів енергії.

Сучасні наукові уявлення про об'єкти, що складно розвиваються роблять правомірним і доцільним розгляд енергетики як цілісної ієрархічно збудованої системи. Загальні і специфічні якості, що має система, дозволяють віднести її до певного класу систем та виділити енергетику як самостійний об'єкт системних дослідів.

Універсальність продукції систем енергетики з точки зору можливостей її використання обумовлює багатогранність і багато чисельність зовнішніх зв’язків цих систем з народним господарством; характерним для цих зв’язків є інтенсивність впливу систем енергетики на пропорції розвитку економіки, розміщення продуктивних сил, темпи росту науково-технічного прогресу.

Генеральні напрямки розвитку систем енергетики, що є елементом продуктивних сил суспільства, визначаються дією низки об'єктивних тенденцій, що відображають основні причинні зв’язки між енергетикою і народним господарством, а також зв’язки, що діють в середині енергетики як цілісної системи. Також на розвиток енергетики впливає ціла низка випадкових факторів, що є неминучим для великих відкритих систем. Це може призвести до відхилення їх розвитку від напрямку, що визначається об'єктивними тенденціями. Ці тенденції розглядають як специфічний прояв об'єктивних законів розвитку продуктивних сил і діляться на 2 групи, що характеризують:

• 1) пропорції споживання енергії в народному господарстві
• 2) науково-технічний прогрес в енергетиці.

Все, що було вище перераховано обумовлює особливості процесу пізнання систем енергетики і методів прогнозування їх розвитку.