Методи аналізу фінансових інвестицій

Реферат на тему:

. Методи аналізу фінансових інвестицій.

1.Біржові індекси. Індекси, що розраховуються на фондовому ринку України.

2. Рейтингова оцінка акцій і облігацій. Незалежні рейтингові агентства.

3. Поняття та типи інвестиційного портфелю. Сучасна портфельна теорія.

4. Методики оцінки вартості фінансових інструментів. Сучасні методики оцінки ефективності портфелю цінних паперів.

Ключеві слова:

Біржові індекси, Індекс Доу_- Джонса, індекси Американської фондової біржі, індекси позабіржового обороту, база індексу, рейтингова оцінка акцій та облігацій.

Інвестиційний портфель, портфель доходу, інвестиційний прибуток, портфель росту, спекулятивний портфель. компромісний портфель. консервативний портфель. оцінка вартості акцій, капіталізована вартість акції. балансова вартість однієї акції, прибуток на акцію, дивідендна віддача акції, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт ліквідності акцій, коефіцієнт обігу акцій, розрахункова вартість акцій, прямий дохід на облігацію. ціна конверсії, конверсійна премія, коефіцієнт конверсії, вартість інвестиційного сертифікату, модель оцінки капітальних активів, мультиплікатор.

Біржові індекси. Індекси, що розраховуються на фондовому ринку України Біржові індекси розраховуються за різними методиками: деякі біржові індекси являються простими середніми величинами курсів акцій; інші - це середньозважені величини, де базою можуть слугувати ринкова вартість акцій, що обертаються на ринку, та включені в склад індексу.

Індекс IPI -U, розраховуються сумісно агентством «Інтерфакс -Україна» і компанією «Полар-інвест».

Індекс розраховується за формулою:

IPI-U = IPI (0) M cap/M cap (0),.

де IPI-U -поточне значення індексу;

IPI (0) — минуле значення індексу;

M cap, M cap (0) — сумарна поточна та минула ринкова капіталізація підприємств, що входять до індексу.

Рі ціна i-ої акції; Кікількість акції і-го емітента, що перебувають у обігу, nкількість емітентів у лістингу індексу.

Рі =(Рask+ Pbid +Pmask+Pmbid+Pv+Pk),.

де Рask -середньозважене котирування пропозиції;

Pbid -середньозважене котирування попиту;

Pmask -мінімальне котирування пропозиції;

Pmbid — максимальне котирування попиту;

Pv — скоригована за співвідношенням обсягів попиту і пропозиції середня ціна;

Pk -скоригована за співвідношенням кількості котирувань попиту і пропозиції середня ціна.

Індекс ПФТС.

Business Partners — це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію і розраховуються кожного тижня у гривнях і доларах на основі реальних угод та твердих котировок у ПФТС. Частка акцій компаній, що включаються до індексу, і яка обертається на ринку має перевищувати 10% від загальної їх кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави та стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаних критеріїв щомісяця і в індекс вносяться необхідні зміни.

Індекс WOOD-15.

Газета «Бізнес» з № 23 за 1997 рік почала регулярно публікувати фондовий індекс WOOD-15, що представлений компанією Wood & Company. Індекс WOOD-15 основується на методології, що розроблена Міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, що розвиваються. Дана методологія дозволяє відобразити всі зміни, що відбуваються на ринку, у тому числі злиття компаній, банкрутства, включення нових компаній у базу індексу. База індексу формується за один місяць. Зміни ринкової капіталізації компаній, включених в індекс, впливають на його щотижневу зміну.

Формула розрахунку індексу:

Індекс КАС-20 (wa) цікавий із точки зору динаміки розвитку фондового ринку України, його росту або падіння.

Формула розрахунку індексу КАС-20 (wa):

де Мсар i, t — ринкова капіталізація i-гo підприємств у поточному періоді;

Мсар i, — ринкова капіталізація i-ro підприємства в базисному періоді.

Перспективи розвитку КАС-20. Планується розраховувати щоденні значення КАС-20. Що позволить будувати не тільки лінійну зміну індексу, але і враховувати щоденні зміни мінімальних і максимальних значень індексу. За допомогою використання подібної техніки побудови індексу КАС-20 можна буде проводити більш глибинний аналіз фондового ринку.

Рейтиногова оцінка акцій і облігацій.

Визначення рейтингу відкритої емісії тих чи інших цінних паперів вже багато років є характерною рисою розвинутих фондових ринків. Незалежні рейтингові агентства оцінюють кредитоспроможність емітента і приписують деякий рейтинг емітенту чи емісії. Цей рейтинг визначає статус емітента та його відмінність від інших емітентів. Основними рейтинговими агентствами є дві приватні компанії: Standard Poor’s Corporation та Moody’s Investors Service Inc. Рейтинги емітентів позначаються буквенно-цифровими символами:

Standard & Poor’s рейтинги ААА Найсильніші.

АА Дуже сильні.

А Сильні.

ВВВ Адекватні.

ВВ Переважно спекулятивні, широко змінювані.

В Переважно спекулятивні, широко змінювані.

ССС Переважно спекулятивні, широко змінювані.

СС Переважно спекулятивні, широко змінювані.

С Почався процес банкрутства, але платежі за зобов’язаннями продовжуються.

D Зобов’язання не виконуються У категорії від АА до В можуть добавлятися знаки «+» чи «-» для додаткової градації.

Moody’s Investors Service Inc.

Ааа Найкраща якість Аа Висока якість, А Вище середнього ступеня Ваа Середня ступінь Ва Спекулятивні елементи В Недостатні характеристики для бажаних інвестицій Саа Погане становище Са Спекулятивність високого ступеня С Нижчий клас У категоріях від Аа до В можуть додаватися цифри 1, 2 чи 3 для додаткової градації.

Поняття та типи інвестиційного портфелю.

Під інвестиційним портфелем розуміють цілеспрямовано сформовану сукупність об'єктів реального та фінансового інвестування для здійснення інвестиційної діяльності в відповідності до вибраної стратегії.

Більшість інвесторів обирають для здійснення інвестування більш чим один фінансовий інструмент.

Головною метою формування інвестиційного портфеля являється реалізації політики фінансового інвестування підприємства шляхом підбору найбільш доходних та безпечних фінансових інструментів.

Згідно сучасних підходів до типізації портфелей та для реалізації конкретної економічної стратегії підприємства можлива наступна класифікація інвестиційних портфелей.

За метою формування інвестиційного портфеля:

Портфель доходу — інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді не залежно від темпів росту інвестуємого капіталу на довгострокову перспективу.

Портфель росту — інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестуємого капіталу на довгострокову перспективу, незалежно від рівня прибутку в поточному періоді. Іншими словами цей портфель орієнтовано на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства.

По відношенню до інвестиційних ризиків розрізняють три типа інвестиційних портфелів:

Агресивний (спекулятивний) портфель формується за критерієм максимізації поточного доходу чи приросту інвестиційного капіталу не залежно від рівня інвестиційного ризику. Він дозволяє отримати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, але це супроводжується найвищим рівнем інвестиційного ризику.

Поміркований (компромісний) портфель являє собою інвестиційний портфель, за яким загальний рівень портфельного ризику наближається до середньоринкового. Звичайно, що в такому інвестиційному портфелі і норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал також наближується до середньо ринкової.

Консервативний портфель являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм мінімізації півня інвестиційного ризику. Такий портфель формується найбільш поміркованими інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за якими перевищує середньоринковий.

Методики оцінки вартості фінансових інструментів.

Оцінка ефективності окремих фінансових інструментів інвестування здійснюється на основі порівняння обсягу інвестиційних затрат, з одної сторони, та грошового потоку від реалізації цих інструментів, з другої сторони.

Оцінка вартості акцій.

Капіталізована вартість акцій — визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства:

де ква. — капіталізована вартість акцій;

Q — кількість емітованих акцій;

Ар — ринкова вартість акцій.

Оцінка вартості облігацій.

Для характеристики якостей облігацій використовуються такі показники:

Прямий дохід на облігацію — визначає залежність доходу на облігацію від норми відсотка та її ринкової вартості:

де До — прямий дохід на облігацію;

Нпр — норма відсотка;

Он — номінальна вартість облігації;

Ор — ринкова вартість облігації.

Модель оцінки капітальних активів визначає капітальних взаємозв «язок між ступенем ризику та рівнем дохідності цінних паперів. Вона виходить з того, що більшому ризику відповідає більший рівень дохідності й описує залежність, згідно з якою рівень дохідності конкретного цінного паперу дорівнює безризиковій (безпечній) ставці, що коригується на премії за ризики для конкретного фондового інструмента:

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів;

r — без-ризикова (безпечна) ставка дохідності;

B— бета-коефіцієнт;

Кm — рівень дохідності фондового ринку.

Бета-коефіцієнт визначає: по-перше, вплив загальної ситуації на фондовому ринку на конкретний цінний папір — коли бета-коефіцієнт є позитивним, то ефективність цінного паперу буде аналогічною ефективності ринку; за від «ємного значення коефіцієнта ефективність цінного паперу буде знижуватися за підвищення ефективності ринку. По-друге, цей коефіцієнт є мірилом ризику інвестицій у конкретні цінні папери: якщо його значення перевищує одиницю — ризик інвестицій вищий за середній на ринку; за меншого значення — навпаки.

Порівняльна оцінка акцій.

Порівняльний метод оцінки вартості акцій виходить з того, що такі самі інтереси в підприємствах продаються (купуються) за таку саму ціну. Особливістю методу є орієнтація його на використання ринкових цін на аналогічні цінні папери схожих підприємств і на фактично досягнуті результати діяльності підприємства, акції якого оцінюються.

Такий підхід забезпечує істотні переваги у порівнянні з фінансовою оцінкою. Вони полягають у тому, що оцінка орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу, що склалися на ринку, тобто ціна визначається ринком, а не коректністю виконаних розрахунків; основою оцінки є поточна інформація, що відбиває фактично досягнуті результати — вона є вірогіднішою за прогнози; ураховуються фактичні співвідношення між попитом і пропозицією стосовно аналогічних об «єктів, що підвищує обгрунтованість вартості, оскільки вона відбиває поточну ринкову ситуацію.

Поряд з названими безперечними перевагами порівняльний метод має і кілька недоліків. Насамперед для його використання необхідний активно функціонуючий ринок підприємств — тільки в цьому разі можливий вибір досить представницьких аналогів. Крім того, ринок має бути прозорим, тобто з доступною необхідною інформацією. Поки не виконуються ці дві умови, оцінка порівняльним методом матиме обмежене застосування.

Порівняльний метод використовується у вигляді методу ринку капіталів та методу угод.

Метод ринку капіталів грунтується на цінах, що склалися на фондовому ринку на акції аналогічних підприємств. Оскільки базою оцінки є вартість однієї акції, остільки в «чистому» вигляді метод використовується для оцінки мінотарних пакетів акцій, тобто тих, що не забезпечують контролю. Проте існують способи, що уможливлюють перехід від оцінки мінотарного пакета до контрольного або вартості всього підприємства.

Метод угод передбачає використання цін придбання контрольних пакетів акцій або підприємств у цілому. Він також дає можливість переходу від вартості всього підприємства (контрольного пакета акцій) до вартості мінотарного пакета.