Структурні типи слів іншомовного походження

Класифікуючи соціально-економічну лексику, запозичену з інших мов, потрібно зважати на етапи запозичення, через які пройшло слово до того, як воно потрапило до української мови.

У зв’язку з цим запозичення соціально-економічної лексики розподіляється на дві групи. Перша з них — це запозичення безпосередні, які перейшли в українську мову без посередництва інших мов. Друга група — запозичення, що перейшли в нашу мову через посередництво інших мов.

До групи безпосередніх запозичень відносяться слова, що містять кілька іншомовних елементів. Це лексика, утворена шляхом безпосереднього з'єднання двох чи кількох іншомовних коренів: рингтон (ring + tone), ноутбук (note + book), прайм-тайм (prime + time), прайс-лист (price + list), прес-клуб (press + club), прес-конференція (press + conference).

До другої групи відносяться слова, що ввійшли до складу української мови через посередництво іншої мови, у нашому випадку переважно через російську (найчастіше власні назви: Hemingwey — Хемінгуей, слід було б по-українськи: Гемінґвей). Нині словники фіксують лексему Гельсінкі, а в радянську добу — Хельсінки.

Слова латинського чи грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім через неї - в українську мову, наприклад, асиситанс, ірейта, триплікат.

Лексика, штучно створена в англійській мові з латинських чи грецьких елементів: телепроект, трансген, парамедик.

Слова, які виникли в англійській мові на основі грецького чи латинського елемента й англійської частини, наприклад, суперхіт, телебос, мультилок, інтерфейс.

Лексичні одиниці інших мов (турецької, малайської, ірландської, шведської, арабської, французької, німецької, італійської), які спочатку було запозичено в англійську, а потім через її посередництво — в українську, наприклад, франкування, кетчуп, зомбі, журі.

До окремої групи відносимо змішані запозичення. За якісним складом вони розподіляються їх на кілька підгруп.

Окрему групу становлять змішані запозичення, до якої належить лексеми, що складаються з іншомовного й українського елементів. Умовно цю лексику розподілено на дві підгрупи. До першої належать слова, у яких лише твірну основу запозичено, а саме слово утворено за українськими моделями. Отже, тут є часткове запозичення — основа чи корінь, а афікс використано український. Наприклад: бізнесовий — business, бойкотувати — boycott, венчурний — venture, демпінговий — dumping, паркуватися — park, менеджеритися — manager, інтернетівський — Internet.

До другої підгрупи відносяться слова, що складаються з іншомовного елемента й українського, але український елемент раніше був також запозичений з іншої мови, а тепер уже, утворюючи українські слова, постає як питомий. Це такі слова, як рирпроекція — rear + проекція; мегатайп — мега + tipe; мікропринтування — мікро + print.

Запозичена соціально-економічна лексика іншомовного походження є динамічною підсистемою (компонентом) лексики української мови, її склад залежить від змін у суспільно-політичному та економічному житті нашої країни. Деякі нові слова стають функціонально активними, наприклад, прайм-тайм, ньюс-мейкер, бізнес, пі-ар, лейбл, кастинг-директор, іміджмейкер, промоутер, дистриб’ютор, VIP-ложа, саміт, гудвіл та ін.; застарілі слова втрачають своє першочергове комунікативне значення, відходять на другий план і зникають з ужитку чи стають маловживаними: баронет, хіпі.

Простим та ефективним уважають запозичення вже наявних номінацій. Запозичення назви відбувається разом із запозиченням поняття чи предмета. Через те, що передові технології сконцентровано на Заході, а англійська мова є міжнародною, український словник поповнюють переважно за рахунок англо-американізмів. Практично в кожній лексико-тематичній групі більшу частину запозичених слів складають лексеми, що з’явилися в українській мові як наслідок задоволення потреби найменування нової речі або поняття.

У зв’язку з поширенням в Україні американських фантастичних фільмів в українській мові з’явилися такі англізми: кіборгізація (cyborgization — «заміна окремих органів людського тіла кібернетичними пристроями в значенні науково-технічної проблеми») і кіборг (cyborg — «людина, яка перебуває під впливом кіборгізації»).

Уживання запозичень має бути виваженим і мотивованим, тому що «українська мова цілком спроможна гнучко й точно перекласти, по-своєму осмислити і власними фонетико-морфологічними засобами відтворити те чи інше запозичене поняття».

Отже, упродовж усього періоду розвитку української мови спостерігаються зміни в лексико-семантичній системі, виявлені в оновленні словника іншомовними словами. Ці процеси й сьогодні є суперечливими, тому чіткої дефініції поняття «запозичення» немає, хоча загальновизнаною є думка, що переймання з інших мов — це природний процес збагачення мови.

Вважається, що іншомовні слова — це слова з іншої мови, не засвоєні повністю мовою, що їх успадкувала, та усвідомлювані мовцями як чужо-рідні. Запозичені слова — іншомовні лексеми, відомі широкому загалові. Під значенням слова розуміється специфічно мовне відображення предмета, явища чи відношення у свідомості мовця, що входить до семантичної структури лексеми як внутрішня його форма.