Розвиток науки, культури, освіти Житомирщини 60

Розвиток науки, культури, освіти Житомирщини 60.

.

.

Житомир-адміністративний, економічний і культурний ценр Житомирської області та одноіменного району.

Житомир-адміністративний, економічний і культурний ценр Житомирської області та одноіменного району. Стоїть на скелястих берегах річки Тетеріва та його притоки Кам’янки.

Значних успіхів досягнуто в галузі народної освіти, науки, культури. В 1970 році в області повністю здійснена загальна восьмирічна освіта дітей, закінчується перехід до загального десятирічного навчання. На Житомирщині діє 1497 загальноосвітніх шкіл, 368 середніх і 568 восьмирічних де працює понад 20тисяч вчителів та вихователів.

У педагогічному і сільськогосподарському інститутах та на загальнотехнічному факультеті Київського Політехнічного Інституту, в 20технікумах і 23училещах навчається 34,6тисяч чоловік. Протягом п’ятиріччя профтехучилищами підготовленно понад 28 тисяч чоловік у тому числі і для сільськогосподарського господарства 13 тисяч.

Загальна кількість клубних установ в області досягла 1529, в тому числі 276 сільських будинків культури .В клубах працюють загальноосвітні, сільськогосподарські, технічні та художні гуртки. Користується популярність в облаті самодіяльний народний ансамбль пісні та танцю «Полісся» Новоград-Волинського будинку культури ім. Щорса, лауреат республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва при свяченого 100-річчя від дня народження В.І.Леніна, заслужена самодіяльна капела бандуристів УРСР «Зірниця» Малинського будинку культури, самодіяльний жіночій хор села Кирданів Овруцького района, яким керує самодіяльна поетеса і композитор, заслужений працівник культури УРСР О. П. Добахова. Деякі пісні, створенні хором і його керівником, стали народними.

За підсумками 3 республіканських фестивалів самодіяльності колективи та окремі виконавці області здобули 227 золотих, срібних і бронзових медалей. 30 колективів, а також кращі співаки, читці, музиканти-лауреати республіканських фестивалівоб'єднані в Житомирську областну народну філармонію, яка систематично пропагує музичну культуру і театральне мистецтво серед найширших верств трудящих областей. В листопаді 1972року відбувся областний фестиваль самодіяльного мистецтва, присвячений 50-річчю утворення СРСР, в якому взяло участь близько 130тисяч чоловік. А 2−3 грудня в Житомирі і Новограді-Волинському з успіхом пройшли заключні концерти республіканського фестивалю.

Напередодні 50-річчя Радянської влади в області набула поширення «Естафета полум’яних літ» -цикл театразілованих дій і вечорів, в яких засобами мистецтва відтворюються найважливіші етапи з історії Радянської держави,її становлення, зміцнення, прогрес. В цих заходах участь брали учасники революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, етерани праці, їх послідлвники в наші дні.

З 1951 по 1970 рр. багато зробили культовітні працівники разом з Радами депутатів трудящих щодо впровадження у життя нових радянських свят і звичаїв. До поботу трудящих Житомирщини уійшли трудові, календарно-побутові,і сімейно-громадянські свята та обряди. Урочисто і змістовно проходять у рахонах та області свята на честь механізаторів, тваринників. Серед багатьох сімейно-побутових звичаїв та обрядів великого поширення набрали день повноліття, проводи до лав Рядянської Армії, новосілля тощо.

за роки восьмої п’ятирічки багато зробленно для поширення музичної освіти підростаючого покоління. В області працюють 23музичні школи (на 11більше ніж на початку п’ятирічки), де понад 4200 дітей вчиться гри на фортепіано, струнних і духовних інструментах на баяні.При хоровому товаристві працює секція композиторів. Її силами видано кілька літературно-музичних збірок («Перший сніп» (1957р., з передумовою Рильського)," Щасливих жнив" ," Поліські колоски" ," Вінок кобразеві" ," Чолом тобі, трудівнича" ," Поліські луни", «Зорі Полісся»).

Багато роблять у справі комуністичного виховання населення масові бібліотеки. На 1 січня 1971року в області діяло 1624 масові бібліотеки з книжковим фондом в 10,5млн.томів.

У культурному житті області відіграє важливу роль колектив обласного музично-драматичного театру, у складі якого працюють заслуженні артистки УРСР К.А. Мальчук-Коваленко, М.І.Мар'яновська, М.І. Юхименко, В. П. Нестеренко, А. Паламчук, О. Бондар, Н. Кукуюк, заслужений діяч мистецтв УРСР І.С.Шевченко. Театр плідно працює над сценічним втіленням п'єс М.П.Стельмаха-видатного радянського письменника Героя Соціалістичної Праці. Колектив театру часто виїжджає з виставами в села та районні центри. Влітку 1971року він звітував перед глядачами столиці Радянської України-міста Києва.В останні роки театр був на гастролях у Свердловську, Тюмені, Пермі, Калінінграді, Мінську, Кірові та інших містах Радянського Союзу. Водночас до Житомира приїжджали Харківський оперний, Архангельський, Брянський, Гомельський, російські драматичні театри.

Великою популярністю в трудящих області і за її межами користується державний ансамбль пісні і танці «Льонок» Житомирської облфілармонії. Він з успіхом виступар у Москві, Києві, в багатьох інших містах країни. Першим художнім керівником ансамблю Анатолій Авдієвський, нині лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв УРСР, художній керівник Державного заслуженого народного українського хору ім.Г.Верьовки.

1962 року в Житомирі створенно самодіяльну кіностудію «Полісся» (з1968року-народна), а з 1964 року діє обласний народний клуб кінолюбителів, який нині об'єднує 1200кіноматорів. Любительські кіностудії діяли у Радомишлі, Коростишеві.

Першу телевізійну вишку в Житомирі збудовано в 1953року. А на кінець восьмої п’ятирічки в користуванні населення було 120тисяч телевізорів, десятки тисяч радіоприймачів. З пуском Черняхівського телевізійного ретранслятора всі населенні пункти області дістали змогу приймати телепередачі.

Трудящі області свято бережуть славні революційні, бойові і трудові традиції старших поколінь, про що розповідають експозиції державних і народних музеїв області. Документальні матеріали про героїчне минуле і прекрасне сьогодення Житомирщини в облпартархіві, обласному державному архіві і його філіалі в Бердичеві, в міськихі районних державних архівах.

Швидкими темпами розвивається освіта. Лише в 1971;1972 рр. відчинили двері дві школи на 2520учнів. Тепер у місті -36загальноосвітніх денних шкіл, 7вечірніх та одна заочна середня школа, де навчається понад 28 750учнів, у 2,2 раза більше, ніж у 1940році. В школах працює 1660 вчителів, що втричі перевищує кількіст учителів міста в 1940році.

Фахівці вищої і середньої кваліфікації готують 3 інститути, 9 середніх спеціальних закладів. У них навчається близько 6,6тис.студентів на 8,6 тисяч учнів. Лише педагогічний інститут ім. Івана Франка у 1966;1971 рр. підготував понад 3 тисячі вчителів.

З 1960року в місті працює загальнотехнічний факультет Кижєвського ордена Леніна політехнічного інституту, провідними спеціальностями якого є машинобудування, приладобудування, і легка промисловість.

В ювілейному 1970році в новому приміщенні значно розширив свої експозиції краєзнавчий музей, зокрема віддали: історії дорадянського часу,історії радянського суспільства і художній.1 серпня 1970року в будинку, де народився С. П. Корольов, відкрито меморіальний музей видатного вченого. Численні фото, документи та різні речі музею розповідають про життя і діяльність С. П. Корольова, про покорителів космосу, досягнення радянської космонавтики.

У Житомирі також нобували Івановський, Гомельський, омський, Ростовський, Калінінградський, Архангельський театри, Червонопрапорний імені Александрова ансамбль пісні і танцю Радянської Армії, Сибірський та Оренбурзький народні хори, Молдавський ансамбль «Жок» та багато інших творчих колективів. кожний такий приїзд знайомив трудящих міста з життям, культурою братніх народів Радянського Союзу.

За 1951;1972 рр. набула розквіту художня самодіяльність. Нині в міті налічається 120 колективів художньої самодіяльності, що об'єднують 10тисяч чоловік. Як свято пісні, щороку на весні в Житомирі проводиться огляд художньої самодіяльності, під час якого самодіяльні співаки, танцюристи, читці, музиканти демонструють свою майстерність. Особливо масовими були фестивалі самодіяльного мистецтва, присвячені 100-річчю від дня народження В.І.Леніна та 50-річчя утворення Союзу РСР, в якому взяло участь 9тис. чоловік.

У Житомирі навчалися український радянський композитор О. Білаш, головний диригент оркестру українського радіо і телебачення В. Гнєдаш та багато інших.

Натхненно трудяться в місті майстри пензля і різця члени спілки художників СРСР М. А. Максименко, О.П.Вітрик, В. О. Таранченко, Д. Н. Красняк, В.І.Нечуйвітер, П. О. Фоменко, твори яких не раз демонструвалися на всесоюзних, республіканських, та міжнародних виставках. У виставочному залі художніх майстерень художнього фонду УРСР організовуються виставки творів місцевих митців, а також митців інших міст республіки.Тут, зокрема, були виставки членів-кореспондентів Академії мистецтв СРСР М. Дерегуса та Й. Бокшая, народного художника УРСР М. Глущенка, заслуженого діяча мистецтв В. Мироненка та інших.При будинку народної творчості працює студія молодих художників. Житомирська організація Спілки письменників України (заснована1965року)налічує 14членів, які за останні 5 років опублікували 40художніх творів.

У квітні 1971 року відкрито пам’ятник уродженцю Житомира С. П. Корольову, академіку, конструктору в галузі ракетної техніки і космічних досліджень, вдвічі Герою Соціалістичної Праці.Ім'ям С. П. Корльова названа центральна магістраль нового промислового району. З'явилися вулиці імені Ю. Гагаріна, В. Комарова, К. Ціолковського, та Космотавтів.

Чимало робить міська організація Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, що налучує понад 14тисяч членів.У Житомирі держава охороняє 48 пам’ятників історії та архітектури і пам’ятних місць.

.

.

_.

.