Організація та функціонування ЕОМ і систем

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет.

Інститут ІТКІ Факультет КІ Кафедра ПЗ Категорії програм, системні програми, програмні оболонки користувача, інтерпретатори та компілятори, сервісні.

програми.

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни:

«Організація та функціонування ЕОМ і систем».

Керівник.

(підпис) (дата) (прізвище) Студент гр.

(підпис) (дата) (прізвище).

Завдання на курсову роботу:

Категорії програм, системні програми, програмні оболонки користувача, інтерпретатори та компілятори, сервісні програми. Продемонструвати варіанти роботи з різними категоріями програм.

Завдання видано 14.01.05 асистентом кафедри ПЗ.

&&&&&&&&&&.

Завдання отримав 14.01.05 студент групи &&-04.

&&&&&&&&&&&&.

Зміст Вступ 4.

Теоретична частина.

1. Категорії програм. 5.

Операційні системи 5.

Офісні програми 5.

Медіа програми 6.

Інші програми 6.

Системні програми 6.

Програмні оболонки 6.

Поняття операційної системи 6.

Функції операційної системи 7.

3.3 Неграфічні та графічні ОС 8.

3.4 Файлова система 10.

3.5 Робота в операційні системі MS DOS 11.

Робота в операційні системі WINDOWS 17.

Інші програмні оболонки 20.

Інтерпретатори та компілятори 20.

Сервісні програми 21.

6. Демонстрація роботи з різними категоріями програм 22.

Практична частина Веб-сторінка на тему: «Програми та їх класифікація «.

HTML код веб-сторінки 24.

Висновки 26.

Список використаної літератури 27.

Вступ В ці роботі я детальніше розповім про такий термін, як програма. Наведу приклади категорії на які поділяються програми, які найчастіше використовуються. Також на прикладі показано декілька програм, інтерфейс програмної оболонки MS DOS та WINDOWS та робота з ними. Чим різняться між собою графічні та неграфічні інтерфейси. Розповім про офісні, медіа та інші програми, наведу приклади. Дам визначення інтерпретаторам та компіляторам та їх застосування. Наведу приклади сервісних програм та їх використання в житті людства. А також продемонструю варіанти роботи з WinRar та Microsoft Word.

Практична частина.

1. Категорії програм Програма — це логічно впорядкована послідовність команд, необхідних для вирішення задачі. Тобто програма є описом розширеного алгоритму розв «язку задачі в термінах елементарних операцій машини.

В наш час програми можна розподілити на такі основні категорії як: програмні оболонки, офісні програми, сервісні програми, медіа програми та інші допоміжні, розважальні програми та програми «шкідники» [1].

1.1 Операційні системи Кожного разу при включенні комп «ютера в оперативну пам «ять завантажується операційна система, без якої робота з сучасним комп «ютером неможлива.

Операційна система (ОС) — це комплекс системних та службових програм, які завантажуються при включенні комп «ютера і забезпечують діалог користувача з комп «ютером та управління комп «ютером [4].

1.2 Офісні програми До офісних програм належать програми які допомагають користуватися інформацією та зберігати ці дані на носіях.

Найвідоміший в світі офісний пакет Microsoft Office до якого входить відомий текстовий редактор Microsoft Word, електрона таблиця Microsoft Excel, програма для створення баз даних Microsoft Access та багато інших додатків.

Різні підприємства використовують програму «1С Бухгалтерія 7.7» яка на сьогоднішній день користується великим попитом на території СНД [4].

1.3 Медіа програми До категорії медіа програми можна віднести такі програми що відтворюють звуки, відео та анімації на екрані. Такі програми дуже популярні оскільки використовуються майже всіма користувачами.

Найпопулярніша на сьогоднішній день програма для відтворення аудіо та відео файлів це — «Winamp», «Windows Media Player «, «Light Alloy» [4].

1.4 Інші програми До групи інші програми можна віднести такі програми як: вірусипрограми «Шкідники», архіватори, розважальні, програми для полегшення користування Інтернетом, мови програмування та інші [2].

2. Системні програми До цієї групи слід віднести операційні системи, а також драйвера пристроїв та файлові оболонки [5].

3. Програмні оболонки Програмна оболонка — це програма яка забезпечує стабільну роботу комп «ютера. її називаємо «операційна система» [3].

3.1 Поняття операційної системи Кожного разу при включенні комп «ютера в оперативну пам «ять завантажується операційна система, без якої робота з сучасним комп «ютером неможлива.

Операційна система (ОС) — це комплекс системних та службових програм, які завантажуються при включенні комп «ютера і забезпечують діалог користувача з комп «ютером та управління комп «ютером [3].

3.2 Функції ОС.

1. Забезпечення взаємодії (інтерфейсу) користувача з комп «ютером. Операційна система приймає та опрацьовує команди, які користувач надає за допомогою периферійних пристроїв (клавіатури, миші тощо) та інформує користувача Про результат виконання команд.

Управління роботою нагромаджувачів та периферійних пристроїв.

Операційна система забезпечує взаємодію між програмним забезпеченням та пристроями комп «ютера.

Організація збереження даних на носіях.

Операційна система визначає структуру даних, які зберігаються на носіях, та забезпечує роботу з ними (створення, додавання, копіювання, вилучення даних тощо).

4. Організація та управління виконанням інших програм.

Звичайно програмне забезпечення, встановлене на комп «ютері, розроблене різними фірмами. Операційна система дозволяє виконувати різні програми, узгоджує їх роботу та відстежує обмін даними між програмами. Операційна система називається багатозадачною, якщо вона забезпечує одночасне виконання декількох програм.

5-і Управління оперативною пам «яттю.

Операційна система розподіляє оперативну пам «ять між програмами, які виконуються в поточний час, звільняє пам «ять, яка вже не використовується, забезпечує збереження даних, які не вміщуються в оперативній пам «яті, на іншому носії.

6. Діагностика та обслуговування комп «ютера.

Операційна система має в своєму складі службові програми, які дозволяють тестувати пристрої комп «ютера, відстежувати та вилучати помилки, виконують інші сервісні операції [3].

3.3 Неграфічні та графічні ОС За способом організації діалогу (інтерфейсу) з користувачем розрізняють графічні та неграфічні операційні системи.

В неграфічних операційних системах управління здійснюється за допомогою клавіатури. Зоною управління є один рядок екрана, який називається командним рядком. Управління роботою комп «ютера здійснюється через введення команд у командному рядку. Виведення інформації на екран звичайно організовується теж рядками, починаючи з командного. Робота з неграфічними операційними системами є незручною та вимагає вивчення напам «ять сотень команд. Часто для спрощення роботи з такими ОС випускаються операційні оболонки, які мають зручний інтерфейс та беруть на себе частину функцій ОС. Оболонки не виконують ніяких команд користувача, вони тільки забезпечують зручне введення команд та передають їх опера цінній системі. Зображена на рисунку 3.3.1.

У графічних операційних системах звичайно для управління доступний весь екран, основним інструментом управління є маніпулятор «миша» (або її аналог, наприклад, трекбол). Графічні ОС забезпечують зручний повноекранний інтерфейс, часто із звуковим супроводженням.

Для ГОМ-сумісних персональних комп «ютерів створено багато операційних систем. Найбільшого поширення набула неграфічна система MS DOS (від Microsoft Disk Operation System — дискова операційна система Microsoft Corporation), яка з 1981 по 1995 рік була основною операційною системою для IBM-сумісних комп «ютерів. MS DOS вважається дуже надійною, в наш час саме вона часто використовується для виконання ремонтних та налагоджувальних операцій. Існує декілька операційних систем, сумісних з MS DOS (операційні системи сумісні, якщо мають однакову структуру зберігання даних, однаковий спосіб виконання програм тощо). Сумісними з MS DOS є системи — PC DOS (фірми IBM), DR DOS (фірми Digital Research), Novell DOS 7 (фірми Novell).

Зображено на рисунку 3.3.2.

Рис. 3.3.1 Операційна система MS DOS.

Найбільшого розповсюдження в наш час набули нащадки MS DOS — графічні операційні системи фірми Microsoft, такі як Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows XP, Windows 2000. Операційні системи Windows 95, 98, XP є універсальними та призначені в основному для домашніх комп «ютерів. Windows NT, 2000 більш надійні та забезпечені додатковими засобами для роботи в комп «ютерних мережах. Всі ці системи мають схожий інтерфейс та принципи функціонування [3].

Рис. 3.3.2 Операційна система Windows.

3.4 Файлова система На сучасних комп «ютерах всі дані на носіях зберігаються у файлах. Файл (від англ. file — папка для документів) — це область на носії деякого нагромаджувана, яка містить певну інформацію та має ім «я. Часто під файлом розуміють вміст цієї області пам «яті, тобто інформацію, яка там зберігається. Обсяг пам «яті, який займає файл, називається розміром файла. Звичайно розмір файлів вимірюється в байтах.

Файловою системою називають спосіб організації файлів, збереження інформації про них.

Структура файлової системи та правила створення імен файлів визначаються конкретною операційною системою, встановленою на комп «ютері [1].

3.5 Робота в операційні системі MS DOS.

MS DOS — неграфічна операційна система з інтерфейсом командного рядка, який має вигляд:

Поточний каталог: >

«Поточний каталог» — це повний шлях до каталогу (директорії), в якому працює користувач у поточний час.

Наприклад:

С:>

A:DOC>

C:WINDOWSSYSTEM>

Команди операційної системи вводяться після знака «>», введення кожної команди завершується натисканням на клавішу Enter. Після введення команди операційна система аналізує її з огляду на можливість виконання, виконує та коментує дії. Весь процес діалогу — введення команд, повідомлення про результати їх виконання — відображається на екрані.

КОПІЮВАННЯ ФАЙЛІВ Копіювання означає створення копії файла у заданому місці. Для копіювання файлів призначена команда copy (від англ. copy — копіювати), copy ім‘я_файла_оригіналу ім «я_файла_копії.

Наприклад, за командою.

copy D: eferat. doc e: WORKS alk. doc буде створено копію файла referat. doc, який знаходиться в кореневому каталозі диска D:. Копія файла матиме ім «я talk. doc і знаходитиметься в каталозі WORKS диска Е:.

Якщо імена початкового файла-оригіналу і його копії збігаються, то достатньо вказати каталог, де має розміщуватися копія: copy ім «я_початкового_файла ім «я_каталогу.

Наприклад, за командою.

copy D: eferatdoc e: WORKS.

буде створено копію файла referat. doc з кореневого каталогу диска D:. Копія файла матиме таке ж саме ім «я і знаходитиметься в каталозі WORKS диска Е:.

Якщо копіювання відбувається з поточного каталогу, то шлях до файла можна не вказувати.

Наприклад, за командою.

copy list. pas D:

буде створено копію файла numbers. pas з поточного каталогу поточного диска. Копія файла матиме таке ж саме ім «я і знаходитиметься в кореневому каталозі диска D:.

Операція копіювання завжди завершується повідомленням про кількість скопійованих файлів, наприклад:

1 File (s) copied.

(Скопійовано 1 файл).

Якщо потрібно скопіювати групу файлів з одного каталогу в інший або з диска А: на вінчестер чи навпаки. У таких випадках імена файлів звичайно зберігаються, і для копіювання групи файлів за однією командою можна скористатися символами «*» та «?».

Символ «*» означає будь-яку кількість будь-яких символів в імені і розширенні файла. Символ «?» означає один довільний символ або його відсутність.

Конструкції з використанням знаків «*» та «?» називаються маскою або шаблоном файла.

Наприклад:

маска ріс* .doc позначає всі файли з розширенням .doc, ім «я яких починається з ріс, наприклад, picture. doc, pick. doc, picket. doc, picking. doc, pickle. doc тощо;

c??.pas — усі файли з розширенням pas, імена яких починаються з літери «с» і містять не більше трьох символів;

*. * — усі файли, тобто файли з будь-яким іменем і будь-яким розширенням. Наприклад:

copy А: *. * ТХТ — скопіювати всі файли диска А: у каталог ТХТ поточного диска;

copy abs. * С: — скопіювати всі файли з іменем abs поточного диска на диск С:.

У команді copy замість імен файлів можна використовувати імена зовнішніх пристроїв CON і PRN.

Наприклад, за командою copy literacy. txt PRN здійснюється виведення змісту файла literacy. txt на принтер.

СТВОРЕННЯ ТЕКСТОВИХ ФАЙЛІВ Створення текстових файлів здійснюється за допомогою команди copy CON:

copy CON ім «я_файла У цій команді замість імені початкового файла вказується ім «я пристрою — CON («консоль», що в даному випадку означає клавіатуру).

Після введення команди можна вводити текст. Для переходу на інший рядок тексту потрібно натискати клавішу Enter. По завершенні введення тексту треба натиснути клавіші F6 (або Ctrl+z) і Enter. З «явиться повідомлення: 1 file (s) copied (тобто 1 файл скопійовано), що означає успішне створення текстового файла із заданим ім «ям.

ВИЛУЧЕННЯ ФАЙЛІВ Для вилучення файлів використовується команда del (від англ. delete — вилучити):

del ім «я_файла Якщо файл знаходиться не в поточному каталозі, то треба вказувати.

повний шлях до нього.

Наприклад:

D: > del С: TEMPmistake. doc — вилучити файл mlstake. doc, що знаходиться на диску С: у каталозі TEMP.

D: > del *. bak — вилучити всі файли з розширенням .bak з поточного каталога.

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ФАЙЛІВ Зміна імені файла відбувається за допомогою команди ren (від англ. rename — перейменувати):

Ren старе_ім «я_файла нове_ім «я_файла.

$.

.

h.

AE.

x00AA.

AE.

«x00AA.

^"x00AA.

AE.

L.

x00A8.

A.

AE.

E.

ae.

x5D00x2B84×6100×0124×0900A.

Ae.

E.

O.

TH.

a.

ae.

@x02C6.

«i.

^"i.

@x02C6.

¤.

x845E.

x845Ex02BD.

x8460×02BDx0800Якщо файл знаходиться не в поточному каталозі, необхідно вказати повне ім «я файла.

В іменах можна використовувати символи «*» та "? «.

Наприклад:

Ren scenario. txt scene.txt — перейменувати файл scenario. txt з поточного каталогу. Нове ім «я файла — scene.txt.

Ren E: *. txt *. bak — перейменувати всі файли з розширенням .txt диска Е:. Файли одержують розширення .bak.

ПЕРЕГЛЯД ЗМІСТУ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ Виведення змісту текстових документів на екран відбувається за допомогою команди type (від англ. type — друкувати): type ім «я_файла Наприклад:

type D: WORKSlesson. txt — вивести на екран зміст файла lesson. txt з каталогу WORKS диска D:.

ЗМІНА ПОТОЧНОГО ДИСКА Для зміни поточного диска треба набрати ім «я диска.

Наприклад:

А: —перейти до диска А:;

D: — перейти до диска D:.

ЗМІНА ПОТОЧНОГО КАТАЛОГУ Зміна поточного каталогу здійснюється за командою cd (від англ. Change Directory — змінити директорію), cd ім «я каталогу Наприклад:

cd WORKSYTEXTS — перейти до підкаталогу TEXTS з каталогу WORKS поточного диска;

cd — перейти до кореневого каталогу поточного диска.

СТВОРЕННЯ НОВОГО КАТАЛОГУ Створення нового каталогу здійснюється за командою md (від англ. Make Directory — створити директорію), md ім «я_хаталогу Наприклад:

md LESSON — створити новий підкаталог LESSON у поточному каталозі;

md ENGLISH— створити підкаталог ENGLISH у кореневому каталозі поточного диска;

md D: PASCAL — створити підкаталог PASCAL у кореневому каталозі диска D:.

ВИЛУЧЕННЯ КАТАЛОГУ Вилучення каталогу здійснюється за командою rd (від англ. Remove Directory — вилучити директорію).

rd ім «я_каталогу.

Вилучити можна лише порожній каталог, тобто такий, що не містить ні файлів, ні підкаталогів.

Наприклад:

rd WORKS — вилучити підкаталог WORKS з поточного каталогу.

ПЕРЕГЛЯД ЗМІСТУ КАТАЛОГУ Виведення на екран змісту каталогу відбувається за допомогою команди dir (від англ. directory — директорія, адресна книга, довідник): dir ім «я_каталогу На екран виводиться весь зміст каталогу: його підкаталоги, які помічаються словом.

(або <�ПАГЖА> залежно від версії MS DOS), і файли. При цьому відображається повна інформація про файли і каталоги — їх розмір у байтах, дата і час створення або останнього поновлення. Наприкінці повідомляється про обсяг вільного простору на диску.

Якщо в команді вказано ім «я конкретного файла, то виводиться інформація про нього: ім «я, розширення, розмір файла, дата і час створення або останнього поновлення. Тобто, команда має вигляд:

dir диск: шлях_до_файлаім «я_файла В імені файла можна використовувати символи „*“ і»?". Тоді виводяться відомості про відповідну групу файлів.

Наприклад:

dir C: windows*.ini.

При виведенні змісту каталогу можна використовувати параметри /р і /w. Параметр /р забезпечує посторінкове виведення. Його застосовують, коли зміст не вміщується на екрані. Параметр /w забезпечує виведення на екран інформації лише про назви файлів та каталогів [3].

3.6 Робота в операційні системі WINDOWS.

Група операційних систем Windows — це графічні багатозадачні операційні системи. До цієї групи належать операційні системи Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows XP, Windows 2000.

Всі вони мають схожий вигляд та принципи функціонування. Останнім часом вони набули найбільшої популярності серед користувачів персональних комп «ютерів в основному через простоту роботи та універсальність. До основних понять операційної системи Windows належать:

Панель завдань (англ. taskbar).

Вона має вигляд рядка та розташовується звичайно знизу екрана. На панелі завдань постійно знаходиться кнопка Пуск (англ. Start). Після натиснення на цю кнопку з «являється вертикальне меню, через яке можна здійснювати запуск прикладних програм, службових та сервісних програм операційної системи, налагодження операційної системи, виведення довідки щодо операційної системи, завершення роботи з комп «ютером.

Робочий стіл (англ. desktop).

Робочий стіл займає весь екран, крім панелі завдань. На робочому столі знаходяться піктограми.

Піктограма (англ. icon) — це невелика кольорова картинка, яка представляє окрему програму, файл тощо. Звичайно піктограма має пояснювальний текст або назву. Кожна програма, яка працює на комп «ютері під управлінням операційної системи Windows, як правило, має свою піктограму.

Деякі з піктограм, наприклад, — «Мой компьютер „("My computer“)» «Корзина» («Recycled»), «Сетевое окружение» («NetWork») з «являються на робочому столі при встановленні операційної системи. Інші піктограми може додавати користувач. Будь-які піктограми можна перемістити в інше місце екрана. На більшості піктограм можна змінити зображення. Серед піктограм, які розміщуються на робочому столі, деякі зліва мають квадратик зі стрілкою наприклад:

Ці піктограми називаються ярликами (вказівками або посиланнями). Ярлик— це посилання на деякий об «єкт, який насправді знаходиться у файловій системі.

За цим посиланням користувач може відкрити файл або папку — для цього достатньо двічі натиснути лівою кнопкою миші на його зображення. Найчастіше ярлики використовують для швидкого запуску програм.

Вигляд зображення (значка) на піктограмі може повідомити про тип об «єкта, який він представляє. Деякі з них є стандартними.

Наприклад, значок папки (каталогу);

значок диска;

значок текстового документа;

— значок малюнка, створеного за допомогою графічного редактора Paint;

— значок текстового редактора; створеного в редакторі Word.

На панелі завдань можуть розміщуватися ярлики програм, що часто використовуються, та піктограми відкритих документів та прикладних програм, з якими працює користувач в поточний час. Як правило, на панелі завдань присутні також індикатори: годинник, індикатор перемикання розкладки клавіатури, значок регулятора звуку (за наявності звукової карти) [3]. Приклад зображений на рисунку 3.6.1.

Puc. 3.6.1.

Одним із нововведень, що має місце в операційній системі Windows, є використання контекстних меню обраного об «єкта (папки, файла, ярлика, піктограми тощо). Вони містять ті операції, які можуть виконуватися з об «єктом. Контекстне меню відкривається натисканням правої кнопки миші або спеціальної клавіші на клавіатурі.

Іноді трапляється, що дії з об «єктом не передбачені. Тоді виклик контекстного меню спричиняє появу кнопки «Що це таке?» (What is it?). При виборі цієї кнопки можна прочитати певну довідку про призначення об «єкта.

Для позначення прикладної програми використовуються терміни додаток або застосування (англ. — application, рос. — приложение), завдання або програма. У термінах Windows закрити вікно додатка програми означає те саме, що й вийти з програми або завершити завдання, запустити програму на.

виконання означає те саме, що й відкрити вікно додатка.

Будь-який файл, що містить дані (текст, малюнок, електронну таблицю, базу даних тощо), створені за допомогою, прикладної програми, називається документом. Файли інших типів називаються файлами. Каталоги називаються папками.

При роботі з Windows часто використовують поняття об «єкт. Це може бути: файл, папка, диск, документ, значок, ярлик тощо. Як правило, дії з ними здійснюються однаково, і щоб підкреслити таку «універсальність» дій, застосовується узагальнюючий термін «об «єкт» [1].

3.7 Інші операційні системи.

Існує також багато альтернативних операційних систем: OS/2 (фірми IBM), JavaOS (фірми SUN), MAC OS (фірми Apple). Останнім часом популярності набувають операційні системи вільного розповсюдження Unix (неграфічна) та, Linux (має графічну та неграфічну оболонки), які вважаються надійними, стабільними та захищеними при роботі у мережах [1].

4. Інтерпретатори та компілятори Основний компонент системи кодування — мова програмування. У голові кожного програміста лежить ієрархія мов програмування — від машинного коду і асемблера до універсальних мов програмування (FORTRAN, Algol, Pascal і т.д.), спеціалізованих мов (SQL, HTML, Java і т.д.).

Ми маємо програму, яка написана в нотації цієї мови. Система програмування забезпечує переклад початкової програми в об «єктну мову. Цей процес перекладу називається трансляцією. Об «єктна мова може бути як деякою мовою програмування високого рівня (трансляція), так і машинна мова (компіляція). Ми можемо говорити про транслятори-компілятори і транслятори-інтерпретатори.

Компілятор — це транслятор, що переводить текст програми в машинний код.

Інтерпретатор — це транслятор, який звичайно суміщає процес перекладу і виконання програми (компілятор спочатку переводить програму, а тільки потім її можна виконати). Він, грубо кажучи, виконує кожну строчку, при цьому машинний код не генерується, а відбувається звернення до деякої стандартної бібліотеки програм інтерпретатора. Якщо результат роботи компілятора — код програми на машинній мові, то результат роботи транслятора — послідовність звернень до функцій інтерпретації. При цьому, також як і при компіляції, коли створюється програма, що від транслює, у нас теж може бути створена програма, але в цьому інтерпритованому коді (послідовності звернень до функцій інтерпретації).

Зрозуміла різниця — компілятори більш ефективні, оскільки в інтерпретаторах неможлива оптимізація І постійні виклики функцій також не ефективні. Але інтерпретатори більш зручні за рахунок того, що при інтерпретації можливо включати у функції інтерпретації безліч сервісних засобів: відладки, можливість інтеграції інтерпретатора і мовного редактора (компіляція це робити не дозволяє).

На сьогоднішній день кожний з методів — і компіляція і інтерпретація займають свої певні ніші [2].

5. Сервісні програми Програми які обслуговують користувача називаються — сервісними. До таких типів можна віднести програми які використовуються в повсякденному житті, але не в кожному ГОС (персональному комп «ютері).

Для прикладу це може бути програма «АВК» — для складення локальних кошторисів, програми, що використовуються на комп «ютерах медичного обслідування та програми що використовуються в різних галузях лядської діяльності [2].

6. Демонстрація з різними категоріями програм Робота з Microsoft Word.

Відкривши Word, ви побачите вікно порожнього документа, в яке можна вводити текст Проте перш ніж це робити, потрібне дещо знати про різні.

елементи вікна Word Рис. 6.1.

Рис. 6.1 Робота з WinRar.

Відкривши WinRar ми бачимо вікно в якому зображена назва вікна, стрічка меню, та кнопки які виконують функції архіву. В центрі вікна можна побачити файли які містяться в архіві, їхні справжні розміри та зжаті, а також дату їх створення Рис. 6.2.

Рис. 6.2.

Практична частина Веб-сторінка на тему:

«Програми та їх класифікація «.

HTML Код веб-сторінки.

Програми.
.
1) Операцыйны системи. . 2) Офісні програми. 3) Медіа програми. . 4) Інші програми. .	Програма. — це логічно впорядкована послідовність команд, необхідних для вирішення. задачі. Тобто програма є описом розширеного алгоритму розв «язку задачі. в термінах елементарних операцій машини.

.

Висновок В дані курсові роботі я показав та навів приклади, що програм є дуже велика кількість, але всі вони поділяються на певні категорії, про які я детально розповів і показав на прикладі. Загалом дисципліни які ми вивчаємо допомагають нам краще користуватися різними типами програм. Особливо це програмні оболонки такі, як MS DOS та WINDOWS які загалом най більш розповсюджені в світі. А також різні сервісні та офісні програми.

Список використаної літератури Руденко В. Д. Практичний курс інформатики. 2002.

М. Холідей. Секрети ПК. Київ. 1998.

С. Симонович, Г. Євсєєв. Операційні системи та мережі. Київ. 2001.

Ю.С. Ковтанюк С. В. Соловьян. Самоучитель работм на ПК. Киев 2001.

PAGE.

PAGE 2.