Організація ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу

Диплом: Організація ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу.

ЗМІСТ ВСТУП… 4.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОГОРОДЧАНСЬКОГО.

ВИРОБНИЧОГО УПРАВЛІННЯ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ… 5.

1.1. Особливості виробничої діяльності БВУПЗГ… 5.

1.2. Виробнича структура БВУПЗГ… 6.

1.3. Матеріально-технічна база і структура ремонтного господарства… … 9.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ РЕМОНТНИМ.

ОБСЛУГОВУВАННЯМ… 11.

2.1. Завдання та функції ремонтного обслуговування… 11.

2.2. Системи ремонтів… 12.

2.3. Форми організації ремонтів… 13.

2.4. Методи організації ремонтів… 14.

2.5. Способі; організації ремонтів… 15.

Ремонтне господарство БВУПЗГ та фактори, які впливають на його.

формування…. 16.

2.7. Методика розрахунку показників ряду динаміки… 19.

2.8. Показники для оцінки рівня організації виробництва на підприємстві … 20.

2.9. Методика розрахунку показників ефективності ремонтного.

обслуговування… 21.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.

НА БОГОГОДЧАНСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ УПРАВЛІННІ.

ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ… 21.

3.1. Динаміка основних техніко-економічних показників підприємства… 24.

Аналіз та оцінка рівня організації виробництва на Богородчанському.

виробничому управлінні підземного зберігання газу… 28.

Динаміка обсягів ремонтних робіт на Богородчанському виробничому.

управлінні підземного зберігання газу… 30.

3.4. Динаміка обсягів ремонтних робіт з точки зору об «єктів ремонтів… 32.

3.5. Динаміка обсягів ремонтного обслуговування в залежності.

від виконавців… 34.

3.6. Аналіз затрат часу та коштів при ремонті свердловин… 35.

3.7. Аналіз ефективності функціонування ремонтного господарства.

на Богородчанському виробничому управлінні підземного.

зберігання газу… 37.

3.8. Аналіз відповідності організації ремонтного обслуговування.

особливостям виробництва… 40.

4. ЗАХОДИ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТНОГО.

ОБСЛУГОВУВАННЯ… 43.

Скорочення кількості ремонтів ГПА шляхом попередження їх поломки встановленням системи захисту і діагностики ремонтів… 43.

4.2. Скорочення тривалості ремонту свердловин шляхом модернізації.

спуско-піднімальних операцій насосо-компресорних труб (НКТ)… 46.

5. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОБСЯГІВ.

РЕМОНТНИХ РОБІТ… 49.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ… 51.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…. 53.

ВСТУП На протязі багатьох років газова промисловість розвивається швидкими темпами і в даний час є однією з провідних галузей енергетики України. Забезпечення України паливно-енергетичними матеріалами, в числі яких є нафта і газ — необхідна умова для нормального функціонування галузей народного господарства.

Для того, щоб забезпечити безперервність процесу видобутку, транспортування, закачування/відкачування газу необхідні: правильна експлуатація, своєчасна організація ремонтного обслуговування і регулярний догляд за обладнанням, забезпечення підприємства і робочих місць матеріальними ресурсами, всіма видами енергії, транспортом.

Технічний прогрес приводить до збільшення допоміжних робіт, до посилання їх значимості, підвищуються вимоги по нагляду за обладнанням, його ремонту і налагодження.

В умовах інтенсифікації виробництва результати діяльності підприємств газової промисловості залежать не тільки безпосередньо від основного виробництва, а й від систем його обслуговування. В цьому плані великого значення набуває забезпечення раціональної експлуатації основних виробничих фондів підприємства при мінімальних затратах. З цією метою на підприємствах створюється ремонтне господарство. Проте воно потребує удосконалення. Напрямками такого вдосконалення можуть бути: подальша спеціалізація ремонтних робіт по окремих видах, вивільнення підприємств основного виробництва від організацій капітальних і середніх ремонтів, виготовлення запасних частин, нестандартного обладнання.

Метою написання даного курсового проекту є висвітлення організації ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОГОРОДЧАНСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО УПРАВЛІННЯ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ Особливості виробничої діяльності БВУПЗГ Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу входить до складу УМГ «Прикарпаттрансгаз ». Найбільші прибутки УМГ «Прикарпаттрансгаз «приносить транспортування російського природнього газу через Україну транзитом в країни Європи. За останні роки число країн, що імпортують природній газ зросло, зріс і обсяг поставок газу на експорт, разом з тим підвищуються вимоги щодо якості і безперебійного постачання газу необхідного обсягу.

Особливістю УМГ «Прикарпаттрансгаз «є те, що район проведення його робіт не зосереджений в одній області. Підприємство охоплює своєю виробничо-господарською діяльністю три області: Івано-Франківську, Закарпатську та Одеську, де знаходяться його лінійно-виробничі підрозділи з центром у Івано-Франківську. Основний комплекс робіт проводиться у Івано-Франківській області. Створення УМГ «Прикарпаттрансгаз «саме на території Івано-Франківської області частково було обумовлене її вигідним географічним положенням. Густа мережа залізниць, автомобільних шляхів і трубопроводів сполучає область з багатьма важливими економічними І районами СНД та Європейськими країнами.

УМГ «Прикарпаттрансгаз «має широкі економічні зв «язки з підприємствами інших галузей, зокрема, найбільшими споживачами газу є: Івано-Франківська, Чернівецька, Калуська ОПЕС, ВЕО «Одесенерго », концерн «Оріана », ВАТ «Барва », Ямницький ЦШЗ, Загайпільський сірчаний рудник, Борщівський, Чернівецький, Чортківський цукрові заводи.

Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу створено із ціллю:

— зберігання газу в підземних сховищах,.

— розвиток підсобного господарства,.

— нормування сезонних нерівномірностей споживання газу,.

— безперервного стабільного постачання газу на експорт,.

— ліквідації можливих аварійних ситуацій на лініях газопроводів.

Необхідно виділити деякі особливості газопровідного транспорту:

по-перше, газопровідний транспорт є вузькоспеціалізованим. Він використовується для переміщення вантажу в газоподібному стані і для його переміщення необхідні компресорні станції;

по-друге, газопровідний транспорт тісно пов «язаний з джерелами видобутку газу і споживачами. Таке явище, як азотність, має вплив на економіку цього транспорту;

по-третє, не відбувається створення ніяких нових продуктів; діяльність транспортних підприємств являється безпосередньо самою продукцією галузі, яка не існує відокремлено від процесу транспортування.

Як і будь-яке інше підприємство Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу повинно організовувати і планувати свою діяльність так, щоб забезпечити стабільність у роботі та сприяти збільшенню прибутків підприємства.

1.2 Виробнича структура БВУПЗГ В залежності від характеру діяльності підприємства, функцій, які воно виконує, формується виробнича структура, яка повинна забезпечити ефективну діяльність підприємства. Зміна напряму діяльності, розширення виробничо-господарської діяльності, чи просто збільшення кількості споживачів газу приводить до зміни виробничої структури підприємства. Крім Богородчанського сховища газу в склад БВУПЗГ входять:

— Кадобнянське підземне сховище газу;

— Битківська дожимна компресорна станція.

Ритмічність роботи виробничих та допоміжних об «єктів забезпечується відповідними структурними підрозділами станції підземного зберігання газу.

Основне виробництво охоплює процеси, які безпосередньо пов «язані із закачуванням/відкачуванням газу, підготовкою його до транспортування.

Одна з основних служб, яка обслуговує основне виробництво є газокомпресорна служба. Обслуговування даної служби здійснюється вахтовим персоналом (черговими інженерами і машиністами), бригадою по експлуатації та обслуговуванні основного технічного обладнання, бригадою служби енергопостачання.

Допоміжне виробництво забезпечує потрібні умови для надійної, безперервної та ритмічної роботи основного виробництва. В його склад входять наступні служби: служба електро-водопостачання, служба контрольно-вимірювальних пристроїв і автоматизації, служба автотранспортного господарства, на підприємстві також є воєнізована охорона.

Організаційна структура БВУПЗГ складається із:

— Керівництво.

— Диспетчерська служба.

— Виробничі комплексні підрозділи:

— газокомпресорна служба.

— оперативно-виробнича служба по транспорту газу.

— служба електроводопостачання.

— служба контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.

— служба по капітальному ремонту свердловин.

— автотракторна служба служба Битківської ДКС.

— Допоміжні підрозділи.

— матеріально-технічне постачання воєнізована сторожова та пожежна охорона Матеріально-технічна база і структура.

ремонтного господарства Для виконання профілактичних і ремонтних робіт на об «єктах транспортування газу і зберігання в УМГ «Прикарпаттрансгаз «створено:

1. відділ проектів, кошторисів і капремонту об «єктів, даний відділ підпорядковується заступнику генерального директора по капітальному будівництву.

2. відділ головного механіка, який підпорядковується головному інженеру.

Також на підприємстві є механічна майстерня.

Відділу головного механіка підпорядковується механічна майстерня, яка призначена для ремонту обладнання. Майстерня знаходиться в селі Надвірнянського району і налічує 26 працівників: верстатники, електрозварники, різчик, коваль, слюсарі, різноробочі, кочегари, водій. В перелік обладнання, яке ремонтує майстерня входить: засувки, крани, компресори, насоси, виготовлення залізничних конструкцій, переходів через водні перешкоди, виготовлення обладнання одорязації газу.

Для виконання капітальних ремонтів газопромислового обладнання складається план-графік.

Для обслуговування свердловин на підприємстві створено цех капітального ремонту, який знаходиться в Богородчанах. В склад даної служби входить бригада капітального ремонту і аварійного ремонту, розчинний вузол, який готує розчин для глушіння свердловин при капітальному і підземному ремонту. Крім того є зварна бригада аварійних робіт: 2 ланки зварників, які виконують зварні роботи. Бригада обслуговує свердловини підземного зберігання газу і працює в одну зміну. В розпорядженні цеху є адміністративний будинок, склади для матеріалів, глинне господарство, ремонтна ділянка призначена для техніки, установки для ремонту свердловин — А-50 (вантажопідйомники), набір проти викидного обладнання, набір ручного інструменту, вагончик для обслуговування І персоналу. Цех складається із шести працівників.

Ремонтна бригада механічної майстерні має у своєму розпорядженні такі матеріально-технічні ресурси:

1. токарні верстати — 6 шт.;

2. свердлильні верстати — 3 шт.;

3. наждачний верстат — 2 шт.;

4. фрезерний верстат — 1 шт.;

5. електроковальський молот, преси для виготовлення гайок — 2 шт.;

6. зварювальний інструмент;

7. обладнання для різки металу.

По потребі бригади виділяються трактори або інший автотранспорт.

В підрозділі і на кожній компресорній станції є 1−2 ремонтникаверстатника в великих майстернях, які забезпечують виготовлення і реставрацію запасних частин для автотранспортного господарства.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ РЕМОНТНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ.

2.1 Завдання та функції ремонтного обслуговування Ремонтне господарство створюється на підприємстві для того, щоб забезпечити при мінімальних витратах раціональну експлуатацію його основних виробничих фондів. Відповідно до цього основними завданнями ремонтного господарства є:

здійснення технічного обслуговування та ремонту основних виробничих фондів, монтаж нового, придбаного або виготовленого самим підприємством обладнання; модернізація обладнання, що експлуатується;

виготовлення запасних частин і вузлів (в тому числі і для модернізації обладнання), організація їх зберігання;

скорочення часу простоїв обладнання в ремонті та витрат на його проведення.

Для ефективного вирішення поставлених завдань за ремонтною службою закріплюються виконання таких функцій:

планування, облік та контроль виконаних робіт;

контроль правильності експлуатації обладнання;

облік руху (переміщення) обладнання; контроль за станом зберігання обладнання;

інвентаризація обладнання;

технічна підготовка ремонтних робіт;

звітність про виконання робіт.

В умовах підприємств нафтогазового комплексу ремонтне господарство входить переважно до складу баз виробничого обслуговування (БВО). При цьому формування цехів здійснюється за принципом спеціалізації. Залежно від обсягів виробництва склад ремонтних цехів може дещо змінюватися, але здебільшого витримується така структура. В бурових підприємствах виділяються: прокатно-ремонтний цех бурового обладнання (ПРЦБО), прокатно-ремонтний цех електрообладнання та електропостачання (ПРЦЕОЕП) прокатно-ремонтний цех труб і трубопроводів (ПРІЦТ) До складу ремонтного господарства нафтогазовидобувних підприємств входять: прокатно-ремонтний цех експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), прокатно-ремонтний цех електрообладнання і електропостачання (ПРЦЕОЕП), цех підземного і капітального ремонту свердловин (ЦПКРС).

На інших (наприклад, будівельно-монтажних, машинобудівних) підприємствах нафтогазового комплексу можливі інші організаційні форми ремонтної служби: ремонтно-механічні цехи, механічні майстерні тощо.

Незалежно від виду ремонтованого обладнання та його кількості ремонтні — роботи проводяться з використанням різних систем ремонтів, форм і методів їх організації та способів виконання.

2.2 Системи ремонтів В процесі виробничого використання окремі частини засобів праці (машин, верстатів, механізмів) зношуються і поступово втрачають свою здатність виконувати належні їм функції. Відновлення їх працездатності та експлуатаційних властивостей досягається шляхом ремонту, організація якого повинна бути пов «язана з раціональною організацією та доглядом за обладнанням. Основою для цього на промислових підприємствах є система технічного обслуговування та ремонту основних фондів.

Система технічного обслуговування і планових ремонтів. Під системою технічного обслуговування і планових ремонтів (ТО і ПР) розуміють сукупність запланованих заходів щодо догляду, нагляду та ремонту обладнання. Система ТО і ПР включає технічне обслуговування (ТО) поточний ремонт (ПР) та капітальний ремонт (КР).

Технічне обслуговування являє собою комплекс заходів чи операцій щодо підтримання працездатності та справності виробу при його використанні за призначенням, при очікуванні, зберіганні та транспортуванні. Воно проводиться з метою попередження прогресуючого зношування деталей і сполучень шляхом своєчасного проведення регулювальних робіт, змащування, виявлення дефектів та їх усунення.

Поточний ремонт здійснюється в процесі експлуатації з метою гарантованого забезпечення працездатності обладнання. При ПР проводиться часткове розбирання обладнання, ремонт окремих вузлів або заміна ношених деталей, збирання, регулювання та випробування згідно з інструкцією з експлуатації.

Капітальний ремонт (КР) проводиться з метою відновлення працездатності та ресурсу обладнання. При КР проводиться повне розбирання обладнання, миття та дефектація деталей і вузлів, ремонт, збирання, регулювання, випробовування під навантаженням та фарбування.

Система ремонтів за потребами. Крім системи планових ремонтів, в практиці може траплятися і система ремонтів за потребами, суть якої полягає в тому, що ремонт обладнання проводиться тільки тоді, коли цього вимагає його технічний, стан, коли подальша експлуатація стає неможливою через значне зношення.

2.3. Форми організації ремонтів Залежно від конкретних умов виробництва (наявність ремонтної бази, віддаленість від спеціалізованих ремонтних баз тощо) організація ремонтних робіт може здійснюватись в трьох формах: централізованій, децентралізованій та змішаній.

Централізована форма організації ремонтів. При централізованій формі організації ремонтів, централізованій формі управління ремонтним господарством всі види ремонтних робіт та виготовлення запасних частин проводиться на спеціалізованих ремонтних базах, ремонтно-механічних заводах, центральних ремонтно-механічних майстернях, центральних БВО. При цьому спеціалізовані ремонтні бригади проводять як ремонти, так і міжремонтне обслуговування.

Децентралізована форма організації ремонтів. При децентралізованій формі організації ремонтів всі види ремонтного обслуговування, включаючи і виготовлення необхідних, запасних частин, проводяться силами і технічними засобами власної ремонтної бази, тобто силами окремих цехів. Особливо важливі роботи виконуються на спеціалізованих ремонтних базах (централізована форма).

Змішана форма організації ремонтів. При змішаній формі організації ремонтів різні види ремонтного обслуговування виконуються по-різному. Капітальні ремонти зазвичай, проводяться на спеціалізованих ремонтних балів (централізована форма), а технічне обслуговування та поточні ремонти-безпосередньо в цехах (децентралізована форма).

2.4 Методи організації ремонтів Залежно від масштабів робіт, видів використовуваного обладнання та місцевих конкретних умов ремонт обладнання може бути виконаний методом післяоглядових ремонтів, методом періодичних ремонтів та методом планово-попереджувальних ремонтів.

Метод післяоглядового ремонту. Суть даного методу ремонту полягає в тому, що обладнання підлягає періодичним оглядам, на основі яких визначається термін проведення та вид чергового ремонту. Періодичність оглядів встановлюється, виходячи з орієнтовних строків служби деталей та вузлів обладнання.

В результаті огляду складаються відомості дефектів, що включають летальні відомості про ступінь зношення деталей та вузлів, а також опис виявлених несправностей і перелік робіт щодо їх усунення. Ці дані є основною для планування обсягів та термінів проведення ремонтних робіт. Безперечно, строки між двома плановими оглядами не є постійними і встановлюються залежно від складності обладнання, його технічного стану та річного графіка завантаження.

Метод періодичних ремонтів. Основні види ремонтних робіт при цьому методі проводяться в такій послідовності. Обсяг і порядок черговості ремонтів визначається тривалістю служби змінних деталей та вузлів. За строками служби деталі та вузли кожної машини, кожного верстата, кожного виду обладнання класифікуються та групуються. Залежно від середнього періоду (часу) їх служби встановлюють термін і обсяг ремонтних робіт. Конкретний зміст та строки робіт надалі можуть уточнюватись на основі оглядів та складених дефектних відомостей. При кожному черговому ремонті всі вузли та деталі, що підлягають ремонту уважно оглядають, зношені частини змінюють, а ті що ще придатні для роботи, — встановлюють знову. Безумовно, при цьому для організації ремонту особливе значення має своєчасне та якісне виготовлення та запасних частин.

Метод планово-попереджувальних ремонтів. Даний метод на відміну від двох попередніх базується на обов «язковому періодичному плановому оновленні обладнання шляхові заміни частини деталей та вузлів незалежно від їх технічного стану. Головне в методі планово-попереджувальних ремонтів — його профілактичний характер, що дає змогу значно продовжити строки служби обладнання, зберегти високу якість його роботи, а також скоротити час на проведення планових ремонтів.

В основі даного методу лежить проведення різних видів ремонтного обслуговування через точні, заздалегідь визначені періоди часу на протязі ремонтного циклу.

2.5 Способи організації ремонтів Залежно від кількості однотипного обладнання та технічної оснащеності ремонтних баз використовуються різні способи ремонту обладнання: індивідуальний, агрегатно-знеосіблений та загально-знеосіблений.

Індивідуальний спосіб ремонту. При індивідуальному способі ремонту обладнання ремонтує одна комплексна бригада, що складається із робітників високої кваліфікації. При цьому кожна одиниця обладнання підлягає розбирання на окремі вузли і деталі, які в процесі ремонтних робіт не знеосіблюються тобто обладнання збирають з тих же відремонтованих частин з яких воно складалось до ремонту.

Агрегатно-знеосіблений спосіб ремонту. При цьому способі ремонту весь комплекс ремонтних робіт ділиться на окремі складові частини, кожна з яких являє собою повністю закінчений процес ремонту певного агрегату чи вузла. Іншими словами, машину розбирають на окремі агрегати (вузли), кожний з яких ремонтується окремо. Збирають машину з готових знеосіблених вузлівдублерів, що в практиці називають ремонтними вузлами, а звідси і друга назва способу: спосіб вузлового ремонту, або вузловий спосіб ремонту.

Загально-знеосіблений спосіб ремонту. На відміну від агрегатно-знеосібленого способу даний спосіб характеризується повним знеосібленням не тільки вузлів, але й окремих деталей. Машину, що поступила в ремонт, повністю розбирають, всі деталі підлягають дефектуванню. При чому ті деталі, які ще придатні для використання, передаються на склад, а решту або ремонтують, або здають в металобрухт. Слюсарно-складальна бригада проводить складання машини із знеосіблених деталей, що поступають із складу.

2.6 Ремонтне господарство БВУПЗГ та фактори, які впливають на його формування Формування ремонтного господарства підприємства проходить під впливом наступних факторів:

1. природні фактори, які обумовлюють інтенсивне фізичне зношення обладнання:

1.1. знаходячись на відкритому повітрі практично напротязі всього року, обладнання піддається шкідливому впливу навколишнього середовища;

1.2. багато вузлів і деталей працюють в умовах корозійного і образивного середовища промивочних рідин, соленої води;

1.3. велика степінь обводненості свердловин, що вимагає частого проведення ремонтних робіт;

2.техніко-технологічні фактори:

2.1. вузли і деталі обладнання часто зазнають змінних технологічних навантажень (удари, вібрації);

2.2. складання робіт і недостатність спеціального обладнання при транспортуванні примушує залучати до ремонтів підрядні організації;

2.3. висока частка застарілого обладнання;

2.4. низький коефіцієнт оновлення основних фондів, що вимагає більш частіших ремонтів;

3.економічні фактори:

3.1. недостатність коштів для поновлення матеріально-технічної бази ремонтного господарства;

3.2. збільшується кількість навмисних пошкоджень магістральних газопроводів з метою крадіжки продуктів, розкрадання матеріалів зі складів.

Під дією вище наведених факторів, а також відповідно до специфіки діяльності підприємства, сформувались та використовуються наступні системи, форми, методи та способи ремонтів.

На УМГ «Прикарпаттрансгаз », в склад якого входить БВУПЗГ працює система ТО і планових ремонтів, тобто проводяться регулярно ТО, поточні і капітальні ремонти обладнання, оскільки дана система є найефективнішою, але в силу недостатності коштів часто обладнання, яке вже зносилось продовжують експлуатувати, що приводить до аварійних ситуацій і непланових зупинок — в таких випадках використовують ремонти за потребою.

На підприємстві діє змішана форма ремонтного обслуговування, тобто поточний ремонт і ТО здійснюється власною ремонтною базою, а капітальні ремонти проводяться різними підрядними організаціями, зокрема: «Укргазенергосервіс », «Газбут », «Поліс «ЛТД, МП «Рембудконтора «(Долина). Якщо обладнання можливо демонтувати, то ремонт проводиться на спеціалізованих ремонтних базах, але є частка обладнання, демонтаж якого неможливий, тому ремонтні роботи проводяться на місці.

В силу складності робіт і недостатності спеціального обладнання для ремонтів доцільним є використання даної форми проведення ремонтного обслуговування.

Щодо методів, то використовується метод планово-попереджувальних ремонтів, який підвищує загальну ефективність ремонтного обслуговування, створює умови для безперервного функціонування обладнання, зокрема такого важливого для всієї роботи підприємства, як газоперекачувальні агрегати. Також даний метод ремонтів дозволяє підтримувати в належному стані трубопроводи, що зменшує кількість аварійних ситуацій і дозволяє безперервно транспортувати газ по даних газопроводах.

Потрібно зауважити, що для діяльності підприємства використовується як унікальне обладнання, яке потребує часто при проведенні капітальних ремонтів поєднання індивідуального і вузлового способів, так і універсальне обладнання, при ремонті якого можна використати загально-знеосіблений спосіб. Зокрема, при проведенні ремонту свердловин використовується індивідуальний спосіб, оскільки кожна свердловина є специфічною.

Отже, як бачимо ремонтне господарство досить чітко сформоване, відповідає виробничій діяльності підприємства, і при зміні напрямку діяльності чи розширенні, звичайно, будуть необхідні зміни і у організації ремонтного обслуговування.

2.7 Методика розрахунку показників ряду динаміки Для аналізу зміни показників в часі використовують ряди динаміки.

Розглянемо наступні показники:

1) абсолютний приріст:

1.1 базисний:

(1).

1.2. ланцюговий:

(2).

де уо, у1, уt-1 — відповідно фактичний рівень показника в базовому, звітному і попередньому до звітного року;

2) темпи росту, %:

2.1. базисні:

(3).

2.2. ланцюгові.

(4).

3) темпи приросту, %:

3.1. базисні:

(5).

3.2. ланцюгові:

(6).

4) абсолютне значення одного відсотку приросту:

4.1. базисний для всіх періодів однаковий;

4.2. ланцюговий:

(7).

(8).

Абсолютний приріст характеризує швидкість зміни рівнів ряду динаміки за одиницю часу.

Темпи росту — відносний показник динаміки, який показує у скільки разів більше чи скільки відсотків даний рівень складає по відношенню до рівня, що прийнятий за базу порівняння.

Темп приросту показує як зміниться рівень ряду динаміки на протязі даного часу.

Абсолютне значення 1% приросту — абсолютна величина 1% приросту.

2.8 Показники для оцінки рівня організації виробництва на підприємстві.

Взагалі під організацією виробництва розуміють сукупність методів, які забезпечують найбільш доцільне поєднання всіх елементів виробництва з метою одержання певних місцевих результатів.

До принципів — раціональної організації виробництва відносять пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність. Відповідно до принципів наведено показники, які характеризують рівень організації виробництва.

1. Коефіцієнт пропорційності характеризує пропорційність виробництва і визначається за формулою:

(9).

де m — кількість етапів, які включаються в розрахунок Вi пропускна здатність і-го етапу;

В — середній обсяг продукції.

Для Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу при визначені даного показника за m приймається кількість газоперекачувальних агрегатів, Вiфактична продуктивність кожного з них, B — середній плановий обсяг закачування/відкачування газу по системі цих газопроводів.

Коефіцієнт безперервності - характеризує рівень безперервності виробництва визначає можливість скорочення переривів між технічними операціями обраховується за формулою:

(10).

де Тtex — тривалість технологічної частини виробничого циклу;

Tц — загальна тривалість виробничого циклу.

Коефіцієнт безперервності повинен прямувати до 1.

Коефіцієнт ритмічності - характеризує рівномірність випуску продукції,.

(11).

де, а — щоденне відхилення недоданої продукції в натуральних одиницях;

b — плановий випуск продукції;

t — тривалість планового періоду.

Для даного підприємства, а — щоденне відхилення недоданого при закачуванні відкачуванні газу від планового рівня.

4. Складовою надійності процесу є надійність обладнання, яка застосовується у виробництві, тому розрахуємо коефіцієнт надійності обладнання.

(12).

де Тв — сумарні втрати у напрацюванні ГПА через відмови і простої в ремонті, в рік, м/год;

Тр — сумарне напрацювання ГПА, м/год.

2.9 Методика розрахунку показників ефективності ремонтного обслуговування До загальних показників, які характеризують рівень організації праці ремонтного господарства відносять:

1. коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією — характеризує відповідність кваліфікаційного рівня робітників до рівня кваліфікації робіт і визначається за формулою:

(13).

де Ррб — середній кваліфікаційний розряд робітників;

Рр — середній розряд виконуваних робіт.

2. коефіцієнт використання робочого часу:

(14).

де Те — ефективний відпрацьований час за даний період;

Трм — максимально-можливий фонд робочого часу, люд. год, або.

(15).

де tвmpвтрати робочого часу в процесі виконання роботи.

До спеціальних показників можна віднести:

1. Тривалість міжремонтного періоду — характеризує якість проведених робіт по ремонту, що проявляється у збільшенні ремонтного циклу, визначається за формулою:

(16).

де Тц — тривалість фактичного циклу роботи обладнання;

пр — кількість ремонтів в ремонтному циклу.

2. Коефіцієнт плановості ремонтів — характеризує рівень дотримання графіка планово-попереджувальних робіт:

(17).

де пg — кількість ремонтів з додержанням графіка,.

прп — загальна планова кількість всіх ремонтів.

3. Коефіцієнт частоти ремонтів показує кількість ремонтів в середньому на одиницю обладнання за даний період часу:

(18).

де прз — загальна кількість ремонтів, що проведені за даний період по видах обладнання.

по — кількість одиниць обладнання.

4. Коефіцієнт використання парку ремонтної бази за часом, характеризується рівень екстенсивного використання верстатного парку:

(19).

де Тф — фактичний час роботи обладнання за даний період часу,.

Тп — плановий фонд часу роботи обладнання за той же період.

Аналіз показників проводиться з метою виявлення резервів покращення організації та підвищення ефективності ремонтного обслуговування на БВУПЗГ. Основними напрямками удосконалення ремонтного обслуговування можуть бути:

1. збільшення тривалості міжремонтного періоду;

2. скорочення непродуктивних витрат газу при проведенні ремонтів;

3. скорочення газу простоїв обладнання в ремонті;

4. покращення внутрішньої спеціалізації ремонтних підрозділів.

3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА БОГОРОДЧАНСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ УПРАВЛІННІ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ.

3.1 Динаміка основних техніко-економічних показників підприємства Для того, щоб зробити висновки про те, як функціонує те чи інше підприємство, чи ефективним є використання матеріальних, трудових та інших ресурсів в цілому, працює підприємство прибутково чи збиткове, потрібно провести аналіз основних техніко-економічних показників (надалі ОТЕП) підприємства. Тому в даному розділі будемо розглядати динаміку ОТЕП діяльності Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу (надалі БВУПЗГ) та на основі цих даних проведемо аналіз ефективності діяльності даного підприємства.

Оскільки основним видом діяльності БВУПЗГ є закачування/відкачування газу, то до ОТЕП необхідно віднести такі, які б характеризували безпосередньо даний вид діяльності, тобто обсяг та витрати пов «язані з даним видом діяльності.

До ОТЕП також слід віднести продуктивність праці, середньомісячну заробітну плату.

Зокрема, продуктивність праці є основним показником, який характеризує рівень використання трудових ресурсів. Продуктивність праці е важливим фактором підвищення ефективності виробництва внаслідок чого збільшуються матеріальні блага, зменшуються витрати праці.

Так як заробітна плата через відтворювальну функцію, яка передбачає встановлення норм оплати праці, що забезпечують нормальне відтворення робочої сили, і стимулюючу — стимулює до найбільш ефективних дій при виконанні роботи впливає на ефективність виробництва, до ОТЕП відносять такий показник як середньомісячна заробітна плата.

Витрати на закачування/відкачування газу комплексно характеризують використання ресурсів підприємства, а значить характеризують ефективність його роботи.

ОТЕП діяльності БВУПЗГ наведено в таблиці 3.1.1.

Таблиця 3.1.1 — ОТЕП на БВУПЗГ за період 2001;2003 рр.

Показник 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1. Обсяг закачування/відкачування газу, млн. м3 11 881,5 12 249,6 12 554,3.

2. Середньомісячна заробітна плата, гри. 444,1 489,3 676,2.

3. Продуктивність праці, тис. м3/чол. 25 773,3 25 680,5 26 100,.4.

4. Витрати па закачування/відкачування газу, тис. грн. 8071,5 10 482,4 6415.

Чисельність працівників, чол. 461 477 481.

Таблиця 3.1.2 — Динаміка ОТЕП на БВУПЗГ за період 2001;2003 рр.

Показник Роки Абсолютне значення показника Абсолютний приріст Темпи росту Темпи приросту.

ул Трб Трл Тпрб Тпрл.

1.Обсяг — закачування /відкачування газу, млн. м3 2001.

2003 11 881,5 12 249,6 12 554,3 ;

368,1 672,8 ;

368,1 304,7 ;

103,1 105,7 ;

103,1 102,5 ;

3,1 5,7 ;

3,1 2,5.

2. Середньомісячна заробітна плата, грн. 2001.

2003 444,1 489,3 676,2 ;

45,2 232,1 ;

45,2 186,9 ;

110,2 152,3 ;

110,2 138.2 ;

10,2 52,3 ;

10,2 38,2.

3. Продуктивність праці, тис. м «7чол. 2001.

2003 25 773,3 25 680,5 26 100.4 ;

— 92,8 327,1 ;

— 92,8 419,9 ;

99,6 101,3 ;

99,6 101,7 ;

— 0,4.

1,3 ;

— 0,4 U7.

4. Витрати на закачування/відкачування газу, тис. грн. 2001.

2003 8071,5 10 482,4 6415 ;

2410,9.

— 1656,5 ;

2410,9 -4067,4 ;

129,9 79,5 ;

129,9 61,2 ;

29,9.

— 20,5 ;

29,9.

— 38.8.

Графічно динаміка ОТЕП на БВУПЗГ за період 2001;2003рр. зображена на рисунку 3.1.1.

В таблиці 3.1.2 наведено динаміку основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за період 2001;2003 р. Беручи до уваги темпи росту даних показників, проаналізуємо роботу підприємства за цей період.

Так як закачування/відкачування газу є основною діяльністю Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу, то за його значеннями можна характеризувати роботу БВУПЗГ. Так у 2002р. обсяг закачування/відкачування газу зростає на 3,1% і на 5,7% у 2003р. в порівнянні з 2001р. Такі зміни спричинені збільшенням видобутку газу, а також збільшенням потреб споживача.

Рисунок 3.1.1. Динаміка ОТЕП на БВУПЗГ за період 2001;2003 рр.

Роки 2001 2002 2003.

(Обсяг закачування (Середньомісячна зарплата.

(Продуктивність праці (Витрати закачування Щодо середньомісячної заробітної плати, то у 2002р. вона зросла на.

10,2% і на 52,3% у 200 3році порівняно з 2001р. Зростання середньомісячної заробітної плати зумовлене збільшенням обсягу закачування/відкачування газу, а також мали вплив загальнодержавні процеси і явища, зокрема інфляція.

Продуктивність праці має нестабільний характер протягом аналізуючого періоду. Так у 2002 р. продуктивність праці спала на 0,4% порівняно з базовим, а у 2003р. зросла на 1,3%. Ріст продуктивності праці зумовлений ростом об «ємів закачування/відкачування.

У 2001 році витрати на закачування/відкачування газу зросли на 29,9%, а у 2002р. зменшились на 20,5% порівняно з базовим роком. На ріст мали вплив збільшення витрат на ремонтні роботи, збільшення середньомісячної заробітної плати, а також інфляційні процеси, які мали місце в даний період часу. На зменшення витрат мали вплив підвищення продуктивності праці, зменшення витрат па ремонтні роботи.

Отже даючи загальну характеристику діяльності Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу, можна сказати, що в загальному протягом аналізованих років робота підприємства покращилась. На це вказують підвищення продуктивності праці і середньомісячної зарплати, а також зменшення витрат на закачування/відкачування газу. Покращення цих показників досягнуто завдяки ефективнішому використанню матеріально-технічної бази, кращої роботи обладнання після проведення капітальних та поточних ремонтів, підвищення кваліфікаційного рівня працівників.

3.2 Аналіз та оцінка рівня організації виробництва на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу Для аналізу та оцінки рівня організації виробництва на підприємстві згідно системи показників, наведених в розділі 2.8 використаємо фактичні дані, наведені в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 — Дані для розрахунку показників рівня організації виробництва за період 2001;2003 рр.

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

І.Плановий обсягзакачування/ відкачування газу в т. ч. за 12 000 12 400 12 600.

1 квартал 2800 3000 3000.

2 квартал 3200 3200 3300.

3 квартал 3200 3200 3300.

4 квартал 2800 3000 3000.

2.Фактичний обсяг закачування/відкачування газу в т. ч. 11 881,5 12 249,6 12 554,3.

1 квартал 2700 2820 2800.

2 квартал 3021,5 3200 3310.

3 квартал 3430 3329,6 3464,3.

4 квартал 2730 2900 2980.

3. Загальна кількість ГПА (газо-перекачув. агрегати) шт. 17 18 18.

4. Загальна тривалість виробничого циклу, дні 365 365 365.

5. Тривалість технологічної частини ви-го циклу, дні 315 327 328.

6. Сумарні втрати u напрацюванні ГПА через відмови і простої в ремонті в рік, м/год. 330,21 373,42 341,32.

7.Сумарні напрацювання ГПА в рік м/год. 2822,53 2859,21 2953,21.

8.Загальна кількість, свердловини, шт. 182 183 184.

Значення розрахункових показників занесемо в таблицю 3.2.2.

Таблиця 3.2.2 — Показники рівня організації виробництва на БВУПЗГ за період 2001;2003 рр.

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1. Коефіцієнт пропорційності 0,9561 0,9601 0,9589.

2.Кпефіиіоп безперервності 0,863 0,83 0,9.

З. Коефіцієнт ритмічності 0,807 0,84 0;85.

4. Коефіцієнт надійності обладнання 0,89 0.895 0,897.

Коефіцієнт пропорційності на підприємстві розраховується самостійно. Проведемо аналіз динаміки показників рівня організації виробництва згідно даних занесених в таблицю 3.2.3.

Таблиця 3.2.2 — Динаміка показників рівня організації виробництва Показник Роки Абсолютне значення показника Абсолютний приріст Темпи росту Темпи приросту Показник.

ул Трб Трл Тпрб Тпрл.

1.Коефіцієнт пропорційності 2001.

2003 0,9561 0,9601 0.9589 ;

0,004 0,028 ;

0,004.

— 0,0012 ;

100,4 100,3 100 100,4 0,99 ;

0,4.

0,3 ;

0,4.

— 0,1 ;

0,01 0,012.

2.Коефіцієнт безперервності 2001.

2003 -0,863 0,88.

0,90 ;

0,47 0,037 ;

0,017 0,02 ;

102 1043 100 102 102,3 ;

4.3 ;

2,3 ;

0,0085 0,.0087.

3.Коефіцієнт ритмічності 2001.

2003 ;

0,807 0,84 0,85 ;

0,033 0.01 ;

0,033 0,043 ;

104,1 105,3 100 104,1 101.2 ;

4,1.

5,3 ;

4,1.

1,2 ;

0,008 0,036.

4.Коефіцієнт надійності обладнання 2001.

2003 0,89 0,895 0,897 ;

0,005 0,002 ;

0,005 0,007 ;

100,6 100,8 100 100,6 100,2 ;

0,6.

0,8 ;

0,6.

0,2 ;

0,008 0,035.

Як видно з таблиці 3.2.3, коефіцієнт пропорційності зріс на 0,4% у 2002.

році і на 0,3% у 2003 році порівняно з 2001 роком. По відношенню до 2002 року коефіцієнт пропорційності у 2003 році знизився на 0,1%. Оскільки коефіцієнт пропорційності характеризує дотримання плану по закачуванні/відкачуванні, то можна сказати, що у 2003 році зменшення даного коефіцієнта відбулося через недотримання плану закачування/відкачування газу. Це зумовлено зривами поставок газу з боку основних постачальників, як по графіку так і по кількості та якості продукції. Щодо коефіцієнта безперервності, то у 2002p. він зріс на 2% і у 2003 р. на 4,3% порівняно з 2000 р. Коефіцієнт безперервності визначається особливостями виробничого циклу. І в даній ситуації коефіцієнт безперервності буде залежати від надійності роботи ГПА, оскільки ГПА є важливим обладнанням для закачування/відкачування газу. Так, коефіцієнт надійності роботи ГПА у 2001р. складав 0,89 і до 2003р. мав, хоч і не швидкими темпами, але тенденцію до зростання, тобто у 2003 p. Kн = 0,897. Ріст коефіцієнта надійності ГПА відбувається за рахунок кращого проведення ремонтного обслуговування, зменшення простоїв обладнання в ремонті.

Протягом періоду 2001;2003 рр. Спостерігається зростання коефіцієнта ритмічності; у 2001p. — коефіцієнт ритмічності складав 0,807, у 20 020р. — зріс на 4,1%, а у 2003р. — 1,2%. Зростання даного коефіцієнта відбувається за рахунок того, що не дивлячись на невчасні поставки газу чи недотримання об «ємів газу постачальниками, БВУПЗГ власними силами намагається виконати умови договорів, використовуючи для цього резервні запаси.

3.3. Динаміка обсягів ремонтних робіт на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу Розглянемо динаміку обсягів робіт по капітальному та поточному ремонту основних фондів Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу.

Таблиця 3.3.1 — Обсяги ремонтних робіт та темпи їх росту на БВУПЗГ за період 2001;2003 рр.

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1.Обсяг рем. робіт на БВУПЗГ тис. грн. 3228,7 5241,2 2566,0.

2.Обсяг рем. робіт на УМГ «Прикарпаттрансгаз », тис. грн. 14 117,0 21 765,7 21 055,0.

3. Частка рем. робіт на БВУПЗГ у загальному обсязі УМГ «Прикарпаттрансгаз», % 22,9 24,0 12,2.

4. Темпи росту, %.

— базисні Трб 100 162,3 79, 5.

— ланцюгові, Трл — 162,3 49,0.

В таблиці 3.3.1 наведено обсяги ремонтних робіт на БВУПЗГ за період 2001;2003рр., їх динаміка та частка у загальному обсязі ремонтних робіт на УМГ «Прикарпаттрансгаз ». На основі приведених даних побудовано графік зміни темпів росту обсягів ремонтних робіт на БВУПЗГ за період 1999;2001рр. Графічно динаміка цих показників показана на рисунку 3.3.1.

Як бачимо у 2002 році обсяг ремонтних робіт зріс на 62,3%. Це було зумовлено ремонтом газоперекачувальних агрегатів, газорозпридільчих станцій, свердловин. У 2003 році обсяг ремонтних робіт зменшився у двічі у порівнянні з 2002 роком.

Обсяг ремонтних робіт на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу становить 18% від загального обсягу ремонтних робіт на УМГ «Прикарпаттрансгаз ». При чому у 2002 році частка була найбільшою і складала 24%, а у -2003 році склала 12,2%. Частка ремонтних робіт змінюється аналогічно їх динаміці за даний період.

В попередні роки обсяг ремонтних робіт був значно більший, оскільки БВУПЗГ проводило видобуток газу і в його розпорядженні були газовидобувні і газоконденсатні свердловини. А з 2001 року Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу займається виключно зберіганням газу.

3.4 Динаміка обсягів ремонтних робіт з точки зору об «єктів ремонтів Розглянемо динаміку обсягів ремонтного обслуговування на БВУПЗГ за даними про виконання робіт по капітальних і поточних ремонтах основних фондів підприємства за період 2001;2003 рр.

Таблиця 3.4.1 — Обсяги виконаних робіт по капітальних і поточних ремонтах основних фондів.

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік Вартість виконаних робіт, всього, тис. грн. в тому числі: 3228,7 5241,2 2566.

1. Промислово-виробничі основні фонди, з них: 2897,7 4629;2 2351.

— будівлі і споруди; 810,2 1112 820.

— силові машини і обладнання, 310 280,2 109,4.

— робочі машини і обладнання. 1497,7 2880 1202,4.

— транспортні засоби. 279,8 357,0 219,2.

2. Непромислові осичині фонди 331 612 215.

Таблиця 3.4.2 — Динаміка виконаних робіт по ремонтах основних фондів.

ул Вартість виконаних робіт, всього, тис. гри. в тому числі 2001.

2003 3228,7.

5241,2.

2566 100.

62,3.

79,5.

162,3.

49,0.

62,3.

— 20,5.

62,3.

— 51,0.

2012,5.

— 662,7.

2012,5.

— 2675,2.

1.Промислово-виробничі.

основні фонди, з них:

2003 2897,7.

4629,2.

12 351 100.

159,8.

81,1 159,850,8 59,8.

— 18,9 59,8.

— 49,2 1731,5.

— 546,7 1731,5.

— 2278,2.

будівлі і споруди;

2003 810,2.

820 100.

137,3.

101,2.

137,3.

73,7.

37,3.

1,2.

37,3.

— 26,3.

301,8.

9,8.

301,8.

— 292.

Силові машини і обладнання; 2001.

2003 310.

280,2.

109,4 100.

90,4.

35,3.

90,4.

39,0.

— 9,6.

— 64,7.

— 9,6.

— 61.

— 29,8.

— 200,6.

— 29,8.

— 170,8.

Робочі машини і обладнання; 2001.

2003 1497,7.

1202,4 100.

192,3.

80,3.

192,3.

41,8.

92,3.

— 19,7.

92,3.

— 58,2.

1382,3.

— 295,3.

138,3.

— 1677,6.

Транспортні засоби 2001.

2003 279,8.

257,0.

219,2 100.

127,6.

78,3.

127,6.

61,4.

27,6.

— 21,7.

27,6.

— 38,6.

77,2.

— 60,6.

77,2.

— 137,8.

2.Непромислові основні фонди 2001.

2003 331.

215 100.

185,0.

65,0.

165,0.

35,0.

85,0.

— 35,0.

85,0.

— 64,9.

— 116.

— 397.

Витрати на капітальні ремонти основних фондів займають більше половини загальних витрат на ремонтні роботи, тому розглянемо дані по капітальних ремонтах конкретних об «єктів в кількісному виразі (таблиця 3.4.3). «.

Таблиця 3.4.3. Кількість капітальних ремонтів по об «єктах Об «єкти 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1. Газоперекачувальні агрегати, шт. 7 11 8.

2. Компресорні циліндри (ТМК), шт. 8 12 10.

3. Газові свердловини, шт. 8 12 5.

4. Автотранспорт, шт. 7 6 4.

5. Інші, шт. 5 10 6.

Аналізуючи динаміку ремонтних робіт за період 2001;2003 рр., можна сказати, що у 2002 році порівняно з базовим роком потрачено коштів на ремонт промислово-виробничих і непромислових об «єктів більше на 62,3%, що складає 2012.5 тис. грн. а у 2001 році порівняно з базовим роком на ремонт коштів потрачено менше на 51,0%, що складає 2675,2 тис. грн. Отже можна сказати, що у 2002 році потрачено найбільше коштів на ремонт промислово-виробничих і непромислових об «єктів. Причиною стало те, що кількість об «єктів на яких було проведено капітальний ремонт у 2002 році була найбільшою.

Протягом трьох аналізованих років у 2002 році кількість газоперекачувальних агрегатів, компресорних циліндрів і газових свердловин, які перебували у капітальному ремонті була найбільшою. Так, у 1999 році у ремонті перебувало 35 об «єктів, то у 2002 році на 16 більше. Але у 2003 році загальна кількість об «єктів зменшилась, це дало можливість скоротити час простою обладнання, неперервність роботи якого важлива для виробничого процесу. Кількість автотранспорту, що перебував у капітальному ремонті на протязі аналізованих років значно зменшилась.

На Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу необхідно провести роботи по покращенню ремонтного обслуговування. Для зменшення числа ремонтів необхідно забезпечити кращий догляд за обладнанням, дотримуватись вимог по експлуатації, застосовувати профілактичні заходи.

3.5 Динаміка обсягів ремонтного обслуговування в залежності.

від виконавців.

На Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу діє змішана система організації ремонтного обслуговування, тобто ремонти виконуються як господарським та к і підрядним способом. Тому проаналізуємо обсяги ремонтного обслуговування з точки зору участі різних виконавців у виконанні ремонтних робіт.

Таблиця 3.5.1 — Структура витрат коштів на ремонт залежно.

від виконавців.

Виконавці 2001 рік % 2002 рік % 2003 рік %.

1. Персоналом підрядних підприємств, тис. гри. 2666,9 82,6 4250,6 81,1 2073, 3 80,8.

2. Господарським способом, тис. грн. 561,8 17,4 990,6 18,9 492,7 19,2.

Обсяги ремонту в цілому, тис. грн. 3228,7 100 5241,2 100 2566 100.

Як видно з таблиці 3.5.1, об «єм робіт, які виконують підрядні організації майже в 5 разів більший, ніж той, що виконують ремонтні служби підприємства.

Це пов «язане з тим, що БВУПЗГ не має своєї великої ремонтної бази, яка б виконувала всі необхідні ремонти, причиною цього є недостатнє фінансування ремонтного обслуговування на підприємстві. Потрібно сказати, що капітальні ремонти майже на 100% виконуються спеціальними ремонтними базами, організаціями — підрядним способом, це зумовлено тим, що капітальний ремонт потребує більш кваліфікаційного складу персоналу та великої ремонтної бази. Проте, майже всі поточні ремонти проводяться власними силами. Враховуючи специфіку та складність ремонтних робіт, і відповідно до цього потребу у великій ремонтній базі, доцільним є саме така організація ремонтного обслуговування — змішана система.

3.6 Аналіз затрат часу та коштів при ремонті свердловин Для проведення аналізу затрат часу та коштів при ремонті свердловин використаємо дані двох таблиць.

Таблиця 3.6.1 — Затрати часу при ремонті свердловин.

Категорії затрат 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

Загальний час, год. Сер. трив-ть 1-го ремонту % Загальний час, год. Сер. трив-ть 1-го ремонту % Загальний час, год. Сер. трив-ть 1-го ремонту %.

1.Сведловини ПЗГ:

Загальний час, в т. ч. 648,0 129,6 100 927 132,4 100 788 131,3 100.

продуктивний 617 123,4 95,.2 882 126 95,1 758 126,3 96,2.

непродуктивний 31 6,2 4,8 45 6,4 4,9 30 5,0 3,8.

— по техн. причинах 12 2,4 38,7 13 1,86 28,9 9 1,8 30,0.

— по орг. причинах 19 3,8 61,3 32 4,57 71,1 21 3,5 70,0.

Таблиця 3.6.2 — Затрати коштів при ремонті свердловин.

Показники 2001 рік Трб 2002 рік Трб 2003 рік Трб.

1. Сведловини ПЗГ. шт. 8 — 12 — 5 ;

Загалі, пі витрати, тис.грн. 710,0 100 1012 142,5 611.5 86.1.

Сер. вартість 1-го св. /ремонту, тис.грн. 88,75 100 84,3 95,0 122.3 137,8.

Перш, ніж аналізувати наведені дані, потрібно сказати, що загальний фонд газових свердловин по БВУПЗГ складав у 2001 році 182 одиниці, в т. ч. 72 діючих, а у 2002році - 183 одиниці, з них 70 діючих, у 2003 році - 184, діючих — 76.

У 2001 році проведено ремонт 8 свердловин, у 2002 році - 12-ти, а у 2003 році - 5-ти. При цьому зросли затрати часу з 648 год. (2001 р.) до 927 год. (2002р.) і 788 год. (2003 р.), середня тривалість 1-го ремонту збільшилась з 129,6 год. (2001р.) до 132,4год. (2002р.), а у 2003 році склала — 131,3 тобто у 2000 році порівняно з базовим зросла на 2,8 год., а у 2001 році - на 1,7 год. У порівнянні з базовим роком.

При цьому потрібно зауважити, що у 2003 році частка непродуктивного часу зменшилась на 1% відносно 2001 року і на 1, 1% відносно 2002 року, при цьому втрати часу по організаційних причинах складають 70%, що на 8,7% більше ніж у базовому році. Тобто час на ремонт свердловин використовувався більш продуктивно, але при цьому погіршилось планування і організація ремонтних робіт. Протягом даного періоду проводились наступні роботи: ліквідація пробки, прихват НКТ, ліквідація свердловин, ізоляція водопроводу, повернення.

Найбільші грошові загальні витрати були у 2002 році, це пов «язано із збільшенням об «єму ремонтних робіт, хоча середня вартість зменшилась на 5% у цьому році, і на 37,8% збільшилась у 2003 році. Отже у 2003 році ремонт кожної свердловини в середньому обійшовся дорожче для даного підприємства, це зумовлено збільшенням об «ємів робіт при ремонті кожної свердловини.

3.7 Аналіз ефективності функціонування ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу Для розрахунку показників ефективності ремонтного обслуговування використовуємо дані таблиць.

Таблиця 3.7.1 — Вихідні дані для розрахунку показників ефективності ремонтного обслуговування Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1.Середній кваліфікаційний розряд робітників, Ррб 4,0 4,1 4,2.

2. Середній розряд виконуваних робіт, Рр 4,5 4,6 4,6.

3. Максимально можливий фонд робочого часу, люд. год., Трм 19 510 19 500 19 520.

4. Втрати робочого часу в процесі виконання роботи, tвmp, люд-год. 1150 1200 1217.

5. Тривалість фактичного циклу роботи обладнання, год. Tu:

— ГПА; 2567 2037 1752.

компресорних циліндрів ГМК; 2136 1825 1564.

6. Кількість ремонтів н ремонтному циклі, Пр

— ГПА; 5 4 5.

компресорних циліндрів І «МК; 5 5 6.

7. Загальна кількість ремонтів, шт. Прз:

— ГП А: 7 11 8.

компресорних циліндрів ГМК: 8 12 10.

8.Кількість одиниць обладнання, шт. По.

— ГПА; 17 18 18.

компресорних циліндрів ГМК; 24 25 25.

9. Фактичний час роботи обладнання верстатного парку, год., Тф 1825 1830 1815.

10. Платшнй ефективний час роботи обладнання, год., Тп 1966 1968 1920.

11. Кількість ремонтів свердловин. Ідо проведена з дотриманням.

планових термінів, пg 8 11 5.

12. Загальна планова кількість всіх видів ремонтів свердловин, прп 9 11 6.

13. Загальна кількість ремонтів свердловин. прп 8 12 5.

14. Фонд свердловин, по 182 183 184.

Розрахуємо показники ефективності функціонування ремонтного обслуговування на БВУПЗГ в період 2001;2003 р., використовуючи дані таблиці 3.7.1 і формули (ІЗ) — (19). Результати розрахунків зведемо в таблиці 3.7.2.

Таблиця 3.7.2 — Показники ефективності ремонтного обслуговування Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік.

1. Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, Крк 0,88 0,89 0,91.

2.Коефіцієнт використання робочого часу, Квчр 0,95 0,95 0,95.

З.Тривалість міжремонтного періоду, год., Тмрп:

— ГПА; 513 509 350.

— компресорні циліндри; 427 365 260.

4.Коефіціснт частоти ремонтів, Кчр:

— ГПА; 0,41 0,61 0,44.

— компресорні циліндри; 0,33 0,48 0,40.

5. Коефіцієнт використання верстатного парку ремонтного господарства, Кекс 0,93 0,93 0,93.

6.Коефіцієнт плановості ремонтного обслуговування свердловин, Кпро 0,89 1 0,83.

7. Коефіцієнт частоти ремонтів свердловин, Кчр 0,04 00,6 0,03.

Отже, коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією зростає на 0.01 в 2002 році і на 0,03 в 2003 році порівняно з базовим роком. Це пояснюється тим. що на протязі 3-х років зростає середній кваліфікаційний розряд робітників, причому сталими темпами — на 2,5% щорічно. Тобто нова технології та нова техніка вимагають більшої підготовленості робітників. У робітників механічної майстерні є резерв підвищення кваліфікаційного розряду, щоб максимально наблизити його до розряду виконуваних робіт. З цією метою на підприємстві проводиться робота по підвищенню кваліфікації робітників.

Коефіцієнт використання часу постійний на протязі всього періоду і становить 0,95. Це досить непоганий рівень використання робочого часу, хоча і його можна покращити шляхом усунення непродуктивних витрат часу або зведення їх до мінімуму. Це насамперед стосується механічної майстерні, покращити роботу якої можна шляхом удосконалення вчасності поставок матеріалів, інструментів, своєчасним наданням інструкції, вказівок.

Розглянемо важливий показник якості підготовки проведених ремонтівтривалість міжремонтного періоду — на прикладах двох видів обладнання: ГПА і компресорних циліндрів ГМК. З таблиці 3.6.2 видно, що тривалість міжремонтного періоду цих видів обладнання зменшується: ГПА — з 2001 року на 163 год., а ГМК — на 167 год., що відповідно складає 3 1,8% і 49%. Це пояснюється тим, що зменшується тривалість фактичного циклу роботи обладнання через його застарілість, неналежне ТО в міжремонтний період і неналежний рівень експлуатації. Крім того, на якість ремонтів впливала відсутність комплектуючих деталей, застарілість деяких вузлів, агрегатів і неможливість їх модернізації.

Підприємству необхідно проводити заходи, щодо збільшення тривалості міжремонтного періоду ГПА і компресорних циліндрів ГМК. Внаслідок зменшення міжремонтного періоду збільшився коефіцієнт частоти ремонтів ГПА — на 3%, ГМК на 7% у 2003 році порівняно з 2001році.

Коефіцієнт використання верстатного парку механічної майстерні досить високий і за останні роки зріс до 0,95. Він характеризує рівень екстенсивного використання верстатного парку механічної майстерні.

Цех по капітальному ремонту в Богородчанах виконує свою роботу якісно, про це свідчить значення коефіцієнта плановості ремонтів свердловин, що у 2002 році дорівнює 1, а у 2003 році - 0,83, а також частоти ремонтів, значення якого прямує до мінімуму. Коефіцієнт експлуатації y 2003 році прямує до мінімуму.

Отже, якщо цех по капітальному ремонту свердловин працює досить ефективно, то про ремонтне обслуговування інших ділянок виробничого процесу це сказати важко, зокрема про це свідчить зменшення тривалості міжремонтного періоду і збільшення частоти ремонтів деяких видів обладнання.

3.8 Аналіз відповідності організації ремонтного обслуговування особливостям виробництва Нормальне функціонування основних виробничих фондів на підприємстві залежить від ефективності ремонтного обслуговування. А ремонтне обслуговування може бути ефективним за умови, що вона відповідає особливостям виробництва. Утримання об «єктів у належному стані має важливе значення, тому що ремонт вимагає припинення закачування/відкачування продукту. Такі часті зупинки на ремонт приводять до невиконання плану, недопоставок продукту.

Важливим об «єктом БВУПЗГ є компресорні станції, тут основна увага звертається на підтримання належного стану ГПА теплообмінного устаткування. Слід відмітити, що механічна майстерня виконує річні плани по ремонту цього виду обладнання. За рахунок проведених модернізацій вдалося покращити роботу компресорних станцій.

Багато часу і коштів у ремонтників займає очистка теплообмінного устаткування і трубопроводів систем водяного охолодження від солевідкладів. Для покращення роботи у цьому напрямку використовується нова технологія очистки, ефективність якої досить висока. Робота механічної майстерні організована досить ефективно і зручно, гнучко. При інтенсивному будівництві паропроводів чисельність майстерень зростає і робота проводиться у дві зміни. Коли обсяги робіт невеликі, то працює лише одна зміна. Наявність механічної майстерні є досить зручним і ефективним, оскільки вона проводить ремонти парку машин і обладнання, ремонт двигунів внутрішнього згорання, вартість яких втричі менша від вартості нового двигуна. Механічна майстерня проводить ремонт великої кількості засувок, трейлерів (міняються втулки балансових підвісок, підварюється рама, міняються всі шланги).

Проте виконання складних капітальних ремонтів та робіт, пов «язані із ліквідацією аварій, покладено на підрядні організації. Це є доцільним, оскільки для проведення таких робіт підприємству необхідна велика матеріально-технічна база, а це потребує значних капіталовкладень, більш розширеної сітки ремонтних цехів. Крім того, покладення деяких ремонтів на підрядні організації дозволяє прискорити ремонт, зекономити час, отже, у випадку, коли матеріально-технічна база і кошти для проведення ремонтів є достатні, то вони покладаються на саме підприємство, а там, де це не вигідно або не можливо — на підрядні організації.

Основним видом діяльності БВУПЗГ є підземне зберігання газу. Тут ремонтні ремонти направлені на свердловини підземного зберігання газу. Проводиться система оглядів свердловин, при якій визначають показники тиску, рівня води, за значеннями яких визначають необхідність проведення капітального ремонту свердловин. Перед проведенням ремонтних робіт є необхідним глушіння свердловин, для цього створений розчинний вузол, який готує розчин для глушіння свердловин, і має у наявності глинне господарство та^клади для матеріалів. Для проведення ремонтів свердловин створений цех капітального ремонту і аварійного ремонту, який виконує наступні види ремонтних робіт: ізоляція водопритоку, повернення, до стріл, ліквідація міжколонного тиску, ліквідація пробки, ловильні роботи, ревізія МК «Г. ліквідація свердловин, перевід в другу категорію, та інші ремонти. Для ефективного проведення ремонтів цех мас у своєму розпорядженні також ремонту ділянки призначену для техніки, установки для ремонту свердловин — A-50, набори ручного інструменту і проти викидного обладнання. Взагалі, ремонти обслуговування свердловин є досить ефективним, оскільки бригада по ремонту знаходиться на місці і достатньо забезпечена необхідним інструментарієм, зокрема, ефективним була б заміна ручного спуску і підйому НКТ на автоматичне.

Таким чином, в загальному система ремонтного обслуговування БВУПЗГ відповідає особливостям функціонування підприємства, хоча необхідним е підвищення рівня робіт, вдосконалення і модернізація ремонтного обслуговування.

4. ЗАХОДИ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.

4.1 Скорочення кількості ремонтів ГПА шляхом попередження їх поломки встановленням системи захисту і діагностики ремонтів.

З попереднього аналізу видно, що кількість ремонтів ГПА збільшувалась порівняно з базовим роком у 2002 році на 57%, а у 2003 році на 14%, що призводить до збільшення перерозходу масла, погіршення умов експлуатації, збільшення витрат на ремонтні роботи. Також зменшився міжремонтний період ГПА. Отже, на підприємстві доцільно б було впровадити заходи по покращенню роботи ГПА.

На БВУПЗГ встановлено 16 агрегатів ГТК-10, через напрацювання кожним 12 млн. мотогодин проводиться плановий капітальний ремонт підрядним способом. Також агрегати зупиняються експлуатаційним персоналом для технічних оглядів для технічних оглядів. Були випадки, коли агрегати експлуатувались без відхилень від контрольних параметрів, а при технічному огляді виявилось значне їх пошкодження. Однак, були і випадки, коли огляд не виявляв порушень, а через деякий час агрегат зупинився аварійно по причині підняття температури газу і високої вібрації. Створення системи захисту з вібраційного стану дозволяє своєчасно відключити працюючий агрегат при перевищенні рівня вібрації допустимих значень і цим запобігти значних механічних поломок основних вузлів ГПА і зменшити кількість ремонтів на 25%. Ефективність від впровадження заходу досягається за рахунок зміни режиму наробок в міжремонтний період, що відповідно приводить до зниження витрат на ремонт на 3%. Отже, впровадження системи захисту з вібраційного стану агрегатів ГТК-10, забезпечує оперативність постановки діагностики агрегата і проведення ремонтних робіт.

Економічним ефект віл заходу, що впроваджується буде визначатись за наступною формулою:

Е=Епч+Ер-0,15 К (20).

де Епч — економічний ефект від скорочення розходу паливного газу;

Ер — економічний ефект від скорочення розходів на ремонт;

К — капітальні витрати на модернізацію.

(21).

де Цm — ціна газу;

— економія паливного газу.

Впровадження аварійного захисту принесе певний дохід, величина якого визначається за формулою:

D = (31.(N21/N1)-32).n (22).

де 31, 32 — витрати на ремонт 1-го агрегату до і після проведення заходу; N1, N2 — тривалість міжремонтного періоду до і після проведення заходу;

n — кількість агрегатів, на яких впроваджується захід. Заходи по удосконаленню організації ремонтного обслуговування будуть мати вплив на наступні показники:

1. Зниження собівартості 1-го ремонту:

С = (1-С2/С1).100% (23).

де С1, С2 — собівартість до і після впровадження заходу;

2. Зменшення чисельності працюючих, що необхідні для проведення ремонту:

Р)/Р1 (24).

де Ччисельність працюючих;

(25).

де P=P1,P2 — кількість ремонтів до і після впровадження заходу;

3. Підвищення продуктивності праці:

(26).

Збільшення прибутку:

(27).

5. Зменшення коефіцієнту частоти ремонтів — Кчр;

6. Зменшення загальної кількості ремонтів в рік:

nр32=0,8.nр31 (28).

7. Тривалість міжремонтного періоду після провадження заходу:

N2=np31(N1/np32) (29).

Вихідні дані та розраховані значення показників внесемо в таблицю 4.1.1.

Таблиця 4.1.1 — Зміна показників під впливом заходу по удосконаленню організації ремонтного обслуговування (встановлення системи захисту і діагностики ремонтів ГПА) Показники Значення до впровад-ження заходу Значення після впровад-ження заходу Зміна.

1. Середня вартість 1-го ремонту, тис. грн. 8,67 8,45 -0,22.

2. Кількість ремонтів в рік, шт. 8 6 -2.

3. Тривалість міжремонтного періоду, год., N 350 420 70.

4. Коефіиіпп частоти ремонтів 0,44 0,35 -0,1.

ue. Зменшення собівартості, % Де.

6. Зменшення чисельності, ДЧ. чол. 26 20 б.

7. Підвищення продуктивності праці, % ПП.

8, Збільшення прибутку, тис. гри., ДП.

3,5.

9, Кількість агрегатів, на яких впроваджується захід. шт. n=16.

Визначимо дохід:

D = (8,67*(420/350)-8,45)*16=31,26 тис. грн.

Розрахуємо економічний ефект: .

=520м3; при Qonm =3720м3;

Цm= 104грн./1000м3;

K= 10 000грн.

Е=520*0,104*0,22*8−0,15*10 000=54,08+1760−1500=314,08 грн.

Отже, впровадження системи захисту з вібраційного стану агрегатів ГТК-10 забезпечило зменшення кількості ремонтів в рік на 2 агрегати, також тривалість міжремонтного періоду зросла на 70 год., внаслідок цього вартість одного, ремонту зменшилась на 220грн., а загальний дохід складає 314,08 грн.

4.2 Скорочення тривалості ремонту свердловин шляхом модернізації спуско-піднімальних операцій насосо-компресорних труб (НКТ) Для проведення капітального ремонту свердловин необхідним є підйом НКТ однотрубками з укладанням на листки агрегатів А-50 і А-50-у.

Підйом і спуск труб даним ключем відбувається вручну і це займає відповідно 3,5 хв. та 2,9 хв. для труб 0114 мм для однієї труби. Тоді, як забезпечення бригади гідравлічним або пневматичним ключем дозволить зменшити норми часу до 2,3 хв. на підйом і 1,8 хв. на спуск 1-ї труби.

В середньому на Богородчаиському ПЗГ проводиться капітальний ремонт восьми свердловин в рік, кожна з яких складається з 130 труб.

Розрахуємо економію часу на підйом на спуск труб за формулами:

(30).

(31).

де пт — кількість труб в колоні НКТ;

nсв — кількість свердловин, які підлягають плановому капітальному ремонт) в рік;

— t1; t2- нас підйому до і після впровадження заходу.

(32).

— економія часу внаслідок впровадження заходу.

Відповідно до цього зменшується час простоювання свердловин в ремонті і зростає міжремонтний період:

(33).

де Тр2; Тр1 — тривалість ремонту до і після заходу;

(34).

де Тмрn2, Тмрn1 — тривалість міжремонтного періоду до і після впровадження заходу.

При цьому собівартість 1-го ремонту становитиме:

(35).

де Рб-бригадна розцінка.

Використовуючи формули наведені в розділі 4.2.1, а також описані вище формули та дані проведемо розрахунок зміни показників і внесемо в таблицю 4.2.1.

Таблиця 4.2.1 — Зміна показників під впливом заходу по скороченню тривалості ремонту свердловин Показники Значення до впровад;

Тn.

— 15,6.

П, тис. грн.

34,4.

Розрахуємо річний економічний ефект від впровадження гідравлічного або пневматичного ключа, тобто автоматизація процесів підйому і спуску НКТ:

Е=Ер-0,5К (36).

Е=4300−0,15*500=4225 грн.

Таким чином, модернізація спуско-підіймальних операцій труб дала можливість скоротити тривалість ремонту свердловин на 29,9год, що привело до відповідного збільшення міжремонтного періоду. Економічний ефект при цьому становить 4225 грн. річних.

5 ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИИ АНАЛІЗ ОБСЯГІВ РЕМОНТНИХ РОБІТ.

B даному розділі проведемо вирівнювання динамічного ряду (обсяги ремонтних робіт на БВУПЗГ за період 2001;2003 р.) з допомогою засобів Microsoft Excel.

За даними розрахунків бачимо, що найменше відхилення фактичних значень від вирівняних при логарифмічній залежності -0,61 146, зміна обсягу ремонтних робіт описується наступним рівнянням У=-225,61 Іn (х)+3813,4, де у — обсяг ремонтних робіт, х — період. Таким чином прогнозоване значення обсягу ремонтних робіт у 2004 та у 2005 роках складатиме відповідно 3500,64 та 3450,29 тис. грн.

Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Сума відхилень Обсяг ремонтних робіт 3228,7 5241,2 2566.

Вирівнювання за прямою 1529,2 3058,4 4587,6 6116,8 7646.

Відхилення 1699,5 2182,8 -2021,6.

1860,7.

Рівняння у=1529,2*х Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Сума відхилень Обсяг ремонтних робіт 3228,7 5241,2 2566.

Вирівнювання за прямою 3813,4 3657,019 3565,542 3500,638 3450,29 471.

Відхилення -584,7 1584,181 -999,5421.

— 0,61 146.

Рівняння у=-225,61 Іn (х)+3813,4.

Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Сума відхилень Обсяг ремонтних робіт 3228,7 5241,2 2566.

Вирівнювання за прямою 3776,8 4693 2748,6 -2056,4 -9722.

Відхилення -548,1 548,2 -182,6.

— 182,5.

Рівняння у=-1430,3*х2+5207,1*х Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Сума відхилень Обсяг ремонтних робіт 3228,7 5241,2 2566.

Вирівнювання за прямою 3756,5 3477,593 3324,144 3219,394 3140,42 215.

Відхилення -527,8 1763,607 -758,1438.

477,6632.

Рівняння у=3756,5*хл-0,1113.

Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Сума відхилень Обсяг ремонтних робіт 3228,7 5241,2 2566.

Вирівнювання за прямою 4423,491 4423,395 4423,308 4423,232 4423,16 299.

Відхилення -1194,791 817,8053 -1857,308.

— 2234,295.

Рівняння у=4422,6е-0,1149х.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.

В даному курсовому проекті висвітлено особливості виробничої діяльності Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу, його виробнича структура, а також матеріально-технічна база і структура ремонтного господарства.

Оскільки основним видом діяльності БВУПЗГ є закачування/відкачування газу, то до ОТЕП відносяться обсяг та витрати пов «язані з даним видом діяльності. Аналізуючи ОТЕП і даючи загальну характеристику діяльності Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу, можна сказати, що в загальному протягом аналізованих років робота підприємства покращилась. На це вказують підвищення продуктивності праці і середньомісячної зарплати, а також зменшення витрат на закачування/відкачування газу. Покращення цих показників досягнуто завдяки ефективнішому використанню матеріально-технічної бази, кращої роботи обладнання після проведення капітальних та поточних ремонтів, підвищення кваліфікаційного рівня працівників. Отже організація діяльності підприємства знаходиться на досить високому рівні.

Протягом довгих років існування підприємства сформувалось ремонтне господарство відповідно до виробничої діяльності, задач та функцій підприємства, а також під впливом природних, техніко-технологічних і економічних факторів. Основною метою даного курсового проекту був пошук резервів покращення функціонування та підвищення ефективності ремонтного господарства. Для цього в розділі 3 дана детальна характеристика ремонтного обслуговування.

Аналізуючи динаміку ремонтних робіт за період 2001;2003 р., можна сказати, що у 206×20AC році порівняно з базовим роком потрачено коштів на ремонт промислово-виробничих і непромислових об «єктів більше на 62,3%, що складає 2012,5 тис. грн. а у 2003 році порівняно з базовим роком на ремонт коштів потрачено менше на 51,0%, що складає 2675,2 тис. грн. Отже можна сказати, що у 2002 році потрачено найбільше коштів на ремонт промислово-виробничих і непромислових об «єктів. Причиною стало те, що кількість об «єктів на яких було проведено капітальний ремонт у 2002 році була найбільшою. Щодо ремонтного обслуговування, то витрати на його проведения зумовлені в основному тим, що у експлуатації знаходиться обладнання, яке відпрацювало термін служби і тому потребує частіших ремонтів, а відповідно, більших грошових затрат.

На Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу необхідно провести роботи по покращенню ремонтного обслуговування. Для зменшення числа ремонтів необхідно забезпечити кращий догляд за обладнанням, дотримуватись вимог по експлуатації, застосовувати профілактичні заходи. Також в силу недостатності фінансування погано відновлюється матеріально-технічна база ремонтного господарства, що приводить до неефективності ремонтів.

В курсовому проекті були внесені пропозиції щодо покращення профілактики ремонтів компресорних станцій, захід по впровадженню систем вібраційного захисту дозволить підвищити швидкість автоматичного відключення агрегату в разі відхилення показників тиску, вібрації від норм, що дозволить запобігти виходу з ладу окремих вузлів та деталей агрегату.

Як і будь-яка складова допоміжного і основного виробництва, ремонтне обслуговування потребує модернізації, тому у іншому заході запропонований перехід від ручного підйому НКТ до автоматизованого, що приводить до зменшення тривалості простоювання свердловин в ремонті.

З розвитком нової техніки і технології нових, методів організації допоміжного і основного виробництва, потребує змін як структура так і матеріально-технічна база ремонтного господарства, щоб забезпечити ефективне функціонування підприємства в цілому, а це, звичайно, потребує відповідного функціонування та планування і впровадження різних заходів щодо підвищення ефективності ремонтного обслуговування.

2001 2002 2003 2004 2005.

Динаміка основних ТЕП діяльності НГВУ «Надвірнанафтогаз» СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1. O.I. Лесюк. Організація і управління виробництвом: Нафтогазовий комплекс. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. — Івано-Франківськ. — 1999. -507с.

2. О.І. Лесюк. Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Організація виробництва ». — Івано-Франківськ. — 2000.

3. Витвицький Я. С. Економіка нафтогазорозвідувальних підприємств: Конспект лекцій. — Івано-Франківськ: ІФІНГ, 1993. — 139с.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С. Ф, Покропивного. — Вид.2-ге, перер. та доп.-К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

5. Економіка підприємства: Навч. посібник /Я.С. Витвицький, У. Я. Витвицька, М. О. Данилюк та ін. За ред. Я. С. Витвицького. — Івано-Франківськ: ME, 2002. — 320 с.

6. Тарасенко H.B. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навч. посібник. -Львів: ЛБ1-НБУ, 2000. -485 с.

7. Экономика нефтегазового строительства; Справочное пособие / M.И. Камененцкий, Г. Е. Суботин, Ю. Р. Анпилогов и др. — М.: Недра. 1988.-351 с.

8. Обов «язковий стандарт: СТГТ 2 070 855−03−99. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення.

9. Перчик А. И. Словарь-справочник по экономике нефтегазодобывающей промышленности. — 4-е изд. Перераб. и доп. -М.: Недра, 1990.-348с.

10. И. Г. Малов «Курс статистики в промышленности », М. Статистика. -1978.

11. Экономика, организация и планирование на предприятиях нефтяной и газовой промышленности: Учебник для техникумов / В. Ф. Шматов, Ю. М. Малышев. В. Е. Тищенко и др. М.: Недра. 1990.-411 с.

2001 2002 2003.

Обсяг робіт, тис. грн.

Трб. %.