Лягушка ставкова (Rana lessonae) , жаба озерна (R. ridibunda) , жаба їстівна (R. esculenta)

Лягушка ставкова (Rana lessonae), жаба озерна (R. ridibunda), жаба їстівна (R. esculenta)

.

В Європі поширені три виду жаб (сімейство Справжніх жаб (Ranidae)), що розмножуються у питній воді, а й проводять у ній більшу частину свого життя: жаба ставкова (Rana lessonae), озерна (R. ridibunda) і їстівна (R. esculenta). Усі три виду — великі (5−15 див) зелені чи зелено-коричневые жаби з більш-менш помітними чорними плямами. Це була їхня гучні голоси можна почути за хорошої погоди із травня по липень — серпня. Зиму більшість водних жаб (близько 85%1) проводять суші, в лісистій місцевості, зариваючи на 3 — 7 див у ґрунт, під мох, опалі листя, і гілки. Цікаво, що температура в місцях зимівлі жаб вище, ніж у в середньому у лесу1. В протягом зими багато жаби переміщують із місця цього разу місце, якщо погода дозволяє, тому теплу зиму вона втрачає більше ваги, як холодную1.

.

Различать водних жаб по зовнішнім виглядом дуже складно. Жаба озерна (R. ridibunda) — найбільша і плямиста (розмір самців — 6.5−10 див, самок — 7.5−14 див), ставкова (R. lessonae) — найменша (самці - 4.5−5.5 див, самки — 5−6.5 див) і майже однотонна, зі світло зеленої спинкою та білим черевцем, їстівна (R. esculenta) має проміжний вид (5−9 див самці і 6−11 див самки). Ставкову жабу (R. lessonae) при цьому можна відрізнити великим пяточному бугру на задніх лапах, який в озерній (R. ridibunda) жаби мало видно. У самців сірі шлюбні мозолі великих пальцах.

.

Лягушка озерна (R. ridibunda) має зелену чи коричневу спинку з «чорними плямами і черевце з мармуровим малюнком. Пуголовки в усіх трьох видів досягають розміру близько 80 мм різняться мало. Юрюшко вони білі-білу-біла-білий-жовто-біле, без плям, спинка оливкова. Очі розташовуються не так на краю тулуба, а згори. Молоді пуголовки 10−17 мм довжиною мають навколо очей світлі плями.

.

Лягушка їстівна (R. esculenta) є так званий гибридогенный вид. Вона спочатку з’являється у результаті схрещування ставкової (R. lessonae, генотип LL) і озерній (R. ridibunda, генотип RR) жаб. Соматичні клітини R. esculenta містять геноми обох батьків (RL), але під час освіти статевих клітин (гамет) геном R. lessonae (L) елімінується, і з спадщині клонально передається геном R. ridibunda ®. У цьому потомство двох R. esculenta нежиттєздатно, тому єдиний спосіб їм продовжити свій рід — це спариться з R. lessonae (LL), провівши світ нових R. esculenta (RL). Тому гибридогенный вид називають сексуальним паразитом чи «злодієм гамет» і назву його пишуть як R. kl. esculenta (kl. — скорочення від грецького klepton — злодій). При паруванні R. esculenta (RL) і R. ridibunda (RR) виходять нормальні R. ridibunda (RR)2.

До сьогодення питання, яким чином усе три виду жаб можуть осторонь існувати в біоценозі не диссимиллируя одне одного, привертав увагу багатьох дослідницьких груп, і досі не з’ясовано. Змішані популяції водних жаб активно вивчають екологи, намагаючись з’ясувати механізми, підтримують рівновагу між батьківським виглядом R. lessonae (LL) і гібридом R. esculenta (RL). Було показано, що головастики3 і дорослі лягушки4 різних видів мають різну потреба у кисні й воліють ділянки водойм з більш-менш сильним течією, що зменшує межвидовую конкуренцію. Пуголовки R. lessonae і R. esculenta мають також різну оптимальну температуру метаморфоза, 24oС і 18oС, соответственно5, що теж впливає відносну частоту цих видів у різних популяціях. Відносна виживання R. lessonae і R. esculenta залежить від стадії розвитку: пуголовки мають більшу ймовірність виживання у R. esculenta, а дорослі особини — у R. lessonae6, що також сприяє стабілізації змішаних популяцій. Але особливо цікавими нам здаються дослідження, що дають, як поведінка жаб впливає склад парламенту й динаміку змішаних популяцій. Самки обох видів, R. lessonae (LL) і R. esculenta (RL), воліють спаровуватися з самцями R. lessonae (LL), а чи не R. esculenta (RL)7, що необхідна за кожній оказії для відтворення власного виду. Проблема у цьому, що самці обох видів не дуже розбирають і намагаються схопити будь-яку самку, приблизившуюся до ним7. Тому самкам бажано вміти розрізняти самців різних видів на безпечній відстані. Було показано, що самки R. lessonae і R. esculenta можуть впізнавати самців голосом і переважно направляють у бік, звідки лунають пісні R. lessonae8. Якщо ж «неправильний» самець R. esculenta все-таки зумів схопити самку, те в неї є певні хитрості і такий випадок, наприклад, вимітати невелику частину ікри, а залишок приберегти ще достойного9. Отже, водні жаби є прикладом того, як поведінка індивідуума впливає склад парламенту й динаміку популяції.

Список литературы.

Holenweg AK, & Reyer HU (2000) Hibernation behavior of Rana lessonae and R. esculenta in their natural habitat. Oecologia 123, 41−47.

Vorburger З (2001) Heterozygous fittness effects of clonally transmitted genomes in waterfrogs. J. Evol. Biol. 14, 602−610.

Plenet P. S, Hervant F, & Joly P (2000) Ecology of the hybridogenetic Rana esculenta complex: differential oxygen requirements of tadpoles. Evol. Ecology 14, 13−23.

Pagano A, Joly P, Plenet P. S, Lehman A, & Grolet O (2001) Breeding habitat partitioning in the Rana esculenta complex: the intermediate niche hypothesis supported. Ecoscience 8, 294−300.

Negovetic P. S, Anholt BR, Semlitsch RD, & Reyer HU (2001) Specific responses of sexual and hybridogenetic European waterfrog tadpoles to temperature. Ecology 82, 766−774.

Peter AKH (2001) Survival in adults of the water frog Rana lessonae and its hybridogenetic assosiate Rana esculenta. Can. J. Zool. 79, 652−661.

Engeler B, & Reyer HU (2001) Choosy females and indiscriminative males: mate choice in mixed populations of sexual and hybridogenetic water frogs (Rana lessonae, Rana esculenta) Behav. Ecology 12, 600−606.

Roesli M, & Reyer HU (2000) Male vocalization and female choice in the hybridogenetic Rana lessonae/Rana esculenta complex. Animal Behavior 60, 745−755.

Reyer HU, Frei G, & Som З (1999) Cryptic female choice: frogs reduce clutch size when amplexed by undesired males. Proc. Royal Soc. London Series B 266, 2101−2107.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.