Израиль сьогодні

Израиль сегодня

В кінці 60-х років у структурі ізраїльської економіки відбулися зміни: найбільше розвиток отримали наукомістка промисловість) відповідно рамках науково-дослідних програм — прикладні дослідження. Саме тоді почався експорт, заснованої на використанні технологій і науково-дослідних розробок, який у даний час становить близько 5 млрд. дол. щорічно. Найбільші досягнення відзначаються в областях, як медицина, електроніка, агротехнология, генетика і селекція сільськогосподарських тварин і звинувачують рослин, використання сонячної енергії, комп’ютерна техніка, програмне обеспечение.

Наукоемкая індустрія Ізраїлю виробляє дві% валового національний продукт (для порівняння: США — 2,3°о). Початкові капіталовкладення в наукомісткі виробництва, складові до 50% інвестицій у цю сферу, забезпечуються урядом. Витрати держави щодо розвиток наукомістких галузей дуже ефективні: понад 40% субсидируемых проектів окупаються протягом десяти років, 26% - успішно конкурують на світовому рынке.

За п’ять десятиліть Ізраїль нагромадив значний фінансовий потенціал. У 1997 р. зареєстрований черговий рекордне зростання обсягів державних валютних резервів: за січень-липень вони зросли на 6,5 млрд. дол. і маємо 18 млрд. дол. Основою такого істотного збільшення обсягів валютних запасів є помітна активізація ділового сектора. Їх зростанню останніми роками сприяє також наростити закордонних інвестицій у ізраїльський ринок, яке фахівці пов’язують із включенням Ізраїлю березні 1995 р. (вперше) до списку та розвитку ринків компанії «Морган Стенлі «. Це є одним із самих авторитетних рекомендацій для іноземних інвесторів. Йдеться й не так про приватних вкладників чи стратегічних партнерів, як про довірчих фондах, котрі з підставі рекомендованого списку «Морган Стенлі «виділяють кожної країни, що входить у нього, частину свого капіталу. Обсяг інвестицій з-за кордону становив 1995 р. 7,9 млрд. дол., 1996 р. -4,5 млрд., першому півріччі 1997 р. — 5,7 млрд долл.

Инвестиционная політика великих довірчих фондів будується за принципом «top-down », тобто спочатку вибирається країна для інвестицій, потім — кращі сектора економіки в економіки та нарешті - компанії, у цих секторах. Авторитетна брокерська компанія Ізраїлю підготувала рекомендації для іноземних довірчих фондів, що навіть можна й приватних ізраїльських вкладників. У рекомендаціях вказані кращі сектора для обсягів інвестицій: банки — 27,5%, холдингові компанії - 17,5, хімічна промисловість — 16, зв’язок — 10,5, торговельна мережа — 5,5%.

Заметим, проте, що успішне загалом розвиток економіки Ізраїлю стикається з досить серйозними проблемами. Нинішнє уряд стурбоване станом держбюджету країни. За два перші місяці 1997 р. обсяг його дефіциту досяг 20% рівня, запланованого все рік. Щоправда, у лютому минулого року її дефіцит зменшився внаслідок значного (на 1 млрд. шекелів) зниження адміністративних витрат уряду. Але, з іншого боку, продовжував падати рівень доходів від податкових зборів, що підтверджує достовірність прогнозів про скороченні темпів економічного зростання. На думку ізраїльських фахівців, 1996 рік став роком «поміркованого темпу розширення економічної діяльності «, точніше — роком уповільнення темпів її роста.

В серпні 1997 р. рішенням кнесету було визначено загальні рамки держбюджету на 1998 р. Передбачається його скорочення на 1,3 млрд. шекелів передусім з допомогою скорочення витрат на оборону й освіту. Це значно менше, ніж за останні двох років: 1996 р. -на майже 7 млрд., 1997 р. -на виборах 4 млрд. шекелей.

Темпы зростання промислового виробництва знизилися останніми роками з двох причин: упав попит на вітчизняну продукцію на ринку, скоротився обсяг експорту продукції галузей, традиційно працівників закордонного споживача. Відзначено також уповільнення темпів зростання такий галузі, як транспорт. Сталося загальне зниження попиту на транспортні послуг у інших галузях економіки, і навіть зменшення кількості пасажирів, які мають громадського транспорту, у зв’язку з збільшенням кількості терористичних актов.

Индекс споживчих ціни на 1996 р. зріс зі 130,5 до 143,1 пункту. Вже у лютому 1997 р. зростання індексу цін вийшов за звичні рамки (нижче 1%) і становить 1,2%. Основною причиною цього — підвищення цін фрукти й овочі. У 1997 р. зростання індексу споживчих цін був набагато більше, ніж у літні місяці минулих років, — 1% (1996 р. — 0,2%), наблизивши річний темп інфляції до верхньої кордоні запланованого інтервалу 7−10%. У основне впливом геть індекс справила підвищення вартості квартир (на 2,5%, за даними Центрального статистичного управління). Подорожчання послуг зареєстроване медицині, освіті, на транспорті, змісті квартир, зросли ціни на всі багато продуктів харчування. Проте з метою зниження інфляції Держбанк прийняв рішення про зменшення відсоткової ставки 0,3 пункту — з 14,2 до 13,9%. З початку 1997 р. відсоткова ставка знижувалася вже тричі: загалом вона скорочено на 1,3 пункта.

Правительство Ізраїлю проводить активну економічну політику, спрямовану в розвитку різних галузей економіки. Так було в початку 1997 р. Міністерством промисловості було затверджено нові правила підтримки експорту. Створено спеціальний Фонд підтримки, який має стимулювати підвищення конкурентоспроможності ізраїльських товарів зовнішньому ринках. При надання допомоги пріоритет віддається малим та середнім компаніям. Переваги отримують найрентабельніші підприємства, які можуть збільшувати обсяги експорту по меншою мірою на 15% на рік. З фонду здійснюватиметься допомогу підприємствам-експортерам по категориям:

I категорія — з щорічним обсягом експорту до 2 млн долл.,.

II — від 2 млн. до 7 млн долл.,.

Ш категорія ~ від 7 млн. до 15 млн долл.

Создан і спеціальний Фонд розвитку бізнесу. Зокрема, відсоток) під що з нього видаються позички (прив'язані до індексу цін), знизився 1997 р. з 6,1% річних до 5,7%. Заохочуючи розвиток бізнесу, влади водночас суворо опікуються економічної діяльністю фірм, захищаючи інтереси населення, у цьому однині і юридичні, несумлінного предпринимательства.

В початку 1997 р. Тель-Авивский світової суд заборонив одному з місцевих компаній виробляти, ремонтуватия продавати сонячні бойлери (технічні устрою, які встановлюються з будинків, збираючи сонячної енергії, вони забезпечують нагрівання води). Вона обвинувачували у тому, що у гарантійні свідоцтва на бойлери додавалися нові і виправлялися діяли становища, що суперечить правилам стандартизації продукції. Суд прийняв рішення, що це компанія повинна зробити публічне оголошення газеті оповіщення з зобов’язанням відремонтувати встановлені бойлери, у яких виявлено неисправности.

Государственное регулювання поширюється і ринок праці, свобода у цій сфері не носить стихійного характеру. У сфері трудового права діють: державний закон, загальний всім структур ринку праці, галузеве угоду, встановлює загальні норми підприємствам цієї галузі (скажімо, для текстильної промисловості), угоду між об'єднанням (з нашого практиці колективом) працівників цього підприємства і роботодавцем, індивідуальний договір між окремим працівником работодателем.

Закон про мінімальної заробітної плати (1987 р.) поширюється кожного працівника, яке сягнуло 18 років і працюючого на повної ставці, незалежно від характеру роботи, стажу, освіти тощо. Розміри встановленої мінімальної заробітної плати періодично коригуються в централізованому порядку. Але ці загальні становища Андрійовича не виключають те, що умови праці - наймання й працівників, оплата купа, порядок підвищення на службі, питання професійної підготовки й перепідготовки) робочого дня, соціального страхування тощо. — може істотно різнитися чи державній та часткове секторах.

Система захисту прав трудящих Ізраїлі розмірковує так, що належні умови праці та достойна матеріальна винагорода для неї однаково вигідні всіх учасників економічної роботи і національної економіці вцілому. Тому держава, використовуючи систему звичних і спеціальних судів з трудовим конфліктів, нерідко виступає як арбітра при розбіжностей, виникаючих між головними сторонами ринку праці - підприємцями, й профспілками. При розгляді проблем працевлаштування слід враховувати, наскільки її економічно розшаровано й роз'єднане. Існує офіційне розподіл ізраїльтян за кількістю прожитих країни років, а як реально — цей поділ за рівнем жизни.

Первая категорія — корінні ізраїльтяни (сабры), рідна мова яких — іврит. Одне це забезпечує сабрам кращі (проти іншими категоріями населення) можливості ринку праці і житла. Вони займають престижні робочі місця та мають високооплачувану работу.

Вторая категорія населення — вотики — ті, хто прожив у Ізраїлі сім років і більше. За такий термін израильтяне-вотики встигли основному освоїти мову, професію, тому мають, зазвичай, постійну і добре оплачувану роботу. У цілому цей період вирішується й житлова проблему: житло отримано потім від держави, куплено, побудовано на придбаному ділянці землі і т.д.

Наконец, третя категорія населення — олимы (нові репатріанти). Незнання івриту, невідповідність вимогам, які висуваються тут до професії, якою володіє репатріант (з іншого боку, взагалі відсутність професії, особливо в молоді), створюють серйозні складнощі у першу чергу особам передпенсійного та пенсійного віку даної категории.

Возможным способом працевлаштування Ізраїлі є підприємницька діяльність, яких можна займатися або у одиночній тюремній камері, або у ролі співвласника приватної фірми, або у ролі роботодавця. Приблизно 26% працюючих — самостійні підприємці. Останнім часом уряд здійснює заходи для передачі госфирм до приватних рук, заохочує розширення системи приватного підряду. Багато нові репатріанти займаються приватним підприємництвом. Спектр їх діяльності - власникам ресторанів) магазинів, пекарень, гаражів, посередницьких контор до викладачів музики, адвокатів, стоматологів, кравців, масажистів і др.

В Ізраїлі існують різноманітні методи підтримки ділової ініціативи репатріантів, її надають спеціальні центри, які проводять первинну оцінку проектів нових репатріантів, визначають суму початкового капіталу, який буде необхідний порушення справи. Частина капіталу репатріант повинен внести власні кошти, що підвищило б його відповідальність ведення бізнесу і відданість забезпечує успех.

Для нових репатріантів — приватні виробники передбачені пільги при повернення отриманих кредитів для відкриття справи. Якщо нове підприємство функціонує певний строк (зазвичай, від 3 до 5 років), кредит (або його частину) перетворюється на безповоротну позичку. Протягом років підприємець отримує відстрочку зі сплати підприємницького податку та вкладення частини прибуткового податку. Масштаби пільг визначаються індивідуально у кожному даному випадку. Враховуються такі чинники, як рівень ризику, величина кредиту, місце розташування підприємства. Приватні фірми, открываемые в про районах розвитку (північ Ізраїлю, гірська Галілея тощо.), отримують великі пільги, ніж фірми, перебувають у густонаселених районах центру країни й узбережжя Середземного моря.

Несмотря на здійснювані державою заходи, безробіття зростає. За даними за 1995 р., її рівень (до економічно активному населенню) становив 5,9%, за 1 квартал 1997 р. — 7,3%. Кількість безробітних нині досягло 180 тис. (в 1995 р. — 128,9 тис.). За такої темпі зростання остаточно 1998 р. безробіття може становити 270−300 тис. людина. Кількість робочих місць у січні-квітні 1997 р. зросла на 1% (проти 4°о за аналогічний період 1996 р. і 6°о- 1995 р.). У прогнозі Міністерства фінансів відзначається, що й збережеться зазначений темп зростання, безробіття країни до 2000 р. досягне 11,5% економічно активного населення, що ні виключає можливості масової еміграції населення пошуках праці та заработка.

Для надання допомоги безробітним, малозабезпеченим і неповних сімей діє система органів із соціального захисту населення, зокрема, нових репатріантів. Соціальну захист жителів здійснює Служба національного страхування. Закон про національному страхуванні зобов’язує громадянам Ізраїлю, котрі досягли 18-річного віку (крім деяких категорій), вносити частину власних доходів у страхової фонд. У межах інституту національного страхування виплачуються: посібник на дітей, компенсації за забезпечення прожиткового мінімуму, по безробіттю, які залишилися без годувальника, одноразова допомога учням — членам неповних семей.

Не менш гострої, ніж працевлаштування, населенню (особливо нових репатріантів) є житлова проблему. Приблизно 90% землі належить державі, яке через Земельне управління вирішує пов’язані з її використанням питання. Тут розвивається державний і приватне до житлового будівництва. Нинішнього року об'єднання підрядників передало свої рекомендації новоствореної комісії, якій доручено розробити принципи політики Земельного управління на найближчими роками. Об'єднання підрядників рекомендує цьому управлінню протягом найближчих п’яти продати 100 тис. дунамов землі, де можна буде побудувати 500 тис. квартир. На думку, у результаті такої міри ціни на всі житло, неухильно які ростуть у останні роки, можна стабилизировать.

На державної землі будівництво здійснюють, зазвичай, державні будівельні компанії (найбільший з них — «Амидар »). Основне завдання держави — забезпечити житлом нових громадянам Ізраїлю, хоча, звісно, воно будує й здобуде престижні вдома, реалізовуючи їх за цінами багатим ізраїльтянам. Поки масштаби репатріації були обмеженими, олимы могли прогнозувати отримання безплатного державного житла. Для оперативного розв’язання проблеми створювалися поселення з будиночків на колесах (мигуроны).

Еще до чергових (1996 р.) виборів у кнесет уряд ухвалив рішення забезпечити житлом як у державних будинках свідомості всіх жителів, що у мигуронах, і навіть ліквідувати мигуронные містечка. Передбачалося кілька шляхів забезпечення жильем:

— надання безплатного державного житла (репатріант зобов’язаний був внести тільки п’яту частину вартості жилья),.

— пільгова продаж державного житла за цінами, які встановлюються за державою (нижче рыночных),.

— поселення осіб віку в хостелях — будинках готельного типу з окремими квартирами загалом коридоре.

В початку 1997 р. завершився перший етап роботи спільної комісії міністерств абсорбации (його основне завдання — допомагати репатріантам при устрої), фінансів та будівництва ЗС, створеної на вирішення житлових проблем нових репатріантів. Комісія знаходить можливості гнучкішого використання коштів, виділених бюджетом для цієї цели.

В середині 1997 р. Міністерство фінансів Ізраїлю підготувало прогноз економічного розвитку країни на 1997;2000 рр. Особливо несприятливі економічні характеристики на 1998 рік: зниження обсягів інвестицій, різке зростання безробіття, падіння споживання. За прогнозом, темпи розвитку і рівень життя населення можуть бути дуже низькими протягом останніх 10 лет.

На 1999;2000 рр. розроблено оптимістичний і песимістичний варіанти розвитку. Який із них реальним, залежатиме від політики, проведеної урядом. У прогнозованому документі Міністерство фінансів пропонує цілий комплекс заходів, що підвищують можливість, що економіка Ізраїлю може повернутися до нормальному развитию:

— збереження запланованих рамок держбюджету і водночас заморожування рівня налогообложения,.

— скорочення частки в экономике,.

— проведення податкової реформи, заснованої на розширенні джерел налогообложения,.

— припинення зростання кількості вакансій чи державній секторі та скорочення кількості іноземних робітників, — проведення структурні зміни внутрішнього рынка.

Список литературы

Л. Левіна. Ізраїль сегодня.