Прямі іноземні інвестиції в економіку України за 1995-2010рр

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

" Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Кафедра регіональної економіки Реферат на тему:

" Прямі іноземні інвестиції в економіку України за 1995;2010рр."

Виконала:

студентка I курсу 5 групи факультету ФЕФ спеціальності 6508

Швець Оксана Київ — 2011

План

1. Роль прямих іноземних інвестицій в економіку України

2. Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за період 1995 — 2010 роки

3. Проблеми, пов’язані із залученням іноземних інвестицій в Україну Висновок

1. Роль прямих іноземних інвестицій в економіку України В сучасних умовах глобалізації та інтеграції все більше уваги приділяється руху капіталів, зокрема процесам інвестування, які відбуваються у формі прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Кожна країна прагне залучити прямі іноземні інвестиції в свою економіку, оскільки для країни-реципієнта — це притік робочих місць, залучення новітніх технологій, підвищення життєвого рівня населення та можливість підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Економіка України отримала статус ринкової, але нашу державу все ще відносять до групи країн з перехідною економікою для яких ПІІ це вихід із «зачарованого кола бідності», зменшення залежності від імпорту та можливість налагодження власного виробництва, збільшення можливостей експортування товарів вітчизняного виробництва, а загалом покращення стану платіжного балансу.

У системі світового господарства в наш час міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції відіграють надзвичайно важливу роль. Темпи їх зростання значно перевищують темпи зростання світового ВВП, що характеризує усталеність тенденції поглиблення інтернаціоналізації. Також показники темпів зростання прямих іноземних інвестицій значно перевищують показники в торгівлі товарами та послугами, що зумовлено рядом факторів міжнародного економічного розвитку останніх десятиріч.

Україна на шляху до входження у світове господарство робить лише перші кроки, але існує ряд об'єктивних причин, які цьому перешкоджають. Однією з таких причин є низький рівень іноземного інвестування в українську економіку. А успішний розвиток економіки України значною мірою залежить від залучення іноземних інвестицій, найефективнішим джерелом зовнішнього фінансування якого є прямі іноземні інвестиції.

Аналіз ринку іноземних інвестицій України неможливий без вивчення його структури та динаміки, які визначають основні показники та напрямки економічного розвитку країни-реципієнта. За надійністю інвестування згідно різних оцінок Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому в першу чергу постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Сьогодні важливим напрямком впливу приватизаційних процесів на інвестування є більша можливість залучення прямих іноземних інвестицій. Відомо, що переважна більшість іноземних інвесторів звикла працювати в цивілізованому ринковому середовищі і при виборі об'єкта інвестування віддає перевагу приватизованому сектору економіки.

В Україну надзвичайно повільно надходять прямі іноземні інвестиції, їх сучасний обсяг аж ніяк не відповідає ні потребам вітчизняної економіки, ні потенціалу іноземних інвесторів. Звичайно, економіка України може виходити з кризового стану і структурно перебудовуватись за рахунок власних резервів, але за оцінкою деяких спеціалістів термін такого виходу може становити близько двадцяти років. Було б нерозважливо не враховувати багатий світовий досвід і не використовувати прямі іноземні інвестиції для підтримки життєво важливих господарських структур.

Україні за останні роки не вдалося отримати мінімально необхідний рівень іноземних інвестицій, а потреба в них за різними оцінками сягає 40−50 млрд. дол. США.

2. Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за період 1995 — 2010 роки Після проголошення незалежності України в 1991 році в економіку України почали надходити іноземні інвестиції. Однак спостереження за обсягами іноземних інвестицій Державним комітетом статистики України почали вестися лише з 1995 року.

Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за період 1995 — 2010 роки: (на початок року; млн. дол. США)

На початок 1995 року (тобто за період 1992;1994р.р.) іноземними інвесторами в українську економіку було вкладено лише 483,5 млн. дол. США. В 1992 р. обсяг іноземних інвестицій склав лише 3,8% обсягу ВВП, в 1993 р. — 4,0%, в 1994 р. — 2,3%. З 1995 року спостерігалося збільшення інвестиційної активності, а в 1996 році об'єм ПІІ в Україну збільшився більше ніж на 30%. Економічна криза 1998 року, що охопила фінансові й фондові ринки світу, позначилась і на притоці іноземних інвестицій в нашу країну в 1998;1999 роках. З цієї причини в 1999 році спостерігався від'ємний приріст ПІІ та було залучено на 36,94% менше, ніж у попередньому році. Після стабілізації світової економіки, з 2000 року, темпи зростання інвестицій відновилися.

У 2005 році різке збільшення об'єму іноземних інвестицій пояснюється продажем заводу Криворіжсталь. У 2007 році інвестиції в основний капітал збільшились на 36,48%. Відтак внутрішній інвестиційний попит слід вважати одним з вагомих чинників економічного зростання в 2007 року. Приріст інвестицій забезпечив понад 35% загального приросту. Завдяки стабільним темпам інвестиційної динаміки, які зберігаються в Україні з 1998 року, економіка поступово виходить з інвестиційної кризи. Станом на кінець 2007 року обсяг інвестицій в основний капітал сягнув 88% рівня 1990 року. В 2008 році в українську економіку було вкладено 29 542,7 млн. дол. США, а в 2009 році на 20,9% більше попереднього.

У першому кварталі 2010 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 717,1 млн. дол. США прямих інвестицій, що становить 61% від надходжень першого кварталу попереднього року.

Україна, вступаючи у світові інтеграційні процеси взаємодії, приділяє значну увагу співробітництву з регіонами світу. Пріоритетним напрямком цього є співпраця з ЄС. Обсяг іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС у 2010 році становив 72% загального обсягу інвестицій в Україну. Відмічають, що імпорт товарів з країн ЄС здійснює досить сильний вплив на рівень ПІІ в Україну з цього регіону. Реалізація потенціалу співробітництва України надасть можливість підвищити рівень спеціалізації і кооперації в науково-технічних і виробничих сферах різних областей економіки. Так з країн ЄС надійшло 516,2 млн. дол. США (72% загального обсягу), з країн СНД — 114,6 млн. дол. США (16%), з інших країн світу — 86,3 млн. дол. США (12%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 296,1 млн. дол. США. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо за перший квартал 2010 року становив 98,3 млн. дол. США, що складає 12% від рівня відповідного періоду попереднього 2009 року.

Приріст іноземного капіталу в першому кварталі 2010 року спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, — у сумі 214,7 млн. дол. США, торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку — 30,2 млн. дол. США та будівництво — 6,6 млн. дол. США. Інвестиції надійшли зі 126 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр — 9105,1 млн. дол. США, Німеччина — 6644,4 млн. дол. США, Нідерланди — 3841,0 млн. дол. США, Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Франція, Віргінські Острови, Британські, Швеція, Сполучені Штати Америки.

3. Проблеми, пов’язані із залученням іноземних інвестицій в Україну Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Проте притоку в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу перешкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, та ще однієї дуже важливої причини — корупції. Саме через корупцію і бюрократію у світі склалася негативна думка про нашу державу, додамо до цього нашу систему оподаткування і ось ми маємо результат — Україну віднесли до групи країн з найбільшим інвестиційним ризиком.

Важлива умова, необхідна для приватних капіталовкладень (як іноземних, так і вітчизняних), — постійний та загальновідомий набір норм та правил, сформульованих таким чином, щоб потенційні інвестори могли розуміти та передбачати, що ці правила будуть застосовуватись до їх діяльності. В Україні ж, яка перебуває в стані безперервного реформування влади, правовий режим непостійний.

Надалі на різних рівнях влади діють закони та правила, що часто суперечать один одному. Додатковим джерелом нестабільності є надання законам та інструкціям зворотної сили. Така практика серйозно турбує іноземних інвесторів, особливо коли законодавство зачіпає вже існуючі капіталовкладення. Процеси ринкових реформ і структурних перетворень, які відбуваються в нашій державі, вимагають значних капітальних вкладень. Питання пошуку й залучення в її господарський комплекс фінансово-матеріальних ресурсів набувають особливої актуальності, внаслідок необхідності оновлення діючих виробничих потужностей та основних фондів на більшості промислових та сільськогосподарських підприємствах, вирішення завдань впровадження новітніх технологій, освоєння нових конкурентоспроможних видів продукції, нарощування потенціалу та створення нових робочих місць.

Згідно з діючими нині нормативно-правовими актами всім інвесторам без винятку надано рівні права, незалежно від того, який сектор економіки вони інвестують, який розмір цих інвестицій, яке їх походження, чи є вони внутрішніми чи закордонними. Такий підхід, можливо, і є нормальним у разі, якщо країна вже досягла достатньо високого рівня економічної стабільності. Але він не виправдовує себе у випадку з нашою державою. Законодавство України, на жаль, не надає будь-яких стимулів для інвестування у ключові галузі економіки. Що більш важливим та необхідним є фінансово-матеріальні надходження для держави, то привабливішими мають бути умови для потенційних інвесторів, особливо це стосується перехідного етапу економіки. Тому, на мій погляд, селективну інвестиційну роботу потрібно проводити так, щоб першочергова увага була до тих інвесторів, які насамперед спрямовані на виробництво товарів, що заміщають імпорт, а також орієнтовані на експорт. У зв’язку з цим назріла нагальна потреба у врегулюванні цього питання законом, яким буде передбачено надання пільг окремим суб'єктам підприємництва під конкретні проекти відповідно до державних програм економіки та соціальної сфери, що, у свою чергу, стане додатковим правовим важелем впливу на інвестора в плані спрямування його у ті важливі для України галузі, куди він поки що не йде. Особливого значення це питання набуває в даний час, коли країна вже пройшла етап масової приватизації і вступила в період роздержавлення великих компаній.

Як уже не один раз стверджувалося, вся діюча законодавча база має дві основні вади: по-перше, нестабільність, а по-друге, відсутність комплексності та наявність протиріч. Зрозуміло, що в період економічної перебудови держава знаходиться у пошуку адекватних законодавчих важелів, однак компанії, які вже здійснюють або мають намір розпочати інвестиційну діяльність, повинні мати хоч мінімальні гарантії стабільності для планування власних дій. Слід тісніше координувати зусилля різних державних відомств і приділяти більше уваги розробці чітких інструкцій із застосування законів. Окрім незрозумілих формулювань законодавчих документів, сама їх кількість може призвести до плутанини. Іноземні підприємці нетерпляче очікують прийняття Цивільного кодексу, який нарешті замінив би масу розрізнених указів та постанов.

Нарешті ще не вирішене одне з найголовніших питань — питання власності на землю. Необхідно законодавчо закріпити права інвесторів на придбання у власність земельних ділянок, на яких розміщуються об'єкти інвестування.

Істотною перешкодою на шляху до залучення та ефективного використання іноземних інвестицій є недосконала інфраструктура. Недостатня кількість відповідних експертів, аудиторів, консультантів стримує збільшення надходжень закордонного капіталу. Аби виправити таке становище, слід створити мережу спеціальних установ — як державних, так і недержавних, — які будуть займатися підготовкою таких фахівців для України, готуватимуть відповідні інвестиційні проекти за міжнародними стандартами. Сьогодні подекуди наші підприємці навіть не можуть чітко сформулювати свої потреби в інвестуванні, грамотно скласти проект чи заявку на отримання іноземної допомоги.

Велику кількість скарг серед ділових кіл зарубіжних країн викликає робота митних служб, що пов’язано, в основному, знову ж таки з нестабільністю законодавства. Нові акти, які навіть ще не були опубліковані або опубліковані напередодні, негайно запроваджуються митними органами в практику. Здебільшого це призводить до затримки вантажів на кілька днів, що робить поставки як в Україну, так і за її межі все менш і менш привабливими в очах західних бізнесменів.

У нашій державі зараз багато робиться для того, щоб значно активізувати процес залучення прямих іноземних інвестицій, багато ще треба зробити в майбутньому, проте іноземні інвестори добре усвідомлюють, що для створення привабливого інвестиційного клімату зі стабільними, несуперечливими та прозорими правовими рамками потрібні роки. Разом з тим, можна з упевненістю стверджувати, що багато потенційних фінансових донорів готові до посилення своєї присутності та діяльності в Україні, якщо процеси реформ динамічно продовжуватимуться, якщо буде видно, що держава в особі центральних і місцевих органів виконавчої влади оперативно й цілеспрямовано працює над усуненням згаданих перешкод.

Висновок

інвестиція україна економіка капітал Процес інвестиційної діяльності наближається до стабілізації та можливого росту інвестицій. На сьогоднішній день відбуваються істотні зміни в структурі джерел фінансових капітальних вкладень, підвищується частка засобів недержавного сектору економіки. Однак, у вирішенні завдань стабілізації економічного стану головна роль залишається все ж за державними інвестиціями.

Так, по ряді важливих напрямків держава вимушена виступати у вигляді ініціатора інвестиційного процесу.

Значний вплив на розвиток економіки здійснюють іноземні інвестиції. При досягненні макроекономічної стабільності, активізації міжнародного економічного співробітництва можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки.

Стримуючим фактором тут являється інвестиційний клімат, який продовжує залишатись несприятливим із-за політичної та економічної нестабільності, високого рівня криміногенності в підприємницькій діяльності, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

Вище названі проблеми перевищують такі риси України, як багаті природні ресурси, потужний, хоча технічно застарілий виробничий потенціал, наявність дешевої та кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал.

Отже, необхідні додаткові заходи, по зниженню дії негативних факторів на стан інвестиційного клімату в Україні. Серед яких в якості першочергових виділю:

1.Досягнення національної згоди між різноманітними соціальними групами, політичними партіями з приводу рішення загальнонаціональної проблеми виходу України з економічної кризи. 2. Вирівнювання економічних показників та боротьба з інфляцією. 3. Уважна розробка правової бази інвестування. 4. Радикалізація боротьби із злочинністю. 5. Створення конкретного механізму надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам, які ідуть на довгострокові інвестиції з метою компенсації втрат по уповільненню обороту капіталу у порівнянні з іншими оборотами їх діяльності.

Дані міри не абсолютні, але вони, на мій погляд, можуть відіграти позитивну роль в становленні вітчизняної економіки. І насамкінець, відзначу, що інвестиції внутрішні і зовнішні являють собою складний багатоступінчастий механізм, здатний в значній мірі збільшити економічний потенціал держави, тому успіх, досягнутий в даній сфері, в значній мірі визначить реалізацію всієї реформи взагалі.

Література

1. http://www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Державного Комітету статистики України.

2. Доклад о мировых инвестициях: Политика в области ПИИ в целях развития: национальные и международные аспекты. Обзор. — ООН, Нью-Йорк и Женева, 2003. — 59 с.

3. Сміяна Л.С. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник. — К.: КНТ, 2008. — 416 с.

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій, здійснення заходів з поліпшення інвестиційного клімату, проведення моніторингу умов інвестиційної діяльності та стану роботи із зверненнями інвесторів» від 18 грудня 2003 року.