Иностранные інвестиції як джерело розвитку малого середнього бізнесу

Иностранные інвестиції як джерело розвитку малого середнього бізнесу. Побудова сучасної фінансової инфраструктуры.

Васильев Олександр Извилович, пдседатель ради директорів асоціації «БНС».

В написанні статті використана листування з професором, доктором технічних і економічних наук Овчинниковим В. В., координатором Центру глобальних індустрій Світового економічного Форуму у швейцарському Давосі.

Мы багато говоримо про інноваційному розвитку Росії, говоримо у тому, що таке інновації, які закони потрібні країні, щоб наведення порядку використання інтелектуальної власності, говоримо з приводу створення технопарків і др.

Попробую сьогодні зупинитися на головною, мій погляд, проблемі - нестачі грошових средств.

Эта проблема і двох частин. Перша, де взяти кошти виконання соціально значущих економічних інноваційних програм, тож різноманітних бізнес-планів розвитку. Друга, де взяти кошти створення в країні сучасної інфраструктури (технологічної та фінансової), здатної вирішити перше складову проблемы.

На друге запитання відповісти легше: створення у країні будь-який інфраструктури — це завдання держави. Якщо ми дійсно хочемо вийти з експорту природних ресурсів до сучасної розвинутої економіки пристойного вільного громадянського суспільства, держава повинна вкладати кошти на створення технологічної та фінансової інфраструктури. Оскільки власні кошти ми завжди попри всі бракує, держава повинна створити нормальні умови вкладення коштів приватного капіталу розвиток инфраструктуры.

Посмотрите, як розвинений ми фондовий ринок: він у зародковому стані. У державі, власність якого світовим ринком оцінюється більш ніж 300 трлн. USD, річний оборот ринку становить 50 — 60 млрд. USD. Наприклад, річний оборот ринку Швейцарії становить 8,5 трлн. USD. Або давайте поставимо собі запитання — чому наша банківсько системо не виконує свій головний завдання з інвестуванню засобів у розвиток економіки нашої країни? Чому в нас такі короткі дорогі гроші? Насамперед, ми їх просто немає. Весь власний капітал всіх російських банків (порядку 1500 банків) становить близько власного капіталу пристойного західного банку, наприклад Дрезднербанка. Плюс інфляція, яку не нехтувати ставка рефінансування ЦБ, ось ми бачимо отримуємо 18 — 20% річних. Наприклад, гроші швейцарського стратегічного інвестора (усе, що понад сотню млн. USD) при грамотної роботу з зниження ризиків стоять 2 — 4% на рік на 10, 20 і більше років. Через війну європейська іпотека працює, виходячи з розрахунку 4 — 5% річних, наша — 13 -15% не враховуючи страховки і нотаріальних послуг. Про іпотеку слід сказати окремо, скажімо лише, що іпотека це перевірений інструмент, локомотив у розвитку економіки (як і шляхи і ряд наукомістких інноваційних галузей). Без розвитку інвестиційного і кредитного ринку (конкуренції) навряд можна прогнозувати гідні темпи економічного розвитку з ринковою экономикой.

Вернемся до першій його частині проблеми — де брати гроші. Де, загалом, зрозуміло — там, де з їхніми багато, де існує їх розвинений інвестиційний ринок. Головними світовими експортерами капіталу є Швейцарія, Японія та інші розвинених країн, передусім Європи. США завжди головним світовим імпортером капіталу завдяки самої динамічно економіці. Отже, російська економіка найближчими роками в основному черпати кошти із ресурсів світової фінансової рынка.

Более важливе запитання не «де брати», а «як брати». Кожен із всіх своїх спостережень знає, що займають гроші всім, навіть коли вони є держава й їх досить багато. Отже, позичальник має відповідати якимось вимогам. Головна вимога — він має забезпечити гарантії повернення коштів. У давно сформувалися і розвиваються технології, інструменти, і механізми, дозволяють залучати інвестиції та кредити у розвиток бізнесу, економіки. Вони описані у світовому фінансовому стандарті Базель 2 міжнародного комітету з питань банківському нагляду. Сьогодні найзначнішим світі бізнесом є інвестиційний бізнес, який розвивається за принципом низькою дохідності, але високих гарантій. Задля більшої гарантій отримання кредитів та їхніх інвестицій потрібно довести гаранту і інвестору, що менеджмент компании-заемщика здатний як розробити інвестиційний проект із хорошою дохідністю, а й виконати її й повернути позичені кошти, тобто. показати високий рівень корпоративного управління і конкурентоспроможність над ринком. Це завдання вирішується через побудову у компанії системи менеджменту якості і його сертифікації по міжнародних стандартів ISO 9001:2000. Знання позичальником технологій, інструментів, і механізмів (мови інвестора) залучення капіталу веде до виконання вимог зниження інвестиційних ризиків і очевидного отримання ресурсів у свій інвестиційний проект.

Снижать ризики необхідно як щоб одержати дешевих коштів, але й отримання взагалі. Річ у тім, що у відповідність до стандартом Базель 2 інвестор / кредитор перераховує в резервні фонди кошти обсягом, еквівалентному величині інвестиційних ризиків. Що ризик, то вище відрахування на резерв і вищий відсоток за кредитами / інвестиції. Нині нині активно трудяться групи міжнародних експертів для розробки стандарту Базель 3. Він відрізнятиметься від стандарту Базель 2, переважно, тим, що відрахування на резервні фонди будуть нижчими і можна робитиме не ліквідністю, а цінними паперами. У цій статті не ставили за мету описи самих міжнародних стандартів. Тут скажімо лише, що діти наші банки ж не працюють з тими стандартами, не вміють рахувати ризики та тому підходять всім клієнтам — позичальникам однаково — кредити под18 — 20 й більше відсотків річних. Ці дуже короткі дорогі гроші мають нічого спільного з інвестуванням розвитку нашого экономики.

Отдельно хотілося зупинитися розвиток малого середнього бізнесу. Відразу скажімо, що по світовому визначенню середнього бізнесу — це бізнес із оборотом трохи більше 100 млн. USD / рік. Цілком зрозуміло, що компанії малого середнього бізнесу в стані звернутися до ресурсів світового інвестиційного бізнесу. У структурі таких компаній немає сертифікованих по міжнародних стандартів фахівців, здатних організувати випуск боргових зобов’язань (наприклад, корпоративних облігацій), організувати ліквідні застави, конвертувати в цінних паперів, проводити їхню лістинг на біржах світу тощо. Задля більшої кредитування і інвестування малого середнього бізнесу і, бізнесу, націленого на інновації, необхідно: укрупнювати інвестиційні проекти, знижувати ризики, сертифікувати менеджмент таких компаній із міжнародних стандартів ISO 9001:2000, об'єднуючи компанії малого середнього бізнесу у консорціуми навколо про стратегічних центрів зв’язку зі інвестором «СЦСИ». Такі центри мають з управляючої компанії, консалтингового центру, сертифікаційного центру, оцінювачів, страховиків, аудиторів, лізингової компанії. У процесі розвитку на такий центр (консорціум) мають увійти реєстратори, банки, депозитарії, клірингові розрахункові наукові центри й ін. Іншими словами, для динамічного розвитку компанії малого середнього бізнесу повинні об'єднуватися навколо сертифікованих фахівців, здатних організувати роботи з експертами інвесторів і вони справді залучити інвестиції у розвиток нашої російської экономики.

Консорциум — воно ресурсів компаній (матеріальних, і навіть знань, умінь, зв’язків тощо.) у простій дії товаристві (ДК РФ) із залучення інвестицій для розвитку загальних програм консорціуму (наприклад, іпотека), приватних програм (проектів) кожного учасника і соціально-економічних програм розвитку регіонів страны.

Консорциум дозволятиме всім його учасникам як динамічно розвиватися, а й що з державою брати участь у побудові сучасної фінансової інфраструктури, що у перспективі може інтегруватися у світової фінансовий конвеєр Global Custody і принести будівельникам інфраструктури додаткову прибыль.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.