Четыре ери історія маркетингу

Четыре ери історія маркетинга

Дэвид Куртц (David Kurtz), професор Арканзасского університету, автор 48 книжок з бізнесу та маркетингу Сущностью маркетингу є процес обміну, під час якого два чи більше сторін, щоб задовольнити свої запити, обмінюються друг з одним чимось цінним. У одних випадках люди віддають гроші за матеріальних товарах, такі, як CD, одяг чи автомобілі. За інших отримують за гроші нематеріальні послуги, наприклад нагляд дітей, стрижку в перукарні або відвідування концерту. Є ситуації, коли надають свої гроші або безоплатно, скажімо здають кров до організації Червоного Хреста, жертвують грошей будівництво нового спортивного залу, церкви чи школи або беруть участь у кампанії по поліпшенню оточуючої среды.

Хотя маркетинг вона і залишається частиною бізнесу, його важливість істотно змінюється. Розглянемо чотири ери історія маркетингу: 1) ера виробництва; 2) ера продажів; 3) ера маркетингу; 4) ера взаимоотношений.

Эра производства

До 1925 р. більшість компаній, навіть ті, які у найрозвиненіших країнах Західної Європи й Америки, переважно фокусировались на виробництві. Виробники основну увагу приділяли випуску високоякісних продуктів, та був шукали людей, які займуться їх продажами. Чудовий приклад компанії, яка орієнтована виробництво, дає історія Pillsbury. Нині покійний Роберт Кейт (Robert J. Keith), що у своє час був головним виконавчий директор, так описує Pillsbury в перші роки його деятельности.

Мы професійні борошномели. Завдяки хорошим поставкам прекрасної північноамериканської пшениці, величезним потокам води та що відрізняється мірошницькому устаткуванню ми виробляємо борошно найвищого ґатунку. Наша основна функція — отримувати високоякісну борошно, хоча, звісно, ми повинні наймати продавців на її продаж і бухгалтерів, які ведуть нашу дисконтну документацию.

В цю еру переважало думка, що гарний продукт (має високе фізичне якість) сам зможе себе продати. Орієнтація виробництва задавала філософію бізнесу у протягом десятиліть; і вони справді, успіх бізнесу часто визначався лише у параметрах досягнень у сфері виробництва. Ера виробництва припинилася, навіть досягнувши свого піка, і сталося це вже початку ХХ століття. Сповна цю орієнтацію уособлює конвеєрна лінія Генрі Форда (Henry Ford), якій він скористався масової виробництва машин. Найпоширеніша у роки ставлення до маркетингу наочно відбиває відомий вислів Форда: «Вони (споживачі) може мати будь-який колір (автомобіля), який хочуть, до того часу, що він залишається чорним». З цією років були характерними нестача виробничих потужностей та активний споживчий попит. Легко зрозуміти, наскільки таких умов пріоритетними були виробничі види деятельности.

Сущность ери виробництва також гарно передає заяву, зроблене понад 100 тому філософом Ральфом Уолдо Эмерсоном (Ralph Waldo Emerson): «Якщо людина пише більш добру книжку, виступає із більш хорошою проповіддю чи створить більш досконалу мишоловку, ніж його сусід, то навіть якщо його дім перебуває у лісі, люди обов’язково протопчуть стежку для її дверей». Однак понад досконала мишоловка ще є гарантією досягнення успіху, і розпочинається історія маркетингу свідчить про безліч величезних помилок, що сталися попри чудові конструкції «мишоловок». Фактично понад 80% нових продуктів виявляються невдалими. Понад те, винаходи найкращого нового продукту виявляється недостатнім. Він також має задовольняти запити, ощущаемые на ринку. Без це навіть при найкращою інженерної розробці пречудовий за якістю продукт зазнає невдачі. Згадайте, що й безкінним екіпажам знадобилося що час, аби домогтися затребуваності. Спочатку люди просто боялися транспортних засобів із мотором, які видавали багато галасу, піднімали хмари пилу на брудних дорогах, застрягали у багна й заважали руху коней. А величезна швидкість 7 миль за годину сприяла різним нещасним випадків та інших утрудненням на дорогах. Тому, щоб змінити думка людей про запропонований ним новому продукті, першим продавцям автомобілів довелося звернутися до найрізноманітнішим хитромудрим маркетинговим прийомів, що наприкінці кінців спрацювало: люди з’явилася явно відчутна потреба у новому товаре.

Эра продаж

Производственные прийоми у Сполучені Штати та Європі ставали усе досконалішими, й у період із 1920;х до 50-х років обсяг своєї продукції постійно ріс. Тому виробники стають дедалі схожішими перейматися ефективної роботи співробітників відділів продажів, аби ті активніше відшукували споживачів їх продукції. У цю еру фірми намагалися узгодити обсяг випуску продукції з потенційним числом споживачів, які захочуть отримати її. Компанії з орієнтацією на продажу виходили з припущення, що споживачі будуть опиратися купівлі товарів хороших і придбання послуг, які видаються їм аж основними, І що основне завдання відділу продажу та реклами — примусити їх зробити покупку.

Хотя тим часом відділи маркетингу почали виходити з тіні виробництва, фінансів України й інжинірингу, вони тим щонайменше зазвичай однаково залишалися на другорядних позиціях. Це позначається навіть у назві посадових позицій: багато старші керівники маркетингових служб у роки називалися менеджерами з продажу. Ось як період описується історія компанії Pillsbury.

Наша компанія, що займається помелом борошна, випускає для споживчого ринку самі різні продукти. Ми повинен мати першо-класну організацію продажів, яка може реалізувати всі наші продукти за вигідними нам цінами. Щоб допомогти нашому торговельному персоналу, ми вдаємося до споживчої реклами й маркетинговим знань. Ми ще хочемо, щоб підтримати наші торгові представники і наші дилери мали всі необхідні інструменти, які дозволяють продати всю продукцію наших предприятий.

Однако продажу єдиний компонент маркетингу. Професор маркетингу з університету Harvard University Теодор Левітт (Theodore Levitt) так каже по через це: «Маркетинг відрізняється від продажу як і, як хімія від алхімії, астрономія від астрології, шахи від шашек».

Эра маркетинга

После Великої депресії, на початку 1930;х, власні доходи і споживчий попит на товари та різко зросли, що робить маркетинг став грати значно більше значної ролі. Виживання організації вимагало, щоб менеджери приділяли саме підвищену увагу ринків своїх товарів та послуг. Ця тенденція закінчилася з початком Другої світової війни, протягом якого раціонування продуктів і недостача споживчих товарів були самим звичайною справою. Проте роки виявилися лише свого роду паузою у спільній наростаючою тенденції у бізнесі: відбувався дедалі більше динамічний перехід від сфокусированности на продуктах і продаж до задоволенню споживчих запросов.

Появление маркетингової концепции

Маркетинговую концепцію, кардинальна зміна у філософії менеджменту, найкраще можна пояснити як з ринку продавця, у якому діяло багато покупців обмеженої кількості товарів та послуг, до ринків покупця, на якому більше товарів та послуг, що є споживачів, бажаючих їх придбати. Другої світової війни закінчилася, і перестали випускати танки і кораблі і знову повернулися до виробництва споживчої продукції, тобто. до того що виду діяльності, котра з цій ситуації припинився в початку 1942 г.

Появление сильного ринку покупця породило потреба у видах бізнесу, орієнтованих споживача. Компаніям тепер вимагалося виходити відносини із своїми товарами і послугами ринку, а чи не просто виготовляти і навіть продавати. Це розуміння стало поштовхом до появи маркетингової концепції. Формування цю концепцію і його домінуюча роль бізнесі ставляться до 1952 року, коли General Electric проголосила нову філософію менеджмента.

Концепция ставить маркетолога на початок, а чи не насамкінець виробничого циклу і інтегрує маркетинг з кожним фазою бізнесу. Тому маркетинг через свої дослідження та аналізи показує інженерам, проектувальникам і виробникам, що споживач бажає мати у конкретній продукті, яку ціну готовий для неї заплатити і і що він хоче продукт. Тому маркетинг отримує необхідні повноваження на плануванні продукту, плануванні виробництва та контролю над запасами, і навіть під час продажу, дистрибуції і послугах, що з продуктом.

Маркетинг большє нє сприймається як додаткова діяльність, виконувана після завершення виробничого процесу. Навпаки, маркетинг починає грати провідної ролі в плануванні продукту. Тепер маркетинг від продажу перестають бути терминами-синонимами.

Полностью розроблена маркетингова концепція є споживчу орієнтацію в масштабах компанії, метою котрої є досягнення довгострокового успіху. Вона розмірковує так, що це служби організації повинні вносити свій внесок у визначення споживчих запитів та бажань, потім у їх задоволення. Маркетологи єдині фахівці, що займаються цим. Працівники кредитного відділу й інженери, розробляють продукти, також грають важливі ролі. Сфокусованість на досягненні довгострокового успіху — ось що відрізняє аналізовану тут концепцію від орієнтації отримання короткострокових максимальних прибутків. Оскільки вихідним припущенням маркетингової концепції є тривале існування фірми, широка споживацька орієнтація компанії, у в довгостроковій перспективі призведе до більш високим прибуткам, ніж варіанти управлінської філософії, зорієнтовані досягнення найближчих задач.

Явная ринкова орієнтація, тобто. ситуація, коли компанія утруднює озброєння маркетингову концепцію, зазвичай сприяє успіху над ринком і загальному поліпшенню показників діяльності компанії. І це надає позитивний вплив розробці нових продуктів та впровадження інноваційних продуктів. Компанії, котрі беруть на озброєння стратегії, зумовлені ринком, краще можуть дати раду досвіді споживачів, їх купівельних звички і запитах. Тому такі можуть розробляти продукти, одержуючи переваги над суперниками і домагаючись рівня якості, відповідає вимогам споживачів. Споживачі у разі з більшою готовністю приймають нові продукти. Це є початком маркетингу, що визначається потребителями.

Эра взаимоотношений

Четвертая ера історія маркетингу виникла останнє десятиліття ХХ століття і триває і нині, в XXI столітті. Організації в наші дні трансформують споживчу орієнтацію, властиву маркетингової ери, і роблять вибір на цьому напрямі наступний крок, приділяючи підвищену увагу установленню і підтримці взаємовідносин і з споживачами, і з постачальниками. Ця спрямованість відбиває різкий перехід від традиційної концепції маркетингу як простого обміну між покупцем і продавцем. Маркетинг взаємин у на відміну від минулого підходу будується на довгострокових країн і зі часом взаємовідносини між покупцями і постачальниками, добавляющих цінність обидва боки. Стратегічні спілки й партнерства виробників, рітейлерів і постачальників зазвичай дозволяють виграти всім їхнім учасникам. Ryder System, власник відомих жовтих вантажівок, котрі беруть напрокат, уклав союзи з цими фірмами, як Delphi Automotive, найбільшим постачальником в Америці автомобільних запасними частинами, і Toyota Tsusho America, що поставляє залізо, сталь і текстильні матеріали для автомобільних компаній. Ryder і Toyota створили спільне підприємство і, що вони назвали TTR Logistics, в якому Toyota Tsusho поставляє матеріали, a Ryder управляє потоком і складуванням різних матеріалів, наприклад пластику і дротів. Ryder очікує, що це союз дозволить отримати доходи — у 22 млн. дол. за перший рік і сотні мільйонів гривень на майбутньому. Учасники узгоджено здійснюваних взаємовідносин виробляють, за оцінками, на 25% більше продажів, ніж фірми, діючі окремо. Маючи більше широкий вихід на потенційних покупців своєї продукції, вони також знижують ризики, які під час пропозиції над ринком нових видів продуктов.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.