Как Я бачу використання Інтернет-технології у своїй організації?

Как Я бачу використання Інтернет-технології у своїй организации?

Аксенов Василь Васильович, директор середньої школи № 1.

Рязанская область, р.п. Сапожок То, чому ми навчалися у школах і университетах, не освіту, лише спосіб отримати образование…

Ральф Эмерсон Сапожковская середня загальноосвітня муніципальна школа № 1 — звичайна школа у далекому сільському районі Рязанської області. Два роки тому АТ «Электросвязь «надав технічну можливість районам області отримання доступу до Інтернету за існуючими міжміським телефонних каналах. Звісно, таку можливість школа не могла не використовувати, навіть через два тижні, відбувся наше перше вихід до Інтернету. Якість зв’язку — задовільний, у разі, 31 200 — звичайна швидкість. Упродовж цього терміну нагромаджено певний досвід роботи у Мережі:

мы знаємо, що реально корисного можна знайти у безплатних ресурсах;

что і поза яку можна купити в платних ресурсах Інтернет;

примерно знаємо, чого Інтернеті немає;

научились обмінюватися інформацією з і колегами;

научились розміщувати власну інформацію у Мережі.

Чего годі було чекати не від приходу Інтернет-технології до школи? (Йдеться масової школі).

Не можна очікувати, що зможе замінити систематичне освіту дитини, особливо у молодшому, та й у середньому віці. Аналізуючи цей етап розвитку надзвичайно важливо сформувати в нього цілісне сприйняття навколишнього світу, сформувати те, що називається світоглядом. Зробити це може і має розумна і добрий вихователь, які перебувають поруч і зі своїм вихованцем. Не випадково, в гнітючому більшості, діти під час конкурсу «Моя школа у третій тисячолітті «висловилися через те, щоб у школі майбутнього залишився живої учитель.

Не можна очікувати, що зніме частина проблем до речі з вчителя, полегшить йому життя. Точніше, так — одну частина зніме, але дві покладе: для вмілого використання величезних можливостей Мережі потрібно велика, систематична, стала робота педагога по самоосвіти, яка матеріально неможливо компенсується, та й морально — які завжди. Це саме випадок — натиснеш кнопку, і спина в мыле.

Не можна очікувати, що (а часто — і з дорослі), отримавши порівняно простий і легкий доступ до Інтернету, будуть використовувати його ресурси лише собі на користь. Цікавість рухає світом, прагнення зазирнути за обрій, за край Землі, побачити, що там, за кордоном пізнаного, ставить людини важко переборне бажання побродить-посмотреть-послушать фарби й планети Земля, відразу яка виявилася, завдяки можливостям Інтернет, на препараторском килимку комп’ютерної миші. Для педагога виникають проблеми — як без втрат провести своїх учнів через пінні вали прибережних рифів на материк Знань, прихований за купами інформаційного сміття, багато принесеного шаленими вітрами времени.

Но, проте, годі було очікувати, що — чергова хвороба цивілізації, від яку з часом знайдеться вакцина, людство зробить щеплення кому треба, перехворіє, отримає імунітет і заспокоїться. Ні, Інтернет — це назавжди. Також, як телевізор, літак, телефон. Ні шляху тому, винайти «навпаки «людству ще нічого не вдавалося.

Интернет і школа

Школа як основне джерело знань, вчитель як основний носій істини, позитивних знань — у свідомості покоління у що свідчить втратили і продовжує втрачати свій колишньої ореол. Навчитися жити і в швидко змінюється, навчити цьому своїх учнів — основне завдання сучасної школи. Не вирішивши її, школа які і важко поступатиметься свої позиції новим освітнім закладам, створюваним з урахуванням інформаційних послуг оборотистыми провайдерами з допомогою Інтернету. Інакше кажучи, тоді як школу прийде Інтернет, то Інтернет піде школа.

Открытое суспільство неспроможна мати закриту школу. Навчальна архітектура шкільної освіти неминуче має стати відкритої, і з позиції вчителя, і з позиції учня, і з позиції батьків. Батьки вже нині мають можливість вибору освітнього закладу. Нормативне фінансування зробить такий вибір згубним декому, а то й сказати багатьом, шкіл. Але як і зрівняти можливості шкіл задля забезпечення повноцінного освіти своїх учнів, не забезпечивши їм рівних стартових можливостей про доступ до сучасним інформаційних ресурсів? Це завдання вирішується, если:

имеется технічні можливості (обладнання та доступ до Мережі),.

имеется бажання і волю колективу школи з освоєння, осмисленню й застосування ресурсів Мережі,.

в Мережі є відповідні ресурси, створені не тільки і й не так фанатиками-одиночками, не бізнесменами від (точніше — близько) освіти, а потужними творчими колективами, які працюють на довгострокової, планомірної, науково найобгрунтованішою основі.

В цьому плані поява порталу Поколение.ru, діяльність самої Федерації Інтернет Освіти — та довгоочікувана ластівка, що таки принесла весну. Крига недовіри загальноосвітньої школи до інформаційним технологіям тане, нарешті ми побачили, що є такі, серйозно працюють у Интернет-образовании.

Резюме

Я бачу використання Інтернет-технології у своїй школі найближчим часом наступним образом.

Доступ до Інтернету повинен забезпечуватися за потребою (розумної, обгрунтованою, проте за потребою);

Любой вчитель (на початковому етапі за бажання) повинен мати реальну можливість вільно використовувати ресурси Інтернет на вирішення навчально-методичних, виховних проблем, щоб одержати консультацій, у цьому числі у режимі on-line, для спілкування із колегами;

Учащиеся школи маємо отримати реальну і постійну можливість (під керівництвом Служби та з участю педагога) використовувати Інтернет-технології на допомогу пошуку інформації, до участі в реалізації інтернет-проектів, для спілкування з однолітками, особливо — з зарубіжними;

Для цього потрібно постійний джерело оплати послуг провайдера, замінити устаткування дисплейного класу першого покоління (Корвет) на сучасне, придбання комп’ютерів, і створення медиацентра для використання адміністрацією й найзатребуваніші вчителі школи (незалежно від дисплейного класу).

В більш далекій перспективі - створення внутришкольной локальної мережі із можливістю виходу до Інтернету з робочого місця кожного вчителя, забезпечення вчителю можливості постійної роботи з домашньою комп’ютером, у яких вихід у Мережу.

Тогда слова Ральфа Эмерсона, що у епіграф, наповняться їх істинним змістом. Чи потрібно це, можливо це — покаже тільки час. У третьому тисячоріччі можливо все.

Каким Я бачу Інтернет-ресурс для адміністраторів освіти?

Человек освічений — той, хто знає про,.

где знайти те, що він не знає.

Георг Зиммель Поскольку я — директор (директорський стаж більш 20 років) і саме вчителі інформатики з першого дня її запровадження шкільний навчальний план, я говоритиму по визначеної проблемі саме з позицій директора Сапожковской середньої школи № 1, що є учителем інформатики тієї ж школы.

Ресурсы

Для мене, як директора школи, необхідно мати постійний доступом до наступним ресурсам:

Нормативная база, включаючи общефедеральные, обласні, районні, і навіть галузеві акти, які стосуються для широкого загалу населення. Не недавно мені довелося шукати «Норми витрати палива й ПММ на автомобільний транспорт ». Сказати, що документа немає у Мережі - не можна. Посилань за показ такої документ багато. Але, зазвичай, доступ у ці бази даних або платний, або обмежений. Документ, безплатно, я-таки знайшов, але у цілком випадковому місці, після довгого блукання Мережею. Назріла необхідність загальнофедерального Зводу законів і нормативних актів, реалізованого і постійно підтримуваного в мережному варіанті, навіть на розумно помірної платній основі.

Архив педагогічної преси. Так, є багато педагогічних видань, які ведуть свої сайти, вони розміщають них ті матеріали, хто вважає потрібними. Але це зі своїми погляду. Але ж я не знаю, що така-то стаття мені потрібна, намагаюся її відшукати, і найчастіше — безуспішно. Практики мене зрозуміють. Інтернет — вільне співтовариство, але мені здається, було б корисний у плані принцип — або всі, або нічого. Або ви розміщуєте у Мережі свої повні варіанти (хай і з відстрочкою, кілька днів після публікації), або розміщуєте зовсім.

Сценарии, методичні розробки позакласних заходів, цікавих справ України та знахідок. Те, що називається скарбничка передового педагогічного досвіду. Певний час тому існувала розробка так званого Банку ВПО, реалізованого в дискетном варіанті. Час змінився, нові технологіії диктують нові підходи. Можливо, слід встановити вступний внесок — хочеш одержати доступ сценаріями — прийшли свій. Це дозволило б створити воістину неоціненну скарбничку. В усіх є все.

Архивы електронних бібліотек. Фантастики, детективів, еротики, модних імен — у Мережі хоч хоч греблю гати. Бібліотека Мошкова є. Де ж бібліотека шкільного курсу літератури, історії, світової художньої культури, історії наук, де астрономічний календар, література по ОБЖ і багато, багато іншого, що у голому ентузіазмі ніхто безкоштовно розміщувати у Мережі не стане.

Психологическая служба. Багато сайтів надають психологічну підтримку. На поверхні. У глибині - комерційна основа. Масова школа досить складно знайти можливість оплачувати хоча б телефонні канали. Всякі комерційні пропозиції у Мережі - задля неї.

Валеология. Майже недоторкана цілина.

Дистанционные підготовчі курси палестинцям не припиняти абітурієнтів. Планомірні, довгострокові, на помірковано платній основі, можливо колективні - це можливість «звірити годинник «школі, і ВУЗам, надати учням віддалених територій можливість на солідної основі вести свою підготовку, вибило б грунт з-під ніг несумлінного репетиторства. Уявіть — серія підготовчих курсів під егідою освіти для фізичних, хімічних, економічних (тощо.) спеціальностей, узгоджених за рівнями вступних іспитів з ЄС ректорів! Ось реальна основа єдиного освітнього простору, крок до єдиним іспитів.

Директорский клуб. З можливістю спілкування в chat-режиме. Скажімо, кожного місяця, із заздалегідь відомому розкладу, працівники освіти, керівники обласних і районних управлінь освіти, директора шкіл мають можливість поставити одна одній і питання тут ж, або після, дістати них відповіді. Мені здається, подібне спілкування буде корисним всім.

Коллективная розробка методик щодо окремих тем, предметів, або навіть курсів. Усі можуть все. Координатор проекту визначає теми, вимоги, вхідні і вихідні параметри, збирає й узагальнює пропозиції, розподіляє завдання, час. Мені здається, це благодатний грунт для використання творчого педагогічного потенціалу.

Математика.ru, Російський язык.ru, Физика.ru, История.ru… Зачатки цього також є Поколение.ru. Мені здається, подібні методичні сайти могла б і повинні були б вести або Федеральні методичні служби, або на кооперативних засадах методичні кабінети обласної влади і республіканських інститутів розвитку. Приміром, Новосибірськ — фізика, Барнаул — інформатика тощо. Це було неоціненним підмогою вчителям-практикам, директорам шкіл, і таки, працювало на єдине освітній простір. На жаль і ох… Знайдіть школу, де бібліотека було б повний комплект методичних журналів протягом останніх 5 років. Упевнений, що таких шкіл трохи, особливо у периферії.

И т.д. тощо.

По-видимому, настав час державному рівні об'єднувати зусилля зацікавлених структур й можливості Інтернету для серйозною і тривалої робота зі створення відкритої архітектури шкільного освіти. Передумови при цьому налицо.

Начало 21 століття має ознаменуватися тільки й не стільки купівлею нової техніки, скільки зміною самих підходів до інформатизації освіти. Тільки тоді ми забезпечимо учнів сучасне, відповідне статусу Росії шкільне образование.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.