Вступ. 
Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі

Актуальність дослідження. Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства — це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати технології. Це завдання відображене в Національній доктрині розвитку освіти в України, в якій підкреслюється необхідність застосовувати нові педагогічні технології особистісно зорієнтованого виховання для формування творчих здібностей учнів.

Практично, будь-яке педагогічне дослідження певною мірою торкається розвитку творчих здібностей і виховання творчої особистості, оскільки педагогічний процес є творчим за своєю сутністю, включаючи творчість учня, вчителя, вихователя, батьків, організаторів позакласної роботи, керівників самодіяльних гуртків і об'єднань. Значна кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів присвячена дослідженню творчого процесу, загальних проблем розвитку творчих здібностей та вихованню творчої особистості в різних видах діяльності. Аналіз наукової літератури переконує, що ця проблематика є багатоаспектною і вимагає міждисциплінарного дослідження.

В педагогічній науці відомі різні підходи до розвитку творчих здібностей у процесі вивчення різних дисциплін, позакласної, гурткової роботи, зокрема засобами різних видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, хореографії, у тому числі й театрального мистецтва.

Специфіка позакласної роботи і виховні позакласні технології досліджувалася в роботах М. Аріарського, В. Кірсанова, М. Поплавського, В. Тріодіна, О. Сасихова та ін. Для дипломної роботи важливими є концепція К. Станіславського, наукові доробки в галузі театрального мистецтва таких авторів, як В. Василько, Є.Вахтангов, П.Єршов, Б. Захава, В. Мейєрхольд, В. Неллі, В. Немирович-Данченко, О. Ремез, М. Чехов та ін.

Наукові дослідження в галузі театральної педагогіки, здійснені В. Абрамяном, А. Капською, О. Мелік-Пашаєвим, А. Немеровським, та ін. дають змогу осмислити можливості театрального мистецтва щодо розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Останнім часом з’явилося багато ґрунтовних вітчизняних праць, що торкаються окремих аспектів поставленої дипломної проблематики. І.Барташнікова та О. Барташніков розробили комплекс вправ для розвитку уяви та творчих здібностей у дітей 5−7 років; К. Приходченко запропонувала комплекс уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів [К.Приходченко, с.56]; І.Волощук та А. Михайліченко видали «Робочий зошит з розвитку творчих здібностей молодших школярів».

В дослідженні Н. Миропольської досліджено методологічні та методичні засади формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова. Л. Масол розробила концепцію художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, М. Лещенко обґрунтувала цілісну систему художньо-естетичного виховання, де значною мірою використовуються можливості театрального мистецтва [М.Лещенко, с.80]; Г. Загадарчук обгрунтувала різні складові мистецтва полеміки [Г.Загадарчук, с.21].

Дослідження О. Рассказової було присвячено методам організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, Б. Брилін розробив цілісну систему музично-творчого розвитку учнів в умовах позакласної роботи; В. Неволов визначив педагогічні умови виховання школярів засобами театрального мистецтва; Г. Костюшко дослідила проблему розвитку творчої активності молодших школярів засобами театральної самодіяльності, А. Вітренко — удосконаленню літературного розвитку школярів 5 — 7 класів засобами театрального мистецтва.

Разом з тим, на нашу думку більшість дитячих театральних гуртків і колективів зорієнтовані переважно на виконання, в той час як творчо-пізнавальна робота, її роль в розвитку самостійності й ініціативи, в духовно-творчому зростанні, самовираженні дітей все ще лишаються недостатньо дослідженими.

Отже, суперечність, яка випливає між необхідністю застосування нових педагогічних методів розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи та недостатнім теоретичним, методичним дослідженням цієї проблеми, визначили тему дипломної роботи: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі».

Мета дослідження: визначити та теоретично обґрунтувати, педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи.

Мета дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

• — проаналізувати наукові праці з досліджуваної проблеми і узагальнити теоретичні засади формування творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи;
• — визначити особливості організації занять театральним мистецтвом дітей в умовах позакласної роботи, педагогічні можливості театрального мистецтва у формуванні творчих здібностей молодших школярів;
• — дослідити стан і проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі;
• — обґрунтувати педагогічні умови та шляхи розвитку творчих здібностей учнів молодших школярів у процесі аматорської театральної творчості;

Об'єкт дослідження — педагогічний процес розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва.

Предмет дослідження — педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи.

Методи дослідження. У дипломній роботі застосовано такі методи:

• — ретроспективний і системно-структурний аналіз;
• — порівняння;
• — узагальнення;
• — класифікація;
• — систематизація;
• — анкетування;
• — бесіда;
• — інтерв'ю;
• — спостереження;
• — гра;
• — аранжування;
• — реєстрація.

Структура роботи. Дипломна робота складається з 2-х розділів, списку використаних джерел, висновків і 8 додатків, загальний обсяг — 96 сторінок.