Генератор телеграфного тексту
Оскільки для реалізації послідовної передачі коду Морзе потрібно зчитувати вміст ПЗУ побитно, то ПЗУ входить у схему через мультиплексер. Виходи ПЗУ (1,2,3,4,5,6,7,9) (їх кількість збігаються з розрядністю коду) підключаються до відповідним каналам мультиплексора DD5 (входи MS 4,3,2,1,15,14,13,12). за рахунок послідовної подачі на вхід мультиплексора восьми разрядного коду й послідовнішого… Читати ще >
Генератор телеграфного тексту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ ДИСТАНЦІЙНОГО ОСВІТИ при УГТУ-УПИ.
Кафедра мікропроцесорної техники.
Оцінка проекта.
Члени комиссии.
Генератор телеграфного текста.
Курсової проект.
Пояснювальна записка Руководитель И. Е. Мясников.
Студент УМЦ-903 В. В. Булатов.
Останнім часом дедалі менше уваги приділяється УКВ-связи, дедалі більше вытесняемой всесвітньої мережею Internet, стільниковим зв’язком тощо. Усі ці дорожчі кошти телекомунікацій з кожним роком впевненіше входить у життя. Проте УКХ зв’язок я вважаю найдемократичнішим способом спілкування людей в усьому світі об'єднаних загальними інтересами на галузі електроніки. Незручністю цього за способом передачі даних є порівняно складного процесу введення інформації пов’язані з необхідністю володіти навичками уявлення даних в коді Морзе.
Розв’язанням цієї проблеми може бути автоматизація процесу введення інформації з урахуванням інтегральних схем, тобто створення зручного інтерфейсу пользователя.
У межах даної роботи планується розробити генератор телеграфного тексту який формувати в телеграфному коді та її невеличкої за обсягом незмінний у процесі експлуатації текст. Це пристрій то, можливо застосоване на УКХ маяку, передающем позивний і місцезнаходження станції. Також схема можна використовувати як частину в електронних телеграфних ключах.
Досягнення поставленої мети вирішити низки окремих задач:
1. Розробка структурної схеми устройства.
2. Розробка засад роботи і взаємодії структурних блоків схемы.
3. Вибір елементної базы.
4. Безпосередній розробка принципової схеми устройства.
5. Опис устрою електроживлення схемы.
6. Розробка монтажній схеми устройства.
Описова часть.
1. Структурна схема.
|Тактовый | |Лічильник — | |Блок | |генератор | |- | |генерації | | | |переклю-чате| |коду | | | |ль | | | |(1) | |(2) | |(3) | | | | | | | | | |Гармони-ческ| |Вихідний |вихідний | | | |ий генератор| |блок |сигнал | | | |(4) | |(5) | |.
Схему, умовно можна розділити сталася на кілька логічних блоков:
1) — тактовий генератор (ТГ) /DD3/.
2) — счетчик-переключатель (С/П) /DD3, DD4/.
3) — блок генерації коду (БГК) /DS1, DD5/.
4) — гармонійний генератор (РР) /DD1/.
5) — вихідний блок (СБ) /DD1/.
2. Принцип работы.
1) Тактовий генератор схеми задає робочу частоту схеми. Фактично від цього залежить швидкість передачі послідовного кода.
2) Счетчик-переключатель виконує роль генератора адреси. Цей блок послідовно подає на адресні входи блоку генерації коду все адреси з адресного простору його ПЗУ (від 0 до 11 111), і навіть послідовно переключає активний вхід мультиплексора БКГ подаючи з його адресні входи двоїчний трехразрядный код (від 000 до111) номери активного входа.
3) Блок генерації коду зчитує код осередки пам’яті поданий з його адресні входи і подає на вхід (12) СБ один инвертированный біт зі змісту цієї осередки відповідний активному входу мультиплексора.
4) Гармонійний генератор подає тональний сигнал із частотою 3,3 кГц на вхід (13) ВБ.
5) Вихідний блок є логічний схему «И-НЕ» яка пропускає гармонійний сигнал РР під час подачі на вхід (12) СБ логічного «0».
3. Вибір елементної базы.
Серії цифрових мікросхем ТТЛ є основою побудови обчислювальних пристроїв. Однією з визначальних переваг є його присутність серед їх складі як-от JK і D-триггеры, дешифраторы, регістри зсуву, лічильники, сумматоры, і елементи пам’яті (ОЗУ і ПЗУ) зі схемами управління. Наявність схем, що становлять готові вузли ЕОМ на кілька двійкових розрядів дозволяє значно зменшити кількість корпусів цифрових мікросхем й одержати значний виграш обсягом аппаратуры.
Приемуществом мікросхем ТТЛ є також однакове у всієї серії напруга харчування Uип=5 У+ 10% і близькі значення логічних рівнів, що значно спрощує розробку схемы.
|Позиция, |Найменування |кіл-| |позначення | |у | | |Конденсатори | |C1 |22 км Х 6,3 У, ОЖО. 460.099ТУ |1 | |С2 |1 км, ОЖО.464.037ТУ |1 | |С3, С4 |0,047 км, ОЖО. 464.037ТУ |2 | | |Мікросхеми | |DD1, DD2 |К155ЛА3, бко.348.006−01 ТУ |2 | |DD3, DD4 |К155ИЕ5, бко.348.006−01 ТУ |2 | |DD5 |К155КП7, бко.348.006−01 ТУ |1 | |DS1 |К155РЕ3, бко.348.006−01 ТУ |1 | | |Резисторы | |R1 |МЛТ-0,125−300 Ом+5% |1 | |R2 |МЛТ-0,25−1,3 кОм+5% |1 |.
4. Опис устрою схемы.
1) Тактовий генератор DD2 виконано на мікросхемі К155ЛА3. До входам 1+2 и.
9+10 підключений конденсатор C1, а між входами 1+2 і виходом 8 підключений резистор R1. У такій конфігурації генератор виробляє частоту 35 гц, це тактова частота схемы.
2) Оскільки для адресації 32 байт ПЗУ потрібно 5 розрядів двоичного коду, то тут для реалізації рахунки від 0 до 11 111 слід підключити паралельно дві схеми К155ИЕ5. Причому для адресації ПЗУ треба задіяти виходи 12,9,8,11 схеми DD3 і вихід 12 схеми DD4.
Інші виходи (9,8,11) реалізують рахунок від 000 до 111 і під'єднані до адресним входам (відповідно 11,10,9) мультиплексора DD5, для перемикання активного каналу (з 0 по 7).
3) Основою схеми є ПЗУ К155РЕ3. Елементом зв’язки цієї ПЗУ є біполярний транзистор з выжигаемой перемичкою. Тобто в незапрограммированной схеми все простір пам’яті «забито» единицами.
При програмуванні в вузлах де вона має бути записано 0, перемичка випалюють. Адресне простір схеми від 0 до 11 111 (32 байта), т. е. кожна осередок пам’яті містить восьми розрядне двоичное слово.
Оскільки для реалізації послідовної передачі коду Морзе потрібно зчитувати вміст ПЗУ побитно, то ПЗУ входить у схему через мультиплексер. Виходи ПЗУ (1,2,3,4,5,6,7,9) (їх кількість збігаються з розрядністю коду) підключаються до відповідним каналам мультиплексора DD5 (входи MS 4,3,2,1,15,14,13,12). за рахунок послідовної подачі на вхід мультиплексора восьми разрядного коду й послідовнішого перемикання активного каналу (із засобів подачі схемою DD4 на адресні входи MS двоичного трехразрядного коду номери каналу) досягається побитная подача на вхід (5) СБ схеми содержимого.
ПЗУ.
4) Для контролю у схему запроваджено тональний генератор що з триггеров.
DD1.1 — DD1.3. Резистор R2 регулює висоту тона.
5) Тригер DD1.4 є ключем схеми. Коли із виходу (5) мультиплексора подається інвертована одиниця тригер відкривається і подає на передавач позитивний рівень сигналу гармонійного генератора до того часу перебувають у вхід (12) триггера нічого очікувати подано инвертированный ноль.
5. Электропитание.
Харчування схеми здійснюється джерела постійного струму напругою 5 В.
+5 У на висновках (14) DD1, DD2; вивши. (5) DD3, DD4; выв.(16) DD5, DS1.
С3 C4.
0,047 км 0,047 мк Общ. на висновках (7) DD1, DD2; вивши. (10) DD3, DD4; выв.(8) DD5, DS1.
6. Монтажна схема.
Монтажна схема.
[pic].
Друкована плата одностороння, розміри 50 Х 35 мм, розташовується всередині корпусу розміром 62 Х 45 Х 25. Плата кріпиться до підставі корпусу з одного боку на два гвинта, з другого боку край плати впирається у спеціальний виступ в корпусе.
Заключение
.
Через війну виконаної роботи з урахуванням вивченій літератури та особистих пошуків розробили структурна схема принципова схема генератора телеграфного тексту. Також у роботі привели докладний опис пристрої і принципу роботи схеми, і навіть приведено монтажна схема устройства.
Ця схема може застосовуватися у УКХ зв’язку на радіо маяку передающем позивний і місцезнаходження станции.
У з урахуванням цього устрою може бути розроблений термінал обладнаний клавіатурою і дисплеєм і готовий до оперативного перетворення телеграфного коду в символи алфавіту і навпаки, значно полегшить процес спілкування з зовнішнім світом у вигляді УКХ зв’язку. Використання таких пристроїв значною мірою послужить популяризації такого виду телекомунікацій як ультракоротковолновая связь.
Библиографический список.
1. Цифрові і аналогові інтегральні мікросхеми: Довідник /.
С.В.Якубовский, Л. И. Ниссельсон, В. И. Кулешова, та інших.: Радіо і связь, 1990 г., 496 з. 2. В. Л. Шило, МРБ Популярні цифрові мікросхеми: довідник: радіо та зв’язок, 1989 г, 352 з. 3. Журнал Радіо 3/89 стор. 25−26.