Нафтова промисловість Нігерії: сучасний стан та особливості розміщення

http://www..ru/

КУРСОВА РОБОТА З дисципліни «Регіональна економіка»

на тему: «Нафтова промисловість Нігерії: сучасний стан та особливості розміщення»

Вступ Економіка Нігерії базується на нафтовій промисловості, яка є експортно-орієнтованим сектором економіки. Тому економічний зріст країни пов’язаний із світовим ринком нафти, вимагає розвитку нафтового комплексу країни в контексті реформування світогосподарських відносин в цілому. Складність проблеми інтеграції Нігерії в сучасну світогосподарську систему полягає в тому, що необхідно інтенсивно розробляти та практично здійснювати відповідну державну політику і одночасно формувати для цього наукове підґрунтя. Принципово важливо не тільки раціоналізувати міжнародні економічні відносини з традиційними та новими партнерами на базі вже існуючої спеціалізації, а й закласти основи для забезпечення стабільної конкурентоспроможності національної економіки у довгостроковому контексті. Цьому питанню присвячено роботи таких нігерійських дослідників як Р. Лукман, Дж. Гаіус-Обасекі, М. Баркіндо, які підкреслюють необхідність створення умов відносної свободи міжнародної економічної діяльності на території країни при переважно регулюючій ролі держави.

Нігерія є найбільшим виробником нафти в Африці і є членом Організації країн-експортерів нафти з 1971 року. Нігерійська економіка сильно залежить від нафтового сектору, який складає більше 95% доходів від експорту і близько 40% державних доходів.

Нафтова промисловість є домінуючою галуззю промисловості Нігерії і саме від стану цієї галузі повністю залежить економіка країна. Цей фактор зумовлює актуальність дослідження цієї теми.

Мета полягає в тому, щоб показати залежність розвитку економіки Нігерії, в якій нафта і газ відіграють найважливішу роль. В моїй роботі досліджені історичні аспекти, проаналізовані сучасні тенденції та розглянуті перспективи розвитку нафтової і газової промисловості. Аналіз сильних сторін та проблем дозволяє зрозуміти сучасний стан, та важливість цієї галузі для нігерійської економіки. Приводячи причини цієї зміни, і що це обернеться для інвестицій в цей сектор в Нігерії.

нафта нігерія торгівля

1. Соціально-економічна суть, структура і значення нафтової промисловості у господарському комплексі Нігерії

На протязі всього ХХ сторіччя нафта була необхідною умовою економічного розвитку. Зростання промислового потенціалу зумовлювало зростання споживання нафти, а отже і зростання її видобутку. Нафта залишається найважливішим джерелом паливно-енергетичних систем для більшості країн світового співтовариства, а також є необхідним видом сировини для більшості галузей як промисловості, так і повсякденного життя. Але видобування нафти та її переробка досить тривалий і дорогий процес.

Нафтова промисловість — галузь важкої індустрії, що включає розвідку нафтових і нафтогазових родовищ, видобування, транспортування та нафтопереробку. До нафтопереробки відносять виробництво нафтопродуктів, перш за все різних видів палива (автомобільного, авіаційного та ін.) та сировини для подальшої хімічної переробки. Цикл переробки нафти є дуже довгим і матеріаломістким. Нафтопереробна промисловість потребує великих інвестицій.

Видобуток нафти і природного газу є домінуючою сферою в усій нігерійській промисловості. Нафтовий сектор забезпечує майже 30% від ВВП і становить 90% від загального обсягу експорту. Нафтопереробна галузь є найважливішою в гірничодобувному секторі. Видобуток та переробка нафти та газу майже вшестеро перевищує інші галузі за економічною значимістю. У відповідності з даними 2010 року, на його частку припадає понад 90% річного національного виробництва і генерує більше 80% державних доходів. Країна виробляє 2,2 млн барелів на день. За обсягами експорту нафти, країна займає 8 місце у світі. Нігерійський нафтовий сектор регулюється Нігерійською національною нафтовою корпорацією (NNOC). Нігерія країна-член Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Хоча основними були проведені реформи з лібералізації економіки країни, нафтовий сектор все ще перебуває під пильною увагою уряду.

Нігерія стабільно входить в десятку країн лідерів за видобутком нафти, а нещодавно (в 2012р.) стала найбільшим експортером в Африці, обігнавши Алжир. Нігерійська економіка залежить від нафтового сектору, який постачає велику частину своєї валютної виручки і доходів. Нафтова промисловість Нігерії є життєво необхідною. За даними 2008 року згідно з дослідженнями світової нафтової корпорації «British Petroleum» (ВР), запаси нафти Нігерії складають 36 220 млн. барелів або 2,92% від світових запасів. В Нігерії є чотири великих НПЗ з номінальною потужністю в 438 750 барелів/добу. Існують багато проблем, що суттєво уповільнюють розвиток нафтової промисловості. Пожежа, теракти, поганий менеджмент, відстале технічне забезпечення та корупція призвели до того, що нафтопереробні заводи часто працюють на 40% від повної потужності. Це призвело до дефіциту нафтопродуктів, а також необхідність збільшення імпорту для задоволення внутрішнього попиту. Через ці проблеми Нігерія виступає сировинною базою для Європейських країн та США, бо немає можливості перероблювати власну сировину.

Нігерія є найбільшим експортером сирої нафти серед усіх країн світу. Вона експортує нафту для ряду країн у світі (США, Індія, Іспанія, Бразилія, Франція), але як це не парадоксально Нігерія імпортує нафтопродукти, такі як бензин, газ, дизельне паливо тощо. Експорт сирої нафти постійно зростає із стабільними темпами. Крім того частка експорту сирої нафти в загальному експорті коливається в цей період. З 1987 року почалося послідовне збільшенням експорту сирої нафти в Нігерії. В період 3 1990 до 1992 експорт збільшився вдвічі. Слід також зазначити, що Нігерія як експортер сирої нафти записав більш ніж 400-відсоткове збільшення в період між 1994 і 1995 роками. Послідовне збільшення в Нігерії експорту сирої нафти призводить до поступового збільшення частки в економіці Нігерії. Частка сирої нафти в загальному експорті коливався в межах 91,2 відсотка і 99,0 відсотка в період між 1981 по 2008 рік. Ця тенденція є негативною для економіки Нігерії, бо нафта вивозиться з країни за низької ціни, а економіка в свою чергу недоотримає прибутки. В результаті переробки, ціна нафти зростає в декілька разів. Якби на території Нігерії функціонували в повну силу та будувалися нові нафтопереробні заводи, то валовий внутрішній продукт став би в десятки разів більший за сьогоднішній.

Нігерія імпортує нафтопродукти, незважаючи на те, що виступає крупним виробником нафти. Основна причина Нігерії це є високою імпорт нафтопродуктів в результаті чого, Нігерії властива нездатність задовольнити її внутрішнього споживання. У Нігерії є чотири НПЗ в Кадуна, Варрі, Елемі і Порт-Харкорт. Навіть якщо чотири НПЗ виробляти до їх оптимальної потужності, Нігерія і раніше не зможе задовольняти внутрішній попит нафтопродуктів, отже, щоб була відсутня потреба в імпорті необхідно збільшити внутрішнє виробництво.

В останні роки відбувається збільшення іноземних інвестицій, і в першу чергу прямих інвестицій. Нігерія є найбільшим реципієнтом (отримувачем) прямих іноземних інвестицій в Африці і третім (після Індонезії і Саудівської Аравії) серед членів ОПЕК. Інвесторів цікавить не тільки розвідані і вже використовувані родовища, але й альтернативні області видобутку нафти.

Нафтові інвестиційні компанії розглядають в Нігерії видобуток нафти на шельфі моря в якості альтернативи області виробництва. Глибоководний видобуток в основному включає в себе підводне буріння, яка ведеться на шельфі моря глибині 400 м та більше нижче поверхні води. Завдяки глибоководному бурінню можливості для розширення нових запасів нафти, видобуток якої буде збільшуватися швидкими темпами. Завдяки впровадженню глибоководного бурінням можливе збільшення видобутку на 50%. Розроблюються нові форми витягу нафти. Алжир і Нігерія є найбільшими виробниками нафти в Африці. Але Нігерія має більші перспективи, бо є можливість активно розвивати глибоководний видобуток нафти. Кількість нафти, що видобувається з Нігерії, збільшилася з 15 тис. барелів/добу в 2003 році до 37 тис. барелів/добу в 2010 році. Глибоководне буріння нафти є особливо привабливим для світових нафтових компаній, тому що уряд Нігерії має дуже маленький вплив та невеликий відсоток із прибутків надходить до державного бюджету, і для уряду дуже важко впливати та регулювати діяльність компаній. Крім того, видобувати нафту на шельфі моря є більш безпечним через те, що майже відсутня ймовірність теракту та диверсії з боку воєнних угрупувань, які дуже часто підривають сухопутні нафтопроводи.

2. Передумови регіонального розвитку і розміщення нафтової промисловості Нігерії: природно-сировинні, техніко-економічні, споживчі, історичні

Сукупність різних факторів (демографічних, природних, історичних, політичних та ін.) формують розвиток та функціонування галузі. Нафтопереробна промисловість пройшла багато історичних етапів розвитку. Маючи величезні природні запаси нафти, Нігерія все ще залишається країною, що розвивається з досить високим рівнем бідності.

Видобуток сирої нафти і газу почався в Нігерії в 1956 році після закінчення громадянської війни. Першим інвестором, що розпочав досліджувати територію в пошуках покладів нафти була нафтова корпорація Shell. Сира нафта була основою економіки Нігерії, вона відігравала важливу роль у формуванні економічної та політичної долі країни. Незважаючи на відкриття запасів нафти в 1956 році, вона не видобувалася до кінця нігерійської громадянської війни (1967 — 1970), після якої нафтова галузь стала грати помітну роль в економічному житті країни. На малюнку видно, що доходи від продажу нафти в 1980 році склала більше 80 відсотків Нігерії загальний дохід 14 мільйонів дол. США. Наступного року, загальний дохід знизився до 11 млн. дол. США. З 1982 по 1993 рік частка доходів від продажу нафти в загальному обсязі виручки виросла послідовно з 68,3% до 84%. Хоча відсоткова частка нафтових доходів у загальному обсязі доходів коливавсячерез період 1994 і 2008 років вона не опускалася нижче 65%. В основному, економіка залежить від коливань цін на сиру нафту.

Економіка повністю залежить від експорту сирої нафти. З цього ж малюнка, можна бачити, що експорт нафти мав від 30% до 50% від усього ВВП впродовж майже 30 років 3 1980 року. Крім того, як нафта, так і ненафтового вихід неухильно зростає з 1980 року. Сира нафта сприяє 21,4 відсотка до ВВП в 1980 році. Частка сирої нафти у ВВП поступово збільшувалася до 35,6 відсотків у 1981 році і залишилася вищою 30 відсотків до 2001 року. Нігерія записав поступове зниження нафтового ВВП з 31,5 відсотка у 2001 році до 17,5 відсотка у 2007 році.

Уряд веде активну участь у розвитку нафтової галузі. Держава планує перетворити Нігерійську національну нафтову корпорацію перетворити в компанію для отримання більших прибутків. Створюються гарні умови для інвестиції міжнародних компаній. В даний час обговорюється Національними Зборами процеси реформування всього сектору нафтової промисловості. Частини законопроекту були нещодавно затверджені як автономні закони, в той час як різні установи та ролі нової національної нафтової компанією і Нігерійської національною нафтовою корпорацією ще не повністю визначені. В даний час обговорюється, особливо навколо більш спірних пунктів, таких як переукладення контрактів з міжнародними нафтовими компаніями, зміни в податкових та юридичних структурах, в положення ї про забезпечення того, зо жодна компанія не втрачає свої активи. Тривалі дебати затримують процеси інвестицій як в нафтовому так і в газовому секторах.

У рамках реформи енергетики (у квітні 2010 року) президент Гудлак Джонатан підписав законопроекти, що направлені на розвиток нафто-газового сектору. За зразок була взята концепція розвитку даної промисловості в Казахстані. Законопроект спрямований на підвищення ролі нігерійських компаній у всіх сферах нафтової і газової промисловості. Новий закон вимагає, щоб нігерійські компанії отримували контракти і вигравали тендери за умови, що місцева компанія буде спроможна самостійно й досить успішно розвивати галузь. Для національних компаній створені пільгові умови.

Розподіл доходів від продажу нафти було дуже спірним питанням у країні, так як всі доходи, у тому числі доходи виробництва, податків, митних зборів і податку на додану вартість, йде безпосередньо на рахунок федерального уряду. Відсутність прозорості нафтових доходів викликав недовіру у федерального уряду, держави та місцевих рад. В Конституції 1999 відсутній закон розподілу доходів, в якому 13 відсотків доходів від продажу нафти з берегового виробництва йде безпосередньо до дев’яти нафтовидобувних штатів в дельті річки Нігер, а решта надходжень, що виділяються на федеральний уряд (47,2 відсотка), стану (31,1 відсотка), місцеві ради (15,2 відсотка), і національні пріоритети Послуги фонду (6,5 відсотка). Ця розгалужена та заплутана система відкриває великі можливості для спекуляцій. Тому над цим питанням працювали багато років, щоб централізувати надходження до якогось одного фонду. Адже так легше контролювати всю систему.

Розбіжності з приводу поточних доходів та механізму розподілу є одним з головних питань, викликають політичну напруженість, воєнні дії і саботаж в дельті річки Нігер. Тіньові групи зажадали розширити свою частку доходів в виробництві і збільшити свої доходи берегових частку до 50 відсотків. Дуже багато суперечок щодо контролю над нафто родовищами. На них претендую офіційна державна влада, міжнародні компанії та неофіційні воєнні угруповання.

Отже, можна зробити висновок, що Нігерії має достатні природно-сировинні, техніко-економічні, споживчі, історичні розвитку нафтової промисловості. Цьому також сприяє досить непогані показники: захисту інвесторів (70 місце серед 185), щорічний приріст ВВП, податкова система тощо. Але впродовж всього часу було дуже багато проблем розвитку. Для стабілізації розвитку використовується багато політичних, економічних та воєнних важелів. Потенціал у Нігерії надзвичайно високий, але треба стабільний стан в державі для нормального функціонування та розвитку цієї галузі.

3. Сучасний стан розвитку виробництв нафтової промисловості Нігерії

Нігерія є одним з провідних виробників енергоресурсів в Африці і в світі. У структурі виробництва первинних енергоресурсів (ПЕР) в Нігерії на нафту і газ припадає більше 99% (табл. 3.1 та рис. 3.1). Видобуток вугілля, який повністю споживається в країні, становить близько 8 тис. т. У 2010 р. загальне виробництво ПЕР в Нігерії склало195,5 млн. тон умовного палива (т у. п.), а з урахуванням горючих ВДЕ — 326,8 млн. т. у. п.

За даними таблиці ми бачимо домінуючі позиції нафти в кожній категорії.

У законі «Про перспективи розвитку Нігерії до 2020 р.» є пункт, в якому зазначається про збільшення видобутку електроенергії до 19,6 ГВт, щоб повністю задовольнити потреби суспільства у електроенергії.

Нафтова промисловість в основному розташована в дельті ріки Нігер. Цей регіон є постійним місцем воєнних конфліктів, які іноді переростають у бойові дії. Місцеві групи, які прагнуть привласнити та контролювати частку нафтових багатств часто нападають на нафтову інфраструктуру і персонал, змушуючи компанії оголошувати форс-мажор на постачання нафти, та припинення видобутку та транспортування сировини. У той же час відбувається розкрадання нафти. Найчастіше це називають «бункерування», врізання в нафтопроводи призводить до пошкодження трубопроводу. Це призводить до втрати виробництва, забруднення навколишнього середовища та потужних вибухів, із загибеллю багатьох людей. Такі проблеми змушують компанії закривати виробництва та погіршення інвестиційного клімату. Протест місцевого населення щодо екологічних збитків від розливів нафти та спалювання її підриває відносини між місцевими громадами та міжнародними нафтовими компаніями (МНК). Нафтова промисловості є причиною забруднення, яка завдає шкоди повітрю, ґрунту і воді, що призводить до повної втрат родючості землі та зменшення рибних запасів.

Очікується, що експорт нафти з Нігерії підніметься після налагодження нафтопроводів, постраждалих від атаки озброєних повстанців, проте можливі наступні атаки, які зменшать поставки.

Нафтовиробництво в Нігерії відбувається при спільній діяльності національних та іноземних компаній. Вся розвідка та видобування нафти узяті під контроль спільних підприємств між іноземними транснаціональними корпораціями і нігерійського федерального уряду. Це спільне підприємство називається Нігерійська національна нафтова корпорація. Всі компанії, що працюють в Нігерії формально підпорядковуються уряду, узгоджують оперативні правила та угоди про юридичні, екологічні та економічні деталі своєї діяльності (компанії, що працюють в Нігерії повинні бути юридично виключно національними, через це компанії часто включають в назву «Нігерія»). На спільні підприємства припадає приблизно 95 відсотків всіх видобутку нафти, у той час як місцеві незалежні компанії, що працюють в окремо від іноземних компаній видобувають решту 5 відсотків. Крім того в Конституції Нігерії говориться, що всі корисні копалини, нафта і газ, юридично належать федеральному уряду.

Дані за 2012 рік показують, що видобуток нігерійської сирої знизився до 5%. Згідно національному журналу «OGJ» (Нігерія) за оцінками є приблизно 37,2 млрд. барелів доведених запасів нафти станом на кінець 2011 року. Основна частина запасів розташовані в дельті ріки Нігер, в бухті Беніну, Гвінейській затоці та в бухті бухта Бонні. Уряд сподівається збільшити доведені запаси нафти до 40 млрд. барелів на найближчі кілька років, однак геологорозвідувальні роботи знаходяться на найнижчому за останні десять років рівні. Тільки три розвідувальні свердловини були пробурені в 2011 році, в порівнянні з більш ніж 20 у 2005 році. Сьогодні є актуальними такі проблеми: зростання небезпеки, пов’язана з несанкціонованим відбором нафти з нафтопроводу, підриви трубопроводу і піратства в Гвінейській затоці Дані проблеми в поєднанні з інвестиційною невизначеністю згорнули проекти розвідки нафти. Глибокі та серйозні проблеми перешкоджають країні досягти своєї мети. За усунення проблем можна збільшити виробництво до 4 млн б/д., Замість цього видобуток нафти складає в середньому 2,1 млн б/д в 2011 році, приблизно так само, як це було десять років тому, а загальний видобуток рідких вуглеводнів складає в середньому 2,5 млн б/д. Пік виробництва 2,6 б/д досягнутих у 2005 досі не вдалося підвищити. Видобуток почав значно знижуватися через підвищення активності з боку груп бойовиків. Їхні постійні загрози, що часто переростають у атаки змушують багато компаній виводити своїх співробітників і закривати виробництво. Відсутність прозорості нафтових доходів, напруженість з приводу розподілу доходів і екологічного збитку від розливів нафти, у поєднанні з місцевою етнічної та релігійної напруженості, створили тендітну ситуацію в багатій нафтою дельті річки Нігер басейні. У результаті видобуток нафти впав більш ніж на 25% до 2009 року всього через чотири роки після досягнення свого максимуму.

До кінця 2009 року була оголошена амністія і бойовики прийшли до угоди з урядом, якій вони передали зброю в обмін на грошові виплати та професійну підготовку. Зростання видобутку нафти після 2009 року відбулося частково за рахунок скорочення числа нападів на нафтові об'єкти після реалізації програми амністії. Це дозволило компанії відновити деякі пошкоджені об'єкти інфраструктури і завести нове технічне забезпечення на виробництва. Ще одним важливим фактором, який сприяв тенденції до зростання виробництва стали нові морські глибоководні розробки. Уряд почав вживати заходів щодо залучення інвестицій в дослідження глибоководних площ в 1990 році з метою збільшення виробничих потужностей і диверсифікованості в країні нафтових родовищ. Але питання безпеки в дельті річки Нігер загострилася. Для того щоб стимулювати інвестиції в глибоководні райони, які пов’язані з більш високими капітальними та експлуатаційними витратами, уряд запропонував договір про розподіл продукції, в яких міжнародні нафтові компанії стали отримувати більшу частку доходів.

У 2011 році видобуток нафти склав в середньому близько до 2,13 млн. б/д порівняно з 2,05 млн. б/д у попередньому році. Останні оцінки показують, що видобуток нафти зріс незначною мірою в 2012 році і в середньому складає майже 2,15 млн. б/д. Це вдалося досягти завдяки недавньому збільшенню виробництва за рахунок розширення існуючих родовищ і розробку нових виробництв з глибоководних родовищ. Останні великі розробки глибоководних родовищ почали експлуатуватися. Вони розробляються компанією Usan. На цих нафтових вишках почали виробляти понад 100 тис б/д в липні 2012, і досягло 180 тис. б/добу до кінця року.

Таблиця «Нафтовий сектор економіки. Тенденції зміни видобутку та ціни на сиру нафту»

З 2008 року спостерігаються постійні коливання у видобутку нафти. А ціни на нафту у доларах США значно занижені. Це пов’язано із постійним інфляційним процесом, що відбувається країні.

Нафтовий сектор як і раніше є основною рушійною силою економіки в першому кварталі 2013 року порівняно з відповідним кварталом 2012 року. Збільшення в цьому секторі склав 7,89% зростання в реальному вираженні в першому кварталі 2013 року порівняно з 8,14% у відповідному періоді 2012 року. Зростання в секторі не нафтового однак знизився у першому кварталі 2013 року порівняно з відповідному кварталі 2012 року, як зазначено на схемі нижче.

Отже сучасний стан розвитку нафтової промисловості знаходиться на досить високому рівні. Починаючи з 2010 року показники зростають. Існує перспектива розвитку галузі, адже наявні великі запаси нафти на шельфі моря, де зараз ведуться дослідження.

4. Територіальна структура нафтової промисловості Нігерії: основні центри, промислові вузли, райони Структуру промисловості можна розглядати як у галузевому, так і в територіальному аспектах. Галузева структура промисловості — це сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, які виробляють однорідну продукцію, надають різноманітні послуги та здійснюють інші суспільно корисні види діяльності. Територіальна структура нафтової промисловості — це розміщення і розподіл нафтопромислових галузей на території Нігерії, в окремих її регіонах та на шельфі моря.

Дельти ріки Нігер є основним регіоном видобутку нафти в Нігерії. До складу регіону входять всі дев’ять нафтовидобувних районів у Нігерії (Абіа, Аква-Ібом, Байлеса, Крос-Рівер, Дельта, Едо, Імо,) із загальною земельною площею близько 75 тис. кв. км квадратних кілометрів (що еквівалентно 7,5% від усієї території суші Нігерії) і 185 місцевих територій. Сьогодні налічується близько 606 нафтових родовищ у дельті річки Нігер, з яких 360 (60%) знаходяться на суші і 246 (40%) на воді. Дельта річки і регіон Байлеса становлять близько 80% від загального регіону дельти річки Нігер. Разом вони виробляють близько 75% нафти в Нігерії. Розвиток промисловості в цьомурегіонімайже відсутній. В переписі населення 2011 року, загальна чисельність населення всіх регіонів в дельти річки Нігер склала 35,5 млн. Прогнозована загальна чисельність населення до 2020 року буде становити 45,7 мільйонів чоловік.

Карта основних нафтовихцентрів Нігерії

Є два нафтопереробні заводи в Алейса-Елеймі, недалеко від Порт-Харкорт у південній провінції Нігерії (штат Ріверс). НПЗ був спочатку відомий як Порт-Харкорт І і Порт-Харкорт II. В 1993 році кількість в Порт-Харкорт І був приєднаний до окремого апарату управління. В результаті реорганізації в Порт-Харкорт II було створено новий окремий аппарат, який почав функціонувати окремо.

У 1965 році Shell/BP побудований Порт-Харкорт І в якості першого найпотужнішого нафтопереробного заводу. НПЗ будувався із потужністю перегонки 3 млн т/рік (60.000 барелів у добу). У 1977 році уряд Нігерії частково націоналізовала нафтову промисловість з 60% часткою у всіх операціях у тому числі НПЗ.

Порт-Харкорт II був побудований як НПЗ комплекс перегонки потужністю 7,5 млн т/рік (150 тис. б/д). Він став функціонувати в 1989 році. До 1993 ситуація була стабільною і комплекс розвивався майже без проблем. Ситуація різко погіршилася в 1994 році, коли внутрішні ціни реалізації нафтопродуктів впали з 84% до 22%, в результаті чого грошова криза, і практично зупинилося більшість робіт з технічного обслуговування.

Поставки сирої нафти для обох НПЗ становить 100% компанії «Bonny Light», що поставляється трубопроводом «Shell».

Завод Елейм, який був побудований поруч з НПЗ Порт-Харкорт в 1995 році, має потужність виробництва нафтохімічної продукції з 483 тис. т/рік. Як заводі він страждав від багатьох технічних проблем, а лише функціонувала на л обсягів виробництва менш ніж на 40%. Майже як і всі інші заводи він працював з перебоями. Найчастіше це булп потужністю 40−60% від можливого максимуму.

НПЗ Варрi, розташований в штаті Варрі, являє собою комплекс НПЗ з потужністю перегонки 6,3 млн. т/рік (125 тис. барелів на добу). Завод почав працювати в 1978 році. На його базі працює нафтохімічний завод.

Поставки сирої нафти на цей нафтопереробний завод надходять з найближчих родовищ з розробок на шельфі та на суші. Майже всі родовища контролюються компанією «Shell». Найбільший трубопровід в Нігерії проходить біля заводу Варрі. Експорт продукції відбувається також з двох судно-завантажувальних верфі. Вони знаходяться в 1 км. від заводу. Але ця пристань приймає лише кораблі довжиною не більше 150 метрів. Ці обмеження встановленні через круті вигини ріки.

Завод Варрі зазнав сильних збитків, коли уряд скоротив ціни на нафту на 40% в 1994 році. Військовий уряд підвищив ціни в умовах масової девальвації. Оскільки НПЗ орієнтувався на обслуговування імпорт, то вдалося витримати цю кризу. У 1998 році новий громадянський уряд надав великі інвестиції (200 млн $) для вирішення проблем. Різке збільшення виробництва почалося на початку 2000 року. Це призвело до значного поліпшення пропускної спроможності, хоча продуктивність все ж була нестабільною. У 2003 році завод був в центрі воєнних заворушеннях між військовими угрупованнями, в результаті чого продуктивність зменшилася до 30%.

Нафтопереробний завод Кадуна на півночі Нігерії, являє собою комплекс НПЗ з перегонкою потужністю 5,5 млн. т/рік (110 тисяч барелів на добу). Перший відділ заводу із пропускною спроможністю 50 тис. б/д. побудований в 1980 році, палива. Відділ призначений для переробки сирої нафти. Він був оновлений до 60 тис. б/д. У 1982 році його було розширено. Відкриті нові відділи призначені для забезпечення виробництва мастильних речовин, поруч відкрився асфальтовий завод, та інші заводи, що пов’язані із нафтохімією.

Рис. 4.2. Графічне розташування вишок з видобутку нафти в Нігерії [11]

Площа земельної ділянки, в межах якої розташована мережа транспортних трубопроводи розташовані складає близько 31 000 км2. Є десять газопереробних заводів і близько 30 малорентабельних родовищ на відкуп, через мережу трубопроводів, місцевим компаніям і на експорт. Три з чотирьох нафтопереробних заводів знаходяться в Нігерії, Port-Harcourt I & II та Warri, розташовані в регіоні, в той час як четвертий розташований в Кадуні, північній частині Нігерії.

Нігерія володіє шістьма експортними нафтовими терміналами, включаючи Forcados (обсяг нафтосховища 13 млн. барр.) і Бонні, оператором яких є компанія Shell. Термінали Escravos Пеннінгтон управляються компанією Chevron, а QuaIboe и Brassкомпанією Agip (ENI). Нафта, що видобувається на родовищах на шельфі, безпосередньо експортується з плавучих сховищ і з видобувних платформ.

5. Продукція нафтової промисловості Нігерії у внутрішній та зовнішній торгівлі

Важливою для економічного і соціального розвитку є організація торгівлі. Для Нігерії є дуже важливі іноземні партнери, з якими ведуться торговельні операції. Міжнародний попит на поставки Нігерії нафти залишається дуже високим. Світовий попит на нафту в світі, за прогнозами, зросте більш ніж на 50 відсотків протягом наступних двох десятиліть. Попит на нігерійську нафту буде зростати особливо швидко, причина цього висока якість нафти в Нігерії. Фактор географічного розташування відіграє на користь Нігерії. Він є більш вигідним ніж у країн Перської затоки для ведення торгівлі зі США.

Нігерія економіка в основному відкрита економіка з міжнародним операціям складають важливу частину своєї сукупної економічної діяльності.

У 2011 році Нігерія експортував приблизно 2,2−2,3 мільйона барелів сирої нафти, згідно з аналізом даних «Global Trade Atlas» (GTA). Ці результати є приблизно наближені до справжніх результатів, пов’язано це з прихованим виробництвом або через розкрадання нафти починаючи з видобування із свердловини і закінчуючи транспортуванням. Через надзвичайно високу корумпованість всіх щаблів влади від місцевих до найвищих. Ці проблеми не дають в повній мірі оцінити кількість реальних продажів нафти.

Нігерія є важливим постачальником нафти до Сполучених Штатів. У 2011 році 767 000 барелів сирої нафти (33%) від експорту всієї нафти в Нігерії були відправлені в Сполучені Штати, що робить Нігерію четвертим за величиною іноземним постачальником нафти до Сполучених Штатів. Хоча високоякісна легка нафта Нігерії має малосіркову структуру є кращою сировиною для виготовлення високого бензину, США знизили імпорт нігерійської сирої нафти. Знизилися в обсязі і як частка від загального обсягу імпорту в 2011 році тенденція збереглася в 2012 році. Якщо в 2005 році США імпортувала майже 50% нафти, то за 7 років частка зменшилася. Основні причини, що лежать в основі цієї тенденції, що деякі нафтопереробні заводи на узбережжі Мексиканської затоки скоротили нігерійський імпорт на користь вітчизняного виробництва нафти. Два нафтопереробні заводи на Східному узбережжі США, які були значними покупцями нігерійської нафти, були зупинені в кінці 2011 року. В результаті нігерійської нафти як частка від загального імпорту Сполучених Штатів впала до 5 відсотків у 2012 року, в порівнянні з 10 і 11 відсотків у 2011 року та 2010 року відповідно. Важко спрогнозувати подальший перебіг поведінки США. Ця країна є найважливішим партнером у торгівлі і тому будь-які коливання дуже сильно відбиваються на нігерійській економіці.

Незважаючи на постійні коливання у видобуванні нафти, нігерійські моделі торгівлі нафтою залишаються стабільними протягом останніх кількох років, більшість з яких можна віднести до приросту потужностей і збільшення світового попиту. Іншими великими імпортерами нігерійської нафти стали багато країн Європи (28 відсотків), Індія (12 відсотків), Бразилія (8 відсотків), Канада (5 відсотків) і Південна Африка (3 відсотки). За даними міжнародної компанії «Energy Intelligence», Нігерія має близько 20 важливих експортних нафтових потоків. Як зазначалося вище нігерійська нафта є дуже високоякісною, майже не потребує очистки і має дуже низький вмісту сірки 0,05 — 0,3%

Потреби Нігерії у нафтопродуктах становлять в п’ять разів менше ніж видобувається. Тому частка експорту дуже висока. У видобутку нафти спостерігається коливання, які викликані різними факторами про які я згадував.

Протягом декількох років уряд веде переговори про відкриття нових шляхів для постачання нафти. Планується збільшення видобутки завдяки покладам нафти на шельфі, а отже потрібні нові партнери для експорту. Серед основних розглядається Німеччина, Великобританія та Франція у Європі. Нігерія вже співпрацює з цими країнами, але можливі збільшення об'ємів імпорту цими країнами. В перспективі буде налагодження домовленостей із Японією, адже ця країна має великий попит на нафту, а Нігерія в свою чергу конкурентні переваги у якості нафти.

Як було вже зазначено раніше, нафтогазова галузь продовжує залишатися лідером реального сектора економіки. Експорт сирої нафти дає більше 90% всіх валютних надходжень країни (рис. 5.2).

Очікується, що експорт нафти з Нігерії підніметься після налагодження нафтопроводів, постраждалих від атаки озброєних повстанців, проте можливі наступні атаки, які зменшать поставки. Але уряд робить все можливе для того щоб нарощувати об'єми експорту, бо це життєвонеобхідне для економіки джерело доходів.

6. Проблеми і перспективи регіонального розвитку нафтової промисловості Нігерії

Підвищення цін на нафту на світовому ринку позитивно позначається на розвитку нафтовидобувної галузі. Отримання надприбутків дозволяє вкладати гроші в модернізацію і розширення підприємств нафтового комплексу.

Купівля сучасного обладнання та застосування нових технологій стало пріоритетним завданням нафтовидобувних компаній Нігерії. Використання морально застарілого обладнання стає небезпечним і нерентабельним. Сучасні технології дозволяють підвищити ефективність використання свердловин і збільшити обсяг видобутку нафти.

Високі ціни на нафту все ще дозволяють підприємствам, що працюють на старих виснажених родовищах, отримувати непоганий прибуток. Видобуток нафти в цьому випадку вимагає великих грошових вкладень, але поки вартість сировини це виправдовує. Зниження цін призведе до збитковості таких підприємств Попит на нафту і нафтопродукти збільшується з кожним роком, тому для великих компаній нафтового комплексу Нігерії дуже важливо відкриття нових родовищ. Зараз у них є хороша можливість вкладення грошей у геологорозвідувальні роботи. Використання послуг геологів-консультантів для пошуку і буріння нових свердловин дозволяє підвищити ефективність пошуку нафти. Тільки фахівець може визначити достовірність відомостей про наявність нафтових покладів в тій чи іншій місцевості.

У зв’язку з освоєнням нових родовищ нафти відбувається розвиток інфраструктури в цих районах. Для забезпечення роботи на нафтовій свердловині необхідні трудові ресурси, а це тягне за собою будівництво населених пунктів і обслуговуючих підприємств.

Незважаючи на великий внесок нафтового сектора в економіку Нігерії, є деякі проблеми, що стоять перед сектором, вони включають:

1. Громадський контроль та бюрократія: Нігерійська національна нафтова корпорація (NNPC) знаходиться під контролем Міністерства нафтових ресурсів. Їй не вистачає автономії, NNPC характеризується неефективністю розподілу прибутків і слабким маркетингом;

2. Погане фінансування: затримки федерального уряду у наданні необхідних засобів для підтримки та розвитку нафтової промисловості;

3. Контрабанда та витоки нафтопродуктів: контрабанда нафтопродуктів через кордони в сусідні країни з метою нелегального перепродажу в пошуках особистої вигоди;

4. Шахрайські внутрішньої маркетингової практиці: деякі маркетологи накопичують нафту в періоди дефіциту, щоб продати на чорному ринку за вищими цінами;

5. Висока доля тіньового ринку, приховування реальних доходів;

6. Відносно низький рівень інвестицій в сектор в порівнянні з його потенціалом;

7. Високі технічні витрати виробництва: у зв’язку з низьким рівнем внутрішнього технологічного розвитку;

8. Погіршення стану навколишнього середовища за рахунок спалювання попутного газу.

Брак зв’язків між нафтовим сектором та іншими секторами економіки Нігерії є одним з найважливіших проблем розвитку. Одна з причин, чому немає ніяких зв’язків у нафтовому секторі є капіталомістким характером діяльності в цьому секторі. Брак капіталу в Нігерії в поєднанні з відсутністю місцевих фахівців. Таким чином, незважаючи на ряд урядових ініціатив в галузі розвитку місцевого змісту залишається дуже низьким.

Одним з найважливіших і найсуперечніших питань в Нігерії є наявність високої частки бідності, маючи при цьому достаток мінеральних ресурсів. Таким чином Нігерія дуже багата на нафту й газ все ще є країною, що розвивається з високим рівнем бідності. Нігерія є більш забезпечена природними ресурсами, ніж багато хто вже з розвинених країн.

Не дивлячись на те, що Нігерія є вже майже 60 років незалежною державою їй не вдається стати по-справжньому незалежною економічно. На основі нестачі капіталу на початку розвитку нафтової промисловості в 1960;х роках, іноземні інвестори захопили цю галузь завдяки інвестиційним вливанням та досі домінують в нафтовий сектор і сьогодні. Результатом є те, що значна частина доданої вартості залишається за кордоном Укладені контракти з іноземними фірмами були укладені в нафтовому секторі з самого початку були невигідними. Таким чином, мало надходжень від продажу нафти залишається для розвитку інших секторів промисловості та всієї економіки Нігерії.

Зовнішні проблеми підсилюються проблемами внутрішніми. Великого масштабу досягають корумпованість влади. Оскільки уряд отримую всі гроші, одержані від продажу нафти, а вкладати їх у соціальну сферу не поспішає, то більше за все страждає інфраструктура Більшість сіл немає електрики або навіть проточної води. Вони не мають достойного доступу до шкіл чи медичних закладів. Для багатьох навіть чистої питної води важко знайти. Руйнування інфраструктури в країні настільки серйозна, що не як не поєднуються із показниками видобування та покладів нафти. Одним з прикладів цього є аеропорт в Порт-Харкорт. Частину паркану не було належним збудовано, в результаті чого на злітно-посадочну смугу зайшло стадо великої рогатої худоби і літак компанії «Air France» вдарив стадо великої рогатої худоби. На щастя ніхто з людей не постраждав, але аеропорт був закритий і до цих пір не відкритий.

Якщо влада не може справлятися із соціальними проблемами, то для контролю екологічних проблем пов’язаних з нафтовою промисловістю справи не доходять ніколи.

Звісно існує дуже багато позитивних факторів і перспектив розвитку. До них відносяться:

1. Створення робочих місць: в районах внесок нафтового виробництва є можливість працевлаштування. У будівництві НПЗ нігерійці були використані для такої роботи, як будівництво доріг і мостів, очищення бурових майданчиків, транспортування матеріалів і устаткування, будівництво житла співробітникам. Крім того існують робочі місця бурових роботах та інших місцях, де необхідна некваліфікована робоча сила.

2. Внесок у валовий внутрішній продукт: валової продукції нафтовий сектор складається з доходів від експорту нафти, місцевого продажу природного газу. Нафтовий сектор складає близько 70% усього ВВП.

3. Внесок у валютні резерви: Нафтова промисловість зробила великий внесок у валютні резерви. Поклади нафти в Нігерії ще вистачить на багато років вперед. При ефективному їх використанні можна досягнути великих результатів.

Зваживши всі проблеми та перспективи можна ствердити, що нафта грає невід'ємну роль у формуванні економіки. Проблеми можна вирішувати поступово. Якщо уряд буде намагатися розвивати промисловість, боротися з корупцією, то вихід із цієї ситуації є. Можна брати за приклад досвід інших країни Африки, які завдяки природним ресурсам змогли налагодити розвиток інших сфер промисловості та забезпечити нормальне життя для своїх громадян. В Лівії вдалося створити такі умови. Залучення іноземного досвіду зможе допомогти вийти із важкого становища.

Висновки

Федеративна республіка Нігерія розташована в західній частині Африки на узбережжі Атлантичного океану. Столиця — м. Абуджа (до 1991 р. Столицею був Лагос, що залишається головним економічним і фінансовим центром). Країна межує з Нігером на півночі, з Беніном на заході, з Чадом на північному сході, з Камеруном на сході і південному сході. На півдні Нігерія омивається водами Гвінейської затоки.

У даній роботі нами було досліджено та обґрунтовано, що Нігерія — одна з провідних нафтогазовидобувних країн світу. Країна входить в ОПЕК, є важливим виробником і експортером нафти та зрідженого природного газу. За видобутком нафти Нігерія входить до десяти найбільших нафтовидобувних країн, в т. ч. серед країн Африки — це найбільший виробник сирої нафти і природничого газу. За розвіданими запасами Нігерія знаходиться на дев’ятому місці в світі (за даними на початок 2011р.) — 34,458 млрд. барр.

У другому розділі роботи нами було аргументовано, що Нігерія має достатні природно-сировинні, техніко-економічні, споживчі, історичні розвитку нафтової промисловості. Цьому також сприяє досить непогані показники: захисту інвесторів (70 місце серед 185), щорічний приріст ВВП, податкова система тощо.

Третій розділ роботи був присвячений аналізу сучасного стану розвитку виробництва нафтової промисловості Нігерії. Так, нами було визначено, що у структурі споживання первинних енергоресурсів в Нігерії домінують горючі поновлювані джерела енергії з часткою 84,9%. Якщо їх не враховувати, то понад 97% споживання ПЕР в Нігерії припадає на нафту і природний газ власного виробництва, решта 2,3% - на енергію ГЕС.

У2011 р. достовірні запаси нафти в Нігерії становили 5 млрд. т (2,7% від загальносвітових). За цим показником країна займає 2-е місце в Африці (після Лівії) і10-е місце в світі. Найбільші родовища — АКПО, Агбамі поле, поле Бонга.

У 2011 р. видобуток нафти в Нігерії склала 138,8 млн. т (2,9% від загальносвітової видобутку) (табл. 3.1 та рис. 3.3). Країна є найбільшим виробником нафти в Африці і власного видобутку. У 2011 р. споживання газу в країні склало 9,6 млрд. куб. м, що відповідає всього 26,74% від власного видобутку.

Експорт сирої нафти дає більше 90% всіх валютних надходжень країни. Основним покупцем нафти серед більшості країн є США. Решта експорту спрямована в країни Європи (20%), Азії (17%), Бразилію і ПАР (Південно-Африканська республіка).

В даній країні працює шість експортних нафтових терміналів. Велика кількість нафтопроводів в Нігері в регіоні Delta були введені в експлуатацію в 1960;х і 1970;х років. Станом на кінець 2011 року, трубопроводи старше 30 років становили 73% всіх трубопроводів у той час як ті, кому за 40 років склала 41% від загальної довжини мережі. Вище зазначене і зумовлює основну проблеми подальшого розвиту нафтовидобувної промисловості Нігерії.

Купівля сучасного обладнання та застосування нових технологій стало пріоритетним завданням нафтовидобувних компаній Нігерії. Використання морально застарілого обладнання стає небезпечним і нерентабельним. Сучасні технології дозволяють підвищити ефективність використання свердловин і збільшити обсяг видобутку нафти.

Розвиток трубопровідної системи є також головним завданням для сучасної Нігерії. Транспортування нафти є однією з проблем нафтовидобувних компаній даної країни. Велика частина її йде на експорт за державним трубопроводу. В інтересах компаній — збільшувати обсяг експорту нафти морським шляхом, так як це дасть можливість збільшити прибуток.

Хорошим джерелом грошових коштів, необхідних для розробки нігерійських родовищ, можуть стати інвестиції саме Японії та Китаю.

Перелік використаних джерел

1. Аналіз умов ведення бізнесу в різних країнах 2013

2. Гелетуха Г. М. Біоенергетика на задвірках: 20 березня 2013

3. Мельник Н. В. Про використання первинних джерел енергії // Економіка АПК. — 2010. — № 12. — С. 152−155

4. Огляд держав світу та їхнього населення [[англійська мова|англ.]] Overview of the world’s nations and their population" ((англ.)). Geohive.com. 2011;07−01.

5. Развитие промышленности Нигерии

6. ТЭК Нигерии // Российское Энергетическое Агентство 31/08/12

7. Топливно-энергетический комплекс Нигерии: состояние и перспективы развития сотрудничества с РФ. Аналитическая записка

8. Achebe C.H. Analysis of Oil Pipeline Failures in the Oil and Gas Industries in the Niger Delta Area of Nigeria // Analysis of Oil Pipeline Failures in the Oil and Gas Industries in the Niger Delta Area of Nigeria

9. Federal Republic of Nigeria" ((англ.)). Geohive.com. 2006;03−21.

10. Oil and gas worldwide Nigeria’s oil industry: Between nationalism and skills gap