Вага економіко-математичних дисциплін у підготовці майбутніх фахівців економічного профілю

Реферат на тему:

Вага економіко-математичних дисциплін у підготовці майбутніх фахівців економічного профілю Сучасний період соціально-економічного розвитку України потребує від учених-економістів досконалого знання й практичного використання закономірностей трансформаційних процесів переходу до ринкової сис­теми. Особливо потрібним є оновлення методологіч­них засад економічної науки, бо голий емпіризм не дає і не дасть тих наслідків, яких очікує наше суспільство.

У всі періоди історії людської цивілізації складність завдань накопичення та обробки необхідної інформації, математичного моделювання та прийняття оптимальних рішень у всіх галузях суспільного виробництва зростала швидше, ніж усі інші вироб­ничі показники, зокрема кількість людей, зайнятих розв’язанням таких завдань. Ця закономірність спричиняється постійним зрос­танням економічних взаємозв'язків між господарськими ланками, науково-технічною складовою, прогресом самого виробництва і, як наслідок, — постійним зростанням кількості та складності ін­формації, у результаті обробки та осмислення котрої приймають­ся адекватні рішення. Вирішенням цих проблем і покликана, вла­сне, займатися економічна кібернетика з використанням математичного моделювання.

Тому використання кібернетики в економіці служить як пізнаваль­ним цілям, так і господарській практиці. Пізнавальна ціль досяга­ється тим, що економічна кібернетика дає змогу по-новому роз­глядати способи зв’язків між елементами, способи функціонування економічних систем, причому як суспільно-економічних формацій у цілому, так і окремих їхніх складових, наприклад «механізму» ринку, переходу до ринку, грошового обігу, маркетингу, обміну товарів через зовнішню торгівлю тощо. А цими проблемами еко­номічна наука займається з початку свого виникнення. Однак тоді не існувало спеціальної науки, котра б за допомогою відповідного інструментарію надала б дослідженню цих проблем необхідної кількісної обґрунтованості і створила б можливості для їхньої належної формалізації та розв’язання. Ці питання покликана ви­рішувати економічна кібернетика та її окремі складові.

Отже, використання принципів та інструментарію економічної кібернетики для розв’язання проблеми аналізу керівництва гос­подарськими процесами в Україні (на всіх рівнях ієрархії управ­ління) є об'єктивною необхідністю.

Моделювання — основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб'єкт досліджен­ня замість безпосереднього досліджуваного об'єкта пі­знання обирає чи створює подібний до нього допоміж­ний об'єкт — образ чи модель, досліджує його, а отри­мані нові знання переносить на об'єкт-оригінал. Завдя­ки активній ролі суб'єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер.

Для аналізу й синтезу систем управління в економі­ці використовуються різноманітні економіко-математичні методи та моделі. Важливими є умова та особли­вості їх застосування залежно від мети дослідження, прийнятої системи гіпотез тощо.

У наш час математичне моделювання вступає в тре­тій, принципово важливий етап свого розвитку, «вбу­довуючись» у структуру так званого інформаційного суспільства.

Без володіння інформаційними «ресурсами» не мож­на й думати про розв’язання дедалі різноманітніших проблем, що постають перед світовою спільнотою. Однак інформація як така здебільшого мало що дає для аналізу й прогнозу, для прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Необхідні надійні способи переопрацювання інформаційної «сировини» в готовий «про­дукт», тобто в точне знання. Історія мате­матичного моделювання економіки переконує: вона може й повинна бути інтелектуальним ядром інформа­ційних технологій, усього процесу інформатизації су­спільства.

Економічні системи з ризиком, з невизначеністю різної природи, що вивчаються сучасною на­укою, з великими труднощами піддаються досліджен­ню звичайними (вербальними) теоретичними метода­ми. Прямий експеримент над ними неможливий. Ціна помилок і прорахунків велика, тому математичне мо­делювання є неминучою складовою науково-техніч­ного прогресу.

Як методологія та інструментарій математичне моделювання не підміняє собою ні математику, ні економічну теорію, ні фінанси, ні жодну з економіч­них дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль. Створення й за­стосування тріади «модель-алгоритм-програма» не­можливе без опори на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу нелінійних економіч­них моделей, сучасних мов програмування. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули для розвитку еко­номічної науки та її практичного використання.

Одним з визначаючих напрямків в економічній кібернетиці є розробка нових інформаційних технологій та теорії управління проектами побудови інтегрованих систем обробки даних у вироб­ничо-економічних системах, яке стало ефективно реалізовуватися тільки у зв’язку зі створенням сучасних технічних засобів обробки даних, особливо систем з розподілом часу. Методи аналізу, що ви­користовуються в економічній кібернетиці, допомагають знаходити оптимальні режими управління та будувати раціональні системи обробки економічних даних, що основані на використанні комп’ю­терних технологій. Ці напрямки надзвичайно актуальні для ниніш­ньої висококомп’ютеризованої економіки і економічної освіти. Необхідність створення таких систем обумовлюється не тільки їх ефективністю в плані вдосконалення економічних систем, зрос­тання продуктивності управлінської праці, але і в плані ефектив­ного використання технічних засобів обробки даних, в організації інформаційних процесів в цілому, соціальними вимогами. Управ­ління зростанням виробництва, поглибленням спеціалізації, роз­ширенням кооперування виробництва, оновленням продукції, ефе­ктивним використанням ресурсів неможливі без впровадження су­часних інформаційних технологій та комп’ютерної техніки, кіль­кість якої на промислових підприємствах України налічує вже со­тні тисяч, а використовується вона в кращому випадку для рішень облікових задач. В рамках економічної кібернетики розробляються загальні питання структури, побудови та функціонування автома­тизованих систем обробки даних у виробничо-економічних систе­мах. Таким чином, інформація у виробничо-еко­номічних системах стає предметом глибокого вивчення.

Управлінський аспект та особливості використання математич­них методів в управлінні економікою отримали широкий розвиток У роботах таких математиків та економістів як Л. В. Канторович, В. С. Немчинов, В. В. Новожилов, Н. П. Федоренко, А. Г. Аганбегян, М. Глушков та інші.

Предметна галузь економічної кібернетики — це складний економічний організм, система в галузевому та функціональному розрізах, відмінність котрої полягає в неможливості експериментувати на натуральних об'єктах і, отже, оперує лише моделями.

В основі кібернетики лежить ймовірнісно-статистичне світовідчуття на основі неформальної логіки, розмитих множин, де поєднуються вчення про зв’язки та керування, форми і структури, моделювання процесів пізнавальної адаптації.

Поєднання усіх трьох складових — загальноекономічної, інформаційної та математичної - і забезпечує належний рівень кваліфікації фахівця з економічної кібернетики та й взагалі економіста для вирішення сучасних проблем.

Розуміння економіки новими фахівцями через призму точних методів дає підставу вважати, що такі спеціалісти потрібні економіці України, котра розвивається, і відповідають рівню сучасних вимог.