Правове забезпечення митного оформлення міжнародної технічної та гуманітарної допомоги (реферат)

Реферат на тему:

Правове забезпечення митного оформлення міжнародної технічної та гуманітарної допомоги В Україні уже декілька років реалізуються міжнародні програми технічного співробіт­ництва, наприклад, у межах міжнародної технічної допомоги TASIS за прямими угодами з митними службами Німеччини, Ізраїлю, Туреччини, Фінляндії. Розвивається податкова служба України, здійснюється підготовка працівників митниць [1]. Але є й інші програми, згідно з якими надходить фінансова та матеріальна допомога, в тому числі з міжнародною агенцією з атомної енергії (МАГАТЕ) та меморандум взаєморозуміння між урядом Украї­ни й урядами країн великої сімки, що фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку. В їх межах здійснюється технічна допомога Чорнобильській АЕС, з метою забезпечення її ядерної безпеки за наявності, на перший погляд, достатнього правового урегулювання механізму оформлення та контролю за вантажами міжнародної технічної допомоги, існують проблемні питання. Не вирішено ряд проблем щодо усунення причин і умов зловживань при оформленні технічної та гуманітарної допомоги. При їх оформленні часто допускаються зловживання, у результаті яких бюджет недоотримує значну суму. Зазначені проблеми на теоретичному рівні окреслювали у своїх працях Є. В. Додін, Б.А. Кор­мич, С.С. Кузнєцов, В.Н. Нездоровін, В. В. Прокопенко, О. В. Миропольська, А.А. Шер­шун, В. К. Шкарупа та ін. Однак конкретні рішення щодо удосконалення право­вого врегулювання зазначених проблем не запропоновані [2].

Європейський банк реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) є адміністратором двох міжнародних фондів технічної допомоги, метою яких є здійснення заходів щодо зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно без­печну систему (Чорнобильський фонд) «Укриття» .

Відомо, що діяльність цих фондів в Україні регламентується двома міжнародними уго­дами, які були ратифіковані Верховною Радою України: Угодою про ґрант (Проект ядерної безпеки ЧАЕС) між ЄБРР, Урядом України і Чорнобильською АЕС від 12.11.1996 (рати­фікована ВР України 18.03.1997 р.) та Рамковою угодою між Україною та ЄБРР щодо діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні від 20.11.1997 (ратифі­ко­вана ВР України 04.02.1998) безпеки та перетворення.

Ці угоди визначають реципієнтом технічної допомоги Чорнобильську атомну елект­ро­станцію, на адресу якої постійно надходять складні, значної вартості вантажі міжна­родної технічної допомоги для будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП), заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ), промисло­вого комплек­су з поводження з твердими радіоактивними відходами та для спорудження систем фізичного і радіаційного захисту об'єкта «Укриття» .

Відповідно до міжнародних угод про техніко-економічне співробітництво такі вантажі звільняються від будь-яких зборів, мита й податків при ввезенні, а тому операції з оформ­лення таких вантажів перебувають під особливим контролем з боку митних органів [3].

Безпосередньо функції мит­ного контролю та оформлення вантажів міжнародної тех­ніч­ної допомоги (далі - МТД) вико­нують працівники митного посту «Енергія» Чернігівсь­кої митниці. Створення його у грудні 1994 року мало за мету покращання митного оформ­лення вантажів, які надходили на адресу Чорнобильської АЕС. Розташо­ваний підрозділ у місті Славутичі Київської області.

На сьогодні в Україні немає законодавчих актів, крім міжнародних угод, які регулю­вали б порядок переміщення, процедуру оформ­лення та контролю за вантажами МТД [4]. Тому митні органи в своїй роботі керуються загальними принципами та правилами, встановленими Митним кодек­сом України. На відомчому ж рівні існує ряд нормативних документів, направлених на прискорення та спрощення процедур митного оформлення, вони також встановлюють порядок надання митних пільг тощо.

Пропуск вантажів МТД через митний кордон України та контроль за їх доставкою здійс­нюється за спрощеною схемою. Це визначено Порядком митного контролю й оформ­лення вантажів, що надходять на митну територію України, як МТД, для виконання ро­біт­ на об'єкті «Укриття». Це стосується, зокрема, усіх підготовчих робіт і безпосередньо пов’язаних із зняттям з експлуатації Чорно­бильської АЕС. Порядок цей затверджений Наказом Держмитслужби від 10.10.2000 № 553.

При надходженні вантажу інспектор прикордонної митниці перевіряє наявність інформації про заявлений у товаросупровідних документах міжна­родний проект, за яким здійснюється переміщення. Ін­формація про зареєстровані проекти, що здійснюються в межах МТД, надходить централізовано до Держмитслужби з Мінекономіки України. Якщо проект заре­єстрований, то оформлення здійснюється за внутрішнім транзитним документом (ВТД), сам вантаж направляється до митниці призначення для подальшого декларування. Спро­щення процедури, як зрозуміло, полягає в тому, що одержувач ванта­жу не оформляє попереднє повідомлення (ПП) за місцем реєстрації. Відтак усі митні про­цедурні питання щодо пере­міщення і доставки МТД вирішуються безпосередньо на кордоні.

Належність ввезених в Україну вантажів до міжнародної технічної допомоги, а отже, і вико­ристання митних і податкових пільг підтверджує довідка Мінекономіки (далі - До­від­ка). Її для здійснення митного оформлення отримує Державне спеціалізоване під­при­ємство «ЧАЕС» (далі - підприємство), як реципієнт. Це передбачено Порядком контролю та митного оформлення вантажів МТД, затвердженим спільним Наказом Держ­митслужби і Національного агентства України з рекон­струкції та розвитку (нині його функ­ції виконує відповідний Департамент Мінекономіки України) від 15.10.97 № 42/505. Тому після прибуття до зони митного контролю митного поста вантажі певний час збе­рігаються під митним контролем на складах тимчасового зберігання. Це 11 складів, час­ти­на яких роз­ташована в Славутичі, інша — у 30-кілометровій зоні відчуження Чор­но­бильської АЕС. Як правило, щоб отримати довідку, підприємство сьогодні витрачає від 14 до 21 дня, тоді як у 2002 та на початку 2003 років це потребувало від 3 до 4 місяців.

Довідка Мінекономіки є ос­новним документом для митного оформлення вантажів МТД і, як передбачено вищевказаним По­рядком, звільняє підприємство від надання зовнішньоеконо­мічного контракту або іншого відповідного документа. Саме тому підприємство докумен­тально підтверджує мету переміщення вантажу тільки після отри­мання Довідки І. Якщо до 1 січня 2004 року це турбувало, в першу чергу, митні органи — в частині повноти і достовірності заповнення граф декларації, то після набуття чинності новим Митним кодексом України це стало хвилювати і другу сторону. Адже відсутність договорів (контрактів), наприклад, впливає на можливості використання підприємством деяких, встанов­лених для спрощення процедур митного оформлення, як варіант — можли­вість не складати ВМД при випуску вантажу у вільне використання [4]. Тобто підприємст­во, маючи право спро­щеного порядку митного оформ­лення (згідно з ст. 79 МКУ), яке передбачає звільнення від декларування за ВМД протягом 30 діб, не користується ним. І однією з причин цього є відсутність зовнішньоекономіч­ного контрак­ту. У свою чергу, оформлення за заявою за товаросупровідними документами надає можливість підприємству вільно використовувати вантаж за призначенням (на будів­ництві) відразу після його прибуття [2].

Податки, від яких звільняються вантажі МТД і які зазначені у Довідці, повинні відпо­відати вимогам міжнародної угоди, на виконання якої надається допо­мога.

Розглянемо, за статистич­ними даними останніх двох років, суми наданих державою пільг при ввезенні вантажів МТД. У 2002 році ДСП «ЧАЕС» отримало пільг зі сплати мит­них платежів на суму 16,9 мільйонів гривень, у 2003 році - 20,5 мільйонів, у 2004 ро­ці - 9,6 мільйонів. Дещо знижена кількість минулого року пов’язана з технічними про­бле­мами та тимчасовою зупинкою будів­ництва деяких об'єктів. Але, з другого кварталу 2005 року роботи будуть продовжені і, враховуючи проектні задумки, тенден­цію росту буде відновлено.

Робота зі спрощення проце­дури декларування здійснюється Держмитслужбою постій­но, вра­ховуючи проблеми та практичні ситуації [5]. У цьому напрямі у 2000 році розроб­лено порядок пропуску вантажів МТД через митний кордон України, у 2004 році встанов­лено процедуру декларування таких вантажів за заявою за товаросупровідними докумен­тами з відстрочкою надання ВМД на 30 днів [6]. Вантажі МТД, як правило, мають різ­но­рід­ну номенклатуру, оскільки передбачають будів­ництво великих об'єктів сховищ, заводів, саркофагу, а ввозяться частинами або у розібраному вигляді протягом 2−4 років. З метою спрощення процедури декларування таких вантажів Держмитслужбою було надано підприємству дозвіл на оформлення за єдиним кодом комплектного обладнання (за системами). Таке рішення було прийняте не відразу — поступово.

Спочатку, у зв’язку з виникненням у підприємства постійних проблем під час митного оформлення, ситуація була всебічного вивчена Між­відомчою комісією з комп­лексного вирішення проблем Чорнобильської АЕС та прий­нято відповідне рішення. У листопаді 2000 року Держмитслужба видала наказ про оформлення вантажів за єдиним кодом комплектного обладнання. Але ж практично визначити єдиний код на об'єкт, який скла­дається з різних видів обладнання, систем і комп­лекту фіззахисту було не можливо. Тому застосувати відповідну норму при визначенні коду товару при декларуванні не вдалося. І тільки у травні 2002 року проблема була вирішена. Держмитслужба класифікувала два об'єкти за обмеженою кількістю кодів, розбивши їх на основні системи (лист Держ­митслужби від 20.05.02 № 11/6−21−4418). Таке рішення надало можливість підприємству не декларувати окремо кожну частину обладнання чи окремого механізму, а заявляти вантажі за єдиним кодом відповідно до певної системи об'єкта. А це всього 9 систем на одному об'єкті (ЗПРРВ) та 11 — на іншому (СВЯП). У подальшому рішення з визначення єдиного коду вже приймала самостійно і Чернігівська митниця. Наприк­лад:

— всі комплекти (системи, частини, складові) до елект­ричного обладнання класи­фіку­ються за єдиним кодом 853 710 9900 (рішення Держмитслужби);

— всі комплекти (системи, частини, складові) до механіч­ного обладнання класифі­ку­ють­ся за єдиним кодом 8428 33 9000 (рішення Держмитслужби);

— всі комплектуючі та скла­дові до обладнання радіаційного захисту і радіаційного конт­ролю класифікуються за єдиним кодом 9030 10 90 00 (рішення Чернігівської митниці).

І хоча єдиний код при декларуванні значно полегшує роботу з встановлення коду товару за УКТ ЗЕД, але не звільняє митницю від визначення конкретного най­менування частин, систем, мате­ріалів тощо, які заявляються у графі 31 ВМД при ввезенні кожної партії. Така робота хоча й важка та копітка, але вкрай потрібна, як для обліку і контролю, так і для забезпе­чення повноти заявленої про вантаж інформації. Аналіз удосконалення процедур митного оформлення технічної допомоги свідчить про те, що Державна митна служба постійно займалася цією роботою. Однак усе ж існує правова неврегульованість окремих елементів механізму оформлення та контролю за вантажами МТД.

На сьогодні існує суттєва проблема зняття з контролю валютних операцій. Так, будів­ництво СВЯП, ЗПРРВ тощо є складним процесом, в якому, крім основного генпідрядника, беруть участь ще кілька підприємств, які надають не лише будівельні послуги, але й заку­повують обладнання у іноземних суб'єктів. Вони виступають як субпідрядники (вра­хо­вуючи договори з генпідрядником). Ці операції є посередницькими: власником ванта­жів залишається ДСП «ЧАЕС», а договір на поставку укладає субпідрядник. Підпри­ємство здійснює декларування вантажів, як власник вантажу (реципієнт) та передає їх у монтаж генпідряднику. У подальшому труднощі виникають у субпідрядника, який не може зняти з контролю валютні імпортні операції, оскільки не має відповідних підтверд­жень із митних органів. Адже передача вантажів МТД не є валютною операцією і повинна здійс­нюватись на безоплатній основі, про що говориться у відповідних міжнародних угодах. До того ж у ВМД немає жодних даних про цього субпідрядника.

На нашу думку, для вирішен­ня цього питання можуть стати трьохсторонні зовнішньо­еко­но­мічні угоди між реципієнтом, іноземним суб'єктом та суб­підрядником, які надава­тимуться митниці, зрозуміло після відпо­відного обліку у Мінекономіки та встановлення Національним банком України механізму знят­тя з контролю валютних опера­цій при пере­міщенні вантажів МТД.

Також існує проблема обліку незакінченого будівництва, тобто обліку вантажів МТД до будів­ництва об'єкта «під ключ». Сьогодні, реципієнтом — ДСП «ЧАЕС», такий облік взагалі не ведеться, а передача вантажів для будівництва Генпідряднику оформлюється за актами прийому — передачі матеріальних цінностей. Такий порядок не дозволяє подат­ко­вим органам належним чином контролювати використання вантажів МТД у процесі будівництва відповідного об'єкта.

Потрібен закон про між­народну технічну допомогу, який би врегулював усі ці питання та надав можливість уникнути труднощів як у здійсненні контролю, так і в діяльності всіх суб'єктів підприємницької діяль­ності при будівництві СВЯП, ЗПРРВ та об'єкта «Укриття» для ДСП «ЧАЕС» і за іншими аналогічними міжнародними проектами техніко-економічного співробітництва.

Що стосується гуманітарної допомоги, то відповідно до законодавства, зазначені вантажі при ввезенні на територію України звільняються від оподаткування, що, безумов­но, робить цю категорію товарів дуже привабливою для шахраїв та «нечистих на руку ділків». Саме тому оформлення таких вантажів потребує від митних органів постійного пильного контролю.

Аналізуючи нинішню ситуацію, відзначаємо стрімке зростання у минулому році кількості автомобілів, які відповідно до рішень Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України визнаються гуманітарною допомогою і ввозяться в Украї­ну у цьому статусі. Йдеться про легкові авто, які надходять на адресу управлінь соціаль­ного захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­ра­цій для подальшої передачі інвалідам. Зрозуміло, що ці особи в установленому законом порядку перебувають на обліку для отримання автотранспорту.

Можливою причиною збіль­шення обсягів ввезення таких автомобілів є набрання чин­нос­ті Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного офор­м­лення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що вво­зяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001.

№ 2681-III, яким суттєво обме­жено можливості ввезення в Україну транспортних засобів без сплати належних платежів [7].

При цьому спостерігається стала тенденція до ввезення «гуманітарних» автомобілів в окремі регіони. Так, відповідно до протоколів засідань Комісії, за 11 місяців 2004 року із 1180 «гумані­тарних» автомобілів, ввезених до України, до Вінницької області направлено 269, Хмельницької - 235, Львівської - 188, Київської - 119, Рівненської -76, Івано-Франківської - 66. Крім того, є області, які взагалі не отримують гуманітарних автомобілів, нап­риклад, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська.

Необхідно зазначити, що зако­нодавство висуває досить жорсткі умови щодо контро­лю за цільовим використанням гумані­тарних вантажів. Якщо товари, звільнені від опо­датку­вання як гуманітарна допомога, були використані не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються від­повідно до законодавства України, про що наголошує стаття 6 Закону України № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» від 25.10.99.

З цією ж метою 2 листопада 2004 начальники Київської, Західної та Подільської регіо­нальних митниць, Вінницької, Івано-Франківської та Рівнен­ської митниць отримали дору­чення до кінця 2004 року провести ряд заходів з метою не допустити порушень зако­но­давства при ввезенні на митну територію України гуманітарних автомобілів.

Передусім спільно з підрозділами Державної авто­мобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України необхідно провести перевірки документів гуманітарних авто­мо­білів, пода­них до митного оформлення, обов’язково при цьому звіряти їх з наданими до митного оформлення транспортними засобами.

Спільно з підрозділами Державної податкової адмі­ністрації України провести пере­вір­ки цільового вико­ристання ввезених та оформ­лених гуманітарних автомобілів. Внаслі­док цього будуть виявлені факти нецільового використання таких автомобілів.

У тому випадку, якщо будуть виявлені факти невідповідності «гуманітарних» автомо­білів пода­ним до митного оформлення документам або нецільового їх використання, митний орган вживатиме заходів, передбачених законодавством України. Результати зазна­ченої роботи дозволять виявити недоліки в митному оформленні та внести пропозиції щодо їх усунення.

Зі свого боку Управління нетарифного регулювання Дер­жавної митної служби Украї­ни підготувало та надало пропозиції до Кабінету Міністрів України про внесення змін до законодавства з питань ввезення гуманітарної допомоги, ініці­ювало обговорення Ко­мі­сією з питань гуманітарної допомоги звітів Управлінь соціального захисту Хмель­ниць­кої та Вінницької областей про контроль за цільовим вико­ристанням гуманітарних авто­мобілів.

Результатом цієї роботи стали рішення Кабінету Мініст­рів на підтримку ініціативи Держмитслужби надати відпо­відні доручення органам внут­рішніх справ, Державній податковій адміністрації у цих областях перевірити цільове використання «гуманітарних» автомобілів, а також доручити Мінпраці спільно з МВС опрацювати можливі зміни до «гуманітарного» законодавства.

Крім того, Управління продовжує аналізувати дані митної статис­тики. Метою такого аналізу стане пошук «найпотужніших» отримувачів гуманітарної до­помоги в розрізі номенклатури, кількості товарів і регіонів надходження. У цьому аспекті важливо також встановити митниці, в яких кількість гуманітарних вантажів складає значну частку від загального товаропотоку за ваговими та вартісними показниками. За результатами отри­маної ін­формації керівникам відповідних митниць буде доручено посилити контроль за ввезенням гумані­тарної допомоги.

Державна митна служба, стоячи на сторожі еконо­мічних інтересів держави, повинна зробити усе можливе для забезпечення належного контролю за оформленням вантажів, технічної та гуманітарної допомоги, посилюючи увагу там, де є недоліки у законодавстві, які використовують шахраї. Сумнівів щодо цільового призначення інвалідних колясок чи медичного обладнання, практично, не виникає, однак проблеми з «гуманітарними» автомобілями існує [8]. Тому Державна митна служба України має посилити контроль за їхнім оформленням.

Література:

1. Государський А. В. Митна служба як головний фактор захисту економічної незалеж­ності України // Науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоеконо­мічної діяльності. — 2002. — № 3. — С. 28−30.

2. Основи митного законодавства в Україні: Навч.-метод. посіб. / А. А. Шершун, В.Н. Нездоровін, О. В. Миропольська. — К.: ТП Пресс, 2004. — С. 232−235.

3. Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 44−47.

4. Податки в Україні: Навчальний посібник. — К.: УкрІНТЕІ, 2003. — С. 203−206.

5. Підсумки роботи митних органів України за 2004 рік. Інформаційно-аналітичний збірник. — К.: ДМСУ, 2005. — 138 с.

6. Про затвердження Плану організаційних заходів Державної митної служби, спрямованих на посилення контролю за своєчасністю і повнотою справляння податків і зборів: Наказ Державної митної служби України від 22 січня 2004 року № 37.

7. Юридичний журнал. — 2004. — № 2(20). — С. 13−16.

8. Заходи Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби з реалізації п. 6 Указу Президента України від 24.10.2003 р. № 1208/2003 (додаток до спільного наказу від 21 листопада 2003 р., № 787/331/570).