Можаєв Б.А

Можаев Б.А.

Можаев Борис Андрійович (р. 1923), прозаїк.

Родился 1 червня у 24-х селі Пителино Рязанської области.

В 1948 закінчив Вище інженерно-технічне училище ВМС у Ленінграді, служив морським офіцером Далекому сході з’явилися й у Китаї. Вже роки почав займатися журналістикою. У 1954 було опубліковано перше оповідання у місцевому журналі, з 1956 твори Можаева з’являються у центральної друку: «Полій », «Саню », «Тонкомер » .

Собрал і обробив казки удэгейского народу — «Удэгейские казки «(1955).

В 1960;ті написав ряд нарисів, присвячених проблемам сільського життя і сільського господарства: «Земля чекає «(1961), «Земля і руки «і «Експерименти землі «(1964). Цю ж тему — повість «Полечко-поле «(1965). Журнал «Новий світ «в 1966 була опублікована повість «З життя Федора Кузькина », подвергшаяся критиці, і лише у 1973 було дозволено її надрукувати у збірнику «Лісова дорога «під новим назвою «Живий » .

В 1976 Можаев пише найвідоміше свій твір — роман «Чоловіки і баби » .

В 1978 виходить збірник «Старі історії «(повісті та й рассказы).

В 1982 публікує повість «Півтора квадратні метри «і збірник публіцистичних творів «Запах пом’яті і їжу » .

В 80-ті виходить у світ різні за жанром твори Можаева: «Дощ буде «(роман, повісті й оповідання), «Чи треба згадувати старе? «(нариси, есе, повісті та й рассказы).

В останні ж роки були написані «Росіяни детективні історії, не схожі на що «(1993), збірку розповідей «Хазяїн тайги «(1994), книга розповідей та нарисів «Затьмарення «(1995).

Б. Можаев живе і у Москве.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.