Металеві зв'язки по колонах

У поперечному напрямку стійкість будівлі забезпечується жорсткістю стиків колон за фундаментами, та жорстким диском покриття у поздовжньому напрямку — додатково металевими зв’язками, яки встановлюються по усіх низках поміж колонами та спиранням металеві зв’язки розташовуються у середньому кроці температурного блоку у безкранових будівлях при висоті приміщення вище 10,8 м у межах наземної висоти колони. В будівлях з кранами — при будь якій висоті приміщення у межах висоти підкранової частини колони. По схемі стальні зв’язки бувають хрестові та портальні.

Хрестові зв’язки звичайно встановлюють у витягнутих прямовисно прямокутниках, які притаманні для кроку 6 м, портальні - у витягнутих горизонтально прямокутниках, які - притаманні для кроку 12 м (рис. 3). Рядові колони з'єднуються із зв’язковими за допомогою розпірок, які проходять по їх верху у безкранових будівлях або підкрановими балками — у будівлях з кранами. Тобто, розпірки по верхівкам колон встановлюють при відсутності підкрокв'яних конструкцій у безкранових будівлях з висотою приміщення від 10,8 м.

У будівлях з кранами важного режиму у торцевих кроках відсіку нижній пояс крокв’яних балок та ферм у середині прогону додаткового зв’язуються розтяжками й прямовисними зв’язками. Горизонтальні зусилля від підвищених однобалочних кранів передаються системою жорстких зв’язків на колони або спеціальні конструкції.

Стрижні зв’язків конструюються з подвійних гарячекатаних профілів, які зварені накладками та вузловими фасоннами.

До закладених елементів у залізобетонних виробах зв’язки приєднуються на болтах із наступним зварюванням.

Зв’язки по металевим крокв’яним фермам з кроком 6 та 12 м.

Вітрові та сейсмічні зусилля, які діють на покриття та верхню частину торцевих стін у напрямку вздовж прогону передаються системою зв’язків покриття на систему поздовжніх прямовисних зв’язків по колонам.

Система зв’язків покриття з'єднує у просторовий елемент подвійно крокв’яні зв’язкові ферми по краях, а при необхідності і в середині температурного блоку та зв’язує поміж собою ці просторові елементи вздовж будівлі для сприймання горизонтальних зусиль будь якого напрямку.

Зв’язкові кров’яні ферми з'єднуються: у площині нижніх поясів — розпірками та розкосами, які утворюють горизонтальні крокви, та розтяжками з проміжком 6 м на всю довжину будівлі:

У багатопрогонових будівлях звичайного режиму роботи, без підкроквяних ферм, з мостовими кранами вантажопідйомністю до 20 т, горизонтальні ферми розміщуються у торцях температурних блоків довжиною до 96 м та через 42−60 м при більший довжині.

При зміненні будь якого з вказаних вище параметрів поперечні горизонтальні ферми ще доповнюються поздовжніми, розташовані упівдоль колон по краях будівлі та через 2−3 прогони.

Панелі зв’язкових ферм, у яких підвішені кранові шляхи, підсилюються по нижньому поясу тормозними балками із швелера № 18.

Окрім означених зв’язків із електрозаварених труб, система зв’язків може бути виконана із замкнених гнутозварених гарячекатаних профілів.

Ребристі залізобетонні плити укладають безпосередньо вузлові накладки верхнього поясу кроквяних ферм та приварюють до їх не менш ніж у трьох точках кожна. Зв’язаний дротяними скрутками та замонолічений бетоном марки 200 настил з залізобетонних ребристих плит утворює жорсткий диск, який розподіляє горизонтальні сили, діючи на перекриття.

Стальний профільований настил укладається на розміщенні у вузлах кроквяних ферм з кроком 3 м прогони. Для кроку кроквяних ферм 6 м застосовують прогони суцільного перерізу з гарячекатаних швелерів № 20−24. Дванадцятиметровий крок перекривають ґратчастими три панельними прогонами з верхнім поясом з двох швелерів № 10−16 та гратами з холодногнутих швелерів з висотою стінки 160 мм.